Постанова

від 01.10.2020 по справі 686/10492/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 686/10492/18

Провадження № 22-ц/4820/1605/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., Грох Л.М., Костенка А.М.

розглянув без повідомлення учасників справи справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 серпня 2020 року, суддя Козак О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

встановив:

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину.

В обґрунтування доводів позовної заяви зазначила, що 15.06.2008 року між нею та відповідачем укладено шлюб. Від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.09.2015 року шлюб між сторонами розірвано. Син проживає з нею, хворіє, потребує додаткових витрат на лікування. Відповідач працює у декількох фірмах, є засновником та власником ПП Мачете груп , отримуючи відповідний дохід, який має нерегулярний та мінливий характер, у зв`язку з чим просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на свою користь на утримання сина у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн. щомісячно.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18.08.2020 року, з урахуванням ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.08.2020 року про виправлення описки позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 в розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи з 14.05.2018 року і до повноліття дитини. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

На обґрунтування доводів скарги апелянт зазначила, що суд стягнув аліменти у нижчому розмірі ніж мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину відповідного віку. При визначенні розміру аліментів судом не враховано, що син ОСОБА_4 хворіє, не взято до уваги витрати відповідача, у тому числі на придбання нерухомого та рухомого майна, джерела походження коштів на придбання якого платником аліментів не доведено, не враховано інформації щодо руху коштів по рахунках ОСОБА_2 а також доходи одержані ним у ПП Мачете Груп . Поза увагою суду залишилася та обставина, що ОСОБА_2 з 2010 року є керівником ПП Арсо та ПП Кліо-2005 , після розірвання шлюбу продовжував користуватися коштами, розміщеними на своїх банківських рахунках.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вказав, що доводи апелянта стосовно визначення судом розміру аліментів у нижчому розмірі, аніж рекомендований є безпідставними, оскільки мінімальний рекомендований розмір аліментів може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів, чого під час судового розгляду не було встановлено за допомогою належних та допустимих доказів. Строк дії довідок про потребу дитини в домашньому догляді, які долучені позивачем до матеріалів справи сплинув ще за три роки до дати звернення позивача в суд з позовною заявою. Разом з тим, починаючи з 2016 року, в тому числі на час звернення ОСОБА_1 в суд, і до сьогодні син ОСОБА_3 росте здоровою та активною дитиною, не хворіє, не має жодних протипоказань чи застережень, які були б спричинені наявністю захворювань. Вказав, що згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_2 , які містяться в матеріалах справи та досліджувались судом під час судового розгляду, після розірвання шлюбу і до придбання автомобіля він отримав дохід в розмірі, що є достатнім для придбання автомобіля за ціною 21000 грн. Твердження апелянта про те, що ним, начебто, було витрачено на власні потреби більше 32882 дол. США не є обґрунтованим, про що судом було вказано в оскаржуваному рішенні. Слід визнати необґрунтованими також і доводи ОСОБА_1 про те, що розміри добровільно сплачених відповідачем аліментів не відповідають розмірам його доходів. З 09.11.2017 року він припинив підприємницьку діяльність та не отримував доходів від підприємницької діяльності, на що необґрунтовано посилається апелянт. Посилання ОСОБА_1 стосовно отримання ним доходу в ПП Мачете груп та ТОВ Клевер Продакшн Груп також є безпідставними, оскільки відповідні виплати по своїй суті є позикою та не є доходами, які залишаються у власності фізичної особи.

Розгляд справи проведений у порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши докази у справі, враховуючи зміст позовних вимог та доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.06.2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, який було розірвано заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.09.2015 року (т. 1, а.с. 3, 5).

Від шлюбу у сторін народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з матір`ю, що визнано сторонами (т.1, а.с. 4 ).

З 2012 року по 2015 рік син ОСОБА_4 потребував домашнього догляду. В листопаді 2015 року було проведено оперативне лікування дитини в Хмельницькій міській дитячій лікарні (т. 1, а.с. 6-12).

Відповідач, починаючи з січня 2016 року добровільно, через банківські установи та шляхом відрахування частини із заробітної плати сплачує аліменти на утримання сина ОСОБА_4 (т.1, а.с. 22-32).

31.03.2015 року згідно договору дарування ОСОБА_2 передав безоплатно у власність ОСОБА_1 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (т. 2, а.с. 21).

05.01.2015 року ОСОБА_2 подав заяву про виключення його зі складу учасників (засновників) ПП Мачете груп (код ЄДРПОУ -38662436) та виплату належної йому частки у статутному фонді (т. 1, а.с. 103).

Згідно листа Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 28.08.2018 року керівником ПП Мачете груп є ОСОБА_5 , засновником ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 49).

09.11.2017 року ОСОБА_2 припинив підприємницьку діяльність (КВЕД 69.10 діяльність у сфері права) та з 10.11.2017 року працює на посаді юриста в ТОВ Агас і його заробітна плата за період з січня 2018 року по жовтень 2018 року становила 4500 грн. на місяць, в листопаді 2018 року - 4573,64 грн., в грудні 2018 року - 5257,96грн., з січня 2019 року по грудень 2019 року - 60015,89грн., що в середньому складає 5500 грн. на місяць (т. 2, а.с. 15-16).

Також з відомостей, які містяться у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів від 14.01.2020 року вбачається, що крім заробітної плати в ТОВ Агас відповідачем було отримано соціальні виплати від Управління праці та соціального захисту населення в 1 кварталі 2019 року - 3362,94 грн.; 2 кварталі 2019 року - 771,95 грн., 3 кварталі 2019 року - 111,07 грн. (т. 2 а.с.53).

09.11.2017 року ОСОБА_2 придбав автомобіль марки Mitsubishi Outlander НОМЕР_1 , 2004 року випуску за ціною 21000 грн. (т. 1, а.с. 84-87).

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що крім заробітної плати отримуваної від ТОВ Агас , справа не містить інших належних та допустимих доказів на підтвердження отримання відповідачем доходів. Відсутні також докази щодо наявності у відповідача доходу від діяльності підприємств, на які вказав позивач. Надані суду виписки про рух коштів на рахунках ОСОБА_2 не підтверджують фактичну наявність грошових коштів у відповідача на час розгляду справи. При цьому суд, врахувавши працездатний вік відповідача, його працевлаштування, розмір його доходів, наявність на його утриманні іншої малолітньої дитини, вік сина ОСОБА_4 та стан його здоров`я, дійшов висновку, що на користь позивача з відповідача підлягає стягнення аліменти в розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи з 14.05.2018 року і до повноліття дитини.

Висновки суду першої інстанції є обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частинами першою та другою статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу).

Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частина перша статті 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з частиною другою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судом правильно встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а.с. 4). Шлюб між сторонами розірваний 10.09.2015 року (т. 1, а.с. 3), сторони проживають окремо, син ОСОБА_4 проживає з матір`ю, що визнається сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач з 10.11.2017 року працює на посаді юриста в ТОВ АГАС і його заробітна плата за період з січня 2018 року по жовтень 2018 року становила 4500 грн. на місяць, в листопаді 2018 року - 4573,64 грн., в грудні 2018 року - 5257,96 грн., з січня 2019 року по грудень 2019 року - 60015,89 грн., що в середньому складає 5500 грн. на місяць ( т. 2, а.с. 15-16).

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України (т. 2, а.с.53) доходи ОСОБА_2 у першому другому та третьому кварталах 2018 року складали по 13500 грн. заробітної плати, у четвертому кварталі 2018 року - 14331,60 грн. заробітної плати у ТОВ Агас , у першому, другому та третьому кварталах 2019 року доходи відповідача склали 16500 грн., 16172,83 грн., 16637,65 грн. заробітної плати у ТОВ Агас відповідно. Зі змісту вказаних відомостей також вбачається, що крім заробітної плати у ТОВ Агас відповідачем було отримано соціальні виплати від Управління праці та соціального захисту населення в 1 кварталі 2019 року - 3362,94 грн.; 2 кварталі 2019 року - 771,95 грн., 3 кварталі 2019 року - 111,07 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідача народився син, ОСОБА_7 (т. 1, а.с.101).

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідачем припинено підприємницьку діяльність 09.11.2017 року (т. 1, а.с. 96-98).

Суд першої інстанції вірно врахувавши вказані обставини, дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Посилання апелянта щодо отримання ОСОБА_2 інших доходів у 2018 році, в тому числі від ПП Мачете груп , ТОВ АГАС , ТОВ Мідав Фрейм , ТОВ Клевер продакшн груп матеріалами справи не підтверджуються.

Разом з тим, посилання апелянта на ту обставину, що відповідач придбав нерухоме та рухоме майно, сума якого перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, без зазначення джерела походження коштів не є обґрунтованим, оскільки, як вбачається з відомостей наданих ДФС України ОСОБА_2 у період січня 2015 року до січня 2018 року отримував інвестиційний прибуток від діяльності вищевказаних підприємств, відтак джерело походження грошових коштів для придбання відповідного майна ним доведено (т. 1, а.с. 50).

Доводи апелянта про те, що відповідач є керівником ПП Кліо-2005 року та ПП Арсо , відтак отримує від вказаних підприємств необліковані доходи матеріалами справи також не підтверджуються.

Також, безпідставними є посилання апелянта на необхідність врахування для визначення розміру аліментів доходів, отриманих відповідачем згідно банківських виписок (т. 1, а.с. 180-202), оскільки, як правильно зазначено судом першої інстанції, вказані доходи отримано відповідачем в період його перебування у зареєстрованому шлюбі з позивачем. При цьому ОСОБА_1 не доведено, що ці кошти не було витрачено в інтересах дитини та сім`ї та є доходами, які підлягають врахуванню при визначенні розміру аліментів.

З урахуванням вищезазначених вимог СК України та встановлених судом обставин справи, провівши оцінку доказів у відповідності з вимогами ст. 89 ЦПК України суд обґрунтовано визначив розмір аліментів та можливість їх сплати відповідачем щомісячно в розмірі 1500 грн.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції і зводяться виключно до переоцінки доказів без обґрунтування обставин, які б свідчили про помилковість висновків суду.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 01 жовтня 2020 року.

Судді: Р.С.Гринчук

Л.М. Грох

А.М. Костенко