Рішення

від 02.10.2020 по справі 904/4122/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.10.2020м. ДніпроСправа № 904/4122/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУБРІКАНТ ІНЖИНІРІНГ СЕРВІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АЛМАЗ ОЙЛ, ЛТД"

про стягнення 130 504,00 грн. заборгованості за Договором поставки

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 88 366,29 грн. - основного боргу, 8 942,09 грн. - пені, 12 047,45 грн. - 25 % річних, 747,57 грн. - індексу інфляції, 20 400,63 грн. - штрафу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2020 призначено справу №904/4122/20 до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов`язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.

Про вирішення спору сторони повідомлялися належно, на адресу зазначену в позові. Зокрема, про повідомлення Відповідача свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №4930012399288.

Всупереч вимог суду, викладених в ухвалі від 03.08.2020, Відповідач відзив на позовну заву не надав, фактично відмовившись від захисту від вимог Позивача, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.09.2018 сторонами укладено Договір поставки №1/17/09/18 (далі Договір), за п.1.1. якого Постачальник (Позивач) зобов`язався протягом терміну дії цього Договору передати Покупцеві (Відповідачеві) у власність товар - мастильні матеріали, експлуатаційні рідини для автомобілів та іншої техніки, інші комплектуючі до транспортних засобів тощо, окремими партіями згідно з відповідними замовленнями Покупця, а покупець зобов`язується прийняти цей товар (далі товар) та своєчасно оплатити його на умовах, що визначені цим Договором.

Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту фактичного прийому передачі товару та підписання уповноваженими представниками сторін відповідної накладної (п.1.2. Договору).

Найменування, асортимент і ціни на товар встановлені у відповідних прайс-листах Постачальника (п.2.1. Договору).

Асортимент на конкретну поставку товару, кількість, дата, час, адреса доставки та інші умови поставки товару визначається замовленням Покупця, яке він складає на підставі прайс-листів Постачальника. Замовлення може містити й інші положення, які визначаються за взаємною згодою сторін (п.2.2. Договору).

Замовлення на поставку партії товару може бути зроблене Покупцем через мережу Інтернет або за допомогою телефонного чи факсимільного зв`язку. Якщо будь-які товари із зазначених у Замовленні відсутні на складі постачальника на момент надходження до нього такого замовлення, він зобов`язаний повідомити про це Покупця, вказавши терміни надходження відсутніх товарів або погодити із Покупцем можливу заміну (п.2.3. Договору).

Ціна Договору складається з вартості усіх партій товару, поставлених по цьому Договору. До ціни товару включена вартість тари та упаковки заводу - виробника (п.2.4. Договору).

Оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем на підставі рахунку, що виставляється Постачальником, в обумовлені цим Договором строки шляхом перерахування суми грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п.3.2. Договору).

Покупець здійснює розрахунки за відповідну партію товару у формі попередньої оплати повної вартості партії товару або відстрочки платежу на 30 днів від дати відвантаження товару Покупцю (п.3.3. Договору).

Строки поставки товару узгоджуються сторонами та вказуються в замовленні Покупця (п.4.2. Договору).

Передача товару відбувається за накладною, уповноваженій особі Покупця, яка має належним чином оформлену довіреність на отримання товару. У випадку відсутності довіреності у уповноваженої особи її повноваження на прийняття товару підтверджуються проставленням відповідної печатки (штампу) Покупця на видатковому документі або здійсненням інших дій, які підтверджують факт отримання товару (п.4.3. Договору).

Датою поставки партії товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у відповідній накладній (товаросупроводжуючому документі) (п.4.4. Договорі).

У разі порушення строків оплати вартості відповідної партії товару, що встановлені пунктами 3.3., 3.4. та 3.6. цього Договору, Постачальник має право стягнути з Покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня від вартості відповідної партії товару за кожен день прострочення (п.7.2. Договору).

У випадку прострочення виконання грошового зобов`язання, на вимогу Постачальника, відповідно до ст. 625 ЦК України, Покупець зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 25 % річних від простроченої суми (п.7.3. Договору).

У разі, якщо прострочення платежу триватиме більше одного місяця, Постачальник матиме право, крім стягнення передбаченої пені додатково стягнути з Покупця штраф у розмірі 20 % від простроченої суми (п.7.4. Договору).

На виконання умов Договору, у період з 10.12.2019 по 09.01.2020 Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними: №161 від 10.12.2019 на суму 78 670,58 грн., №164 від 17.12.2019 на суму 12 358,20 грн., №1 від 09.01.2020 на суму 10 974,35 грн., підписаними уповноваженим представником Відповідача за відповідними довіреностями. Разом з видатковими накладними Відповідачеві надано рахунок №156 від 10.12.2019 на суму 78 670,58 грн., рахунок №159 від 17.12.2019 на суму 12 358,20 грн., рахунок №1 від 09.01.2020 на суму 10 974,35 грн.

Відповідно до виписки з банківського рахунку, Відповідач частково розрахувався за поставлений товар за видатковою накладною №161 від 10.12.2019, сплативши 28.02.2020 - 3 000,00 грн., 13.03.2020 - 5 000,00 грн., 30.04.2020 - 1 800,00 грн.

За видатковою накладною №161 від 10.12.2019 Відповідач повернув товар на суму 3 836,84 грн. (видаткова накладна на повернення №ВП-000002 від 19.02.2020). Заборгованість Позивача за накладною на повернення товару закрито Актом взаємозаліку №1 від 20.02.2020.

У зв`язку з цим, за даними Позивача, не спростованими Відповідачем, за останнім обліковується борг у розмірі 88 366,29 грн. (за накладною №161 від 10.12.2019 у сумі 65 033,74 грн., за накладною №164 від 17.12.2019 у сумі 12 358,20 грн., за накладною №1 від 09.01.2020 у сумі 10 974,35 грн.).

З посиланням на п.7.2., 7.3. Договору Позивач нарахував Відповідачеві пеню в розмірі 8 942,09 грн. за період з 10.01.2020 по 22.07.2020, 12 047,75 грн. - 25 % річних за період з 10.01.2020 по 22.07.2020 та 747,57 грн. - індексу інфляції за період з 01.02.2020 по 01.07.2020. Нарахування проводилося окремо за кожною накладною.

Посилаючись на п.7.4. Договору Позивач нарахував Відповідачеві 20 400,63 грн. - 20 % штрафу.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є факт виконання договору поставки, період виникнення (існування) простроченого зобов`язання, строки оплати та обґрунтованість нарахування основного боргу і штрафних санкцій.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.

З урахуванням наведених вище доказів (Договору, довіреностей Відповідача, видаткових накладних, У тому числі на повернення товару, рахунків, оплат Відповідача), наданих Позивачем, доводи Позивача про наявність у Відповідача боргу за поставлений товар, суд визнає обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ч. 2 ст. 343 ГК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони у п.6.8. Договору визначили відповідальність за порушення зобов`язання щодо оплати за одержаний товар, що за своїм визначенням є пенею у розумінні ч. 3 ст. 549 ЦК України.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунки Позивача, судом встановлено, що розрахунки пені проведено не правильно.

Так, на борг за видатковою накладною № 161 від 10.12.2019, з урахуванням оплат, Позивач сумарно розрахував пеню за 195 днів, за видатковою накладною № 164 від 17.12.2019 Позивач сумарно розрахував пеню за 188 днів, хоча відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Строк оплати за накладною №1 від 09.01.2020 настав 08.02.2020, а оскільки ця дата припала на вихідний день, строк оплати переноситься на перший наступний робочий день - 10.02.2020, відповідно, прострочення Відповідача почалося з 11.02.2020.

Отже, за перерахунком суду, пеня за весь період прострочки становить 8 617,24 грн.

25% річних - 11 984,98 грн.

Індекс інфляції та штраф у розмірі 20 % Позивачем розраховано правильно, відповідно до вимог чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково, до стягнення належать: 88 366,29 грн. - основного боргу, 11 984,98 грн. - 25 % річних , 8 617,24 грн. - пені, 747,57 грн. - індексу інфляції, 20 400,63 грн. - 20 % штрафу, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУБРІКАНТ ІНЖИНІРІНГ СЕРВІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АЛМАЗ ОЙЛ, ЛТД" - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АЛМАЗ ОЙЛ, ЛТД", 49040, м. Дніпро, Запорізьке шосе, 35 (код 23946659) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУБРІКАНТ ІНЖИНІРІНГ СЕРВІС", 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, б. 44-Б (код 41379753) 88 366,29 грн. - основного боргу, 11 984,98 грн. - 25 % річних, 8 617,24 грн. - пені, 747,57 грн. - індексу інфляції, 20 400,63 грн. - 20 % штрафу, 2 095,76 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Повне судове рішення складене 02.10.2020

Суддя С.Г. Юзіков