Єдиний унікальний номер 234/16217/19
Номер провадження 22-ц/804/2247/20
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2020 року
м. Бахмут
справа № 234/16217/19
провадження № 22-ц/804/2247/20
Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
головуючого Хейло Я.В.,
суддів Кішкіної І.В., Тимченко О.О.
за участю секретаря Цимбал Д.А.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач Приватне акціонерне товариство Продторгсервіс
третя особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в місті Бахмут цивільну справу за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства Продторгсервіс та ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 16 березня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Продторгсервіс , третя особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про стягнення моральної шкоди, заподіяної на виробництві (суддя Ткачова В.М.), ухваленого в приміщенні суду в місті Краматорськ Донецької області, -
ВСТАНОВИВ:
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства Продторгсервіс (далі - ПрАТ Продторгсервіс ), третя особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про стягнення моральної шкоди, заподіяної на виробництві.
Позов мотивовано тим, що з 05.08.1983 року по 01.10.1984 року позивач перебував у трудових правовідносинах з працював на посаді слюсаря з ремонту та обслуговування торгівельного обладнання в магазині № 107. 23.05.1984 року та з ним трапився нещасний випадок.
Рішенням Краматорського міського суду від 27.02.2008 року встановлено факт нещасного випадку на виробництві, який трапився з позивачем 24 травня 1984 р., зобов`язано ОАО Продторгсервис скласти відносно позивача акт за формою Н-1.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з 05 листопада 2008 р. та отримує страхові виплати.
Висновком МСЕК від 16 вересня 2008 року серія ДОН-04 №003186 ОСОБА_1 встановлена стійка втрата працездатності у розмірі 60% та 2 група інвалідності (з повторним переоглядом 16 вересня 2010 року) внаслідок травми на виробництві 24.05.1984 року.
Внаслідок отримання каліцтва на виробництві позивач зазнав фізичних страждань та емоційних переживань, що призвело до завдання йому моральної шкоди. Він будував плани на подальше життя, мріючи добитись чималих успіхів, але цьому завадила хвороба, стан здоров`я є невідновним, змінився його звичайний життєвий уклад: він частково втратив працездатність, обмежений під час вибору міста праці, час від часу відчуває головний біль, шум в голові та вухах, погано спить. Стан його здоров`я незадовільний, він не витримує тривалих фізичних навантажень, його хода є хиткою. Зазначає, що він не може вести нормальний спосіб життя, порушилась душевна рівновага, зв`язки із оточуючими, стало неможливо продовжувати активний спосіб життя, хвороба позбавила його можливостей реалізації своїх звичок та бажань, порушились нормальні зв`язки з рідними та близькими.
Враховуючи ці обставини, просив стягнути з ПрАТ Продторгсервіс на свою користь 100 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 16 березня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ Продторгсервіс на користь ОСОБА_1 25000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНИХ СКАРГ
Позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ПрАТ Продторгсервіс подано апеляційні скарги.
У апеляційній скарзі ПрАТ Продторгсервіс просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить оскаржуване рішення змінити та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСІБ, ЯКІ ПОДАЛИ АПЕЛЯЦІЙНІ СКАРГИ
В апеляційній скарзі ПрАТ Продторгсервіс посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Зазначає, що згідно акту Н-1 нещасний випадок стався з позивачем ОСОБА_1 поза межами робочого часу з власної вини позивача.
Крім того, підприємство на якому позивач отримав ураження електричним струмом не має ніякого відношення до ПрАТ Продторгсервіс , ушкодження позивач отримав у 1984 році, проте звертається з вимогами про відшкодування моральної шкоди лише у 2019 року.
Також судом не перевірено доводів відповідача стосовно того, що знаходження позивача на стаціонарному лікуванні з 09.04.2019 року по 19.04.2019 року не пов`язано з отриманим ним ушкодженням на виробництві.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також зазначає про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Посилається на положення статті 3 Конституції України, статті 13 Закону України Про охорону праці , статті 153, 173 КЗпП України, статті 3, 23, 1167 ЦК України та зазначає, що судом не наведено мотивів, які б свідчили про безпідставність заявленої до відшкодування суми, проте суд необґрунтовано задовольнив позов частково зменшивши розмір відшкодування до 25000 гривень.
Зазначає, що з моменту отримання ушкодження у 1984 році він постійно хворіє, вимушений звертатися за медичною допомогою, проходити стаціонарне лікування та нагляд у лікарів різних спеціальностей, що підтверджується відповідними медичними документами.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відзив на апеляційну скаргу сторонами по справі не подано.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутність.
Представник відповідача ПрАТ Продторгсервіс - директор Смірнов С.П. в судовому засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підприємства підтримав повністю, просив її задовольнити, а скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Представник третьої особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом встановлено, що згідно копії трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 05.08.1983 року по 01.10.1984 року працював на посаді слюсаря з ремонту та обслуговування торгівельного обладнання в магазині № 107 Краматорського міськпищеторгу.
Рішенням Краматорського міського суду від 27.02.2008 року встановлено факт нещасного випадку на виробництві, що трапився з ОСОБА_1 на виробництві, який мав місце 24 травня 1984 р., зобов`язано ОАО Продторгсервис скласти і видати акт Н-1 про нещасний випадок на виробництві, який мав місце 24.05.1984.
Відповідно п.15.1 Акту розслідування причин виникнення нещасного випадку на виробництві від 1 квітня 2008 року (за формою Н-1), встановлено, що причиною виникнення нещасного випадку на виробництві є неправильна організація та проведення робіт, допуск до роботи ненавченого робітника.
Згідно постанови Краматорського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області №0536/2292/2292/1 від 11.11.2008 року потерпілий на виробництві ОСОБА_1 перебуває на обліку у відділенні з 05 листопада 2008 р., виплати проводяться з 16 вересня 2008 року.
За висновком МСЕК від 16 вересня 2008 року серія ДОН-04 №003186 ОСОБА_1 встановлена стійка втрата працездатності 60% та 2 група інвалідності (з повторним переоглядом 16 вересня 2010 року) внаслідок професійного захворювання, яке отримане 24.05.1984 року під час виконання трудових обов`язків на підприємстві Відкрите акціонерне товариство Продторгсервіс та визначена потреба у медикаментозному лікуванні за наслідками виробничої травми (а.с.10).
Під час повторного переогляду за висновком МСЕК від 11 листопада 2010 року серія ДОН-04 №085403 потерпілому встановлена стійка втрата професійної працездатності 60% та 2 група інвалідності, безстроково.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Краматорському міському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області Фонду соціального страхування України з 05.11.2008 року та отримує щомісячні страхові виплати , які неодноразово перераховувалися та з 15 березня 2019 року складають 2120,08 грн. щомісячно , а також разові виплати для придбання медикаментів.
ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
У відповідності з вимогами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційні скарги ПрАТ Продторгсервіс та ОСОБА_1 підлягають залишенню без задоволення.
МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт завдання позивачеві моральної шкоди, внаслідок отриманого трудового каліцтва, проте аналізуючи у сукупності положення статей 23 ЦК України, 237-1 КЗпП України, 21, 43, 46 Конституції України та обставини отримання ушкодження на виробництві, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у розмірі 25000 гривень.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції посилався на ст. 237-1 КЗпП України, якою передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Рішенням Конституційного Суду України № 20-пр/2008 від 08 жовтня 2008 року обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди громадянам, які постраждали на підприємствах внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання, покладено на підприємства, з чиєї вини відбулися відповідні події.
Таким чином, саме на відповідача покладено обов`язок відшкодувати працівнику моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому шкоди.
Посилаючись на ст. 23 ЦК України, суд зазначив, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Проаналізувавши докази у справі, суд дійшов вірного висновку, що ушкодження здоров`я на виробництві спричинило позивачу моральну шкоду, яка полягає в фізичному болю та у моральних переживаннях, що призвело до змін звичайного стану життя та потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував роз`яснення викладені у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 № 4, в якому роз`яснено, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.
З матеріалів справи вбачається, що суд правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами, дав їм належну оцінку і обґрунтовано, всупереч доводів апеляційної скарги позивача, частково задовольнив заявлений позов, стягнувши з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 25000 гривень, виходячи із засад розумності, справедливості, характеру і тривалості моральних страждань позивача, стан здоров`я потерпілого, суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір моральної шкоди підлягає одноразовому стягненню з відповідача у зазначеному розмірі.
При цьому суд врахував, що ушкодження здоров`я на виробництві спричинило позивачу моральну шкоду, яка полягає в фізичному болю та у моральних переживаннях, що призвело до змін звичайного стану життя та потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо необґрунтованого визначення розміру відшкодування апеляційний суд вважає неспроможними.
Доводи апеляційний суд відповідача ПрАТ Продторгсервіс щодо пропуску строку звернення до суду з вимогами про відшкодування моральної шкоди та відсутність зв`язку між підприємством на якому трапився нещасний випадок та відповідачем апеляційний суд також вважає неспроможними з наступних підстав.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.
Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, згідно статуту ПАТ Продторгсервіс , затвердженого загальними зборами акціонерів ПрАТ Продторгсервіс 10 травня 2011 року протокол №14/10, а саме пункту 1.1.: Приватне акціонерне товариство Продторгсервіс є повним правонаступником всіх прав та обов`язків Відкритого акціонерного товариства Продторгсервіс , яке перетворено з Державного комунального підприємства оптової та роздрібної торгівлі База № 2 .
Решта доводів апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та є тотожними доводам викладеним у позовній заяві, яким суд першої інстанції дав належну оцінку, висновків суду не спростовують та на законність оскаржуваного судового рішення не впливають.
Доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до незгоди із висновками суду по оцінки доказів, проте згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, за наведених обставин, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
У відповідності з вимогами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційних скарг ПрАТ Продторгсервіс та ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржуваного рішення - без змін.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи викладене, судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства Продторгсервіс та ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 16 березня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий Я.В. Хейло
Судді: І.В. Кішкіна
О.О. Тимченко
Повне судове рішення виготовлено 1 жовтня 2020 року.
Суддя Я.В. Хейло
Суд | Донецький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2020 |
Оприлюднено | 02.10.2020 |
Номер документу | 91936053 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Донецький апеляційний суд
Хейло Я. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні