Рішення

від 22.09.2020 по справі 924/623/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2020 р. Справа № 924/623/20

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМБ-ЗАХІД" м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жищинці Аграр" с. Жищинці Городоцького району Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Борт-КЛ" м.Дніпро

про стягнення 1 200 272,64 грн.

Представники сторін:

позивач: Думич Н.Б. - адвокат, діє згідно довіреності від 16.06.2020

відповідач: Хоптій М.В. - адвокат, діє згідно довіреності від 19.05.2020

третя особа: не з`явилась

В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

22.05.2020 до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМБ-ЗАХІД" м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жищинці Аграр" с. Жищинці Городоцького району Хмельницької області про стягнення 1 200 272,64 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що згідно досягнутих усних домовленостей Товариство з обмеженою відповідальністю "Лерніс" поставило відповідачу дизельне пальне на загальну суму 1200272,64 грн., що підтверджується підписаними видатковими накладними. У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем обов`язку з оплати вартості поставленого товару, що виник, як вказує позивач, на підставі договору поставки, що укладений у спрощений спосіб, у відповідача виникла заборгованість в сумі 1 200 272,64 грн. У той же час 31.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лерніс" та позивачем укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги сплати грошових коштів відповідачем, яке належить ТОВ "Лерніс" на підставі видаткових накладних на поставку дизельного пального в сумі 1200272,64грн. Враховуючи вищевикладене, а також те, що на вимогу позивача відповідач вказану суму заборгованості не сплатив, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.05.2020 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Ухвалою суду від 27.05.2020 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі №924/623/20 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23 червня 2020 року.

Згідно ухвали суду від 23.06.2020 підготовче засідання у справі №924/623/20 відкладено на 13.07.2020.

Ухвалою суду від 13.07.2020 відкладено підготовче засідання на 30.07.2020, продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/623/20 на тридцять днів та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Борт-КЛ".

Ухвалою суду від 30.07.2020 відкладено підготовче засідання на 17 серпня 2020 року та витребувано докази у третьої особи ТОВ "Борт-КЛ".

У відповідності до ухвали суду від 17.08.2020 суд закрив підготовче провадження у справі №924/623/20 та призначив справу №924/623/20 до судового розгляду по суті на 15:30 год. "26" серпня 2020 року.

26.08.2020 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд відклав розгляд справи по суті на 15:00 год. 22.09.2020, інформацію про що занесено до протоколу судового засідання.

Крім того, в судовому засіданні 26.08.2020 представник відповідача заявив усне клопотання про поновлення строку для подання доказів та долучення їх до матеріалів справи, а також усне клопотання про виклик свідків.

При вирішенні клопотання про поновлення строку для подання доказів та долучення їх до матеріалів справи суд прийняв до уваги наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 8 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зважаючи на наведені приписи, враховуючи зазначені представником відповідача причини своєчасного не подання доказів, які судом були визнані поважними, а також з метою повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, суд в судовому засіданні 26.08.2020 задовольнив клопотання представника відповідача, поновив пропущений строк для подачі доказів по справі, прийняв подані заявником докази до розгляду та долучив їх до матеріалів справи.

Щодо клопотання представника відповідача про виклик свідків, то суд врахував, що частиною 1 ст. 89 ГПК України визначено, що свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом (ч.ч. 1, 3 ст. 88 ГПК України).

Наявні в матеріалах справи заяви свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не містять нотаріального посвідчення їх підписів. За таких обставин вказані заяви не можуть вважатись заявами свідків в розумінні приписів ст. 88 ГПК України, тому у суду були відсутні правові підстави для виклику в якості свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Зважаючи на вказане суд у судовому засіданні 26.08.2020 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про виклик свідків.

Представник позивача в судовому засіданні 22.09.2020 підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягав на задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.09.2020 та у відзиві на позов вказує, що договір поставки у спрощений спосіб (усно), на виконання якого поставлено відповідачу погоджений товар (дизельне паливо) Товариством з обмеженою відповідальністю "Лерніс" фактично не відбувся. Згідно письмових пояснень бухгалтера та колишнього директора відповідача жодного дизельного пального у період з 06.02.2018 по 23.02.2018 згідно видаткових накладних відповідач не отримував, жодних товарно-транспортних накладних не існує, так як поставки товару на той час не відбулося, у зв`язку із чим у позові належить відмовити у повному обсязі. Вказує, що існувала усна домовленість, що даний товар буде поставлено на час проведення весняно-польових робіт кінець квітня-травень місяці, що зроблено не було, в зв`язку з шахрайськими діями представників ТОВ "Лерніс". Тому відповідач звернувся до правоохоронних органів із заявою про злочин. Крім того, представник відповідача вказує, що позивачем подано не повний пакет документів, що підтверджує факт заборгованості відповідача. Жодних документів, на яких ґрунтується борг, не зазначено.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, письмових пояснень та витребуваних судом доказів не подав.

Ухвали суду направлялись третій особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак повернуті, у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

31.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лерніс" (далі - цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТМБ - ЗАХІД" (далі - цесіонарій) укладено договір про відступлення права вимоги (далі - договір), у відповідності до п. 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги сплати грошових коштів боржником (Товариство з обмеженою відповідальністю "Жищинці Аграр"), яке належить цедентові на підставі видаткових накладних на поставку дизельного пального кількістю 45890 літрів у сумі 1200272,64грн.

За умовами п.2 договору загальний розмір права вимоги цедента до боржника складає 1200272,64 грн. та ґрунтується на таких документах: видаткові накладні №18 від 06.02.2018, №19 від 07.02.2018, №20 від 08.02.2018, №21 від 12.02.2018, №22 від 16.02.2018, №23 від 23.02.2018.

У відповідності до п. 3 договору за цим договором цедент відступає цесіонарієві право вимоги сплати грошових коштів у розмірі 1200272,64грн. Цесіонарій набуває право вимоги до боржника щодо сплати грошових коштів одночасно з підписанням сторонами цього договору.

Пунктом 5 договору визначено, що цедент гарантує дійсність права вимоги, що передається ним цесіонарієві. Цедент гарантує, що ним належно виконані всі обов`язки, які були підставою для виникнення в нього права грошової вимоги.

Оригінали документів, які послужили підставою для виникнення в цедента права вимоги, передаються цедентом цесіонарію в момент підписання цього договору (п. 6 договору).

Договір підписано та скріплено відтисками печаток сторін.

31.07.2018 між сторонами підписано акт передачі - приймання по договору відступлення права вимоги від 31.07.2018, у відповідності до якого цедент передав, а цесіонарій отримав оригінали видаткових накладних, на підставі яких у цедента виникло право вимоги.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач подав в матеріалах справи видаткові накладні №18 від 06.02.2018 на суму 144154,08грн., №19 від 07.02.2018 на суму 207744,00грн., №20 від 08.02.2018 на суму 207744,00грн., №21 від 12.02.2018 на суму 207744,00грн., №22 від 16.02.2018 на суму 225921,60грн., №23 від 23.02.2018 на суму 206964,96грн., у відповідності до яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Лерніс" (постачальник) передало ТОВ "Жищинці Аграр" (одержувач) товар - дизельне пальне на загальну суму 1200272,64грн.

Видаткові накладні підписані від постачальника ОСОБА_3 та скріплені відтиском печатки ТОВ "Лерніс". Накладні також містять підпис одержувача товару - ОСОБА_4 , скріплений відтиском печатки ТОВ "Жищинці Аграр".

Відповідач, заперечуючи факт отримання дизельного пального за вказаними видатковими накладними на суму 1200272,64грн., подав в матеріали справи довідку, підписану директором ТОВ "Жищинці Аграр", згідно якої повідомлено, що на протязі 2018-2020 років товариство дизельного пального від ТОВ "Лерніс" не одержувало та на балансі підприємства не рахувалось, та заяви свідків головного бухгалтера ТОВ "Жищинці Аграр" В.В. Гаєвського та директора ТОВ "Жищинці Аграр" С.А. Хоптинця, які зважаючи на їх форму оцінюються судом як письмові пояснення.

Згідно вказаних заяв посадові особи ТОВ "Жищинці Аграр" повідомили, що в лютому 2018 року між керівництвом ТОВ "Жищинці Аграр" та представниками ТОВ "Лерніс" в с. Жищинці відбулася зустріч, на якій було обговорено питання про купівлю паливно-мастильних матеріалів, а саме дизельного пального для здійснення весняно-польових робіт. На підставі досягнутих усних домовленостей ТОВ "Лерніс" зобов`язувалось поставити 45890 л дизельного пального на суму 1200272,64грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними. Однак, як вказано у заявах, дизельне паливо на товариство не завозилось, жодних товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі дизельного палива та будь-яких інших документів, що свідчать про передачу дизельного палива не має. А тому дане дизельне паливо на баланс підприємства не надходило та відповідно у господарській діяльності товариства не використовувалось. На думку вказаних осіб, дана операція містить шахрайські дії з метою заволодіння активами ТОВ "Жищинці Аграр".

Також відповідач долучив до матеріалів справи заяву про вчинення злочину, з якою останній звертався до слідчого СВ Городоцького ВП ГУ НП України в Хмельницькій області з приводу внесення відомостей до ЄРДР за фактом вчинення посадовими особами ТОВ "Лерніс" та ТОВ "ТМБ-Захід" злочинів, передбачених ст.ст. 190, 366 КК України.

29.01.2020 позивач звертався до відповідача з повідомленням-вимогою про заміну кредитора та сплату боргу від 18.12.2019, згідно якої вимагав протягом семи календарних днів сплатити борг у розмірі 1200272,64грн. Вказане повідомлення надіслано на адресу ТОВ "Жищинці Аграр" разом з копією договору про відступлення права вимоги від 31.07.2018 та актом передачі-приймання від 31.07.2018, що підтверджується поштовою накладною та описом вкладення у цінний лист.

Враховуючи, що відповідач відповіді на вказане повідомлення не надіслав, суму заборгованості не сплатив, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Аналізуючи надані докази та пояснення представників сторін, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (п. п. 1, 2 ст. 205 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 206 ЦК України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

За приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лерніс" та відповідачем, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки. Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лерніс" на підставі видаткових накладних №18 від 06.02.2018, №19 від 07.02.2018, №20 від 08.02.2018, №21 від 12.02.2018, №22 від 16.02.2018, №23 від 23.02.2018 передало, а відповідач отримав товар - дизельне пальне на загальну суму 1200272,64 грн.

Доводи відповідача з приводу того, що останній не укладав договору поставки та не отримував дизельного пального за вищевказаними видатковими накладними суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст. 9 вищевказаного Закону).

Зазначений перелік обов`язкових реквізитів документа кореспондується з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.5 вказаного Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Як вбачається із змісту видаткових накладних №18 від 06.02.2018, №19 від 07.02.2018, №20 від 08.02.2018, №21 від 12.02.2018, №22 від 16.02.2018, №23 від 23.02.2018, останні містять усі обов`язкові реквізити первинного документа такі як: назву документа та дату їх складання; назву підприємства, від імені якого складено документи і якому здійснюється поставка за цими накладними; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особисті підписи та прізвища осіб в графі "відвантажив" та "отримав", які засвідчені відтисками печаток сторін.

З огляду на викладене, видаткова накладна - це супроводжуючий первинний документ, що використовується в бухгалтерському обліку та містить основні облікові дані про товар, що передається, відправляється, транспортується.

Суд враховує, що відповідач не подав в матеріали справи належних та допустимих доказів, які б спростовували факт підписання видаткових накладних посадовими особи ТОВ "Лерніс" та ТОВ "Жищинці Аграр", а також доказів, які б підтверджували факт незаконного використання його печатки, зокрема наявності службового розслідування за фактом незаконного використання печатки, факту втрати печатки чи вибуття печатки з його володіння, доказів викрадення печатки, тощо. Також відповідач не надав в матеріали справи доказів на підтвердження обставин підроблення печаток та підписів, що містяться на спірних накладних.

Звернення відповідача до слідчого СВ Городоцького ВП ГУ НП України в Хмельницькій області із заявою про вчинення посадовими особами ТОВ "Лерніс" та ТОВ "ТМБ-Захід" злочинів, передбачених ст.ст. 190, 366 КК України, за відсутності вироку (ухвали) суду не можуть вважатись належним доказом підтвердження вищевикладених обставин. При цьому суд враховує, що із вказаною заявою відповідач звернувся до правоохоронних органів лише під час розгляду даної справи в господарському суді.

В той же час суд звертає увагу, що у разі встановлення судом факту фальшивості первинних документів (видаткових накладних), відповідач не позбавлений права звернутись до суду із заявою про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами на підставі п. 2 ч. 2 ст. 320 ГПК України.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що видаткові накладні №17 від 08.02.2019, №18 від 13.02.2019, №19 від 13.02.2019, №20 від 13.02.2019, №22 від 19.02.2019, №23 від 19.02.2019, №24 від 21.02.2019 є належними доказами, які підтверджують оформлення договірних відносин між сторонами та факт поставки товару відповідачу.

При цьому суд не приймає до уваги долучену до матеріалів справи довідку відповідача, пояснення (заяви свідків) головного бухгалтера ТОВ "Жищинці Аграр" В.В. Гаєвського та директора ТОВ "Жищинці Аграр" С.А. Хоптинця, оскільки останні не спростовують факт поставки з огляду на підписані між сторонами та скріплені відтисками їх печаток видаткові накладні. Також не спростовують факту отримання відповідачем товару і доводи відповідача щодо відсутності інших документів, які б підтверджували здійснення поставки (товарно-транспортних накладних, бухгалтерських документів про перебування палива на балансі, тощо).

Частиною 1 ст. 691 ЦК України, яка згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки, передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, відповідач зобов`язаний був провести оплату за отриманий товар не пізніше наступного дня після отримання товару.

Проте, відповідач свої зобов`язання щодо оплати отриманого товару (дизельного пального) не виконав. Доказів на спростування вказаного в матеріали справи не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у ТОВ "Лерніс" виникло право вимоги до відповідача щодо оплати товару, отриманого за видатковими накладними №18 від 06.02.2018, №19 від 07.02.2018, №20 від 08.02.2018, №21 від 12.02.2018, №22 від 16.02.2018, №23 від 23.02.2018, на суму 1200272,64 грн.

Статтею 510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за своєю правовою суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Згідно зі ст. 514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, 31.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лерніс" (цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТМБ - ЗАХІД" укладено договір про відступлення права вимоги (далі - договір), у відповідності до п. 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент відступає позивачу, а позивач набуває право вимоги сплати грошових коштів боржником (Товариство з обмеженою відповідальністю "Жищинці Аграр"), яке належить цедентові на підставі видаткових накладних на поставку дизельного пального кількістю 45890 літрів у сумі 1200272,64грн.

За умовами п. 2 договору загальний розмір права вимоги позивача до боржника складає 1200272,64грн. та ґрунтується на таких документах: видаткова накладна №18 від 06.02.2018, №19 від 07.02.2018, №20 від 08.02.2018, №21 від 12.02.2018, №22 від 16.02.2018, №23 від 23.02.2018.

У відповідності до п. 3 договору за цим договором цедент відступає позивачу право вимоги сплати грошових коштів у розмірі 1200272,64грн. Позивач набуває право вимоги до боржника щодо сплати грошових коштів одночасно з підписанням сторонами цього договору.

Суд встановив, що 29.01.2020 позивач звертався до відповідача з повідомленням-вимогою про заміну кредитора та сплату боргу від 18.12.2019, згідно якої вимагав протягом семи календарних днів сплатити борг у розмірі 1200272,64грн. Вказане повідомлення надіслано на адресу ТОВ "Жищинці Аграр" разом з копією договору про відступлення права вимоги від 31.07.2018 та актом передачі-приймання від 31.07.2018, що підтверджується поштовою накладною та описом вкладення у цінний лист.

Проте, відповідач не перерахував позивачу грошові кошти в сумі 1200272,64 грн. Доказів на спростування вказаного в матеріали справи не подано.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1200272,64 грн. заборгованості заявлені обґрунтовано, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача, в зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМБ-ЗАХІД" м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жищинці Аграр" с. Жищинці Городоцького району Хмельницької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Борт-КЛ" м.Дніпро про стягнення 1200272,64 грн. задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Жищинці Аграр" (Хмельницька обл., Городоцький р-н, с. Жищинці, вул. Коцюбинського, буд. 7, код 39929002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМБ-ЗАХІД" (м. Львів, вул.П.Панча, буд. 11, кв. 45, код 40539624) 1 200 272,64 грн. (один мільйон двісті тисяч двісті сімдесят дві гривні 64 коп.) заборгованості, 18004,10грн. (вісімнадцять тисяч чотири гривні 10 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 02.10.2020

Суддя Л.О. Субботіна

Віддруковано у 5 примірниках:

1- до справи,

2- позивачу (79020, місто Львів, вул. Петра Панча, будинок 11, квартира 45),

3- відповідачу (32051, Хмельницька обл., Городоцький р-н, с. Жищинці, вул. Коцюбинського, 7),

4 - представнику відповідача Хоптій М.В. (76018, м.Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 59А),

5- третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Борт-КЛ" (49101, м. Дніпро, Центральний р-н, вул.Антоновича, буд. 6).

Надіслати усім рекомендованим листом з повідомленням про вручення.