Ухвала
від 29.09.2020 по справі 618/1508/19
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

29 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 618/1508/19

провадження № 61-14151ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 03 червня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів, отриманих без достатньої правової підстави, стягнення процентів та інфляційних втрат,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2 , в якому просив стягнути грошові кошти, отримані без достатньої правової підстави у розмірі 40 000 гривень ОСОБА_3 на підставі розписки від 24 січня 2013 року на виконання майбутнього договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 6,5462 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради Дворічанського району Харківської області, та належала ОСОБА_3 на підставі державного акта на право приватної власності на землю, а також 21 570,89 грн процентів за користування грошима та 15 496 грн інфляційних збитків.

Рішенням Дворічанського районного суду Харківської області від 03 червня 2020 року (у складі судді Буніна Є. О.) у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року

(у складі колегії суддів: Кругової С. С., Маміної О. В., Тичкової О. Ю.) рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 03 червня 2020 року залишено без змін.

23 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду

з касаційною скаргою на рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 03 червня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права .

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 8 частини статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та

у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Предметом позову у цій даній справі є повернення грошових коштів, отриманих без достатньої правової підстави, стягнення процентів та інфляційних втрат, тобто ціна позову у загальному розмірі становить 77 066,89 грн (40 000 грн + 21 570,89 грн + 15 496 грн), яка станом

на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн х 100 = 210 200 грн).

Як вбачається з резолютивної частини постанови Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року, постанова апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду, у випадках передбачених статтею 389 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином

(рішення у справі Зубац проти Хорватії , заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року ).

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

При цьому, Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну та предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Одночасно суд роз`яснює вимоги пункту 3 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір , відповідно до якого сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 03 червня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів, отриманих без достатньої правової підстави, стягнення процентів та інфляційних втрат відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення29.09.2020
Оприлюднено02.10.2020
Номер документу91932838
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —618/1508/19

Ухвала від 29.09.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Фаловська Ірина Миколаївна

Постанова від 07.09.2020

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Кругова С. С.

Ухвала від 29.07.2020

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Кругова С. С.

Ухвала від 20.07.2020

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Кругова С. С.

Рішення від 03.06.2020

Цивільне

Дворічанський районний суд Харківської області

Бунін Є. О.

Рішення від 03.06.2020

Цивільне

Дворічанський районний суд Харківської області

Бунін Є. О.

Ухвала від 27.02.2020

Цивільне

Дворічанський районний суд Харківської області

Бунін Є. О.

Ухвала від 26.12.2019

Цивільне

Дворічанський районний суд Харківської області

Бунін Є. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні