Ухвала

від 07.05.2021 по справі 541/2382/19

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2382/19

Провадження № 2-р/541/2/21

У Х В А Л А

07 травня 2021 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Ситник О.В., за участю секретаря Калініченко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргород заяву Миргородської міської ради Полтавської області про роз`яснення судового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2021 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області надійшла заява про роз`яснення судового рішення по справі № 541/2382/19 від Миргородської міської ради Полтавської області .

Заяву після автоматизованого розподілу передано на розгляд до судді ОСОБА_1 .

Із заяви вбачається, що рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02 жовтня 2020 року , яке набрало чинності 08.12.2020 року після апеляційного перегляду , постановою якого рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області залишено без змін , в цивільній справі за позовною заявою Миргородської міської ради Полтавської області до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою . Відповідно до рішення суду позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі. Суд вирішив - стягти з ОСОБА_2 на користь Миргородської міської ради безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1, 1626 кв м , кадастровий номер 5310900000:50:073:0072 за період з 12.10.2018 року по 12.10.2019 рік включно в сумі 67 715 гривень 40 копійок , компенсувати Миргородській міській раді судовий збір , сплачений позивачем при зверненні з позовом до суду , в розмірі 1921 гривні ( одна тисяча дев`ятсот двадцять одну гривню ) за рахунок держави у порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України .

В заяві заявник вказує, що рішення є не зрозумілим в частині компенсації Миргородській міській раді судового збору , що сплачений позивачем при зверненні з позовом до суду в розмірі 1921 гривень за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України , оскільки при зверненні до ГУ ДКСУ у Полтавській області 01.03.2021 року з приводу повернення вище зазначених коштів - було повернуто рішення суду із відповідними додатками для належного звернення щодо його виконання безпосередньо до Миргородського міськрайонного суду з таким мотивуванням - судові витрати , пов`язані із сплатою судового збору в сумі 1921 гривні повинні компенсуватись за рахунок і в межах бюджетних асигнувань Миргородського міськрайонного суду Полтавської області , тому заявник прохав роз`яснити судове рішення по цивільній справі № 541/2382/19 в частині компенсації Миргородській міській раді судового збору в сумі 1921 гривні за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України .

У судове засідання сторони не викликались .Суд виходить з того, що згідно з ч.3 ст. 271 ЦПК України заява про роз`яснення судового рішення розглядається у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення, тому перешкод для розгляду заяви не знайдено.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця, суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, в частині рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02.10. 2020 року , ( яке набрало чинності 08.12.2020 року) про розподіл судових витрат зазначено слово компенсувати Миргородській міській раді судовий збір сплачений ними при поданні позову. В описовій частині рішення зазначено , що відповідач по справі ОСОБА_2 являється особою з інвалідністю другої групи та є такий що звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч. 1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір і понесені позивачем судові витрати підлягають компенсації за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України пропорційно розміру задоволених позовних вимог . Із матеріалів заяви та доданих документів не вбачається, що заявник як стягувач отримав виконавчий лист , а звернувся до ГУ ДКСУ у Полтавській області 01.03.2021 року з приводу повернення вище зазначених коштів листом та додав рішення з відповідними додатками , на що їм було повернуто рішення суду із відповідними додатками для належного звернення щодо його виконання безпосередньо до Миргородського міськрайонного суду з таким мотивуванням - судові витрати , пов`язані із сплатою судового збору в сумі 1921 гривню повинні компенсуватись за рахунок і в межах бюджетних асигнувань Миргородського міськрайонного суду Полтавської області.

Суд зазначає , що відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Ч.1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч.1-3 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Ч. 1 ст.18 ЦПК України врегульовано, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Нормою ч.1,3 ст. 431 ЦПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист є виконавчим документом. Виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України Про виконавче провадження рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Тобто, Державна казначейська служба України за цією нормою є суб`єктом владних повноважень, уповноваженим на виконання рішення судів.

Суд зазначає , що підставою для звернення заявника до суду стало повернення рішення суду з відповідними додатками а не виконавчого листа .

Постановою КМУ від 27.04.2006 №590 Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави , а саме, п. 2 встановлено, що, зокрема, підставою для компенсації судових витрат є судове рішення. Відповідно до п. 4 компенсація судових витрат у цивільних та адміністративних справах здійснюється за рахунок і в межах бюджетних асигнувань судів, якими винесено відповідне рішення.

Постановою КМУ від 03.08.2011 №845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення. П.2 Порядку визначено, що безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Також, у цьому пункті міститься роз`яснення терміну боржники - це визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Згідно з п.3 Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Крім того, п. 4 Порядку передбачено, що органи Казначейства, зокрема, вживають заходів до виконання виконавчих документів.

Відповідно до п. 24 Порядку №845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у п.6 Порядку.

Вищу юридичну силу у порівнянні із вказаним порядком мають норми ЦПК України, зокрема, ч.6 ст. 141 ЦПК України, якою керувався Миргородський міськрайонний суд, що постановив саме компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому КМУ, сплачений Миргородською міською радою Полтавської області судовий збір за подання позовної заяви у визначеному розмірі.

Крім того, п. 18, 26 Порядку чітко передбачено, що виконання виконавчих документів щодо стягнення судового збору, зарахованого до державного бюджету, здійснюється органами Казначейства без звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за відповідною інформацією. Судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету.

Проте, суд також наголошує, що з листа ГУ Державної казначейської служби України у Полтавській області не можна встановити обставин, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення в частині компенсації судового збору, чи відсутність виконавчого листа чи трактування самого стягнення словом компенсація .

Підсумовуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку , що потрібно роз`яснити рішення суду таким чином , що застосування слова компенсація і є за своєю сутністю способом стягнення на користь позивача судового збору, прямо передбачена ч.6 ст. 141 ЦПК України, яка є чинною, тобто, відповідає закону, як на час ухвалення рішення , так і на час розгляду цієї заяви. Також у заявника , який є стягувачем по суті - є можливість отримати виконавчий лист , а в разі його невиконання суб`єктом владних повноважень, уповноваженим на виконання рішення судів , в даному випадку це ГУ ДКС України в Полтавській області є право оскаржити їх бездіяльність .

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 271, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву Миргородської міської ради Полтавської області про роз`яснення судового рішення - задовольнити .

2.Роз`яснити резолютивну частину рішення від 02.10.2020 року яке набрало чинності 08.12.2020 року по справі № 541/2382/19 за позовом Миргородської міської ради Полтавської області до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1, 1626 м кв , кадастровий номер 5310900000:50:073:0072 за період з 12.10.2018 року по 01.10.2019 рік в сумі 67715 гривень 40 копійок в частині - компенсувати Миргородській міській раді судовий збір , сплачений позивачем при зверненні з позовом до суду , в розмірі 1921 гривні ( одна тисяча дев`ятсот двадцять одну гривню ) за рахунок держави у порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України як спосіб стягти за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України на користь позивача Миргородської міської ради Полтавської області судового збору в сумі 1921 ( одну тисячу дев`ятсот двадцять одну ) гривню яку він сплатив при поданні позову до суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Уразі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: О. В. Ситник