Постанова

від 29.09.2020 по справі 902/816/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року Справа № 902/816/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Новосельська О.В.,

представники учасників справи:

прокурор- Безпалов А.В.;

відповідач 1- Хващевська Л.В.;

відповідач 2- не з`явився;

відповідач 3- Кундеус С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з господарським судом Вінницької області апеляційні скарги Заступника прокурора Вінницької області та Відповідача 3-ТзОВ ТД Корсика на рішення господарського суду Вінницької області від 14.01.2020, повний текст якого складено 23.01.2020, у справі №902/816/19 (суддя Яремчук Ю.О.)

за позовом Заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави

до 1. Вінницької міської ради м.Вінниця

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Крок-95 м.Вінниця

3. Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Корсика м.Вінниця

про застосування наслідків недійсності правочину та стягнення 524 004 грн. 63 коп.,-

У вересні 2019 Заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури (надалі в тексті - Про-курор) в інтересах держави звернувся з позовом до Вінницької міської ради (надалі в тексті - Місь-ка рада), Товариства з обмеженою відповідальністю Крок-95 (надалі в тексті - ТзОВ Крок-95 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Корсика (надалі в тексті - ТзОВ ТД Корси-ка ) про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та стягнення 524 004 грн. 63 коп. заборгованості з орендної плати.(т.1, арк.справи 3-23).

Рішенням господарського суду Вінницької області від 14.01.2020 у справі №902/816/19 позов Прокурора задоволено частково та присуджено до стягнення з ТзОВ ТД Корсика на користь Міської ради 163 832 грн. 27 коп. В решті позовних вимог відмовлено.(т.2, арк.справи 42-51).

Суд першої інстанції виходив з того, що при укладенні 10.04.2018 угоди про розірвання до-говору оренди сторонами було дотримано вимог чинного законодавства щодо укладення правочи-нів, доводи Прокурора щодо нікчемності даної угоди є необґрунтованими та безпідставними. При цьому, ТзОВ ТД Корсика сплачено 138 841 грн. 38 коп., а у відповідності до умов договору оренди від 20.04.2010 - сума сплати мала б ставити 302 673 грн. 65 коп., тобто несплаченою зали-шається сума орендної плати з врахуванням часткових проплат в розмірі 163 832 грн. 27 коп., яка підлягає до задоволення судом. В решті заявлених вимог, а саме, в сумі 221 330 грн. 98 коп. від-мовлено, оскільки прокурором невірно визначено період нарахування податкового зобов`язання боржника.

Не погоджуючись із рішенням, Прокурор та Відповідач-3 подали скарги до Північно-захід-ного апеляційного господарського суду.

Обґрунтовуючи свою скаргу Прокурор просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, оскільки господарський суд першої інстанції неповно з`ясу-вав усі обставини справи, ухваливши рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку Прокурора, суд безпідставно не взяв до уваги той факт, що п.24 рішення Вінницької міської ради від 30.03.2018 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.04.2010 не несе жодного правового значення для учасників спірних правовідносин. Дії Вінницької міської ра-ди щодо розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.04.2010 та щодо нарахування збит-ків за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів спричиняють недоот-римання коштів місцевим бюджетом та прямо порушують інтереси держави. Правочин про розір-вання договору оренди Вінницькою міською радою та ТзОВ Крок-95 датовано 10.04.2018, фак-тично підписаний сторонами та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.05.2019. Прокурор вказує на помилковість періоду обрахунку господарським судом Він-ницької області суми заборгованості щодо розміру орендної плати, яку стягнуто з ТзОВ ТД Кор-сика та вважає, що стягненню підлягає уся заявлена сума.(т.2, арк.справи 60-67).

В свою чергу обґрунтовуючи свою скаргу Відповідач-3 просить суд скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та ухвалити в цій частині нове рішення про відмо-ву. Зазначає, що оскільки спірна земельна ділянка знаходиться в межах міста Вінниці, уповнова-женим органом на розпорядження та здійснення контролю за дотриманням земельного законодав-ства відносно неї є Вінницька міська рада. На момент нарахування збитків Вінницькою міською радою договір оренди був відсутній, а тому їх нарахування в розмірі 1% в повній мірі узгоджу-ється з положенням статті 274 1 Податкового кодексу України та п.4.3 рішення Виконавчого коміте-ту Вінницької міської ради від 06.04.2017 №796. Крім того, у позові відсутня вимога щодо скасу-вання пункту 24 рішення Вінницької міської ради від 30.03.2018, яким вирішено розірвати договір оренди з попереднім користувачем ТзОВ Крок-95 , шляхом укладення відповідної угоди, що у свою чергу свідчить про необґрунтованість тверджень Прокуратури про нікчемність вищевказаної угоди та застосування практики Верховного суду щодо автоматичної пролонгації договору оренди землі. Відповідач-3 зауважує, що Вінницькою міською радою, як контролюючим органом доходів міського бюджету, було нараховано завдані ТзОВ ТД Корсика збитки згідно вимог податкового законодавства, які останнє сплатило добровільно в повному обсязі.(т.2, арк.справи 84-88).

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 відкрито провадження за апеляційною скаргою Прокурора та Відповідача-3. Крім того, ухвалено розглядати скарги в межах одного апеляційного провадження.(т.2, арк.справи 79, 104).

Ухвалою від 17.03.2020 зупинено провадження до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.(т.2, арк.справи 154-155).

Ухвалою від 03.08.2020 поновлено провадження та призначено справу до розгляду на 15.09. 2020.(т.2, арк.справи 192).

Розгляд справи відкладався на 29.09.2020.(т.2, арк.справи 227).

Крім того, 17.03.2020 на електронну адресу суду та 18.03.2020 поштою надійшов відзив Про-курора на апеляційну скаргу Відповідача-3, у якому він заперечує проти її задоволення.(т.2, арк. справи 129-137, 157-165).

07.09.2020 від Відповідача-3 надійшли додаткові пояснення, у яких він підтримує свою апе-ляційну скаргу та заперечує проти скарги Прокурора.

У судових засіданнях апеляційної інстанції 15 та 29 вересня 2020 року Прокурор підтримав свою апеляційну скаргу та заперечив проти скарги Відповідача-3. Представник Відповідача-3 зау-важував, що апеляційна скарга Прокурора безпідставна, проте його скаргу належить задоволити. Представник Відповідача-1 надав свої пояснення щодо апеляційних скарг.

Інші учасники справи не забезпечили явку своїх представників у призначене на 29.07.2019р. судове засідання, причин неявки суду не повідомив. Разом з тим, така неявка не перешкоджає роз-гляду справи, позаяк присутність представників сторін не визнавалась обов`язковою, а матеріалів справи достатньо для розгляду скарги по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні господарських судів перебувала №902/ 478/18 за позовом керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Він-ницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Крок-95 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Корсика про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки. Рішенням господарського суду Вінницької області від 26.12.2018, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019, відмов-лено у позові.(т.1, арк.справи 34-38, 39-42)

У судовій справі №902/478/18 встановлено та не потребує додаткового доказування, що Він-ницька міська рада-орендодавець та ТзОВ Крок-95 -орендар уклали договір оренди земельної ді-лянки від 20.04.2010 (надалі в тексті - Договір) відповідно до п.п.1,3 якого Орендодавець надає, а Орендар набуває право оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м.Вінниця, вул. Цимлянська, 2, площею 1,0363 га для виробничих потреб у якісному стані без техногенної забруд-неності.(т.1, арк.справи 61-64).

Договір укладається терміном на 10 років з моменту прийняття рішення Вінницькою місь-кою радою. Договір набуває чинності з дня його державної реєстрації та діє протягом встановле-ного терміну (п.9 Договору).

Вказаний договір підписано, скріплено відтисками печаток сторін та зареєстровано у Він-ницькій регіональній філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України про що у Державному реєст-рі земель вчинено запис від 24.06.2010 №041006700031.(т.1, арк.справи 64).

На підставі Договору за актом прийому-передачі земельної ділянки від 24.06.2010 Міська рада передала, а ТзОВ Крок-95 прийняло в оренду земельну ділянку площею 1,0363 га розташо-вану по вул.Цимлянській, 2 у м.Вінниця.(т.1, арк.справи 64-зворот).

09.12.2016 ОСОБА_1 -продавець та ТзОВ ТД Корсика -покупець уклали договір купівлі-продажу, за умовами якого Товариство придбало ціле нежиле приміщення загальною площею 2333,3 м 2 , яке знаходиться по вул.Цимлянській, 2 у м.Вінниця та розташоване на земельній ділянці площею 1,0363 га, кадастровий номер якої 0510136300:01:020:0090. Право власності на нерухоме майно зареєстровано за ТзОВ ТД Корсика 09.12.2016.(т.1, арк.справи 139-141).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0507902412018 від 16.02.2018 та інформації з державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 29.05.2018 власником земельної ділянки площею 1,0363 га розташо-ваної в м.Вінниця, вул.Цимлянська, 2, кадастровий номер якої 0510136300:01:020:0090 є Вінниць-ка міська рада, а орендарем ТзОВ Крок-95 .(т.1, арк.справи 43-45, 46-47).

З матеріалів справи вбачається, що 30.03.2018 Вінницька міська рада прийняла рішення №1136 пунктом 24 якого ухвалено: розірвати договір оренди земельної ділянки від 20.04.2010 зареєстрований за №041006700031 від 24.06.2010, укладений з ТзОВ Крок-95 на земельну ділян-ку площею 1,0363 га, кадастровий № 0510136300:01:020:0090 у зв`язку з переходом права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, шляхом укладення відповідної угоди; Департамент земельних ресурсів міської ради зобов`язано направити орендарю проект уго-ди про розірвання договору оренди земельної ділянки для підписання в 5-денний термін; в разі не підписання орендарем угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки направити матері-али до Департаменту правової політики та якості Міської ради з метою вчинення заходів щодо дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки в судовому порядку.(т.1, арк.справи 143-146).

На підставі рішення від 30.03.2018 №1136 Вінницька міська рада та ТзОВ Крок-95 укла-ли 10.04.2018 угоду про розірвання Договору оренди земельної ділянки. Разом з тим, лише через рік - 06.05.2019 відомості про розірвання договору зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.(т.1, арк.справи 44, 60).

Матеріали справи не містять доказів передачі Вінницькою міською радою в оренду чи інше користування ТзОВ ТД Корсика земельної ділянки по вул.Цимлянська, 2 у м.Вінниці площею 1,0363 га, кадастровий номер 0510136300:01:020:0090.

Таким чином, питання по визначенню розміру та відшкодуванню завданих ТзОВ ТД Кор-сика збитків розглядалось Комісією по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам, яка діє на підставі Положення, затвердженого рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 06.04.2017 №796. Комісією встановлено, що земельна ділянка за адре-сою: м.Вінниця, вул.Цимлянська, 2 площею 1,0363 га, кадастровий номер 0510136300:01:020:0090, використовується ТзОВ ТД Корсика з порушенням земельного законодавства.(т.1, арк.справи 147-148).

Згідно рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 01.03.2018 №433 та Акту 21.02.2018 за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів з 09.12.2016 до 21.02.2018 Відповідачу-3 було нараховано 37 497 грн. 21 коп. збитків.(т.1, арк.справи 180-181).

Додатково листом від 07.06.2019 повідомлено, що з врахуванням сплаченого ТОВ ТД Кор-сика земельного податку з плати за землю під нерухомістю - сума збитків до сплати становить 100 225 грн. 47 коп. - 31 364 грн. 13 коп. - 31 364 грн. 13 коп. = 37 497 грн. 21 коп., які сплачено 13.04. 2018.(т.1, арк.справи 154-162).

Згідно рішення Виконавчого комітету Bінницької міської ради від 25.07.2019 №1871 та Акту 17.07.2019 за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів з 21.02.2018 до 17.07.2019 Відповідачу-3 було нараховано 101 344 грн. 17 коп. збитків.(т.1, арк.справи 152-153).

Вищевказані суми збитків TзОB ТД Корсика сплатило добровільно, про що свідчать пла-тіжні доручення від 13.04.2018 та 23.08.2019.(т.1, арк.справи 149, 163).

Прокурор вважає, що підписання Міською радою та ТОВ Крок-95 угоди про розірвання договору оренди землі після рішень судів у справі №902/478/18 та внесення відомості про цю уго-ду до Державного реєстру речових прав про припинення іншого речового права - порушують інте-реси держави. Для стягнення з ТзОВ ТД Корсика заборгованості з орендної плати з 09.12.2016 Прокурор вважає за необхідне застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину (угоду від 10.04.2018 про розірвання Договору оренди), що дозволить відновити порушене право територіаль-ної громади та отримати орендну плату за земельну ділянку за весь період без втрат для громади.

Як зазначалося вище, рішенням від 14.01.2020 господарський суд Вінницької області задово-лив позов Прокурора частково та присудив до стягнення з ТзОВ ТД Корсика на користь Він-ницької міської ради 163 832 грн. 27 коп. В решті позовних вимог відмовлено.(т.2, арк.справи 42-51).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального пра-ва, апеляційний суд вважає, що скарга Відповідача-3 безпідставна і не підлягає задоволенню, про-те скарга Прокурора обґрунтована частково, а тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні з огляду на наступне:

Предметом даного спору є стягнення орендної плати за договором оренди земельної ділянки через нікчемність угоди про його розірвання.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України) - госпо-дарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов`язань і є обов`язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення зобов`язання у ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України).

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, згідно зі ст.193 ГК Ук-раїни, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, ін-ших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.15 та ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого ци-вільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звер-нутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Переглядаючи оскаржуване рішення, колегія суддів погоджується із висновком суду пер-шої інстанції, що для правильного вирішення спору необхідною умовою є встановлення факту нік-чемності правочину - угоди від 10.04.2018 про розірвання Договору оренди, укладеної Міською радою та ТзОВ Крок-95 шляхом повернення сторін у стан, який існував до укладення цієї угоди та скасування державної реєстрації припинення іншого речового права (оренди) щодо земельної ділянки площею 1,0363 га, кадастровий номер 0510136300:01:020:0090 - для можливості застосу-вання наслідків нікчемності вказаного правочину, тобто виникнення обов`язку ТзОВ ТД Корси-ка щодо сплати заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею в сумі 524 004 грн. 63 коп.

Відповідно до ст.215 ЦК України, нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. (ч.1 ст.219, ч.1 ст.220, ч.1 ст.224 ЦК України тощо), та оспорюваними є правочини, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (ч.2 ст.222, ч.2 ст.223, ч.1 ст.225 ЦК України).

Нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він визнаний судом недійсним (оспорюваний правочини).

Правочини поділяються за ступенем недійсності на абсолютно недійсні з моменту їх вчи-нення (нікчемні) та відносно недійсні, які можуть бути визнані судом недійсними за певних умов (оспорювані).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тоб-то таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невиз-нання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки наведено, зок-рема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провад-ження №14-144цс18), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30.01. 2019 у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18).

За своєю суттю правочин - правомірна, вольова дія суб`єкта правовідносин, що спрямована на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Цивілістичне розуміння правочину побудоване на презумпції його правомірності (ст.204 ЦК України), що є проявом засад цивільного законодавства, які ґрунтуються на справедливості, добросовісності та розумності (п.6 ст.3 ЦК Ук-раїни). Так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Цей підхід надає можливість класифікувати неправомірні правочини на дві групи: правочини, недійсність яких встановлена законом та правочини, недійс-ність яких повинна визнаватися судом. Перша група правочинів отримала назву - нікчемних, друга - недійсних (оспорюваних) правочинів.

Якщо заінтересована особа вважає правочин нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріально-го права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Переглядаючи оскаржуване рішення, колегія суддів звертає увагу, що 30.03.2018 Міська рада прийняла рішення №1136 пунктом 24 якого розірвала договір оренди земельної ділянки від 20.04.2010, зареєстрований за №041006700031 від 24.06.2010, укладений з ТзОВ Крок-95 на зе-мельну ділянку площею 1,0363 га, кадастровий номер 0510136300:01:020:0090 у зв`язку з перехо-дом права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці.

При цьому, матеріали справи не містять доказів оспорення чи скасування вказаного рішен-ня органу місцевого самоврядування, яке стало підставою для укладення угоди про розірвання До-говору оренди.

Відповідно до ст.ст. 626, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укла-деним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Зазначені норми кореспондуються з приписами ст.180 Господарського кодексу України.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обо-роту, вимог розумності та справедливості.(ст.627 ЦК України). Зміст договору згідно ч.1 ст.628 ЦК України становлять (пункти), визначенні на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов' -язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальний порядок укладення господарських договорів встановлено статтею 181 ГК України. За загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписано-го сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шля-хом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмамитощо, а також шляхом під-твердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонова-ний будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умо-вами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

При цьому, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавст-вом умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законо-давства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при укладенні 10.04.2018р. угоди про розірвання договору оренди від 24.06.2010 сторонами дотри-мано вимог чинного законодавства щодо укладення правочинів, доводи Прокурора щодо нікчем-ності даної угоди є необґрунтованими та безпідставними. А тому в частині застосування наслідків нікчемності правочину позов не підлягає задоволенню.

При цьому, безпідставними є посилання Прокурора на рішення у судовій справі №902/478/ 18, оскільки ні рішення Міської ради від 30.03.2018 №1136 в частині пункту 24, яким розірвано договір оренди земельної ділянки, ні сама додаткова угода від 10.04.2018 не були предметом розг-ляду та дослідження справи №902/478/18.

Відповідно до частини 3 статті 111 Земельного Кодексу України, обтяження прав на земельні ділянки (крім обтяжень, безпосередньо встановлених законом) підлягають державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у порядку, встановленому законом.

Орендна плата за землю, згідно частин 1, 2, 3 ст.21 Закону - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умо-ви і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної влас-ності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено догово-ром оренди.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата) (підп.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. (підп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України).

Як вже зазначалось, додаткова угода від 10.04.2018 про розірвання договору зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.05.2019 .(т.1, арк.справи 44, 60).

При цьому, враховуючи, що згідно з ч.1 ст.120 ЗК України в редакції, чинній на момент набуття права власності на нерухоме майно ТзОВ ТД Корсика - у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на зе-мельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України Про оренду землі до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає на-буття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташова-ний такий житловий будинок, будівля або споруда.

Таким чином, зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухо-мості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення пра-вового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавст-ва відносин при пере-ході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Аналіз положень наведених норм дає підстави апеляційному суду для висновку, що у разі пере-ходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ді-лянки, на якій вказане майно розташоване у тому самому обсязі та умовах, які були у поперед-нього власника. Отже з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розта-шоване це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з ч.2 ст.120 ЗК України. Тобто особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у поперед-нього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користува-ча (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже договір не підлягає розірванню.

При виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами. Ця норма є імперативною, відступ від неї на підставі договору не допускається. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, має місце заміна сторони в зобов`язанні.

За змістом статей 18 та 20 Закону Про оренду землі , які підлягають застосуванню до договору оренди земельної ділянки згідно з вимогами статті 792 ЦК України, укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації та набирає чинності після такої реєстра-ції.

Матеріалами справи стверджується, що Договір оренди спірної земельної ділянки від 20.04. 2010 було зареєстровано 24.06.2010р., з цієї дати договір набрав чинності, разом з тим, угода від 10.04.2018 про розірвання договору оренди була зареєстрована лише 06.05.2019 і лише з цієї дати набрала чинності. На переконання колегії суддів, саме 06.05.2019 припинились орендні відносини Міської ради та власника нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись із позовом Прокурор на підставі відомостей ГУ ДФС у Вінницькій області за період з 09.12.2016 по березень 2019 року нарахував орендну пла-ту в сумі 524 004 грн. 63 коп., з урахуванням індексації за 2016 рік - 13 240 грн. 87 коп.; за 2017 рік - 227 006 грн. 11 коп., за 2018 рік - 227 006 грн. 11 коп. та за січень-березень 2019 року 56 751 грн. 54 коп.(т.1, арк. справи 3-23, 56-57).

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТзОВ ТД Корси-ка сплачено 138 841 грн. 38 коп., а у відповідності до умов укладеного договору оренди від 20.04. 2010 несплаченою залишається сума орендної плати з врахуванням часткових проплат в розмірі 163 832 грн. 27 коп.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо необхідності достяг-нення орендної плати з Відповідача-3, однак вважає помилково обчисленою суму 163 832 грн. 27 коп.

Оскільки угода про розірвання Договору оренди набрала чинності 06.05.2019, колегія суд-дів вважає, що ТзОВ ТД Корсика повинно сплатити за період з 09.12.2016 по 06.05.2019 оренд-ну плату, передбачену умовами Договору від 20.04.2010. Прокурор заявив до стягнення за період з 09.12.2016 по березень 2019 року орендну плату в сумі 524 004 грн. 63 коп.

Суд враховує, що ТзОВ ТД Корсика сплачено 138 841 грн. 38 коп., тому обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню є вимоги про стягнення 385 163 грн. 25 коп.(524 004 грн. 63 коп. - 138 841 грн. 38 коп. = 385 163 грн. 25 коп.), що не було враховано судом першої інстанції, а тому оскаржуване рішення від 14.01.2020 у справі №902/816/19 належить змінити в частині суми, яка підлягає стягненню з Відповідача-3.

Крім того, з огляду на те, що при наявності у ТзОВ ТД Корсика заборгованості за дого-вором оренди землі, орган місцевого самоврядування - Вінницька міська рада, до компетенції якої відноситься повноваження із вжиття заходів до примусового стягнення вказаного боргу - не вжи-ває у судовому порядку відповідних заходів та не здійснює захисту порушених законних економіч-них (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, територіальної громади міста та як наслі-док й інтересів держави в цілому, що свідчить про бездіяльність уповноваженого органу у вказа-них правовідносинах, Прокурор звернувся до суду із захистом прав держави. Однак з огляду на те, що Вінницька міська рада є відповідачем у справі, а одна й та сама особа (орган) не може бути одночасно позивачем і відповідачем за цим же позовом, так як це суперечить нормам цивільного законодавства, зазначене є підставою для захисту порушених інтересів держави прокурором шля-хом представництва в суді інтересів держави як позивач.

На переконання апеляційного суду - всі доводи та вимоги апеляційних скарг розглянуто.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та без-посередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

За наслідками розгляду апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що наявні всі підстави для часткового задоволення апеляційної скарги Прокурора та зміни рішення суду першої інстанції з підстав ст.277 ГПК України через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, визнання судом першої інстанції встановленими обставин, що мають значення для справи, які не були доведеними та невідповідності обставинам справи висновків, викладених в ухвалі, що приз-вело до ухвалення частково необґрунтованого судового рішення.

Крім того, на підставі статті 129 ГПК України з огляду на часткове задоволення апеляційної скарги з Прокурора підлягають перерозподілу судові витрати пропорційно задоволених вимог. Так, з Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Корсика на користь Прокуратури Вінниць-кої області підлягають стягненню 3 456 грн. 05 коп. витрат зі сплати судового збору та 8 666 грн. 17 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.34, 86, 126, 129, 232, 233, 240, 275, 277, 282, 284, 287 Господарського про-цесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Корсика на рішен-ня господарського суду Вінницької області від 14.01.2020 у справі №902/816/19 залишити без задо-волення.

2. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Вінницької області на рішення господарського суду Вінницької області від 14.01.2020 у справі №902/816/19 задоволити частково.

3. Рішення господарського суду Вінницької області від 14.01.2020 у справі №902/816/19 змінити, виклавши пункт 2 резолютивної частини в наступній редакції:

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Корсика (вул.Гонти, 24-А, м.Вінниця, 21922, код ЄДРПОУ 36967155) на користь Вінницької міської ради (вул.Соборна,59, м.Вінниця, 21100) заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою загаль-ною площею 1,0363 га, яка знаходиться за адресою: м.Вінниця, вул.Цимлянська, 2 в сумі 385 163 грн. 25 коп. .

4. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Корсика (вул.Гонти, 24-А, м.Вінниця, 21922, код ЄДРПОУ 36967155) на користь прокуратури Вінницької області (код ЄДРПОУ 02909909, м.Вінниця, вул.Монастирського, 33) 3 456 грн. 05 коп. витрат зі сплати судово-го збору та 8 666 грн. 17 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Надати місцевому господарському суду доручення про видачу відповідного наказу.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховно-го Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

8. Матеріали справи №902/816/19 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Мельник О.В.