Ухвала

від 01.10.2020 по справі 372/970/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

01 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 372/970/18

провадження № 61-13686ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на постанову Київського апеляційного суду від 22 липня 2020 року за позовом заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , треті особи: приватне підприємство Сохо Трейд , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скляр Олександр Леонідович, про визнання недійсними розпоряджень, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Київської області 14 вересня 2020 року засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 22 липня 2020 року.

На підставі касаційної скарги першого заступника прокурора Київської області може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження. Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження. Оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена 22 липня 2020 року (повне судове рішення складено 04 серпня 2020 року). Касаційна скарга першого заступника прокурора Київської області здана до поштового відділення 14 вересня 2020 року, що підтверджується відповідною відміткою на поштовому конверті. Тобто з пропущенням, передбаченого статтею 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження було 03 вересня 2020 року.

У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, перший заступник прокурора Київської області просить поновити строк на касаційне оскарження, мотивуючи тим, що повний текст постанови апеляційного суду отримано поштовим зв`язком Києво-Святошинською місцевою прокуратурою лише 20 серпня 2020 року. На підтвердження указаних обставин суду надано ксерокопію супровідного листа Київського апеляційного суду від 06 серпня 2020 року про направлення учасникам справи копії оскарженої постанови із штампом Києво-Святошинської місцевої прокуратури від 20 серпня 2020 року.

Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Однак, вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки особа, яка подала касаційну скаргу, не надає будь-яких належних доказів отримання 20 серпня 2020 року копії судового рішення (конверт, довідка суду, тощо). Копія супровідного листа Київського апеляційного суду від 06 серпня 2020 року про направлення учасникам справи копії оскарженого рішення не може бути належним доказом поважності причин пропуску строку, оскільки не містить інформації про те, коли саме воно отримано. Проставлення штампу вхідної кореспонденції 20 серпня 2020 року на супровідному листі апеляційного суду не є доказом про його отримання у той же день.

На підставі викладеного, згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу, має право звернутися до суду касаційної інстанції зі заявою про поновлення строку на касаційне оскарження і навести інші підстави для поновлення строку, подавши відповідні докази.

Окрім цього, як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, в порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви - 2018 рік) за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб . За подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір , за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

На підставі вищенаведеного, розмір судового збору за подання позову майнового характеру становив 1,5 відсотка ціни позову , але не менше 1 762,00 грн та не більше 616 700,00 грн. За подання позову немайнового характеру судовий збір становив 1 762,00 грн за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми .

Таким чином, ураховуючи характер позову та клопотання у скарзі, за подання касаційної скарги розмір судового збору за вимогами: немайнового характеру, розмір судового збору становить 3 524,00 грн (1 762,00 грн * 200% * 1 вимогу немайнового характеру); майнового характеру - 1,5 % ціни позову * 200%, але не менше 3 524,00 грн та не більше 1 233 400,00 грн.

Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціни позову щодо вимог майнового характеру (витребування восьми земельних ділянок, загальною площею 5 га) , а тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру.

Як наслідок особі, яка подала касаційну скаргу, за подання касаційної скарги за вимогами немайнового характеру необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3 524,00 грн, а за вимогами майнового характеру - самостійно визначити розмір судового збору тасплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до УК у Печерському районі (Печерс. р-н) 22030102, код ЄДР: 38004897 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на постанову Київського апеляційного суду від 22 липня 2020 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат