Ухвала

від 30.09.2020 по справі 629/2931/19

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/2931/19

Номер провадження 1-кп/629/127/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченої - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м. Лозова Харківської області клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 ОСОБА_5 про призначення комплексної судової геологічно-товарознавчої експертизи по кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

в с т а н о в и в:

У провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 заявив клопотання про призначення комплексної судової геологічно-товарознавчої експертизи, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, яким поставити на вирішення питання: до якого типу (виду) відноситься ґрунт з відвалів, розташованих на земельних ділянках, кадастрові номери 6323986500:01:000:0305 та 6323986500:01:000:0306, площею відповідно 3,324 та 1,676 га, що перебувають у постійному користуванні КП «Зоря»? Чи відноситься ґрунт з відвалів, розташованих на земельних ділянках, кадастрові номери 6323986500:01:000:0305 та 6323986500:01:000:0306, площею відповідно 3,324 та 1,676 га, що перебувають у постійному користуванні КП «Зоря», за своїми хімічними показниками до корисних копалин? Який кількісний вміст в ґрунті з відвалів, розташованих на земельних ділянках, кадастрові номери 6323986500:01:000:0305 та 6323986500:01:000:0306, площею відповідно 3,324 та 1,676 га, що перебувають у постійному користуванні КП «Зоря», сировини гравію, піску, вапняка тощо? яка насипна щільність (кг/м3) ґрунту з відвалів, розташованих на земельних ділянках, кадастрові номери 6323986500:01:000:0305 та 6323986500:01:000:0306, площею відповідно 3,324 та 1,676 га, що перебувають у постійному користуванні КП «Зоря»? Яка була вартість ґрунту з відвалів, розташованих на земельних ділянках, кадастрові номери 6323986500:01:000:0305 та 6323986500:01:000:0306, площею відповідно 3,324 та 1,676 га, що перебувають у постійному користуванні КП «Зоря», у період з 22.05.2018 року по 22.10.2018 року? В обґрунтування клопотання посилається на те, що в основу підозри покладено докази, отримані під час досудового розслідування, а саме довідка Харківської комплексної геологічної партії Казенного підприємства «Південукргеологія» Державної служби геології та надр України від 23.11.2018 року №59, відповідно до якої, на земельних ділянках, що перебувають у постійному користуванні КП «Зоря», ТОВ «Техносервіспромгруп» здійснювався видобуток піщано-гравійної продукції, яка отримана з відвалів, які представлені піщано-глинистими утвореннями з великою кількістю вапнякових і кременистих включень та уламків пісковиків різного розміру (від крихти до брил). Середня вартість складає 100 грн. за 1 тонну, а середня об`ємна вага прийнята 2,0 тонни на 1 кубічний метр; довідка-розрахунок завданої матеріальної шкоди КП «Зоря» від 18.02.2019 року, відповідно до якої, залученим до кримінального провадження спеціалістом, згідно аналізу закупівельних цін сайту http://prom.ua, встановлено, що середня вартість 1 тони піщано-гравійної продукції (суміші) становить 100 грн.; висновок судово-економічної експертизи №5152/7400 від 10.04.2019 року. Допитані в судовому засіданні особи, які склали документи, покладені в основу підозри та обвинувачення, надали покази, що вказують про однобічність та неповноту проведених ними досліджень, а саме начальник геологорозвідувального загону Харківської комплексної геологічної партії Казеного підприємства «Південукргеологія» ОСОБА_6 - особа, яка склала довідку від 23.11.2018 року №59, зазначила, що під час обстеження Смирнівського родовища вапняків у листопаді 2018 року з`ясовувався лише обсяг вироблених відвальних порід родовища. Детальний аналіз, апробація сировини, що необхідно для визначення її якості та вартості, не проводилися. Допитана в судовому засіданні ОСОБА_7 - залучена до кримінального провадження як спеціаліст, зазначила, що під час складання довідки-розрахунку завданої матеріальної шкоди КП «Зоря» від 18.02.2019 року, на підставі аналізу закупівельних цін сайту http://prom.ua нею була визначена середня вартість 1 тони піщано-гравійної продукції, яка становить 100 грн. При цьому, захисник зазначив, що ОСОБА_7 немає товарознавчої освіти та не мала можливості візуально оглянути матеріал - відсів порожніх порід, вартість якого нею визначена, в її розпорядженні не було документів щодо якості реалізованого КП «Зоря» товару. Згідно виписки зі звіту про результати рекогносцировочного обстеження родовищ крейди і вапняку на лівобережжі України від 07.01.1946 року, 4 розділ якого присвячений дослідженню родовища вапняка "Смирново-Валер`янівське" Лозівського району Харківської області, розкрита товща гірських порід по кар`єрах №№1 та 2 вдає із себе геологічний розріз представлений четвертинними відкладеннями: чорнозему, суглинки, глини, а також вапняка пластами з включенням шару кременю, а саме жодної згадки про наявність гравію в Смирнівському вапняковому кар`єрі навіть в документах минулого століття не було. В письмових доказах, які надало обвинувачення виявлені протиріччя щодо об`ємної ваги одного кубічного метру відсіву порожніх порід, а саме згідно довідки-розрахунку від 18.02.2019 року, вага піщано-гравійної продукції об`ємом 1 кубічний метр дорівнює 1,65 тон, відповідно ж до висновку судово-економічної експертизи №5152/7400 від 10.04.2019 року, проведеної у тому числі на підставі даних листа №17 від 15.04.2019 року ХКГП КП «Південукргеологія» Державної служби геології та надр України, питома вага 1 кубічного метру відсіву порожніх порід складає 2,0 тони. Згідно розділу 2 розрахунку обґрунтування відведення поверхні під розробку надр Смирнівського родовища вапняку, складеного наприкінці сорокових років минулого століття, об`ємна вага 1 кубічного метру розкривних порід і відходів складає 1,25 тони.

Обвинувачена в судовому засіданні підтримала клопотання свого захисника.

Прокурор в судовому засіданні просив в задоволенні клопотання відмовити, оскільки на стадії досудового розслідування сторона захисту реалізувала своє право щодо призначення такої експертизи, заявляла дане клопотання слідчому, слідчому судді, якими в його задоволенні було відмовлено. Заявлене в даному судовому засіданні клопотання по суті не змінилося. Покази, надані ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в судовому засіданні, не містили нових обставин, ніж ті, що були встановлені на стадії досудового розслідування. Дані особи підтримали раніше надані покази. Ухвали слідчих суддів є законними. Поставлені в клопотанні запитання вимагають надання експертній установі тих чи інших матеріальних речовин, які стороні обвинувачення стороною захисту до цього часу не відкривалися.

Дослідивши клопотання та додані матеріали суддя дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.242КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

Державна геологічна експертиза науково-технічна діяльність, пов`язана з дослідженням і аналізом результатів геологічного, техніко-економічного та іншого вивчення нагромадженькорисних копалинз метою визначення їх достовірності та економічної ефективності промислового освоєння.

Пунктами 3-8 Положення про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.03.2013р. № 95(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.03.2013р. за № 513/23045) визначено, що геологічна експертиза - це проведення спеціалізованими підприємствами аналізу документів та матеріалів, у яких відображені геологічні та техніко-економічні показники проведеної надрокористувачем діяльності щодо використання ділянки надр, наданої згідно зі спеціальним дозволом на користування надрами; визначення достовірності та обґрунтованості цих показників, а також встановлення економічної ефективності промислового освоєння ділянки надр. Проведення спеціалізованими підприємствами геологічної експертизи здійснюється відповідно до норм законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, цього Положення з метою встановлення раціонального й комплексного використання надр на основі оцінки інформації про прогнозні та перспективні ресурси, попередньо оцінені та розвідані запаси корисних копалин, інші чинники стану запасів ресурсів надр, що обумовлюють їх цінність або небезпеку, визначення раціональних умов для встановлення меж ділянок надр, що надаються у користування. Геологічна експертиза ґрунтується на принципах: достовірності й повноти інформації, документів та матеріалів, що подаються надрокористувачами для проведення геологічної експертизи; наукової та методичної обґрунтованості й об`єктивності висновків геологічної експертизи; незалежності експертів геологічної експертизи. Об`єктами геологічної експертизи (залежно від умов укладеного договору) можуть бути: матеріали початкової геолого-економічної оцінки ділянки надр, які обґрунтовують оцінку прогнозних ресурсів ділянок надр, переданих надрокористувачеві для здійснення геологічного вивчення, пошуково-оцінювальних робіт і розвідки родовищ корисних копалин, що заявлена для отримання спеціального дозволу на користування надрами для геологічного вивчення (у тому числі на дослідно-промислову розробку); матеріали попередньої геолого-економічної оцінки ділянки надр, які обґрунтовують попередньо оцінені запаси, що заявлена на отримання спеціального дозволу на користування надрами для геологічного вивчення (у тому числі на дослідно-промислову розробку); матеріали, що обґрунтовують правильність визначення надрокористувачем розміру обов`язкових платежів за користування надрами; геологічні звіти й картографічні матеріали за результатами науково-дослідних, геолого-зйомочних, пошуково-оцінювальних робіт, геофізичних, гідрогеологічних досліджень, здійснюваних у рамках державних і регіональних програм геологічного вивчення надр за рахунок бюджетних коштів різних рівнів, а також власних коштів надрокористувачів; передпроектна документація, пов`язана з геологічним вивченням надр; програми, проекти угод про розподіл продукції й інші матеріали на предмет повноти й комплексності добування корисних копалин, їх раціонального використання й охорони надр; проведення геологічного вивчення надр та інших робіт, які фінансуються за рахунок відрахувань на розвиток мінерально-сировинної бази, у тому числі переданих видобувним підприємствам, що самостійно проводять роботи з геологічного вивчення надр, а також за рахунок власних коштів надрокористувачів; проекти на видобуток корисних копалин у частині раціонального й комплексного використання надр; проекти на переробку мінеральної сировини в частині комплексного використання й охорони надр; геологічна інформація про ділянки надр, які надані для будівництва й експлуатації підземних споруджень для зберігання нафти й газу, захоронення токсичних речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод і інших потреб, не пов`язаних з розробкою родовищ корисних копалин; проекти на спеціалізовані геологічні роботи, які виконуються на шельфі морів. Геологічною експертизою (залежно від умов укладеного договору) може здійснюватися аналіз: повноти та достовірності наданої документації; виконання державних програм геологорозвідувальних робіт; обґрунтованості напрямів пошукових, розвідувальних та інших робіт щодо геологічного вивчення надр; обґрунтованості застосування методик і технологій, якості, комплексності, ефективності робіт з геологічного вивчення надр; повноти і вірогідності вихідних даних про кількість та якість запасів основних і спільно залягаючих корисних копалин і компонентів, що містяться в них; наявності матеріалів геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин; своєчасності і правильності державної реєстрації робіт з геологічного вивчення та використання надр; дотримання надрокористувачами нормативів, стандартів та інших вимог щодо геологічного вивчення та використання надр; матеріалів, що обґрунтовують правильність визначення надрокористувачем розміру обов`язкових платежів за користування надрами; відповідності геологорозвідувальних робіт державним контрактам і замовленням (за наявності), а також проектам з проведення таких робіт; повноти вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, гідрогеологічних, інженерно-геологічних, геолого-екологічних та інших умов родовищ корисних копалин; використання технічних засобів і методів ведення робіт з геологічного вивчення та використання надр, що включають невиправдані втрати корисних копалин і погіршення їх якості; виконання рішень уповноважених органів щодо проведеної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин; дотримання надрокористувачем умов спеціальних дозволів на користування надрами на введення родовища або окремого покладу корисних копалин у розробку; дотримання під час дослідної експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які б забезпечували необхідне їх вивчення, не знижуючи при цьому їх цінність; збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин для розробки родовищ корисних копалин, а також геологічної документації, зразків порід, дублікатів проб, що можуть бути використані при подальшому вивченні надр; виконання заходів з охорони навколишнього природного середовища та охорони надр.

Зогляду на наведене, суд не вбачає правових підстав для призначення у даному кримінальному провадженні комплексної судової геологічно-товарознавчої експертизи, оскільки захисник просить про проведення комплексної судової геологічно-товарознавчої експертизи щодо ґрунту з відвалів вже після вилучення та реалізації цих ґрунтів. По суті в клопотанні ставиться вимога про дослідження грунту з відвалів, наявних на теперішній час. а потім визначення його вартість у період з 22.05.2018 року по 22.10.2018 року. Суд звертає увагу на те, що в ході судового розгляду стороною обвинувачення були надані докази, зібрані під час досудового розслідування та відкриті стороні захисту, які підлягають аналізу судом під час ухвалення вироку, такі як видаткові накладні щодо передачі відсіву порожніх порід, довідка Харківської комплексної геологічної партії Казенного підприємства «Південукргеологія» Державної служби геології та надр України №59 від 23.11.2018 щодо проведеного обстеження Смирнівського вапнякового кар`єру та встановлення вартості 1 тони піщано-гравійної продукції; довідка - розрахунок завданої майнової шкоди КП «Зоря», яка була складена залученим в якості спеціаліста головним бухгалтером ФГ «Агросад-7» ОСОБА_7 ; висновок судово-економічної експертизи Харківського НДІСЕ ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса №5152/7400 від 10.04.2019 року, згідно висновку якої була встановлена шкода, яка заподіяна КП «Зоря». Крім того, клопотання захисника в частині призначення судово-геологічної експертизи були предметом розгляду слідчого судді, за результатами якого 05.06.2019 року було прийнято рішення про повернення клопотання захиснику, 13.06.2019 року про відмову в задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст.242, 332 КПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 ОСОБА_5 про призначення комплексної судової геологічно-товарознавчої експертизи по кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1