Ухвала

від 01.10.2020 по справі 922/937/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"01" жовтня 2020 р. м. ХарківСправа № 922/937/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Васильєвій Л.О.

розглянувши заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (вх. № 21714)

за позовом Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до Приватного агропромислового підприємства "Юліан" про за участю: стягнення 5331623,65 грн. представника стягувача - Хоміч А.А., довіреність б/н від 07.09.2020;

представника боржника - Даузе Ю.М., довіреність б/н від 04.09.2020;

приватного виконавця Близнюкова Ю.В. - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області знаходилась справа за позовом Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до Приватного агропромислового підприємства "Юліан" (м. Харків) про стягнення заборгованості за Кредитним договором №1101.45152 від 13.01.16р. в сумі 5331623,65 грн., з яких: 5003929,80 грн. - капітал; 210026,04 грн. - проценти; 67278,10 грн. - проценти за неправомірне користування кредитом; 50389,71 грн. - пеня.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.04.2017 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПРИВАТНОГО АГРОПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЮЛІАН" на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" заборгованість за кредитним договором, а саме в сумі 5003929,80 грн. - основний борг; проценти в сумі 210026,04 грн.; проценти за неправомірне користування кредитом в сумі 67278,10 грн.; витрати по сплаті судового збору в сумі 79218,50 грн. В частині стягнення пені в сумі 50389,71 грн. позовні вимоги залишено без розгляду.

05.05.2017 року на виконання вищезазначеного рішення господарським судом Харківської області видано відповідний наказ.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 21.09.2020 року представник боржника надав заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (вх. № 21714), в якій просить суд:

- визнати наказ господарського суду Харківської області від 05.05.2017 року по справі № 922/937/17 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення грошових коштів в розмірі 455990,62 грн.;

- стягнути з АТ "ПроКредит Банк" на користь ПрАТ "Юліан" суму надмірно стягнутих коштів у розмірі 455990,62 грн.;

- зупинити виконання за наказом господарського суду Харківської області № 922/937/17 від 05.05.2017 року;

- витребувати у приватного виконавця Близнюкова Ю.В. виконавче провадження № 62050957 для огляду в судовому засіданні.

Також у поданій заяві боржник просить суд, в порядку ст. 90 ГПК України відповісти АТ "ПроКредит Банк" на поставлені питання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.09.2020 року заяву боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню було призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.10.2020 року.

Представник заявника (боржника) в судовому засіданні 01.10.2020 року підтримав заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на повне виконання рішення суду.

Представник стягувача в судовому засіданні 01.10.2020 року проти заяви боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню заперечував, посилаючись на те, що оплата, яку боржник вважає добровільною оплату за рішенням суду, не була зарахована банком в рахунок погашення саме за вказаним рішенням, оскільки у відповідних платіжних дорученнях відсутні посилання на рішення суду.

Приватний виконавець Близнюков Ю.В. в судове засідання 01.10.2020 року не з`явився, копії матеріалів виконавчого провадження не надав.

Суд, розглянувши заяву боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, рішенням господарського суду Харківської області від 19.04.2017 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПРИВАТНОГО АГРОПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЮЛІАН" на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" заборгованість за кредитним договором, а саме в сумі 5003929,80 грн. - основний борг; проценти в сумі 210026,04 грн.; проценти за неправомірне користування кредитом в сумі 67278,10 грн.; витрати по сплаті судового збору в сумі 79218,50 грн. В частині стягнення пені в сумі 50389,71 грн. позовні вимоги залишено без розгляду.

05.05.2017 року на виконання вищезазначеного рішення господарським судом Харківської області видано відповідний наказ.

В свою чергу, боржником надано до суду виписку по рахунку, з якої вбачається, що останнім були перераховані кошти на розрахункові рахунки АТ ПроКредит Банк у загальному розмірі 990581,61 грн., а саме 509951,22 грн. 31.07.2017 року, 210026,04 грн. 31.07.2017 року, 20604,35 грн. 31.07.2017 року та 250000,00 грн. 28.08.2017 року.

Призначення платежу за вищезазначеними перерахуваннями зазначено, як погашення прострочення основного боргу (капіталу) за кредитним договором згідно кредитного договору № 1101.45152 від 13.01.2016 року та п. 6 Загальних положень та умов надання банківських послуг та погашення прострочених процентів за кредитним договором згідно кредитного договору № 1101.45152 від 13.01.2016 року.

Як вбачається з реєстру виконавчих проваджень, 04.12.2017 року Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було відкрито виконавче провадження № 55293224 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 05.05.2017 року по справі № 922/937/17.

З матеріалів поданої заяви вбачається, що державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в рамках виконавчого провадження № 55293224 було стягнуто з боржника 4677,21 грн., з яких 4138,04 грн. на користь стягувача, що підтверджується випискою по рахунку та відміткою державного виконавця на виконавчому документі.

В подальшому, матеріли заяви свідчать про те, що стягувачем було пред`явлено наказ господарського суду Харківської області від 05.05.2017 року по справі № 922/937/17 до виконання до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В.

12.05.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 62050957).

Крім того, 15.05.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю.В. було винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів у розмірі 5896497,68 грн.

31.08.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю.В. було винесено розпорядження № 62050957, яким грошові кошти у сумі 5327448,00 грн., що надійшли на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа № 922/937/17, виданого 05.05.2017 року в порядку ст.. 47 ЗУ Про виконавче провадження необхідно перерахувати:

- 482122,34 грн. на користь ПВ Близнюкова Ю.В.;

- 500,00 грн. авансового внеску та 4821223,41 грн. на користь АТ ПроКредит Банк ;

- 5000,00 грн. оплата за надання послуг з оцінки ФОП Зінченко О.В.;

- 18602,25 грн. оплата за надання послуг згідно актів № 62050957, № 62050957/1 від 18.05.2020 року, № 62050957/2 від 26.08.2020 року ФОП Хоміч А.А.

Як вбачається з платіжного доручення № 3280 від 31.08.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю.В. було перераховано грошові кошти у розмірі 4821723,41 грн. на рахунок АТ ПроКредит Банк .

Враховуючи вищенаведене, боржник вказує, що під час примусового виконання рішення суду по справі № 922/937/17 з останнього було надмірно стягнуто грошові кошти у розмірі 455990,62 грн., проте виконавче провадження не закінчено, арешти з грошових коштів боржника не знято, у зв`язку з чим Приватне агропромислове підприємство Юліан звернулось до суду з відповідною заявою.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 327 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до положень ст. 160 ГПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, визначені ст. 328 ГПК України, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли наказ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача наказу на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею наказу; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання. (постанова Верховного Суду від 16.01.2018 року в справі № 755/15479/14-ц).

В даному випадку, в обґрунтування поданої заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, боржник вказує на те, що стягувачем при подачі заяви до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) не було враховано суму сплачених боржником добровільно грошових коштів у загальному розмірі 990581,61 грн.

Крім того, боржник вказує на те, що відповідні обставини не були також враховані державним та приватним виконавцями при примусовому виконанні наказу господарського суду Харківської області від 05.05.2017 року по справі № 922/937/17, у зв`язку з чим на даний час на думку боржника у останнього припинився обов`язок перед стягувачем, що є підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 455990,62 грн.

Проте суд не погоджується із вищенаведеними доводами боржника, з огляду на наступне.

В даному випадку, на підтвердження здійснення добровільної оплати боржником, останнім було надано виписку по рахунку, з якої вбачається, що останнім були перераховані кошти на розрахункові рахунки АТ ПроКредит Банк у загальному розмірі 990581,61 грн., а саме 509951,22 грн. 31.07.2017 року, 210026,04 грн. 31.07.2017 року, 20604,35 грн. 31.07.2017 року та 250000,00 грн. 28.08.2017 року.

Призначення платежу за вищезазначеними перерахуваннями зазначено, як погашення прострочення основного боргу (капіталу) за кредитним договором згідно кредитного договору № 1101.45152 від 13.01.2016 року та п. 6 Загальних положень та умов надання банківських послуг та погашення прострочених процентів за кредитним договором згідно кредитного договору № 1101.45152 від 13.01.2016 року.

В свою чергу в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідні кошти були зараховані стягувачем в рахунок погашення заборгованості саме за рішенням суду по справі № 922/937/17 та в рахунок погашення за виконавчим документом по вказаній справі.

Крім того матеріали справи не містять доказів звернення боржника до стягнувача із запитом щодо зарахування вказаних коштів в рахунок погашення заборгованості за рішенням суду по справі № 922/937/17.

Щодо посилань на те, що стягувачем при подачі відповідної заяви до органів виконавчої служби не було враховано вищезазначені оплати, то суд зауважує, що боржник не був позбавлений права звернутись до суду зі скаргою на дії державного виконавця в разі не прийняття останнім вказаних оплат.

Також суд зауважує, що докази надання оплат у розмірі 990581,61 грн. до органів виконавчої служби та відмову у їх прийнятті з відповідним обґрунтуванням, в матеріалах справи відсутні.

Як вже було зазначено вище, підставами для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню зокрема визначено наступне:

- зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження,

- припинення зобов`язань переданням відступного,

- зарахуванням,

- за домовленістю сторін,

- прощенням боргу,

- неможливістю виконання.

В даному випадку, боржником не доведено, що кошти у розмірі 990581,61 грн. є добровільним виконанням рішення суду по справі № 922/937/17.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, в рахунок погашення заборгованості за наказом господарського суду Харківської області від 05.05.2017 року на користь стягувача в рамках виконавчого провадження Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було стягнуто 4138,04 грн. та приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю.В. було перераховано стягувачу 4821723,41 грн.

Тобто загальна сума коштів, стягнутих на користь стягувача згідно наказу господарського суду Харківської області від 05.05.2017 року по справі № 922/937/17 становить 4825861,45 грн.

В той час, як загальна сума за вищезазначеним наказом, яка підлягає до стягнення з боржника становить 5360452,44 грн.

Крім того, суд зауважує, що із поданої боржником заяви вбачається, що останній вважає свій обов`язок припиненим повністю, оскільки згідно його розрахунку, з останнього на користь стягувача було стягнуто 5816443,06 грн.

В той час, у прохальній частині заяви боржник просить суд визнати наказ таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 455990,62 грн.

Отже в даному випадку, заява боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 455990,62 грн. направлена лише на припинення стягнення за наказом у вказаному розмірі, в той час, як боржник вказує на те, що з останнього на користь стягувача було стягнуто заборгованість у загальному розмірі 5816443,06 грн., що є більшою ніж сума стягнення за наказом - 5360452,44 грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що боржником належними та допустимими доказами не доведено, що грошові кошти у розмірі 990581,61 грн., сплачені останнім 31.07.2017 року та 28.08.2017 року безпосередньо на рахунки АТ ПроКредит Банк є добровільним виконанням рішення суду по справі № 922/937/17, оскільки матеріали справи не містять доказів зарахування вказаних коштів стягувачем в рахунок погашення заборгованості саме за рішенням суду по даній справі, докази звернення боржника до стягувача чи державного або приватного виконавців з відповідного питання відсутні, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для визнання наказу господарського суду Харківської області від 05.05.2017 року по справі № 922/937/17 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 455990,62 грн.

Щодо заяви боржника в частині стягнення зі стягувача надмірно стягнутих коштів у розмірі 455990,62 грн., суд зазначає наступне.

В даному випадку боржник просить суд стягнути зі стягувача кошти у розмірі 455990,62 грн., як зайво стягнуті, посилаючись ч. 4 на ст. 328 ГПК України, відповідно до якої, якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Тобто стягнення відповідної суми кошти безпосередньо пов`язано з визнанням наказу таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи те, що судом було відмовлено в задоволенні заяви боржника в частині визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в розмірі 455990,62 грн., суд не вбачає підстав для задоволення заяви боржника в частині стягнення зі стягувача коштів у розмірі 455990,62 грн. на користь боржника.

Керуючись статтями 233, 234, 328 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку встановленому ст. 255-257 ГПУ України.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвалу підписано 02.10.2020 року.

Суддя Н.С. Добреля 922/937/17