Рішення

від 02.10.2020 по справі 541/2382/19

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2382/19

Номер провадження 2/541/164/2020

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 жовтня 2020 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючої судді - Андрущенко-Луценко С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Калініченко Л.О.,

представника позивача - Лисенка Р.О.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді справу за позовом Миргородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою, -

в с т а н о в и в :

15.10.2019 Миргородська міська рада звернулася до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що, відповідно до свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №250 від 04.02.2015 відповідач став власником нежитлової будівлі загальною площею 479.8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (в подальшому перейменовано на АДРЕСА_2 ).

Даний об`єкт нерухомого майна знаходяться в межах м.Миргорода та розміщений на землях комунальної власності (земельній ділянці площею 1.1626 кв.м., кадастровий номер 5310900000:50:073:0072, цільового призначення - для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (КВЦПЗ 11.02)), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №183384232 від 03.10.2019 та витягом Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0003836592019 від 02.10.2019.

З моменту, коли гр. ОСОБА_1 , став власником вищевказаного нерухомого майна і до 01.10.2019 землекористування ним відповідно до чинного законодавства України не було оформлено.

У зв`язку з неоформленням відповідачем землекористування та використанням земельної ділянки площею 1.1626 га. кадастровий номер 5310900000:50:073:0072, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , без правовстановлюючих документів, міська рада зверталася з претензіями до відповідача щодо оформлення землекористування вищевказаною земельною ділянкою та повернення безпідставно збережених коштів в результаті її використання.

Відповідач отримав згадані претензії, однак проігнорував вимоги, які містилися в них.

Виникнення у відповідача права власності на нежитлову будівлю загальною площею 479, 8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , не є підставою для автоматичного виникнення в нього права оренди земельної ділянки, оскільки таке право виникає лише на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Ч.1 ст.1212 ЦК України, встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілої) без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Внаслідок несплати орендної плати за користування вищевказаною земельною ділянкою в період з 12.10.2018 по 01.10.2019, за відсутності укладеного договору оренди, відповідач безпідставно збільшив вартість свого майна, водночас Миргородська міська рада втратила належне їй майно у вигляді коштів від орендної плати, що свідчить про безпідставне збереження відповідачем майна за рахунок позивача.

Сума безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі 67 715 грн. 00 коп. за період з 12.10.2018 по 01.10.2019 включно, розрахована земельним відділом Миргородської міської ради Полтавської області, у відповідності до ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Миргороді, затверджених рішенням 22 сесії Миргородської міської ради 6 скликання від 10.08.2012 №17, рішенням 37 сесії Миргородської міської ради 7 скликання від 23.06.2018 № 165, згідно яких річна ставка орендної плати за використання земельної ділянки з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код КВЦПЗ - 11.02) становить: 3.1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2018 році, 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2019 році.

Позивач просив суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Миргородської міської ради Полтавської області безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1.1626 га, кадастровий номер 5310900000:50:073:0072 за період з 12.10.2018 по 01.10.2019 включно в сумі 67 715 грн. 40 коп. Судові витрати покласти на відповідача, стягнувши на користь позивача 1921 грн. 00 коп. судового збору (а.с.2-6).

В судовому засіданні представник позивача Миргородської міської ради - Лисенко Р.О., що діє на підставі відповідної довіреності (а.с.52), підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов, як законний та обґрунтований з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 пояснив, що у 2015 році з прилюдних торгів ним було придбано нежитлову будівлю, розташовану по АДРЕСА_2 . Підприємницькою діяльністю на згаданому об`єкті він не займався. В подальшому даний об`єкт було ліквідовано в установленому законом порядку. До позивача з пропозицією зменшити площу земельної ділянки він не звертався, проте неодноразово повідомляв Миргородську міську раду, у відповідь на її звернення, що ним підприємницька діяльність в придбаних нежитлових будівлях не проводиться. У зв`язку з чим позивач міг здати її в оренду іншим особам. Відповідач мав намір продати згаданий об`єкт нерухомості, але не знаходив покупця. Планував звернутися до поліції з приводу розграбування будівлі попереднім власником, але цього не зробив. Зазначив, що зазнав великих матеріальних збитків у зв`язку з втратою будівлі, надав фотознімки стану об`єкту нерухомого майна, які зробив 2 роки тому. Наголосив, що не має можливості оплатити заявлену позивачем суму. В задоволенні позову просив відмовити.

В направленому на адресу суду відзиві відповідач зазначив, що 04.02.2015 з прилюдних торгів ним було придбано нежитлову будівлю, розташовану по АДРЕСА_2 . На згаданому об`єкті нерухомого майна не проводилось жодної господарської діяльності, будівля була не підключена до електроенергії та інших комунікацій, її не можливо було використовувати за призначенням у зв`язку з частковим розграбуванням, тому він і не звертався до відповідних органів для укладення договору на користування земельною ділянкою. Протягом 2015 - 2017 р.р. будівля буда повністю знищена.

Відповідно до ст.349 ЦК України, право власності на майно припиняється у разі його знищення.

