Рішення

від 16.09.2020 по справі 174/270/20

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 174/270/20

н/п 2/174/147/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

16 вересня 2020 року м.Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Борцової А.А.,

за участю секретаря - Килинчук Л.Л.,

представника позивача - ОСОБА_1 , представників відповідача - ОСОБА_2 ,

Щербини Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Профспілки гірничо-металургійного комплексу до Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Профспілка гірничо-металургійного комплексу звернулась до суду з зазначеним позовом, вказуючи, що 01.06.2016 року установчими зборами Первинної профспілки Свободу Праці Державного підприємства Об`єднана гірничо-хімічна компанія було прийнято рішення про створення Профспілки з метою захисту трудових та соціально-економічних прав її членів. Профспілку було легалізовано у встановленому порядку, внесено до ЄДРПОУ за № 39941150 та 21.01.2016 року директора філії Вільногірський гірничо-збагачувальний комбінат Державного підприємства Об`єднана гірничо-хімічна компанія було повідомлено про створення та діяльність на комбінаті Профспілки. Також на комбінаті діє профспілка ПО ПМГУ ВГМК, з якою 15.02.2016 року на спільному засіданні профспілкових комітетів було укладено угоду про створення спільного представницького органу. 22.12.2016 року зборами ПП Свободу Праці ДП ОГХК прийнято рішення про затвердження нової редакції статуту та нової назви - Профспілка гірничо-металургійного комплексу. 03.04.2020 року Профспілка звернулась до відповідача з листом, у якому просила перерахувати на рахунок Профспілки кошти на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірі 0,35 відсотка від фонду оплати праці філії за березень-липень 2017 року. 14.04.2020 року позивачем отримано відповідь відповідача про відмову в перерахуванні коштів на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу за березень-липень 2017 року та вказані кошти, відповідно, не перераховано, що є незаконним та порушує права позивача і встановлені законом гарантії профспілкової діяльності, зокрема п. 8.5 Колективного договору філії ВГМК ДП ОГХК , відповідно до якого адміністрація зобов`язується перераховувати Профкому протягом року кошти на культурно-масову, фізкультурну та лікувально-оздоровчу роботу в розмірі не менше 0,35 відсотка річного фонду оплати праці, ст. 44 ЗУ Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності . Право Профспілки гірничо-металургійного комплексу на отримання коштів на проведення культурно-масової, фізкультурної, спортивно-оздоровчої роботи у розмірі не менше ніж 0,35% від фонду оплати праці, згідно п.8.5 Колективного договору, встановлено також рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 12.01.2017 року у справі № 174/580/16-ц (залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 23.12.2019 року та ухвалою Верховного Суду від 06.02.2020 року). Згідно листа відповідача фонд оплати праці комбінату у березні-липні 2017 року сукупно становив: 25135521 грн. + 27184201 грн. + 28 205330 грн. + 28710339 грн. + 27623187 грн. = 136858578 грн. Таким чином, 0,35% від фонду оплати праці за березень-липень 2017 року становить: 136858578 грн. / 100 X 0,35 = 479005 грн. Просить стягнути з Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія в особі філії Вільногірський гірничо-металургійний комбінат на користь Профспілки гірничо-металургійного комплексу кошти на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу за березень-липень 2017 року у розмірі 479005,00 грн. (т.1 а.с. 54-58)

