Рішення

від 27.09.2020 по справі 319/414/20

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/414/20

Провадження №2/319/237/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2020 року смт Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області

у складі головуючого судді Валігурського Г.Ю.,

при секретарі Костенко А.В.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши впорядку загальногопозовного провадженняу відкритомусудовому засіданнів залісуду справуза позовом ОСОБА_1 до Комиш-Зорянськоїселищної радиБільмацького районуЗапорізької області,третя особа-1,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору, ОСОБА_2 ,третя особа-2,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору, ОСОБА_3 ,про продовженнястроку дляприйняття спадщинита визнанняправа наотримання земельноїділянки увласність,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (позивачка) звернулася до суду з позовною заявою до Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області (відповідач) в якій просила продовжити їй строк для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та визнати за нею в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_4 право на отримання у власність земельної частки (паю) розміром 7,13 у.к.г., згідно сертифікату ЗП №0055068 від 06.09.1996 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявниці ОСОБА_4 . Вона є єдиним спадкоємцем першої черги. У видачі свідоцтва про право на спадщину їй відмовлено в зв`язку з пропуском шестимісячного строку з дня відкриття спадщини для подачі відповідної заяви. Після смерті батька заявниці її син ОСОБА_3 вступив в управління майном та розпорядився ним, що підтверджується довідкою селищної ради, тому вважала, що спадщина прийнята ним та не має потреби звертатися до нотаріуса протягом шести місяців. Крім того, зазначає, що спадкове майно земельна ділянка знаходиться на території Комиш-Зорянської ОТГ (Запорізька область), а вона проживала та проживає в іншій області (Донецька, Полтавська) на великій відстані, просить також врахувати таку причину, як поважну для пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 01.06.2020 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та витребувано у приватного нотаріуса Більмацького районного нотаріального округу Дашевської А.О. копію спадкової справи, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Ухвалою від 22.06.2020 року витребувано у приватного нотаріуса Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Дашевської А.О. інформацію з наданням підтверджуючих документів про видачу свідоцтв про право на спадщину або відмови у видачі свідоцтв про права на спадщину щодо майна померлого ОСОБА_4 особам, які звернулись із відповідними заявами та інформацію про всіх спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , підготовче засідання відкладено.

Ухвалою від 13.07.2020 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою від 03.09.2020 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

Третя особа ОСОБА_2 надала письмові пояснення у яких зазначила, що наведені позивачкою причини не є об`єктивними та істотними труднощами, які відповідно до положень ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Крім того, пропуск строку звернення із заявою про прийняття спадщини є доволі тривалим (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата звернення до нотаріуса 24.01.2020 року). Похилий вік позивачки та відсутність у неї необхідних юридичних знань не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. У задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Представник позивачки надав відповідь на пояснення третьої особи ОСОБА_2 в якій зазначив, що третя особа не є стороною по справі, а тому не може заперечувати проти позову або наполягати на його задоволенні. ОСОБА_2 не зможе отримати спірну земельну ділянку в порядку спадкування, адже не є спадкоємцем ні за заповітом ні за законом. Судове рішення жодним чином не вплине на права та обов`язки ОСОБА_2 щодо спірної земельної ділянки. Батько ОСОБА_2 був живий в період строку прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 та не скористався правом на спадщину.

В судове засідання позивачка не з`явилася, надала свої повноваження представникові, який подав заяву про розгляд справи за його та позивачки відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав заяву про проведення розгляду справи без участі представника селищної ради, не заперечував щодо задоволення позову.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, подала заяву в якій просила розглянути справу без її участі за наявними матеріалами, щодо задоволення позовних вимог заперечувала.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що всі обставини викладені у позові в повному обсязі відповідають дійсності та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 17.03.1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану Приморської райадміністрації м. Маріуполь, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до архівної копії запису акта про народження № 10, виданого Відділом актів громадянського стану Народного комісаріату внутрішніх справ УРСР, ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_5 , яка після укладення шлюбу 02.11.1961 року змінила прізвище на « ОСОБА_6 », що підтверджено відміткою про сімейний стан у паспорті заявниці.

Листом № 414/01-16 від 13.07.2020 року приватний нотаріус Більмацького районного нотаріального округу Запорізької області Дашевська А.О.повідомила, що згідно матеріалів спадкової справи № 141/2019 спадкоємці, які прийняли спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 відсутні.

Відповідно до висновківзазначених в постановіВерховного суду України від 13.01.2020 року у справі № 671/1090/18, відносини спадкування регулюються правиламиЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правилаЦивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини та кола спадкоємців за законом.

У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинностіЦК Україниі строк на її прийняття не закінчився до 01.01. 2004 року, спадкові відносини регулюютьсяЦК України.

Норми пункту 5Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, за якимиЦК Українизастосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, необхідно розуміти таким чином, що правила Книгишостої ЦК Україниможе бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01.07.2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до нормстатей 529-531 ЦК Української РСР.

Отже, оскільки спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до набрання чинностіЦК Україниз 01.01.2004 року, то до правовідносин в даній справі підлягають застосуванню норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, а самеЦК Української РСР 1963 року.

Згідно ст.ст.548,549 ЦК УРСР(в редакції, яка діяла час відкриття спадщини) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

За таких обставин для прийняття спадщини позивачка мала звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, але не зробила цього вчасно, оскільки вважала, що її син ОСОБА_3 вступив в управління та розпорядився майном померлого, а тому став спадкоємцем, в зв`язку з чим пропустила строк подання заяви про прийняття спадщини.

На звернення ОСОБА_3 в інтересах позивачки до приватного нотаріуса Більмацького районного нотаріального округу Запорізької області Дашевської А.О. з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну ділянку (пай) винесено постанову про відмову у вчиненні вказаної нотаріальної дії, в зв`язку з пропуском шестимісячного строку з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1ст. 550 ЦК УРСР(в редакції, яка діяла на час відкриття спадщини) строк для прийняття спадщини, встановленийстаттею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними.

Беручи до уваги, довідку видану позивачці виконкомом Білоцерківської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області, в якій зазначено, що громадянин ОСОБА_3 прийняв спадщину у вигляді земельної частки (паю), що належав його дідові (батько матері) ОСОБА_4 та протягом шести місяців після його смерті фактично розпорядився ним та враховуючи, похилий вік ОСОБА_1 , її юридична необізнаність, остання з об`єктивних причин не могла вчасно звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, оскільки вважала, що спадщина прийнята.

Дотримання принципу «пропорційності», визначено практикою застосування норм права Європейським судом з прав людини передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Проаналізувавши встановлені обставини справи, оцінивши наданідокази в їх сукупності, приймаючи до уваги, що позивачка пропустила строк прийняття спадщини з поважних причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця та враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивачки в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити та продовжити ОСОБА_1 строк для прийняття спадщини.

Вирішуючи вимогу про визнання права на отримання у власність земельної ділянки в порядку спадкування за законом, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.524,527 ЦК УРСР(в редакції, що діяла на час відкриття спадщини) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Згідно матеріалів спадкової справи № 141/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса звернулися донька померлого ОСОБА_1 та онуки померлого ОСОБА_3 і ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР (в редакції, що діяла на час відкриття спадщини) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Таким чином, оскільки син померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто після відкриття спадщини, що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 04.08.2003 року Білоцерківською сільською радою Куйбишевського району Запорізької області, спадщину після батька не приймав, то єдиною спадкоємицею першої черги є донька померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_1 .

Судом дійсно до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено ОСОБА_2 . При цьому як встановлено під час судового розгляду справи вона як онука спадкодавця згідно норм ЦК УРСР не входить до кола спадкоємців будь-якої черги і могла бути спадкоємцем у випадку наявності заповіту на її користь, або ж у випадку смерті свого батька, який є сином спадкодавця, до смерті діда ОСОБА_4 . Оскільки матеріали справи не містять відомостей щодо наявності заповіту скаредного ОСОБА_4 на її користь, а її батько помер після спадкодавця і спадщину за життя не прийняв, даний спір не впливає на її права, обов`язки та інтереси щодо спадщини, яка відкрилась після смерті її діда ОСОБА_4 . У зв`язку з цим її заперечення проти позовних вимог не можуть бути прийняті судом до уваги.

За правилами ч. 2 ст.548 ЦК УРСРспадкоємство здійснюється за законом і за заповітом прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

У разі продовження строку для прийняття спадщини суд одночасно вирішує питання про визнання за позивачем права на належне йому майно, що збереглося в натурі, або на грошові суми, коли воно реалізоване. Така практика узгоджується із роз`ясненнями, що містяться в пунктах 3, 4 Постанови пленуму ВСУ від 24.06.1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування».

Згідно ч. 10ст. 5 ЗКУСРС (в редакції, яка діяла на час відкриття спадщини) право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства. За відсутності спадкоємців переважне право на земельну частку мають члени цих підприємств, кооперативів і товариств.

Відповідно до ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 23 ЗК УРСР (в редакції, яка діяла час відкриття спадщини) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗП №0055068 від 06.09.1996 року, виданого на підставі рішення Куйбишевської райдержадміністрації від 29.07.1996 року №427, ОСОБА_4 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Зірка» розміром 7.13 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Згідно відповіді відділу у Більмацькому районі головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 08.05.2020 року на адвокатський запит зазначено, що державний акт на право приватної власності на землю ОСОБА_4 не видавався.

Як зазначив Пленум Верховного Суду України у п. 11постанови від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносинЗемельного кодексу України 1990 року(561-12),Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям"та відповідні нормиЦК УРСР(1540-06). У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 року(2768-14) сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно роз`яснень наданих у п. 3.1. листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачка має право в прядку спадкування за законом отримати у спадщину право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Зірка», розміром 7.13 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке мав ОСОБА_4 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії З П №0055068 від 06.09.1996 року.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.524,527, 529,548,549,550 ЦК УРСР, ст. ст. 5, 22, 23 ЗКУСРС, ст.ст.12,81,137,141,258,263,264,265,268,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про продовження строку для прийняття спадщини та визнання права на отримання земельної ділянки у власність, задовольнити повністю.

Продовжити ОСОБА_1 строк для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) площею 7,13 в умовних кадастрових гектарах із земель колективної власності КСП «Зірка», на яку мав право померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 на підставі сертифікату серії ЗП № 0055068, виданого Куйбишевською районною державною адміністрацією 06.09.1996.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційну скаргу може бути подано до Запорізького апеляційного суду через Куйбишевський районний суд Запорізької області.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Комиш-Зорянська селищна рада Більмацького району Запорізької області, адреса: вул. Вокзальна, буд. 5, смт Комиш-Зоря Більмацького району Запорізької області, код ЄДРПОУ 25223155;

Третя особа-1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ;

Третя особа-2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 .

Суддя Г.Ю. Валігурський