Ухвала

від 01.10.2020 по справі 495/4522/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/8632/20

Номер справи місцевого суду: 495/4522/20

Головуючий у першій інстанції Боярський О. О.

Доповідач Ващенко Л. Г.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

01.10.2020 року м. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного суду у складі:

Головуючого - судді- Ващенко Л.Г.,

суддів - Колеснікова Г.Я., Вадовської Л.М.,

розглянула заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,

ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА

ОСОБА_2 звернулась із позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.08.2020 року затверджено мирову угоду укладену 19.08.2020 року між ОСОБА_2 та представниками відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які діють в інтересах ОСОБА_3 .

Не погодившись з ухвалою суду від 19.08.2020 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

28.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу ОСОБА_3 на праві приватної власності, а саме:

- житловий будинок АДРЕСА_1 ;

- на Ѕ частку майна, що зареєстроване на імя ОСОБА_3 та належить подружжю на праві спільної часткової власності - магазин по АДРЕСА_2 , загальною площею 152 кв.м.;

- земельну ділянку кадастровий номер 5120886600:02:003:0256, площею 0,0506 га, розташованої по АДРЕСА_2 , загальною площею 152 кв.м.;

- житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею;

- земельну ділянку кадастровий номер 5120886600:02:003:0255, загальною площею 0,1932га, розташованій за адресою АДРЕСА_2 ;

- будинок магазину на земельній ділянці площею 150 кв.м., по АДРЕСА_3 , площею 83,2 кв.м;

- автомобіль Toyota Landcruiser 150, 2010 року випуску, об`єм двигуна 2982 (см.куб), номерний знак НОМЕР_1 , придбаний під час шлюбу і належить на праві власності ОСОБА_2

ІІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд, за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ст. 149 ч.ч.1,2 ЦПК України).

Позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ст. 150 ч.ч.1-3,10 ЦПК України).

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У суді виник спір за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.

Заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не містить належних обґрунтувань, а також належних доказів на підтвердження припущення існування реальної загрози невиконання рішення суду щодо відшкодування моральної шкоди.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів усіх осіб.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду справи по суті.

Наявність позову про відшкодування моральної шкоди в іншій справі і задоволення такого позову судом першої інстанції, саме по собі, не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову на стадії розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів щодо забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Зважаючи на те, що заява про забезпечення позову не містить належних обґрунтувань, а також доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, про який просить заявник, заходи забезпечення позову, які просить застосувати заявник не є співмірними із заявленими вимогами, посилання у заяві лише на потенційну можливість у майбутньому вплинути на права заявника ОСОБА_1 в частині забезпечення його цивільного позову у кримінальному провадженні до підозрюваного ОСОБА_3 , не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання.

Керуючись ст. ст. 149, 153, 368 ЦПК України, суддя,

ухвалила:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме та рухоме майно - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 01.10.2020 року

Судді Одеського апеляційного суду Л.Г. Ващенко

Г.Я. Колесніков

Л.М. Вадовська