Представник відповідача ОСОБА_3 надала відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти позовних вимог, вказала, що не вбачає в неперерахуванні відповідачем позивачу коштів на культурно-масову, фізкультурну та лікувально-оздоровчу роботу порушень прав позивача і встановлених законом гарантій профспілкової діяльності, оскільки застосування вимог ст.44 ЗУ Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та ст. 250 КЗпП України можливе виключно за наявності одночасно двох підстав: укладеного на підприємстві колективного договору, що визначає (конкретизує) порядок та розміри відрахувань, не нижче гарантованих законом; первинна профспілкова організація, на користь якої роботодавець зобов`язаний здійснювати відповідні відрахування у порядку та розмірах, встановлених колективним договором, має бути стороною такого колективного договору, тобто його підписантом або учасником підписанта у вигляді спільного представницького органу. Однак, під час укладання колективного договору філії на 2015-2016 роки, який діє до теперішнього часу, інтереси всього трудового колективу філії представляв профспілковий комітет первинної профспілкової організації профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (далі - ПОП ВГМК ПМГУ). При цьому Профспілка гірничо-металургійного комплексу (попередня назва - ПП Свободу праці ДП ОГХК ) не є стороною цього колективного договору, оскільки на день укладання колективного договору філії на 2015-2016 роки на філії була легалізована та здійснювала свою діяльність лише одна профспілка - ПОП ВГМК ПМГУ, а ПП Свободу праці ДП ОГХК (Позивач) була легалізована лише 07.08.2015 року та повідомила про це філію Вільногірський ГМК ДП ОГХК лише 21.01.2016 року листом № 1 від 21.01.2016 року.Оскільки новий колективний договір на філії не укладався, положення колективного договору філії на 2015-2016 роки є чинними та діють до теперішнього часу і він не встановлює жодних зобов`язань філії перед позивачем, зокрема, і щодо щомісячного перерахування коштів на культурно-масову, фізкультурну та лікувально-оздоровчу роботу, а отже у філії відсутній обов`язок перераховувати кошти згідно п. 8.5 розділу 8 колективного договору філії на 2015-2016 роки Профспілці гірничо-металургійного комплексу, в тому числі і за березень-липень 2017 року, а вказаним договором передбачено обов`язок перераховувати кошти на культурно-масову, фізкультурну та лікувально -оздоровчу роботу виключно ПП ВГМК ПМГУ. І цей обов`язок філією "ВГМК" АТ "ОГХК" в 2017 році було виконано в повному обсязі та перераховано кошти на загальну суму 2502542 грн.. ПГМК не є стороною даного колективного договору, а отже не може претендувати на отримання від філії "ВГМК" АТ "ОГХК" виплат, що передбачені умовами цього колективного договору. Позивач мав звернутись до профспілки, що є стороною колективного договору, для отримання відповідної частки цих коштів пропорційно кількості працівників філії, що є членами ПГМК. При цьому в п. 8.5 розділу 8 колективного договору філії на 2015-2016 роки передбачено обов`язок філії "ВГМК" АТ "ОГХК" перераховувати протягом року кошти на культурно-масову, фізкультурну та лікувально-оздоровчу роботу в розмірі не менше 0,35% річного фонду оплати праці саме Профкому, тобто ПОП ВГМК ПМГУ, а не позивачу, чи всім профспілкам, що діють на філії. У філії "ВГМК" АТ "ОГХК" не можуть виникати додаткові обов`язки по сплаті коштів на культурно-масову, фізкультурну та лікувально-оздоровчу роботу виключно через те, що після підписання колективного договору філії на 2015-2016 роки на підприємстві було створено ще одну профспілку і профспілки, що одночасно діють на підприємстві, не можуть вирішити між собою питання розподілу таких коштів. До того ж втручання в діяльність профспілкових організацій, які діють одночасно на підприємстві, та розподіл грошових коштів, які у відповідності до умов колективного договору адміністрацією підприємства виділено стороні Колективного договору, одній із профспілок забороняється.

До того ж, в жодному нормативному акті (ані в ст. 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", ані в ст. 250 КЗпП України) не передбачено обов`язок роботодавців перераховувати кошти на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці кожній з професійних спілок, що діють на підприємстві, в установі, організації.

Крім того, Позивачем при подачі позову про стягнення коштів за березень-липень 2017 року не було враховано той факт, що відповідно до п. 8.5 розділу 8 колективного договору філії на 2015-2016 роки адміністрація зобов`язана перераховувати Профкому протягом року кошти на культурно-масову, фізкультурну та лікувально-оздоровчу роботу в розмірі не менше 0,35 відсотка річного фонду оплати праці. Ані ст. 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", ані п. 8.5 розділу 8 колективного договору філії на 2015-2016 роки не передбачено обов`язок роботодавця перераховувати щомісячно кошти на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в певному розмірі місячного фонду оплати праці. А отже не може йти мова про перерахування коштів на культурно-масову, фізкультурну та лікувально-оздоровчу роботу за певний місяць у певному відсотку від місячного фонду оплати праці, як на цьому наполягає Позивач.

