Ухвала

від 24.09.2020 по справі 278/17/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №278/17/20 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року. Житомирський апеляційнийсуд в складі суддів: ОСОБА_2 - головуючого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участю: серкретаря судового засідання ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 30 червня 2020 року у кримінальному провадженні № 12019060170000907 за ч. 3 ст. 185 КК України щодо ОСОБА_8 (далі - ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, непрацюючого,пенсіонера, неодруженого, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

в с т а н о в и в:

Цим вироком ОСОБА_9 засуджено за ст. ст. 185 ч. 3, 75, 76 КК України на 4 роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на 2 роки 5 місяців з покладенням на нього обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з цим органом.

Вирішено стягнути зі ОСОБА_9 на користь держави 1570 гривень процесуальних витрат на залучення експерта при проведенні судово-товарознавчої експертизи.

Частково задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 (далі ОСОБА_11 ) та вирішено стягнути на її користь з обвинуваченого ОСОБА_9 775 грн. 83 коп. у відшкодування майнової шкоди, заподіяної злочином. Залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_11 про стягнення з обвинуваченого 600 грн. збитків, заподіяних пошкодженням майна.

Згідно вироку, близько 15 год. 30 хв. 23 жовтня 2019 року неподалік від водойми на ділянці місцевості відповідно до картографічних даних за координатами: 50.196799 та 28.703703 в межах земельної ділянки з кадастровим номером № 1822055600:01:000:0109 в адміністративних межах Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області ОСОБА_9 таємно викрав чуже майно що належить потерпілій ОСОБА_11 на загальнусуму 775грн.83коп., -магнітолумарки "JVS",кошти всумі 47грн. тамобільний телефонмарки "Fly", з проникненням у салон автомобіля "DeoLanos" реєстраційний номер " НОМЕР_1 " шляхом розбиття склапередніх лівихдверей вищевказаногоавтомобіля.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати вирок та закрити кримінальне провадження за недоведеністю винності обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину. Посилаючись на свою оцінку доказів, твердить про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильність оцінки судом доказів, порушення судом вимог ст. ст. 370, 373 ч. 3 КПК України. Зокрема, вказує про недопустимість доказів - протоколу пред`явлення свідку ОСОБА_12 осіб для впізнання за фотознімками від 25.11.2019., протоколу слідчого експерименту за участю цього ж свідка, протоколу огляду автомобіля потерпілого. Вказує також на не встановлення органом досудового розслідування точного місця та способу вчинення злочину та порушення права на захист обвинуваченого, що виразилося у невідкритті всіх матеріалів справи стороні захисту на підставі ст. 221 КПК України. Твердить про необґрунтованість рішення суду в частині вирішення цивільного позову потерпілої, оскільки цей позов не відповідає вимогам ст. ст. 128 ч. 4, 175 ч. 3 КПК України. Зазначає також про неправильне застосування судом кримінального закону та незаконність зміни обвинувачення стороною обвинувачення з ч. 1 на ч. 3 ст. 140 КК України з огляду на правову позицію Верховного Суду, що міститься у постанові від 17.03.2020. у справі № 653/3/18, оскільки на думку захисника така правова позиція погіршує становище обвинуваченого.

Заслухавши доводи захисника та пояснення обвинуваченого в підтримання апеляційної скарги, міркування прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши справу, апеляційний суд приходить до таких висновків.

У результаті перевірки матеріалів справи встановлено, що висновки суду про винність ОСОБА_9 у вчиненні злочину за обставин, установлених судом і викладених у вироку, ґрунтуються на сукупності зібраних органом досудового розслідування та досліджених у судовому засіданні доказах, які отримали належну оцінку. Вирок відповідає вимогам ст. 374 КПК України, є законним та вмотивованим.

Зокрема,встановлені місцевимсудом обставиниподії злочинупоза розумнимсумнівом підтверджуютьсясукупністю наведениху вирокуфактичних даних,що містяться:у показанняхпотерпілої ОСОБА_10 ,свідка очевидця ОСОБА_12 та свідка ОСОБА_13 , протоколів огляду місця події, пред`явлення осіб для впізнання та проведення слідчого експерименту від 23.10.2019. за участю свідка ОСОБА_14 та інших наведених у вироку доказів.

Доводи апеляційної скарги про не встановлення органом досудового розслідування певного місця та способу вчинення крадіжки є необґрунтованими, оскільки спростовуються даними протоколу огляду місця події та слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_14 про встановлення певного місця розташування автомобіля "DeoLanos" реєстраційний номер " НОМЕР_1 ", у якому було відсутнє скло водійської двері. Суд дав обґрунтовану оцінку факту невиявлення уламків скла під час огляду автомобіля потерпілої, який проводився не у місці вчинення злочину біля водойми, а на паркомісці по вул. Миру в смт. Новогуйсинське.