У грудні 2019 року право власності на вищезгаданий об`єкт нерухомого майна припинено у встановленому законом порядку, у зв`язку з його знищенням.

Відповідач зазначив, що з переходом до нього права власності на будівлю у нього автоматично не виникло право оренди землі під такою нерухомістю. Свідоцтво про придбання нерухомого майна, відповідно до якого він набув право власності на будівлю, не є підставою для виникнення права оренди землі та, відповідно, для сплати орендної плати за землю.

Враховуючи вищевикладене у задоволенні позову просив відмовити. При ухваленні рішення просив суд врахувати, що він є особою з інвалідністю II групи (а.с.64-72).

В свою чергу, позивач у відповіді на відзив виклав свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відзиві заперечень. Зокрема зазначив, що відзив на позовну заяву відповідачем подано з порушенням строку на подання відзиву встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження, з відповідним клопотанням про продовження строків на вчинення процесуальних дій відповідач до суду не звертався.

Заперечував викладені позивачем у відзиві обставини.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, тому аргументація відповідача про те, що будівля була не підключена до електроенергії та інших комунікацій, начебто частково розграбована не є тією обставиною, яка звільняє від здійснення плати за користування земельною ділянкою та оформлення такого користування відповідно до Закону України "Про оренду землі". При цьому до суду відповідачем не надано будь-яких підтверджень розграбування нежитлової будівлі, яка належала йому (звернень до поліції, щодо вчинення крадіжок чи пошкоджень).

Відповідач вказує, що право власності на нежитлову будівлю загальною площею 479,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , було припинено у грудні 2019 року, позов про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою охоплює проміжок часу з 12.10.2018 року по 01.10.2019 року, тобто в межах часу, коли нежитлове приміщення знаходилось у власності відповідача.

Стосовно формування земельної ділянки площею 1.1626 кв.м., кадастровий номер 5310900000:50:073:0072, цільового призначення - для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (КВЦПЗ 11.02) надав суду засвідчену копію Договору оренди земельної ділянки №965 від 22 травня 2007 року з попереднім орендарем та Додаткової угоди до даного договору від 01 січня 2008 року саме з такою площею та конфігурацією.

Виникнення у відповідача права власності на нежитлову будівлю загальною площею 479,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , не є підставою для автоматичного виникнення в нього права оренди земельної ділянки, оскільки таке право виникає лише на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Частиною першою ст.1212 ЦК України, встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілої) без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Внаслідок несплати орендної плати за користування вищевказаною земельною ділянкою в період з 12.10.2018 по 01.10.2019, за відсутності укладеного договору оренди, відповідач безпідставно збільшив вартість свого майна, водночас Миргородська міська рада втратила належне їй майно у вигляді коштів від орендної плати, що свідчить про безпідставне збереження відповідачем майна за рахунок позивача.

Позивач просив суд залишити без розгляду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 у зв`язку пропущенням процесуальних строків та вирішити справу за наявними матеріалами. Позовні вимоги Миргородської міської ради задовольнити (а.с.81-100).

Крім того представником Миргородської міської ради на адресу суду направлено додаткові пояснення стосовно зміни кадастрових номерів земельної ділянки, яка фігурує в даній справі, а саме: зміна кадастрових номерів земельної ділянки відбулася в зв`язку з тим, що станом 01.01.2018 відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 5310900000:50:073:0018, були відсутні в Державному земельному кадастрі, зокрема на Публічній кадастровій карті України, в зв`язку з цим для внесення цих даних міською радою було вжито відповідні заходи, щодо усунення даного недоліку, а саме замовлено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), після чого 22.08.2018 відділом у Миргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області внесено відомості та здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5310900000:50:073:0072, площею 1.1626 га, за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.107).

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що згідно свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №250 від 04.02.2015 ОСОБА_1 став власником нежитлової будівлі загальною площею 479.8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана обставина підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.20-21).

Відповідно до рішення тридцять четвертої сесії Миргородської міської ради сьомого скликання від 26.01.2018 року №6 "Про перейменування вулиць в місті Миргород" вулицю Раскової було перейменовано на вулицю Промислову (а.с.28)

Вищезазначений об`єкт нерухомого майна знаходився в межах м.Миргорода та був розміщений на земельній ділянці комунальної власності площею 1,1626 га кадастровий номер 5310900000:50:073:0072, цільового призначення - для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (КВЦПЗ 11.02), що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.22) та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.23-25).

Договір оренди земельної ділянки з новим власником не укладався.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої 11.01.2020, зареєстровано закриття об`єкту нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі загальною площею 479,8 кв.м. по АДРЕСА_2 , на підставі: знищення об`єкту нерухомого майна. Акт обстеження, серія та номер 34, виданий 23.12.2019, видавник ПП Бюро послуг та консультацій (а.с.58-63).

Миргородська міська рада направляла на адресу ОСОБА_1 претензії за вих.№802/16-20 від 10.12.2018 та вих.№101/16-20 від 01.03.2019, щодо оформлення землекористування вищевказаною земельною ділянкою та повернення безпідставно збережених коштів в результаті використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, що належать територіальній громаді м.Миргорода. Згадані претензії були отримані відповідачем. (а.с. 9-18).

Згідно розрахунку наданого позивачем, сума безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі 67 715 грн. 00 коп. за період з 12.10.2018 по 01.10.2019 включно, розрахована земельним відділом Миргородської міської ради Полтавської області, у відповідності до ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Миргороді, затверджених рішенням 22 сесії Миргородської міської ради 6 скликання від 10.08.2012 № 17, рішенням 37 сесії Миргородської міської ради 7 скликання від 23.06.2018 №165, згідно яких річна ставка орендної плати за використання земельної ділянки з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код КВЦПЗ-11.02) становить: 3.1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2018 році, 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2019 році (а.с.37)

В досудовому порядку відповідач відмовляється відшкодувати збитки завдані позивачу.

Відповідно до ст.13 Конституції України , земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією .

Суб`єктами права на землі комунальної власності, згідно ст.80 ЗК України , є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Ст.ст. 125, 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Ст.206 ЗК України та ст.2 Закону України Про плату за землю визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 сформульований правовий висновок, згідно якого, предметом регулювання глави 83ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (відповідний висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом приписів глави 83 ЦК України (відповідний висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 жовтня 2013 року у справі № 6-88цс13).

Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини першої статті 141 ЗК України).

За змістом глави 15 ЗК України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право оренди.

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

Виникнення права власності на жилий будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника жилого будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

До моменту оформлення власником об`єктів нерухомості права оренди земельних ділянок, на яких ці об`єкти розташовані, відносини з фактичного користування земельними ділянками без укладених договорів їх оренди та недоотримання їхнім власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212ЦК України (аналогічні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17).

При розгляді даної справи судом встановлено, що після оформлення права власності на нежитлову будівлю загальною площею 479,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки комунальної власності площею 1,1626 га кадастровий номер 5310900000:50:073:0072 не уклав, хоча фактично користувалися нею (для розміщення об`єктів нерухомого майна) в період з 12.10.2018 по 01.10.2019, в подальшому згаданий об`єкт нерухомості було знищено.

Отже, у цій справі спірні правовідносини є кондикційними і при вирішенні спору підлягають до застосування норми ст.1212 ЦК України.

До позовної заяви позивачем долучено розрахунок суми недоотриманої орендної плати (безпідставно збережених коштів) за користування земельною ділянкою комунальної власності Миргородської міської ради, яка становить 67 715,40 грн. (а.с.37).

З розрахунку вбачається, що сума, яка заявлена до стягнення, розрахована, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 1.1626 кв.м., яка згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки становить: у 2018 - 1 840 163,28 грн., у 2019 - 1 840 163,28 грн. (а.с.26-27)

Розрахунок проведений у відповідності до ставок орендної плати на земельні ділянки в м.Миргороді, затверджених рішенням 22 сесії Миргородської міської ради 6 скликання від 10.08.2012 №17 (а.с.29-31), рішенням 38 сесії Миргородської міської ради 7 скликання від 23.06.2018 №165 (а.с.32-36), згідно яких річна ставка орендної плати за використання земельної ділянки з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код КВЦПЗ - 11.02) становить: 3,1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2018, 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2019.

Відповідачем суду не надано обґрунтованих заперечень та/або ж контррозрахунків, які б спростовували правильність розрахованих позивачем сум недоотриманих коштів за користування землею без належної правової підстави.

Твердження відповідача про те, що на придбаному ним об`єкті нерухомого мана не проводилось жодної господарської діяльності, будівля була не підключена до електроенергії та інших комунікацій, її не можливо було використовувати за призначенням у зв`язку з її частковим розграбуванням, є неспроможними, оскільки ОСОБА_1 фактично користувався нею (для розміщення об`єктів нерухомого майна), до того часу, поки згаданий об`єкт нерухомості не було знищено, про що внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.58-63).

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи фактичним користувачем земельної ділянки, без достатньої правової підстави за рахунок Миргородської міської ради, як власника цієї ділянки, зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею та зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 , являється особою з інвалідністю II групи, відповідно до п. 9 ч.1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір , звільнений від сплати судового збору, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 95, 133, 141, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 1212 ЦК України, ст.ст. 15, 80, 93, 96, 120, 125, 126, 141, 206 ЗК України, ЗУ Про плату за землю , суд, -

в и р і ш и в :

Позов Миргородської міської ради (вул.Незалежності, 19, м.Миргород, Полтавської обл., 37600, код ЄДРОПОУ 21051131) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миргородської міської радибезпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1.1626 кв.м., кадастровий номер 5310900000:50:073:0072, за період 12.10.2018 по 01.10.2019 включно в сумі 67 715 грн. 40 коп. (шістдесят сім тисяч сімсот п`ятнадцять гривень сорок копійок).

Компенсувати Миргородській міській раді судовий збір, сплачений позивачем при зверненні з позовом до суду, в розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Суддя: С. В. Андрущенко-Луценко