Відповідач не погоджується з наведеним позивачем розрахунком сум коштів на проведення культурно-масової, фізкультурної та лікувально-оздоровчої за березень-липень 2017 р., на які претендує позивач, оскільки позивач виходив з того, що він має право на отримання всієї суми коштів на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу, що передбачена п. 8.5 розділу 8 колективного договору філії на 2015-2016 роки. Проте, це порушує принцип рівності всіх працівників, незалежно від того, членом якої профспілки вони являються, чи взагалі не належать до жодної з профспілок, що представлені на підприємстві, оскільки члени ПМГК складають менше 2% від загальної кількості працюючих на філії осіб (1,8% - в березні - травні 2017 року та 1,9% - в червні-липні 2017 року) і у випадку перерахування позивачу коштів в розмірі 0,35% річного фонду оплати праці, це призведе до того, що члени ПМГК набудуть більш привілейованого становища в порівнянні з іншими 98% працівниками філії. Таким чином, для членів певної профспілки (позивача) будуть створені значні переваги в оздоровленні та реалізації прав на культурний та фізкультурний розвиток в порівнянні з іншими працівниками, які не являються членами цієї профспілки, а це порушує ст. 2-1 КЗпП України, яка гарантує рівність трудових прав громадян України і забороняє будь-яку дискримінацію у сфері праці, зокрема, порушення принципу рівності прав і можливостей залежно, зокрема від членства у професійній спілці. Тому саме з метою запобігання нерівності та дискримінації прав працівників, в ч.2 ст. 12 КЗпП України та ч. 2 ст. 37 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності закріплено принцип пропорційності представництва (згідно з кількістю членів кожної первинної профспілкової організації) при утворенні представницького органу у випадку діяльності на підприємстві кількох первинних профспілкових організацій. Про це, зокрема, і зазначається у висновку експерта у галузі права, що наданий позивачем. Проте цим принципом знехтував позивач при подачі позовної заяви.

Позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення ним дій щодо ініціювання внесення змін до колективного договору філії на 2015-2016 роки, або досягнення домовленостей з ПОП ВГМК ПМГУ про розподіл коштів.

Також відповідач, вважає, що між сторонами виник трудовий спір у зв`язку з невиконанням роботодавцем вимог законодавства про працю щодо забезпечення діяльності професійної спілки з питань, віднесених до її повноважень, відтак цей спір є трудовим, тому позивачем не дотримано порядку вирішення колективного трудового спору щодо перерахування коштів за березень-липень 2017 року, визначеного в Законі України Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) і передчасно без дотримання встановленого законом порядку звернувся до суду без достатніх на це підстав.

Вважає, що позовні вимоги позивача необґрунтованими та просить суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. (т.1 а.с.67-78)

Представник позивача ОСОБА_4 , надав відповідь на відзив , вказуючи, що права і гарантії діяльності організацій працівників, передбачені в колективних договорах, поширюються на профспілки не через участь в їх укладенні, а через об`єднання працівників, які є членами трудового колективу, який уклав з роботодавцем цей колективний договір. Якщо профспілка не брала участі в укладенні колективного договору, але була створена в трудовому колективі, яким було укладено колективний договір та об`єднує його членів, вона користується всіма правами і гарантіями, передбаченими цим колективним договором, який поширюється на неї через членів трудового колективу, який вона об`єднує, оскільки колективний договір поширюється на працівників підприємства незалежно від їх членства у профспілках, відповідно і на організації цих працівників.

Колективний договір є угодою між трудовим колективом та роботодавцем про додаткові порівняно з чинним законодавством права і гарантії для працівників та їх представників (організацій). Тобто на локальному рівні (на відміну від національного, галузевого і територіального) сторонами є безпосередньо працівники та роботодавець, а не профспілки (їх об`єднання) та об`єднання роботодавців і держава.

Закон не ставить і в силу приписів Конституції не може ставити контроль за виконанням колективних договорів у залежність від участі профспілок у їх прийнятті. Профспілки зі статусом юридичної особи реалізують свою мету, проводять діяльність, здійснюють права і обов`язки самостійно через свої виборні органи, а не виборні органи інших профспілок.

Відрахування коштів на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу тільки одній профспілці для їх використання на користь працівників, що є членами різних профспілок, суперечить принципу рівності прав профспілок та позбавляє інші профспілки права на самостійну організацію своєї діяльності, самостійне проведення культурно-масової, фізкультурної і оздоровчої роботи, що фактично обмежує свободу об`єднання у профспілки.

Крім того, спільний (об`єднаний) представницький орган (далі СПО) створюється тільки і виключно для укладення колективного договору, інші функції на нього законом не покладаються. Позивач неодноразово звертався до відповідача та іншої профспілки з метою просування процесу укладення нового колективного договору: позивачем було ініційовано колективні переговори та створення СПО, створено СПО з іншою профспілкою, що діє у філії, представники позивача брали участь у засіданнях спільної робочої комісії з підготовки проекту колективного договору, позивачем надавались пропозиції до проекту, після відмови іншої профспілки продовжувати засідання СПО та відмови відповідача від продовження колективних переговорів неодноразово піднімалось питання про їх відновлення або початок нових переговорів. Однак дії позивача спрямовані на налагодження соціального діалогу не призвели до укладення нового колективного договору з незалежних від позивача причин.

Також відсутні будь-які підстави вважати, що таке право, яке було наявне у позивача в березні 2016 року, що встановлено рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області у справі № 174/580/16-ц від 12.01.2017 року, зникло у березні-липні 2017 року, оскільки колективний договір продовжував діяти та позивач і далі об`єднував працівників філії. Продовження існування цього права презюмується виходячи із принципу правової визначеності.

Крім того, чинним колективним договором не передбачено поділ коштів на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу між профспілками відповідно до кількості їх членів. Також законодавство не передбачає існування фонду оплати праці членів профспілки . Відповідно до закону кошти, що відраховують за ст. 250 КЗпП України, не призначені для їх розподілу між членами профспілки, це прямо заборонено п.11.4 статуту позивача.

Крім того очевидно, що відсутність відрахувань на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу ставить у дискриміноване положення саме позивача та працівників, що є його членами, і саме відсутність матеріальної можливості для здійснення такої роботи стримує частину працівників філії від приєднання до профспілки. Представник позивача просить дану відповідь на відзив врахувати при вирішенні справи (т.1 а.с.129-135).

Представник відповідача ОСОБА_3 надала заперечення на відповідь на відзив , які за змістом аналогічні відзиву на позов. Просить у задоволенні позову відмовити (т.1 а.с. 151-159)

01.09.2020 року представник відповідача ОСОБА_2 надав додаткові заперечення на позов та просить врахувати при прийнятті рішення постанову Верховного суду України від 17.09.2018 року у справі № 210/387/17 провадження № 61-10287св18, якою встановлено відсутність правових підстав для відрахування коштів на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу з розрахунку не менше ніж 0,3% від фонду оплати праці працівників, оскільки такий обов`язок у відповідача виникає лише після укладення колективного договору, який визначатиме порядок та умови відрахувань зазначених коштів. Також, просить врахувати Постанову Вищого господарського суду України від 20.07.2010 року у справі № 16/277/09, якою визначено, що сума, яка перераховується профспілковій організації безпосередньо залежить від точної кількості членів даної профспілки і від фонду оплати праці членів профспілки. Постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2012 року у справі № 5002-7/4714-2011, встановлено, що при наявності на підприємстві, державному, галузевому, територіальному рівнях кількох профспілок чи їх об`єднань або інших уповноважених трудовими колективами на представництво органів вони повинні сформувати спільний представницький орган для проведення переговорів і укладення угоди або колективного договору. Вказаними постановами судів на думку представника позивача, сформована позиція, що: право профспілки на відрахування роботодавцем коштів на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу з розрахунку в розмірі, встановленому Колективним договором, що є більший, ніж 0,3% від фонду оплати праці працівників виникає у професійної спілки лише після підписання нею Колективного договору; сума коштів на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу з розрахунку встановленим колективним договором, обраховується відповідно до кількісного складу професійної спілки, а не фонду заробітної плати усіх працівників; у разі наявності декількох профспілкових організацій на підприємстві, вони повинні створити єдиний представницький орган, до складу якого на пропорційній основі будуть входити представники усіх профспілок, що діють на підприємстві. На підприємстві відповідача є чинний колективний договір, який укладено між адміністрацією підприємства та трудовим колективом в особі Профкому (профспілковий комітет первинної профспілкової організації профспілки трудящих металургійної та гірничобудівної промисловості України). Строк його дії згідно п. 1.10. був встановлений до 31.03.2016р. На даний час нового колективного договору не укладено, і діє колективний договір укладений на період до 31.03.2016 року, який передбачає сплату коштів саме Профкому, а не ППО Свобода праці . Разом із тим, 15.02.2016 року між Профкомом та первинною профспілкою Свобода Праці було укладено Угоду про створення єдиного представницького органу для роботи з укладення нового Колективного договору на 2016-2017 рр., умовами якої визначено, що сформований обома профспілками представницький орган проводить роботу по укладенню нового колективного договору. До цього часу позивач в належному порядку не звертався до відповідача з пропозиціями щодо укладення нового Колективного договору, як то передбачено умовами угоди - у складі єдиного, сформованого Профкомом та Позивачем, представницького органу. Відмови жодної із обох профспілок від укладення колективного договору у складі єдиного представницького органу відповідач не отримував та станом на сьогоднішній день, відповідачем повністю виконуються зобов`язання, передбачені п. 8.5. чинного Колективного договору і Профкому сплачуються в повному обсязі кошти на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу з розрахунку фонду заробітної плати усіх працівників, в тому числі і тих працівників, що входять до кількісного складу членів профспілки позивача. За вказаних обставин, кошти, сплачені відповідачем профкому, мали б розподілятися на пропорційній основі між профспілковим комітетом первинної організації профспілки трудящих металургійної та гірничо-будівельної промисловості України, що був стороною підписання чинного Колективного договору та профспілкою гірничо-металургійного комплексу, яка є позивачем у даній справі (т.1 а.с.233-236).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 , позов підтримав в повному обсязі, дав аналогічні пояснення, викладеним в позовній заяві та відповіді на відзив. Додатково пояснив, що позивачем після створення профспілки, було ініційовано розробку нового колективного договору, що спочатку було сприйнято відповідачем та іншою профспілкою, було створено спільний представницький орган, робочу комісію профспілок та відповідача, яка працювала кілька місяців. Також було розроблено проект спільного колективного договору, однак в останній момент відповідач прийняв рішення про відмову від продовження обговорення нового колективного договору, після чого позивач неодноразово звертався з листами до відповідача щодо продовження переговорів, ініціював нові переговори, однак відповідач фактично ухилився від прийняття нового колективного договору за участі позивача. Таким чином, на даний час проводжується чинність старого колективного договору, яким передбачено перерахування профспілці коштів у відповідності до ст.ст. 250, 245 КЗПпУ і ст.44 ЗУ Про профспілки в розмірі 0,35% від фонду заробітної плати підприємства, що становить трохи більше ніж передбачено законом. В свою чергу умовами договору не встановлено, що тільки одній профспілці мають перераховуватися кошти на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу, та не встановлено заборону перераховувати кошти іншим діючим на підприємстві профспілкам, ним встановлено тільки розмір цих відрахувань. Оскільки переговори щодо укладення нового колективного договору не увінчалися успіхом, позивач звернувся до відповідача з питанням перерахування коштів на їх користь у відповідності до діючого колективного договору, але отримав відмову. На даний час існує рішення суду, яке набрало законної сили, між тими сторонами і з тих же правовідносин, яким по суті встановлено право позивача на отримання спірних виплат, але за інший період часу, з того часу нічого не змінилось. Чисельність членів профспілки станом на час розгляду попередньої справи та час за який заявлено вимоги, становила декілька десятків членів, але це не має жодного значення для справи, оскільки не впливає на визначення розміру коштів, які підлягають стягненню. Пропорційність виплати цих коштів не встановлена ані договором , ані якоюсь окремою угодою, ані законом. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 , в судовому засіданні підтримав надані стороною відповідача відзив на позов та заперечення на відповідь на відзив, та пояснив, що 0,35% - це загальний фонд, який повинен розподілятись між усіма профспілковими організаціями. Факт реєстрації і діяльності профспілки позивача ними не заперечується, є члени цієї профспілки на підприємстві, але діє й інша профспілка, яка налічує приблизно 2700 членів, різниця між кількістю членів кожної з цих профспілок дуже велика. Отримання однакої суми коштів такими профспілками є дискримінацією профспілки, яка налічує більшу кількість членів. Позивач має право на отримання коштів, але пропорційно кількості членів профспілки, тому сума позову є не обґрунтованою. Не заперечує, що грошові кошти позивачу повинні сплачуватися, однак у меншому розмірі, у задоволенні позову просить відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_2 , в судовому засіданні підтримав наданий відзив на позов та заперечення на відповідь на відзив, пояснив, що саме пропорційний механізм відрахування коштів кожній профспілці буде відповідати духу закону, бо інакше увесь прибуток треба буде віддавати на профспілки. Рішення суду, на яке посилається позивач охоплює інший період, тому це рішення відношення до справи не має. Просить у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши представників сторін, дослідивши заяви сторін по суті справи та письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що відповідно до копії протоколу № 1 Установчих зборів Первинної профспілки Свободу Праці Державного підприємства Об`єднана гірничо-хімічна компанія від 01.06.2015 року створена первинна профспілка Свободу Праці Державного підприємства Об`єднана гірничо-хімічна компанія , метою її діяльності визначено здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів її членів, затверджено її статут, обрано виборний орган та затверджено програму діяльності. (т.1 а.с. 8,9) Згідно копії статуту, ПП Свободу Праці ДП ОГХК є добровільною неприбутковою громадською організацією, метою якої є здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів Профспілки, розповсюджує свою діяльність в тому числі на ДП ОГХК , включаючи філію Вільногірський гірничо-металургійний комбінат ДП ОГХК (т.1 а.с. 10-16).

Відповідно до копії свідоцтва про легалізацію профспілки, об`єднання профспілок від 24.07.2015 року № 5 виданого Вільногірським міським управлінням юстиції - первинна профспілка Свободу праці Державного підприємства Об`єднана гірничо-хімічна компанія легалізована 24.07.2015 року (т.1 а.с.17).

Відповідно до копії протоколу № 22/12/16-1 зборів первинної профспілки Свободу Праці державного підприємства Об`єднана гірничо-хімічна компанія від 22.12.2016 року, вирішено змінити назву з Первинна профспілка Свободу праці Державного підприємства Об`єднана гірничо-хімічна компанія на Профспілка гірничо-металургійного комплексу (а.с.24-26) та внесено відповідні зміни до статуту профспілки, що підтверджено копією Статуту Профспілки гірничо-металургійного комплексу (т.1 а.с. 27-32).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 11.12.2019 року, державна реєстрація Профспілки гірничо-металургійного комплексу, ідентифікаційний код юридичної особи 39941150, була проведена 07.08.2015 року, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 13.01.2017 року (т.1 а.с.18-20).

Згідно копії листа від 21.01.2016 року за вих. №1, позивач повторно повідомив філію Вільногірський гірничо-металургійний комбінат Державного підприємства Об`єднана гірничо-хімічна компанія про створення на підприємстві первинної профспілки Свободу Праці Державного підприємства Об`єднана гірничо-хімічна компанія та запропонував укласти із Профспілкою угоду про перерахування членських внесків та інших відрахувань (а.с.21).

З копії листа відповідача від 09.02.2016 року, адресованого керівнику ПП Свободу праці ДП ОГХК та голові Первинної організації профспілки Вільногірський гірничо-металургійний комбінат , відповідач запропонував останнім для ведення спільних переговорів і укладання колективного договору сформувати спільний представницький орган. (т.1 а.с. 22)

Відповідно до копії угоди між первинною організацією профспілки Вільногірський гірничо-металургійний комбінат та Первинною профспілкою Свободу Праці Державного підприємства Об`єднана гірничо-хімічна компанія утворено Спільний представницький орган для ведення колективних переговорів щодо укладення колективного договору на 2016-17 роки, співпраці щодо забезпечення виконання сторонами зобов`язань за колективним договором і здійснення контролю за його виконанням, угоду посвідчено 22.12.2016 року приватним нотаріусом та зареєстровано в реєстрі за № 1770, 1771 (т.1 а.с.23, 26 на звороті)

Сторонами не заперечується, що на даний час у Акціонерному товаристві Об`єднана гірничо-хімічна компанія в особі філії Вільногірський гірничо-металургійний комбінат діють дві профспілкові організації: Профспілка гірничо-металургійного комплексу та первинна організація профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України Вільногірський гірничо-металургійний комбінат , а також те, що на даний час, в силу ч.3 ст.9 Закону України Про колективні договори і угоди , продовжує діяти Колективний договір філії ВГМК ДП ОГХК на 2015-2016 роки, укладений між Адміністрацією та трудовим колективом філії Вільногірський гірничо-металургійний комбінат Державного підприємства Об`єднана гірничо-хімічна компанія , що схвалений конференцією трудового колективу філії 31.03.2015 року та погоджений генеральним директором ДП ОГХК 30.04.2015 року (т.1 а.с. 79-105)

Згідно розділу 8 п.8.5 вказаного колективного договору , адміністрація зобов`язана перераховувати Профкому протягом року кошти на культурно-масову, фізкультурну та лікувально-оздоровчу роботу в розмірі не менше 0,35 відсотка річного фонду оплати праці. (т.1 а.с.102).

Відповідно до ст.44 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , роботодавці зобов`язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати, а у бюджетній сфері - за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань.

Згідно копії листа № 185 від 03.04.2020 року , Профспілка гірничо-металургійного комплексу звернулась до директора філії Вільногірський гірничо-хімічний комбінат АТ Об`єднана гірничо-хімічна компанія з проханням перерахувати кошти на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірі 0,35% від фонду оплати праці філії ВГМК АТ ОГХК за березень-липень 2017 року (т.1 а.с. 33-34).

Крім того, листом № 186 від 08.04.2020 року позивач звернувся до директора філії Вільногірський гірничо-хімічний комбінат АТ Об`єднана гірничо-хімічна компанія з поданням , відповідно до якого просив усунути порушення умов колективного договору та перерахувати на рахунок Профспілки кошти на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірі 0,35% від фонду оплати праці філії ВГМК АТ ОГХК за березень-липень 2017 року (т.1 а.с. 35)

З копії листа № 209/1515 від 10.04.2020 року, наданого відповідачем у відповідь на звернення позивача від 03.04.2020 року, останнім було відмовлено у перерахуванні ПГМК коштів на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу за 2017 рік, у зв`язку з тим, що такі кошти вже були перераховані в повному обсязі Профкому ПО ПМГУ Вільногірський ГМК . (т.1 а.с.38-39)

З копії листа № 209/1514 від 10.04.2020 року, наданого позивачу у відповідь на його подання від 08.04.2020 р., відповідач повідомив про відсутність у позивача підстав здійснювати контроль за виконанням філією умов колективного договору, зокрема вказаних в п.8.5 договору на підставі того, що Профспілка гірничо-металургійного комплексу не є стороною колективного договору філії на 2015-2016 роки, який діє на час звернення (т. 1а.с.40-41)

Правове становище професійних спілок, їх статус та повноваження регулюються Кодексом законів про працю України та Законом України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності .

Відповідно до ст.8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до ч.3 ст.36 Конституції України, громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об`єднують громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.

Відповідно до ст.10 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , усі профспілки рівні перед законом і мають рівні права щодо здійснення представництва та захисту прав і інтересів членів профспілки.

Згідно зі ст.ст. 3, 4, 5 Закону України Про колективні договори і угоди , колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом з одної сторони і однією або кількома профспілками. При наявності на підприємстві кількох профспілок чи їх об`єднань, вони повинні сформувати спільний представницький орган для ведення переговорів і укладення колективного договору. Умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Відповідно до ст.18 КЗпП України та ст.9 Закону України Про колективні договори і угоди , положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства.

Відповідно до ст.250 КЗпП України власники або уповноважені ними органи зобов`язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективними договорами та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці відповідно до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" .

Згідно зі ст. ст. 246, 249 КЗпП України первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний сприяти створенню належних умов для діяльності первинних профспілкових організацій, що діють на підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності передбачено, що професійні спілки, їх об`єднання у своїй діяльності незалежні від державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні. Профспілки самостійно організовують свою діяльність, проводять збори, конференції, з`їзди, засідання утворених ними органів, інші заходи, які не суперечать законодавству. Забороняється втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об`єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об`єднань.

Згідно ст. 30 вказаного Закону, профспілки, їх об`єднання організовують і здійснюють громадський контроль за реалізацією прав членів профспілки у сфері охорони здоров`я, медико-соціальної допомоги. Профспілки, їх об`єднання беруть участь у діяльності експертних, консультативних та наглядових рад при органах та закладах охорони здоров`я, а також можуть брати участь у розвитку масової фізичної культури, спорту, туризму, створенні та підтримці спортивних товариств і туристичних організацій.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.12 ЦПК України, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази щодо предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 Про судове рішення у цивільній справі , враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч.ч. 4,5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій обставини були встановлені.

Суд вважає прийнятними посилання позивача на те, що його право на отримання від відповідача коштів на проведення культурно-масової, фізкультурної, спортивно-оздоровчої роботи у зазначених ним розмірах підтверджується рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 12.01.2017 року у справі № 174/580/16-ц за позовом Первинної профспілки Свободу Праці Державного підприємства Об`єднана гірничо-хімічна компанія до Державного підприємства Об`єднання гірничо-хімічна компанія , в особі філії Вільногірський гірничо-металургійний комбінат , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Об`єднана гірничо-хімічна компанія , третя особа - Первинна організація профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України Вільногірський гірничо-металургійний комбінат про стягнення коштів (т.2 а.с. 1-14), яке постановою Дніпровського апеляційного суду від 23.12.2019 року залишено без змін (т.2 а.с. 15-26), і згідно з яким встановлено , що позивач має право на отримання вказаних коштів у розмірі не менше ніж 0,35% від фонду оплати праці згідно п.8.5. розділу 8 Колективного договору навіть за умови, що він не був учасником укладання колективного договору філії ВГМК ДП ОГХК на 2015-2016 роки, оскільки ці обставини встановлені безпосередньо щодо позивача у спорі між тими самими сторонами і щодо того ж самого предмету спору, то ці обставини є такими, що не підлягають доказуванню у даній справі.

До того ж, Профспілка гірничо-металургійного комплексу неодноразово зверталась до директора філії ВГМК ДП ОГХК та первинної організації профспілки Вільногірський гірничо-металургійний комбінат з листами, згідно з якими повідомляла про початок переговорів про укладення колективного договору, надавала пропозиції щодо формування спільного представницького органу для ведення переговорів і укладення колективного договору, пропонувала поновити колективні переговори (т.1 а.с. 136, 137, 139, 141,143, 144, 147), однак відповідачем у відповідь повідомлено керівників профспілок, які діють на підприємстві, про неможливість поновлення колективних переговорів з розробки проекту колективного договору на 2016-2017 роки, оскільки опрацювання змін до договору з боку адміністрації потребує певного часу, тому про готовність поновлення переговорів буде повідомлено додатково (т.1 а.с.140) та в послідуючому відмовлено Профспілці гірничо-металургійного комплексу розпочати переговори з укладання колективного договору з посиланням на те, що остання не була стороною колективного договору на 2015-2016 року, укладеного між Адміністрацією та трудовим колективом філії Вільногірський гірничо-металургійний комбінат Державного підприємства Об`єднана гірничо-хімічна компанія .

Вказані обставини дають суду підстави для висновку, що позивачем було вчинено усі можливі дії, спрямовані на укладення нового колективного договору та приєднання до існуючого колективного договору, що не відбулося не з його вини, а згідно розділу 8 п.8.5 діючого колективного договору, адміністрація зобов`язана перераховувати Профкому протягом року кошти на культурно-масову, фізкультурну та лікувально-оздоровчу роботу в розмірі не менше 0,35 відсотка річного фонду оплати праці (т.1 а.с.102) і іншого в судовому засіданні не встановлено.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України № 14-рп від 29 жовтня 1998 року (справа про профспілку, що діє на підприємстві) встановлено, що відповідно до статті 12 Кодексу законів про працю України та статей 3, 4 Закону України "Про колективні договори і угоди" від 1 липня 1993 року (Відомості Верховної Ради України, 1993, N 36, ст. 361) в укладанні колективного договору, угоди беруть участь одна або кілька професійних спілок підприємства, установи, організації. Якщо на підприємстві, в установі, організації є кілька професійних спілок, то вони повинні сформувати спільний представницький орган для ведення переговорів і укладання колективного договору, угоди. Таким чином, всі професійні спілки, що діють на підприємстві, в установі, організації, мають право брати участь в укладанні колективного договору, угоди.

Разом з тим названі нормативні акти допускають можливість укладання колективного договору, угоди як всіма професійними спілками підприємства, установи, організації, так і окремими з них, а також іншими органами, уповноваженими трудовим колективом. Отже, участь професійної спілки в укладанні колективного договору, угоди не впливає на здійснення нею своїх повноважень і не є ознакою для визначення професійної спілки такою, що діє на підприємстві, в установі, організації.

При таких обставинах, суд відхиляє доводи відповідача щодо необхідності дотримання принципу пропорційності (відповідно до кількості членів профспілки) при перерахуванні коштів позивачу на проведення ним культурно-масової, фізкультурної та спортивно-оздоровчої роботи та доводи щодо можливості перерахування цих коштів тільки Первинній організації профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України Вільногірський гірничо-металургійний комбінат , яка є стороною колективного договору, оскільки ці твердження суперечать як приписам ст.250 КЗпП України, ст. 44 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , так і положенням діючого на підприємстві колективного договору, до того ж , такий порядок перерахування вказаних коштів, поза розумним сумнівом, не буде сприяти відновленню порушених прав позивача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання від відповідача коштів на проведення культурно-масової, фізкультурної, спортивно-оздоровчої роботи у розмірі не менше ніж 0,35% від фонду оплати праці, тому позов підлягає задоволенню, а вказані кошти за період березня-липня 2017 року у розмірі 479005,00 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 7185 грн. 18 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст. 36 Конституції України , ст. ст. 5 , 10 , 44 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , ст. ст. 3, 4, 5 , 9 Закону України Про колективні договори і угоди , ст. ст. 12 , 18 , 243, 246, 250 КЗпП України , ст. ст. 509 , 525 , 526 , 527 , 610 , 625 ЦК України , рішення Конституційного Суду України від 29.10.1998 року №14-рп/98 , ст. ст. 12, 13, 81, 133, 141, 263- 265, 268, Перехідних та прикінцевих положень ЦПК України , суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Профспілки гірничо-металургійного комплексу до Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія (юридична адреса: вул. Сурікова, буд.3, Солом`янський район, м.Київ, ЄДРПОУ 36716128), в особі філії Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (юридична адреса: вул. Степова, буд.1, м.Вільногірськ Дніпропетровська область, ЄДРПОУ 39389830) на користь Профспілки гірничо-металургійного комплексу (юридична адреса: вул. Степова, буд.1, м.Вільногірськ Дніпропетровська область, ЄДРПОУ 39941150) кошти на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу за березень-липень 2017 року у розмірі 479005,00 грн. (чотириста сімдесят дев`ять тисяч п`ять гривень 00 копійок)

Стягнути з Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія в особі філії Вільногірський гірничо-металургійний комбінат на користь Профспілки гірничо-металургійного комплексу 7185,18 грн. (сім тисяч сто вісімдесят п`ять гривень 18 копійок) судових витрат у виді сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 731-ІХ від 18.06.2020 року, під час дії карантину, суд за заявою учасників справи, поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Головуючий - суддя: А.А.Борцова