Судом обґрунтовано визнано допустимими доказами дані протоколу огляду місця події, а також протоколів слідчого експерименту та пред`явлення осіб для впізнання за участю свідка ОСОБА_14 , - оскільки вказані слідчі дії були проведені без істотних порушень вимог КПК України.

Зокрема, огляд місця події належного потерпілій ОСОБА_11 автомобіля "DeoLanos" реєстраційний номер " НОМЕР_1 " проводився з метою фіксації слідів крадіжки та відсутності частини викраденого майна магнітоли цього транспортного засобу у кримінальному провадженні про крадіжку, відкритому за заявою ОСОБА_11 , за добровільної згоди вказаної особи як власника майна, що була зафіксована у відповідній заяві, та у присутності цієї особи (а. с. 35, 36). Обставини справи не дають підстав для сумніву у добровільності надання згоди власника вказаного транспортного засобу ОСОБА_11 на проведення вказаної слідчої дії, оскільки були наявні всі процесуальні гарантії, які давали змогу заявнику та потерпілій вільно виявити свою волю. З урахуванням цих обставин вказане проникнення до автомобіля потерпілої ОСОБА_11 без згоди слідчого судді відповідає положенням ч. 1 ст. 366 КПК України та узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься у постанові від 1листопада 2018р.у справі№ 536/1048/16-к,а такожу постанові від 15 квітня 2020 року у справі №740/3390/15.

Слідчий експеримент та пред`явлення осіб для впізнання за участю свідка ОСОБА_12 були проведені в різний час за участю двох сторонніх понятих, що підтверджується їх відповідними підписами у протоколах вказаних слідчих дій. Невірне зазначення у протоколі адресі понятого ОСОБА_15 не є істотним порушенням вимог КПК. У протоколі пред`явлення осіб для впізнання зазначені певні прикмети, за якими ОСОБА_14 впізнала ОСОБА_9 серед інших осіб за фотознімками, що не мають істотних відмінностей. Під час судового розгляду стороною обвинувачення не було доведено, що свідку ОСОБА_14 показували фотографію обвинуваченого до моменту проведення вказаної слідчої дії та сама свідок ОСОБА_14 на давала показань про цю обставину. Протокол допиту вказаного свідка на досудовому розслідуванні, на який посилається захисник, не досліджувався під час судового розгляду та сторона захисту не заявляла клопотання про дослідження такого протоколу під час розгляду справи в суді першої інстанції.

У судовому засіданні 25.02.2020. свідок ОСОБА_14 без сумніву підтвердила той факт, що саме обвинувачений ОСОБА_9 був тим чоловіком, якого вона бачила в салоні автомобіля на місці крадіжки 23.10.2019.

Показання потерпілої про факт викрадення з автомобіля грошей у виді монет та показання свідка ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_9 , якого вона бачила у салоні автомобіля потерпілої, на місті події був зі своєю собакою, узгоджуються з даними відеозапису, здійсненому на камеру відеоспостереження відділення Ощадбанку по вул. Дружби Народів, 5, в смт. Новогуйвинське Житомирського району про те, що близько 16 год. 35 хв. 23.10.2019. ОСОБА_9 зі своєю собакою зайшов до відділення банку, де витягнув з кишень своїх брюк монети, які обміняв їх на купюри (а. с. 58-60), та з показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що одного дня в жовтні 2019 року знайомий їй ОСОБА_9 прийшов до неї на роботу у відділення Ощадбанку в смт. Новогуйвинське, де обміняв дрібні монети на суму приблизно 50 грн.

Вказаний відеозапис обґрунтовано визнаний судом допустимим джерелом доказів, оскільки він не становить банківської таємниці та був отриманий на запит слідчого в порядку ст. ст. 93 ч. 2, 100 ч. 2 КПК України.

Згідно матеріалів справи, 21.12.2019. підозрюваному ОСОБА_9 та захиснику ОСОБА_7 слідчим в порядку ст. 221 КПК України було частково надано доступ до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування, 26.12.2019. слідчим було повідомлено ОСОБА_9 про завершення досудового розслідування та повністю відкрито йому та надано доступ до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування.

Доводи апеляційної скарги про істотне порушення органом досудового розслідування вимог ст. 221 КПК є необґрунтованими.

За таких обставин суд першої інстанції законно та обґрунтовано визнав доведеною винність ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину та обґрунтовано відкинув як недостовірні та дані з метою уникнення кримінальної відповідальності, показання обвинуваченого про те, що він не вчиняв інкримінованого йому злочину.

Призначене судом першої інстанції покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є справедливим та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, а також попередження вчиненню нових злочинів.

Рішення суду в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_11 є обґрунтованим та відповідає вимогам ч. 1 ст. 337 КПК України, оскільки завдані злочином збитки досудовим слідством були встановлені на суму 775 грн. 83 коп. та завдану злочином шкоду не було відшкодовано на час постановлення вироку.

Підстав для скасування чи зміни вироку суду не має.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити беззадоволення,а вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 30 червня 2020 року щодо ОСОБА_8 , - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її ухвалення.

Судді: