Рішення

від 02.10.2020 по справі 910/5020/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.10.2020Справа № 910/5020/20 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Уні-Пак

до Фізичної особи - підприємця Субочева Олексія Валерійовича

про стягнення 13920 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Відповідача на користь Позивача боргу за договором поставки №13090 від 25.05.2017, з урахуванням договору купівлі-продажу права вимоги від 23.03.2018, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань вчасно повернути тару.

Відповідач вимоги позову відхиляє, оскільки на його переконання або юридичної особи, яка є стороною договорів поставки та відступлення, ТОВ Кушнер , не існує та/або мало місце таке перетворення, про яке Позивачем не повідомлялось у даній справі.

Також Відповідач вважає, що у Позивача відсутнє право вимагати стягнення суми вартості зворотної тари, оскільки умовами п. 8 р. II договору поставки постачальник набуває право грошової вимоги виключно в разі пошкодження, псування, втрати, знищення тари, і тільки в разі наявності вини покупця. Тоді як ТОВ Кушнер було відступлено, а Позивачем прийнято на себе право грошової вимоги по сплаті за поставлені товари згідно договору поставки, а не по поверненню зворотної тари. Тому Відповідач вважає, що на дату укладання договору купівлі-продажу права вимоги - не існувало грошової вимоги постачальника щодо відшкодування подвійної заставної плати зворотної тари, і постачальник узагалі не звертався до покупця з подібними вимогами, вину покупця також не встановлено та не доведено. Окремо Відповідач посилається на відсутність зі сторони Позивача доказів на підтвердження того, що Відповідачем зворотна тара повернута не була, зокрема не подано актів звірки залишків зворотної тари, вимог до Відповідача про повернення такої тари, актів інвентаризації зворотної тари тощо, і також вказує на численну судову практику у подібних спорах не на користь Позивача.

Також Відповідач вказує, що ним було залучено професійну правничу допомогу, але докази її обсягів і вартості будуть подані у майбутньому.

Відповіді на відзив від Позивача не надходило.

При цьому, враховано, що до суду не надходили передбачені п. 4 Прикінцевих положень ГПК України заяви про поновлення або продовження процесуальних строків.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

25.05.2017 між ТОВ Кушнер , як постачальником, та Відповідачем, як покупцем, було укладено Договір поставки продукції № 13090 (далі - Договір, Договір поставки), відповідно до п. 1 Розділу І якого Постачальник зобов`язаний поставляти продукцію Покупцю згідно замовлення Покупця, а Покупець зобов`язується своєчасно приймати цю продукцію, планувати її вартість на умовах даного Договору та повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно п. 2 Розділу І Договору, під терміном Продукція в даному договорі Сторони розуміють в пляшках, банках та кегах, напої безалкогольні, напої слабоалкогольні, мінеральні води, мінеральні води ароматизовані, воду питну.

У п. 1 Розділу II Договору сторони погодили, що Постачальник передає в тимчасове користування ящики, кеги та балони (надалі - зворотна тара), а Покупець зобов`язується повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним Договором.

Залученими до матеріалів справи доказами підтверджується, що ТОВ Кушнер було передано Відповідачу зворотну тару по актам прийому-передачі майна №1 від 30.05.2017 та № 2 від 04.07.2017 в загальній кількості: кега оболонь 30 л. в кількості 4 (чотири) шт.; балон 10 л. в кількості 1 (один) шт.

Відповідно до п. 6 Розділу II Договору, покупець зобов`язаний повертати Постачальнику 100% від поставленої кількості: кеги, вуглекислотні балони, ящики, піддони. Вся зворотна тара повинна бути повернена Покупцем Постачальнику в термін не більше 90 діб з дня отримання продукції, кеги - в термін не більше: 60 діб - для теплих місяців (квітень-вересень); 80 діб - для прохолодних місяців (жовтень-березень), вуглекислотні балони - в термін не більше 60 діб. Покупець зобов`язується протягом 1 (одного) календарного дня повернути наявні залишки зворотної тари в разі: демонтажу обладнання; письмової вимоги Постачальника, якщо Покупцем порушено умови даного Договору; письмової вимоги Постачальника, якщо останній вважає, що є загроза схоронності переданої в тимчасове користування зворотної тари; дострокового розірвання або припинення строку дії цього договору або закінченні терміну повернення зворотної тари.

З наведеного суд дійшов висновку, що Покупець був зобов`язаний повернути Постачальнику зворотну тару, отриману по актам не пізніше 04.08.2017 (день повернення останньої одиниці зворотної тари), чого ним у порушення умов Договору зроблено не було; матеріали справи не містять доказів протилежного, та натомість містять довідку Постачальника № 145 від 23.03.2018 про неповернення тари.

Обставина, що на даний час за кодом Постачальника 32559075, ТОВ Кушнер , у ЄДР вказана юридична особа з іншою назвою, судом відхиляється як така, що не має впливу для вирішення даної справи, оскільки жодним чином не доводить, що ТОВ Кушнер не існував на час виникнення спірних правовідносин, а лише свідчить про зміну найменування юридичної особи (оскільки відомості про реорганізацію та правонаступництво у реєстрі відсутні).

23.03.2018 між ТОВ Кушнер та Позивачем було укладено Договір про купівлю-продаж права вимоги (цесії) № 4 (далі - Договір відступлення), відповідно до умов якого ТОВ Кушнер відступає, а Позивач повністю приймає на себе право вимоги (право грошової вимоги по сплаті за товари (послуги), неповернуте з оренди/суборенди майно, відповідно до Договорів, укладених із третіми особами, що зазначені у реєстрі вимог (Додаток 1), що належить ТОВ Кушнер , і стає кредитором за Договорами (Основними договорами), укладеними ТОВ Кушнер із третіми особами згідно із Реєстром вимог, що додається до цього Договору і є невід`ємною його частиною.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору відступлення, право вимоги по Договору поставки переходить від ТОВ Кушнер до Позивача.

Відповідно до п. 2.2 Договору відступлення, одночасно з підписанням цього договору Цедент передає Цесіонарію повідомлення до Боржника про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Обов`язок направлення повідомлення Боржнику покладається на Цесіонарія.

Отже, на підставі ст.ст. 509, 512 ЦК України за умовами Договору відступлення у зобов`язанні, встановленому Договором поставки, та описаному вище, ТОВ Кушнер , було замінено на Позивача.

Залученими до матеріалів справи доказами підтверджується, що 06.06.2018 на адресу Відповідача Позивачем було направлено повідомлення про відступлення права вимоги вих. № 290 від 24.03.2018.

Відповідно до п. 3 розділу II Договору поставки, заставна ціна на зворотну тару вказується у накладних.

У п. 8 Розділу II Договору поставки сторони погодили, що якщо зворотна тара при поверненні має механічні пошкодження (деформацію) та виключає подальше використання, то вона не приймається Постачальником, про що складається відповідний акт. При пошкодженні, псуванні, втраті, не поверненні в строк, вказаний у даному договорі або знищенні зворотної тари з вини Покупця, Покупець зобов`язаний відшкодувати Постачальнику заставну ціну зворотної тари з врахуванням податку на додану вартість (згідно умов даного Договору) та відшкодувати всі спричинені своєю діяльністю або бездіяльністю збитки та упущену вигоду Постачальника.

Відповідно до п. 12 розділу II Договору, в разі порушення Покупцем кінцевого терміну повернення зворотної тари або виявлення нестачі тари, Постачальник залишає за собою право на стягнення вартості неповернутої тари, а Покупець зобов`язаний її оплатити.

З огляду на описані вище умови Договорів поставки та відступлення, та встановлені судом правовідносини сторін, судом відхиляються заперечення Відповідача проти позову, що єдиною підставою вимагати відшкодування зворотної тари є її пошкодження, псування, втрата або знищення, і також відхиляються заперечення, що ТОВ Кушнер було відступлено, а Позивачем прийнято виключено право вимоги по сплаті за поставлені товари, а не щодо тари.

Відповідач не надав суду доказів, що описану вище тару, передану ТОВ Кушнер Відповідачу по актам прийому-передачі майна №1 від 30.05.2017 та № 2 від 04.07.2017, Відповідачем було повернуто ТОВ Кушнер або Позивачу.

Залученими до справи видатковими накладними № РТ-41671 від 30.05.2017 та №РТ-42125 від 04.07.2017 підтверджується, що загальна вартість неповернутої тари становить 13920 грн.

Вимогу Позивача, описану вище в рішенні, Відповідач не виконав, та вартість зворотної тари Позивачу не оплатив; матеріали справи не містять доказів протилежного.

Наявність у Відповідача не погашеної заборгованості в сумі 13920 грн. Позивачем належним чином відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, ЦК України та ст. 193 ГК України доведена, документально підтверджена і Відповідачем не спростована; розрахунок заборгованості судом перевірено та визнано обґрунтованим; тому позовні вимоги про стягнення 13920 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику;

З огляду на виключення, встановлені п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України, судом не надається оцінка іншим доводам та запереченням сторін, окрім досліджених і оцінених вище.

Судові витрати, у які Позивачем включено витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Відповідача; понесені Відповідачем судові витрати йому не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Субочева Олексія Валерійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Уні-Пак (вул. Предславинська, 25, кв. 5, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 30371359) 13920 (тринадцять тисяч дев`ятсот двадцять) грн. заборгованості, а також 2102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків