Постанова

від 23.09.2008 по справі 2-а-78/2008

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

                         Справа N 2-а-78                                                                                  2008 рік

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        23 вересня 2008 року    Ленінський  районний   суд м. Запоріжжя

у складі:     головуючого   судді              Матяш О.В.,

                        секретаря                 Шкоди О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста  Запоріжжя

справу за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Головного управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації

про стягнення заборгованості по невиплаченій в повному обсязі щорічній грошовій допомозі учаснику війни,

встановив:

позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення 3148,18 гривень, вказавши в заяві, що вона є учасником війни, й їй щорічно, до 5 травня, згідно ст.14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” зі змінами до закону № 367-XIV від 25.12.98,  повинна надаватися одноразова грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Згідно законів „Про держбюджет”, Їй було виплачено у 2005-2007 роках 155 гривень.

Позивач просить стягнути з відповідача на її користь 3148,18 гривень.

Представник відповідача - Головного управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації - позов не визнав, суду пояснив, що виплати грошової допомоги особам, які мають статус учасників війни відповідно до ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, фінансуються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Згідно з Бюджетним кодексом України, щорічна грошова допомога ветеранам Великої Вітчизняної війни належить до видатків, що здійснюються безпосередньо з Державного бюджету України, а, згідно Закону України „Про держбюджет України”, на відповідні роки було встановлено певний розмір виплат щорічної допомоги громадянам зазначеної категорії.

Оскільки їм не надані повноваження щодо здійснення розрахунку розміру допомоги, тому просить в позові відмовити.

Заслухавши позивача, представника відповідача, вивчивши  матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:    

судом встановлено, що позивач є учасником війни, що підтверджується її посвідченням, серії Д № 064170, виданим управлінням праці та соціального захисту населення Ленінської районної адміністрації м. Запоріжжя 05.12.05.

Згідно ст.14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” зі змінами до закону № 367- XIV від 25.12.98, їй щорічно, до 5 травня, повинна надаватися одноразова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Також судом встановлено, що розмір мінімальної пенсії за віком складала у 2005-2007 роках 332, 359 та 410 гривень відповідно.

Згідно ст.17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, виплати разової щорічної допомоги до 5 травня у розмірах, передбачених ст.ст. 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

Згідно зі ст. 22 Конституції України, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів.

Тому суд  вважає, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника бойових дій права на таку допомогу.

Судом встановлено, що Головним управлінням праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації позивачу надавалась одноразова грошова допомога в 2005-2006 роках по 50 гривень, а в 2007 році – 55 гривень, тобто не в повному обсязі, який передбачений зазначеним вище Законом, бо вона повинна була отримати у 2005 році – 996 гривень, 2006 році - 1077 гривень, 2007 році – 1230,18 гривень.

Таким чином, недоплата складає :

у 2005 році  – 946 гривень: 332 х3 - 50 = 946;

у 2006 році  – 1027 гривень: 359 х3 - 50 = 1027;

у 2007 році  – 1175,18гривень: 410,03 х3 – 55 = 1230,18 гривень, а разом - 3148,18 гривень.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тому суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню – в межах позовної давності, а саме належить стягнути на користь позивача недоплачені кошти за 2007 рік у розмірі 1175,18 гривень.

Керуючись ст. 22 Конституції України,

ст.ст. 9,11,12,159,160,163,167 КАС України, суд

постановив:

адміністративний позов задовольнити частково.

    Стягнути з Головного управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації, р/р 35413058000509 в УДК Запорізької області, ЄРДПОУ 03193175, МФО 813015, на користь ОСОБА_1 1175,18 гривень – недоплачену разову щорічну грошову допомогу учаснику війни за 2007 рік.

    В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення постанови шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження та протягом 20 днів після подання заяви шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: