Рішення

від 23.09.2020 по справі 757/50762/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/50762/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року Печерський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Литвинової І. В.,

при секретарі судових засідань Винник С. М.,

за участі представника представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним і об`єднаним позовами), третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_1 , представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним і об`єднаним позовами) Бондаренка Д. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Група компаній Камелот , третя особа ОСОБА_3 про стягнення коштів та зобов`язання вчинити дії,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Група компаній Камелот до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором підряду,

за об`єднаним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Група компаній Камелот до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним договору підряду у частині зміни ціни,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі.

У жовтні 2018 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача заборгованість за договором підряду у сумі 1 855 083, 00 грн та зобов`язати Товариства припинити розміщення на власному Інтернет-сайті http://kamelotstone.ua, будь-якої інформації про будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який належить третій особі у справі ОСОБА_3 /т. І а. с. 88-95/.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач не виконав роботи у встановлений договором підряду строку, у зв`язку із чим має відшкодувати позивачу завдані цим збитки та сплатити пеню за прострочення виконання робіт, у порушення умов договору підряду розмістив на своєму Інтернет-сайті фотографії будинку, у зв`язку із чим останнього має бути зобов`язано припинити розміщення вказаної інформації з наступних підстав. Станом на 14 листопада 2016 року виконані роботи не відповідали умовах договору підряду, про що зазначено у претензії № 8 від 20 листопада 2016 року, надісланій відповідачу. Отже на момент зупинення будівельних робіт сплинув 101 день із загального строку виконання будівельних робіт (з 06 серпня 2016 року по 14 листопада 2016 року), визначеного у договорі підряду. Відповідач зобов`язаний був приступити до виконання будівельних робіт по кошторису № 2 від 16 вересня 2017 року, а закінчити їх через 49 днів, кінцева дата спливу загального строку будівельних робіт по договору підряду є 03 лисопада 2017 року.

Відповідач первісний позов не визнав, у відзиві вказував, що оплата авансового платежу відбулася, а передоплата замовником (позивачем) 100 процентів вартості матеріалів так і не відбулася. Пунктами 1.1 та 1.2 договору підряду № 01/201608016 від 04 серпня 2016 року встановлено предмет договору, згідно з яким додатки №№ 1, 2 від 26 липня 2016 року, не є невід`ємною частиною договору та лише декларують найменування, об`єми та технічні умови виконання робіт. У частині строків виконання та часту з якого підрядник повинен почати роботи, ціну договору вони не визначають, а відповідно до умов п.п. 1.1 оплата робіт та матеріалів визначається лише самим договором та графіком оплати до нього. Всі зміни до договору та доповнення укладаються у письмовій формі додатковою угодою. Відповідач стверджує, що додаткові угоди підписані не були сторонами, новий кошторис не став невід`ємною частиною договору, додаткової угоди про зміну або скасування додатку № 2 від 26 липня 2016 року не було укладено, тому додаток є чинним. Змінені обсяги робіт та загальна вартість, згідно договору не врегульовані, оплата матеріалів та умови надання їх підряднику новим додатком № 2 (кошторисом) від 27 березня 2017 року не визначено. Відповідно до пунктів 9.2, 11.1 договору замовник повинен сплатити підряднику недоплачену суму вартості матеріалів у розмірі 271 445, 92 грн, неустойку у розмірі 1 % за кожен день прострочки виконання зобов`язання, а саме 990 777, 60 грн за 365 днів.

У лютому 2019 року ТОВ Група компаній Камелот подано зустрічну позовну заяву, у якій просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором підряду від 04 серпня 2016 року, визначених пунктом 4.1 та 4.1.2 такого договору, у розмірі 1 262 223, 52 грн, з яких 990 777, 60 грн - неустойка у розмірі 1 % за 365 днів прострочки виконання зобов`язання по передоплаті замовником 100 % вартості матеріалів, а 271 445, 92 грн - недоплачена сума вартості матеріалів.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог вказано, що оплата авансового платежу замовником відбулася у розмірі 75 000, 00 грн, а передоплата замовником 100 % вартості матеріалів так і не здійснена, сплачено лише у розмірі 316 907, 82 грн. Зобов`язання підрядника розпочати виконання робіт виникає з часу зарахування 100 % вартості матеріалів та першого внеску авансу, відповідно до додатку № 3.

У відзиві ОСОБА_2 на зустрічну позовну заяву вказано, що згідно з п. 4.1.2 договору підряду, замовник здійснює передоплату 100 % вартості матеріалів і авансовий платіж за роботи, відповідно до графіку оплати - додаток № 3. 05 серпня 2016 року на виконання своїх зобов`язань за договором підряду замовник сплатив виконавцю по кошторису № 1, відповідно до графіку оплати, передоплату за матеріали у сумі 361 907, 00 грн та аванс за роботи у сумі 75 000, 00 грн, що підтверджується розпискою на 570 000, 00 грн. У подальшому сторони внесли зміни до кошторису № 2, уклавши його у новій редакції, на загальну суму 463 399, 20 грн, виключивши з кошторису вартість матеріалів (на 271 445, 10 грн) та зменшивши вартість робіт облицювання фасаду будинку природним каменем до 463 399, 20 грн (з 547 727, 65 грн). Разом з внесенням змін до кошторису № 2 сторони погодили новий графік оплати за роботи, відповідно до якого замовник зобов`язався сплатити лише аванс за роботи по кошторису № 2 у сумі 70 000, 00 грн і надалі розраховуватися після виконання відповідних робіт за договором. Передоплата 100 % вартості матеріалів новим графіком оплати не передбачена, оскільки вартість матеріалів була виключена із кошторису № 2.

У серпні 2019 року ТОВ Група компаній Камелот звернувся до суду із позовною заявою, у якій просив визнати недійсним правочин - кошторис № 2, датований 28 березня 2017 року з приписом до Договору Підряду від 04 серпня 2016 року , як такий, що суперечить частині другій статті 632 ЦК України, та підпункти 1.3, 5.5 договору підряду від 04 серпня 2016 року /а. с. IV а. с. 4-10/.

В обґрунтування позову вказано, що додаткова угода відповідно до умов п.п. 1.3, 5.5 основного договору підряду підписано не було сторонами, такий кошторис не став невід`ємною частиною договору підряду від 04 серпня 2016 року. Додаткової угоди щодо зміни ціни або скасування додатку № 2 (кошторис № 2 від 26 липня 2016 року) та додатку №3 (графік платежів від 04 серпня 2016 року) до договору підряду від 04 серпня 2016 року не було укладено, а тому ці додатки діяли до розірвання договору підряду.

Позивач з об`єднаним позовом ТОВ Група компаній Камелот стверджує, що новий кошторис не є невід`ємною частиною договору підряду від 04 серпня 2016 року з підстав наведених вище та є окремим письмовим документом, що встановлює нові обсяги та вартість робіт, не містить інших усіх істотних умов, на підставі яких такі роботи повинні виконуватися.

23 вересня 2020 року представником ОСОБА_2 у судовому засіданні подано відзив на об`єднаний позов, у якому позовні вимоги не визнано, зазначається, що зміни до договору підряду можуть бути внесені шляхом укладення будь-якого документу у письмовій формі, що засвідчує згоду сторін, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Замовник на виконання своїх зобов`язань за договором підряду позивач сплатив відповідачу по кошторису № 1, відповідно до графіку оплати, передоплату за матеріали у сумі 316 907, 00 грн та аванс за роботи у сумі 75 000, 00 грн, що підтверджується розпискою на 570 000, 00 грн. Сторони внесли зміни до кошторису № 2, уклавши його у новій редакції, на загальну суму 463 399, 20 грн, виключивши з кошторису вартість витратних матеріалів на 271 445, 10 грн та зменшивши вартість робіт облицювання фасаду будинку природним каменем до 463 399, 20 грн з 547 727, 65 грн. Кошторис № 2 був підписаний сторонами, а тому він є частиною договору підряду і є обов`язковим до виконання. Передоплата 100 % вартості матеріалів новим графіком оплати не передбачена, оскільки вартість матеріалів була виключена із кошторису № 2. Окрім того, умовами договору підряду, оспорюваного кошторису та чинного законодавства врегулювано питання виконання робіт з використанням витратних матеріалів, наданих замовником. Відповідач ТОВ Група компаній Камелот роботи не виконав.

У відповіді на відзив на об`єднаний позов сторона ТОВ Група компаній Камелот наполягає, що зміни до договорів повинні бути оформлені письмово додатковою угодою.

ІІ. Процесуальні дії.

17 вересня 2018 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення і ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі судді, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою судді від 23 жовтня 2018 року позовну заяву залишено без руху, на усунення недоліків якої представником ОСОБА_2 29 жовтня 2018 року подано позовну заяву у новій редакції /т. І а. с. 82-83, 88-95/.

31 жовтня 2018 року ухвалою судді у справі відкрито провадження для розгляду за правилами загального позовного провадження та ухвалою суду від 31 жовтня 2018 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно відповідача /т. І а. с. 96-97, 99-101/.

01 лютого 2019 року ТОВ Група компаній Камелот подано зустрічну позовну заяву /т. ІІ а. с. 120-142/.

01 лютого 2019 року представник відповідача ТОВ Група Компаній Камелот подав до суду відзив на позов ОСОБА_2 , вимоги якого не визнав, просив відмовити у його задоволенні /т. ІІ а. с. 1-4а/.

20 лютого 2019 року відповідач за первісним позовом (позивачем за зустрічним) подано заяву про забезпечення позову, у якій представник просив суд вжити заходів, наклавши арешт на житловий будинок АДРЕСА_2 /т. І а. с. 167-170/.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року ухвала про забезпечення позову від 31 жовтня 2018 року залишена без змін /контрольне провадження а. с. 204, 205-207/.

04 березня 2019 року до суду подано відповідь на відзив відповідача ТОВ Група компаній Камелот /т. ІІ а. с. 143-145/.

20 червня 2019 року представник відповідача ТОВ Група компаній Камелот звернувся до суду з письмовою заявою про об`єднання проваджень за справами 757/50762/18-ц та 757/4772/19-ц, для продовження спільного їх розгляду, обґрунтовану єдиним колом учасників та спільним предметом розгляду у справах - договір підряду, у якому складовою визначених обов`язків, згідно з п.п. 3.2.9, 3.2.10, є договір поставки /т. ІІ а. с. 174-178/.

19 червня 2019 року відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) подав суду заяву про збільшення позовних вимог, а саме ТОВ Група компаній Камелот просив суд визнати недійсним правочин Новий Кошторис № 2, датований 28 березня 2017 року, з приписом до договору підряду від 04 серпня 2016 року , як такий, що суперечить частині другій статті 632 Цивільного кодексу України та п.п. 1.3, 5.5 договору підряду від 04 серпня 2016 року, стягнути із ОСОБА_2 заборгованість за договором підряду від 04 серпня 2016 року, визначеною п. 4.1, 4.1.2 такого договору, у розмірі 1 262 223, 52 грн та понесені судові витрати /т. ІІ а. с. 200-208/.

У підготовчому судовому засіданні 20 червня 2019 року судом ухвалою, постановленою на місці, без виходу до нарадчої кімнати, внесеною до протоколу засідання, прийнято до спільного розгляду зустрічну позовну заяву ТОВ Група компаній Камелот , подану 01 лютого 2019 року, з вимогами до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення коштів за договором підряду, оскільки обидва позови взаємопов`язані, їх спільних розгляд є доцільним, спори виникли з одних і тих самих правовідносин і задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного, тому вимоги за зустрічним позовом об`єднуються в одне провадження з первісним /т. ІІ а. с. 120-123/.

20 червня 2019 року суд ухвалою, постановленою на місці, без виходу до нарадчої кімнати, внесеною до протоколу підготовчого судового засідання, відмовлено у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог та зміну підстав позову, оскільки одночасна зміна підстав та предмету позову не допускається, та відмовлено у задоволенні заяви про витребування доказів /т. ІІ а. с. 217-218/.

Окрім того, 20 червня 2019 року у підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 подав суду відзив на зустрічну позовну заяву від 01 лютого 2019 року ТОВ Група компаній Камелот , яка долучена до матеріалів справи /т. ІІ а. с. 198-199/.

Ухвалою суду від 21 червня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним) - директора ТОВ Група компаній Камелот Верьовки Д. М. про забезпечення позову /т. І а. с. 223-224/.

25 вересня 2019 року представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) подав до Відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян 25 вересня 2019 року заяву про відвід головуючого судді від розгляду справи, мотивуючи його наявністю упередженого ставлення до сторони заявника, який ухвалою суду від 26 вересня 2019 року визнано необґрунтованим, зупинено провадження у справі та передано для розгляду іншому судді, у порядку визначеному статтею 33 та пункту 15.2 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України /т. ІІ а. с. 231-232, 240-241/.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2019 року у задоволенні відводу головуючого судді Литвинової І. В. відмовлено як необґрунтованого /т. ІІ а. с. 244/.

09 жовтня 2019 року ухвалою суду поновлено провадження у справі /т. ІІ а. с. 246-247/.

14 травня 2020 року до Печерського районного суду м. Києва, на виконання ухвали Подільського районного суду м. Києва від 24 лютого 2020 року, надійшла позовна заява, у якій Група компаній Камелот просить суд визнати недійсним правочин - кошторис № 2, датований 28 березня 2017 року з приписом до Договору Підряду від 04 серпня 2016 року , як такий, що суперечить частині другій статті 632 ЦК України, та підпункти 1.3, 5.5 договору підряду від 04 серпня 2016 року. Тобто предметом розгляду у вказаній справі є визнання недійсним договору підряду № 01/20160816 у частині зміни ціни.

17 серпня 2020 року ухвалою судді у справі відкрито провадження та об`єднано в одне провадження справу № 757/50762/18-ц і 757/43886/19-ц.

21 вересня 2020 року представником відповідача за первісним позовом ТОВ Група компаній Камелот подано відповідь на відзив на його позов про визнання недійсним правочину.

23 вересня 2020 року представником ОСОБА_2 у судовому засіданні подано суду відзив на об`єднаний позов ТОВ Група компаній Камелот та пояснення щодо первісного позову.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, враховуючи доповнення до позову, просив відмовити у задоволенні зустрічного та об`єднаного позовів ТОВ Група компаній Камелот .

Представник відповідача позов не визнав і просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на доводи, просив задовольнити зустрічний і об`єднаний позов у повному обсязі.

Суд, заслухавши обґрунтування представника позивача, заперечення сторони відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка придбала будинок за адресою: АДРЕСА_1 - позивач та третя особа у справі - є подружжям /т. І а. с. 19, 20-23/.

21 серпня 2015 року третя особа у справі ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_2 управляти, користуватися та розпоряджатися всім її майном (рухомим та нерухомим, земельними ділянками, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося, вчиняти від її імені всі дозволені законом правочини) /т. І а. с. 24-25/.

04 серпня 2016 року сторонами укладено договір підряду № 01/201608016, відповідно до пункту 1.1 якого, підрядник приймає на себе зобов`язання провести будівельно-монтажні роботи на об`єкті замовника - житловий будинок АДРЕСА_1 , а замовник зобов`язується сплатити роботи та витратні матеріали у відповідності з умовами цього договору та графіку оплати (Додаток № 3), котрий є невід`ємною частиною цього договору.

3гідно із п. 12.3 договору підряду усі неврегульовані даним договором питання вирішуються відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до 5.6 договору підряду замовник може передавати підряднику ресурси (матеріали), необхідні для проведення робіт на підставі актів приймання-передачі.

Підрядник зобов`язується належним чином їх прийняти на об`єкті чи складі, забезпечити їх завантаження, розвантаження, складування та відповідальне зберігання. Претензії підрядника відносно якості, кількості, і комплексності переданих замовником матеріалів пред`являються підрядником у порядку, передбаченому чинним законодавством України, але в будь-якому випадку до початку використання ресурсів при виконані робіт. З моменту прийняття ресурсів та до повного виконання робіт та здачі їх за відповідним актом підрядник несе відповідальність перед замовником за використані ресурси. У випадку часткової втрати якості, комплектності, вартості, переданих ресурсів або їх зникнення - відшкодувати замовнику їх повну вартість.

05 серпня 2016 року сторонами укладено договір поставки № 01/05082016, згідно з пунктом 1.1 якого, постачальник [ТОВ Група компаній Камелот ] зобов`язується передати у власність покупця [ ОСОБА_2 ] вироби з природнього каменю Вапняк Юрський , Піщаник Галицький та Піщаник Дністровський на загальну суму, вказану у специфікації (Додаток № 1 до цього договору), а покупець зобов`язується прийняти продукцію та сплатити за неї грошову суму, відповідно до умов цього договору.

Відповідно до кошторису № 1 (додаток № 1 до договору підряду) відповідач зобов`язався виконати облаштування утеплення фасаду будинку на загальну суму 431 659, 72 грн, з яких вартість робіт - 114 751, 90 грн, матеріалів - 316 907, 82 грн /т. І а. с. 33/.

Відповідно до кошторису № 2 (додаток № 2 до договору підряду) відповідач зобов`язався виконати облицювання фасаду будинку природним каменем на загальну суму 819 172, 75 грн, з яких вартість робіт - 547 727, 65 грн, вартість матеріалів - 271 445, 10 грн /т. І а. с. 33-36/.

Згідно із пунктом 2.3 договору підряду відповідач зобов`язувався виконати роботи протягом 120 календарних днів з моменту передоплати за роботи, але не пізніше 150 календарних днів, згідно графіку виконання робіт. Відповідач зобов`язувався надати ОСОБА_2 погоджений графік протягом 14 календарних днів після підписання даного договору.

Проте графік робіт ТОВ Група компаній Камелот ОСОБА_2 не був наданий.

Відповідно до п.п. 4.1.2., 4.2., 4.4. договору підряду ОСОБА_2 здійснює першу передоплату 100% вартості матеріалів і авансовий платіж по роботах відповідно до графіку платежів. Оплата робіт здійснюється поетапно відповідно до графіку платежів. Остаточний розрахунок, згідно графіку платежів здійснюється протягом трьох днів після закінчення усіх фасадних робіт по будинку, підписання ОСОБА_2 акту виконаних робіт за виконані 100 % обсягу робіт, за вирахуванням першого авансового платежу по роботам.

Відповідно до графіку платежів ОСОБА_2 зобов`язався за 10 днів до початку робіт оплатити матеріали по кошторису № 1 на суму 316 907, 82 грн та авансовий платіж за роботи у сумі 75 000, 00 грн /т. І а. с. 32/.

05 серпня 2016 року ОСОБА_2 на підставі розписки сплатив відповідачу 570 000, 00 грн, з яких передоплата по кошторису № 1 у сумі 316 907, 00 грн за матеріали та 75 000, 00 грн авансу за роботи. Решта коштів була спрямована в рахунок оплати каменю по договору поставки /т. І а. с. 49/.

Таким чином, загальний строк виконання будівельних робіт у 150 днів розпочав свій перебіг з 06 серпня 2016 року - з дати здійснення передоплати.

Відповідно до п.п. 2.3.4 договору підряду строк виконання робіт може бути збільшений у зв`язку із наступними обставинами, зокрема, у випадку настання температурних режимів, які призводять до порушення технологічного регламенту.

ТОВ Група компаній Камелот 19 листопада 2016 року надіслано ОСОБА_4 лист № 214, яким ставив замовника до відома, відповідно до п. 2.3. договору підряду, вимушені призупинити роботи на об`єкті до настання температурних режимів, відповідно до технологічного регламенту проведення робіт, дата зупинення робіт з 14 листопада 2016 року, про дату відновлення робіт буде повідомлено письмово /т. І а. с. 56/.

На момент зупинення будівельних робіт сплинув 101 день із загального строку виконання будівельних робіт (з 06 серпня 2016 року по 14 листопада 2016 року), визначеного у договорі підряду.

Отже, будівельні роботи були зупинені на зимовий період з 14 листопада 2016 року, до цього часу було виконано роботи по кошторису № 1, але роботи не відповідали умовам договору підряду, про що зазначено у претензії № 8 від 20 листопада 2016 року, надісланій ТОВ Група компаній Камелот .

28 березня 2017 року сторони внесли зміни до кошторису № 2, уклавши його у новій редакції на загальну суму 463 399, 20 грн, виключивши з кошторису вартість матеріалів (на 271 445, 10 грн) та зменшивши вартість робіт облицювання фасаду будинку природним каменем до 463 399,20 грн. з 547 727, 65 грн /т. І а. с. 43-47/.

З новим кошторисом був укладений новий графік платежів за роботи по кошторису № 2, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов`язався сплатити авансовий платіж у сумі 70 000, 00 грн за 5 днів до початку робіт /т. І а. с. 48/.

Авансовий платіж у сумі 70 000, 00 грн по кошторису № 2 був сплачений ОСОБА_2 11 вересня 2017 року /т. І а. с. 51/.

Відповідач зобов`язаний був приступити до виконання будівельних робіт по кошторису № 2 16 вересня 2017 року (через 5 днів з моменту оплати), а закінчити їх через 49 днів.

Після закінчення зимового періоду 2016-2017 років відповідач прострочив поставку природного каміння за договором поставки, необхідного для виконання будівельних робіт по кошторису № 2, що призвело до відкладення початку цих робіт.

Відповідно до висновку судового експерта відповідач виконав будівельні роботи по кошторису № 2 лише на 65 219, 76 грн, що становить 14 % від передбаченого кошторисом обсягу робіт, а загальний відсоток виконаний робіт за договором підряду становить 31 % від загального обсягу робіт /т. 1 а. с. 120-136/.

Строк виконання будівельних робіт за договором підряду сплив 03 листопада 2017 року, проте роботи залишалися недоробленими.

У грудні 2017 року настали температурні режими, які унеможливили проведення будівельних робіт, у зв`язку із чим ОСОБА_2 вимушений був перенести роботи на весну 2018 року.

Відповідно до п. 3.1.8 договору підряду у випадку істотного відставання (більше ніж 10 календарних днів) від графіку робіт, не пов`язаного з виною замовника, замовник для максимального дотримання строку виконання робіт має право залучати до виконання робіт або їх частини сторонні організації за рахунок ТОВ Група компаній Камелот .

30 липня 2018 року ОСОБА_2 та ТОВ БВК Мегабуд укладено договір підряду, у зв`язку із чим подальші роботи з облицювання фасаду будинку каменем виконувало ТОВ БВК Мегабуд /т. І а. с. 57-62/.

Відповідно до п. 3.1.6 договору підряду замовник має право відмовитися від договору в будь-який момент й вимагати відшкодування збитків у повному обсязі, якщо виконавець не приступив до роботи у встановлений строк, або якщо під час виконання робіт стане очевидним, що роботи не будуть виконанні у строк, з вини виконавця.

14 вересня 2018 року ОСОБА_2 надіслав відповідачу претензію про розірвання договору та відшкодування збитків, в якій повідомив Відповідача про відмову від договору підряду у зв`язку із істотним простроченням виконання робіт та вимагав відшкодування збитків /т. І а. с. 63-69/.

IV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

За частиною першою ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до норми статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.ст. 632, 844 Цивільного кодексу України, оспорюваним кошторисом сторони змінили ціну договору підряду, зменшивши вартість робіт та виключивши з ціни договору підряду вартість витратних матеріалів, необхідних для для кріплення каменю до фасаду будинку.

Відтак, суд констатує відсутність підстав для визнання вказаного кошторису недійсним та відмову у задоволенні приєднаного позову ТОВ Група компаній Камелот .

В оспорюваному кошторисі зазначено, для якого виду робіт використовується відповідний витратний матеріал, та про те, що поставку матеріалів, необхідних для кожного етапу робіт, здійснює замовник на підставі письмових заявок підрядника.

Статтями 840-843 Цивільного кодексу України врегульовані питання виконання робіт із матеріалів замовника.

Оскільки умовами договору підряду, оспорюваним кошторисом та чинним законодавством врегульовано питання виконання робіт з використанням витратних матеріалів. Тому, у ТОВ Група компаній Камелот не вбачається існування перешкод виконати роботи за кошторисом із використанням витратних матеріалів, наданих замовником.

Кошторис № 2 від 28 березня 2017 року підписаний сторонами, а тому став частиною договору підряду і є обов`язковим до виконання. Передоплата 100% вартості матеріалів новим Графіком оплати не передбачена, оскільки вартість матеріалів була виключена із Кошторису №2.

Посилання ТОВ Група компаній Камелот на несплату ОСОБА_2 вартості матеріалів у сумі 271 445, 10 грн, передбачену кошторисом № 2 від 04 серпня 2016 року, є незаконним, оскільки вказаний кошторис був змінений кошторисом № 2 від 28 березня 2017 року, підписаним сторонами, на підставі якого оплата вартості матеріалів виключена із зобов`язань ОСОБА_2 . При цьому, ТОВ Група компаній Камелот , прийнявши оплату у сумі 70 000, 00 грн за новим графіком оплати, яка не була передбачена попереднім графіком оплати, підтвердив змінені зобов`язання за кошторисом № 2 від 28 березня 2017 року Тому, вимоги ТОВ Група компаній Камелот про стягнення з ОСОБА_2 вартості матеріалів у сумі 271 445, 10 грн, передбачених кошторисом № 2 від 04 серпня 2016 року, та пені, нарахованої у зв`язку із порушенням вказаного зобов`язання, задоволенню не підлягають.

Згідно з положеннями ст.ст. 651, 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Тобто, зміни до договору підряду можуть бути внесені шляхом укладення будь-якого документу у письмовій формі, що засвідчує згоду сторін.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За приписами статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини другої ст. 883 Цивільного кодексу України за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі.

3гідно із ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Згідно із частиною першою ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якою він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася.

Також відповідно до частини другої ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду га вимагати відшкодування збитків.

Частиною четвертою ст. 849 Цивільного кодексу України визначено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

З викладеного вбачається, що у разі відмови замовника від договору підряду внаслідок прострочення виконання робіт підрядником, останній не має права на плату за фактично виконану ним роботу.

Відповідно до частини першої, другої ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За частиною першою, третьою ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь ОСОБА_2 має бути стягнута заборгованість у сумі 114 780, 24 грн (496 907, 00 грн - 65 219, 76 грн - 316 907, 00 грн).

Відповідно до п. 9.4 договору підряду за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує неустойку у розмірі 1 % від вартості невиконаних зобов`язань.

Розмір пені, нарахованої на вартість невиконаних відповідачем робіт за період з 04 листопада 2017 року по 04 жовтня 2018 року, становить 1 358 176, 50 грн.

Відповідно до частини третьої ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд може прийняти рішення про зменшення розміру неустойки як за обґрунтованим клопотанням сторони, так і з власної ініціативи. Проте, вирішуючи питання про можливість зменшення розміру неустойки, необхідно, перш за все, враховувати, що неустойка не повинна перетворюватися в джерело збагачення, оскільки в цьому випадку вона втрачає свою стимулюючу функцію.

Законодавець не наводить переліку інших обставин , які мають істотне значення. Це питання вирішується із врахуванням конкретної ситуації. Такими обставинами можуть бути: відповідність порушення розміру неустойки; традиційний розмір неустойки, який зустрічається в практиці ділового обігу; співвідношення розміру неустойки із сумою основного зобов`язання; наявність збитків і їх розмір; негативні наслідки, які настали або можуть настати для кредитора у зв`язку з неналежним виконанням боржником зобов`язання; форма і ступінь вини боржника; ступінь виконання зобов`язання боржником перед кредитором і контрагентами перед боржником; ділова репутація боржника, ступінь поширеності такого порушення в діловому обігу; рівень інфляції протягом часу, коли зобов`язання повинно було бути виконано, і до його фактичного виконання чи до моменту прийняття судового рішення; середня банківська ставка за користування кредитом тощо.

Застосоване у нормі частини третьої ст. 551 Цивільного кодексу України поняття значно є оціночними і має конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку.

При цьому слід враховувати, що правила норми частини третьої ст. 551 Цивільного кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні боржником своїх зобов`язань.

Серед обставин, які у розумінні частини третьої ст. 551 Цивільного кодексу України є підставою для зменшення судом розміру нарахованої відповідачці неустойки, суд виділяє поширеність в діловому обігу неповернення і несвоєчасного повернення боржниками позичених коштів, а також неспівмірність неустойки розміру основного боргу, у зв`язку з чим, приходить до висновку про необхідність зменшення належної до стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 неустойки до розміру 100 000, 00 грн.

Відповідно до п. 12.5 договору підряду відповідач не має права передавати або в інший спосіб розповсюджувати публічно будь-яку документацію та/або інформацію про об`єкт за цим договором без письмової згоди ОСОБА_2

ОСОБА_2 стверджує, що ТОВ Група компаній Камелот розмістив без його згоди на своєму Інтернет-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_1 фотографії будинку із зазначенням його адреси.

Відповідно до частини першої ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із частиною другою ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником негативного зобов`язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов`язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов`язання.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено частиною другою ст. 77 ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Розміщення та публікація на Інтернет-сайті за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 фотоматеріалів будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 залишилося не доказаним суду, тому у задоволенні позову у частині зобов`язання вчинити дії суд відмовляє.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

У відповідності до частини першої, другої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, які несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За частиною третьою статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

02 березня 2020 року у судовому засіданні представником ОСОБА_2 - ОСОБА_1 надано суду детальний опис робіт (надання послуг) у справі, відповідно до якого 61 500, 00 грн ОСОБА_2 за первісним позовом було сплачено адвокату за отриману правничу допомогу /т. ІІІ а. с. 26-27/.

За змістом законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Так, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подано представником ОСОБА_2 копії квитанцій до прибуткового касового ордера № 33 від 12 вересня 2018 року та № 34 від 13 вересня 2018 року по 8 000, 00 грн, № 35 від 14 вересня 2018 року на 9 000, 00 грн та № 08 від 29 січня 2020 року на суму 10 500, 00 грн.

Згідно з статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись

ст. ст. 3, 8, 21, 43, 55, 129, 129-1 Конституції України,

ст. ст. 509, 551, 611, 612, 614, 632, 846, 849, 875, 883 Цивільного кодексу України,

ст. ст. 1-10, 22 Закону України Про захист прав споживачів ,

ст. ст. 1-18, 76-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 289, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Група компаній Камелот , третя особа ОСОБА_3 про стягнення коштів та зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Група компаній Камелот (адреса місцезнаходження: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 4-Ф, код ЄДРПОУ 39592784) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ) заборгованість за договором підряду у розмірі 114 780, 24 грн, 100 000, 00 грн - пені, 35 000, 00 грн - витрати на правову допомогу та 9 162, 40 грн - судового збору.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Група компаній Камелот до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором підряду, залишити без задоволення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Група компаній Камелот до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним договору підряду у частині зміни ціни, залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 01 жовтня 2020 року.

Суддя І. В. Литвинова