Рішення

від 01.10.2020 по справі 826/13876/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2020 року м. Київ № 826/13876/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Вишгородська районна державна адміністрація, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) у серпні 2018 року звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ України) в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (Департамент ДАБІ), в якому просить:

- визнати бездіяльність ДАБІ України в особі Департаменту ДАБІ щодо непроведення перевірки дотримання містобудівного законодавства особами, які здійснюють будівництво котеджів на земельній ділянці: кадастровий номер 3221888800:38:014:0003, загальною площею 0,0579 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та земельній ділянці: кадастровий номер 3221888800:38:012:0001, загальною площею 0,1994 га, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 - незаконною;

- зобов`язати ДАБІ України в особі Департаменту ДАБІ провести перевірку дотримання містобудівного законодавства особами, які здійснюють будівництво котеджів на земельній ділянці кадастровий номер: 3221888800:38:014:0003, загальною площею 0,0579 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та земельній ділянці: кадастровий номер 3221888800:38:012:0001, загальною площею 0,1994 га, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявлені вимоги обґрунтувала тим, що поряд з Садовим товариством (СТ) Мічуринець , членом якого є позивач, на ділянках кадастровий номер 3221888800:38:014:0003, загальною площею 0,0579 га та кадастровий номер 3221888800:38:012:0001, загальною площею 0,1994 га, здійснюється незаконне будівництво котеджів (фотокартки будівель додаються) без належних дозвільних документів.

Шляхом здійснення низки адвокатських запитів позивачем з`ясовано, що ділянку кадастровий номер 3221888800:38:012:0001, загальною площею 0,1994 га надано ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), однак, з порушенням цільового призначення, без відповідної дозвільної документації здійснюється будівництво котеджів. До того ж, збудовані котеджі незаконно підключають до комунікацій СТ Мічуринець . Здійснення такого будівництва та підключення до мереж порушує права позивача, як землекористувача та члена СТ Мічуринець .

21.03.2018 представник позивача звернулась до Державної архітектурно-будівельної інспекції Київської області із заявою про проведення перевірки, в якій просила провести перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства особами, які здійснюють будівництво котеджів на відповідних ділянках. У відповідь відповідачем повідомлено, що під час виїзду посадової особи відповідача з метою проведення перевірки встановлено, що за вказаною адресою будівельні роботи не виконувались, будівельники відсутні, будівельної техніки не виявлено. На час виїзду відповідальні за будівництво особи були відсутні.

Вищевказаним листом повідомлялось також, що відповідачем направлено лист до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області з проханням надати інформацію чи надавались ОСОБА_2 будівельний паспорт або містобудівельні умови та обмеження на забудову земельних ділянок та щодо участі посадовими особами відповідача у спільній перевірці на об`єкті будівництва. У разі виявлення порушень відповідач обіцяв вжити відповідні заходи реагування. Однак, до сьогодні, як відомо позивачу, жодних заходів реагування відповідачем 1 не вжито, а незаконне будівництво на ділянках продовжує здійснюватися.

Позивач зазначає, що з огляду на положення законодавства для проведення позапланової перевірки суб`єкта містобудування орган державно архітектурно-будівельного контролю видає наказ про проведення такої позапланової перевірки, направлення на проведення такої перевірки уповноваженій особі та за результатами проведення позапланової перевірки складає акт перевірки. Однак, жодного документа на підтвердження призначення та проведення Департаментом ДАБІ позапланової перевірки будівництва на ділянках за заявою представника позивача не одержано.

Відповідач жодним чином не повідомляв заявника (позивача) про наявність або відсутність об`єктів самочинного будівництва на земельній ділянці, а також не звернувся до органів місцевого самоврядування та Національної поліції щодо участі у проведенні перевірки за заявою позивача, як того вимагає відповідний порядок. Натомість, в протиріччя чинному законодавству направив листа до Вишгородського відділу поліції щодо забезпечення присутності суб`єкта містобудування (громадянки ОСОБА_2 ) на об`єкті будівництва на об`єкті: АДРЕСА_1 , хоча забезпечення присутності суб`єкта містобудування не передбачено жодним приписом законодавства.

Таким чином, позивач стверджує, що відповідач мав провести позапланову перевірку об`єкту містобудування за участю органів Національної поліції та представників Вишгородської районної державної адміністрації Київської області. Натомість відповідач безпідставно переклав свою відповідальність на правоохоронні органи, про що повідомив позивача відповідним листом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2018 у справі відкрито провадження і її призначено до розгляду.

В подальшому, ухвалами від 10.12.2018 та від 19.04.2019 до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача залучено - Вишгородську районну державну адміністрацію та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 .

В засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, наведених у заявах по суті спору.

Водночас відповідач та треті особи повноважних представників в судові засідання не направили, про причини неявки не повідомляли, хоча про день та час розгляду справи повідомлялись завчасно і належним чином.

У відзиві на позовну заяву ДАБІ України посилається на те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Під час виїзду на об`єкт будівництва суб`єкт містобудування або її представники були відсутні. Посадовою особою, з метою виконання покладених на нього законом завдань направлено листи до Вишгородського відділу поліції та Вишгородської районної державної адміністрації. Відповіді на листи не надано. Відповідно посадовою особою вчинено всіх дій для отримання необхідної інформації для подальшого здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Зважаючи на подане представником позивача клопотання та неявку представників відповідача в судове засідання, на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі частини третьої статті 194 КАС України ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Так, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0720 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 з цільовим призначенням для ведення садівництва , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 16.12.2005, серія ЯБ №521046, реєстраційний номер 010534200761.

У плані меж земельної ділянки зазначено її кадастровий номер 3221888800 380140101, а також опис меж. Так, відповідна земельна ділянка межує з трьох боків із землями інших фізичних осіб, а з четвертої сторони частково з землями Хотянівської сільської ради та частково з землями с/т Мічуринець загального користування.

Водночас, до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про право власності індексний номер 32619814 від 23.01.2015 на земельну ділянку з іншим кадастровим номером, а саме: 3221888800:38:014:0162, за адресою: Київська область, Вишгородський район, с/рада Хотянівська, для індивідуального садівництва, площею 0,1174 га.

Позивач, стверджує про порушення своїх прав, як землекористувача та члена СТ Мічуринець , оскільки поряд з садовим товариством Мічуринець , на ділянках кадастровий номер 3221888800:38:014:0003, загальною площею 0,0579 га та кадастровий номер 3221888800:38:012:0001, загальною площею 0,1994 га, здійснюється незаконне будівництво котеджів без належних дозвільних документів, що незаконно підключають до комунікацій СТ Мічуринець .

Членство в СТ Мічуринець позивач у справі підтверджує відповіддю на адвокатський запит (а.с. 24). Дослідивши дану відповідь суд встановив, що у документі не міститься дати його складання; зазначено, що надано його СТ Мічуринець , однак скріплено його печаткою Громадської організації садівницького товариства Мічуринець , що згідно ЄДР має скорочену назву СТ Мічурінець (ідентифікаційний код 26026095). Свідоцтво про державну реєстрацію даної юридичної особи міститься в матеріалах справи (а. с. 27).

Як з даного свідоцтва, так і з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що державну реєстрацію Громадської організації садівницького товариства Мічуринець проведено 26.07.2001, запис до реєстру внесено у 2007 році.

Водночас, державний акт на право колективної власності на землю серія КВ 21000007 (а. с. 25) видано садівничому товариству Мічуринець Хотянівської сільської ради відповідно до рішення Хотянівської сільської ради народних депутатів від 18.11.1993 №58-а.

Тут суд зазначає, що реєстрація в ЄДР такої юридичної особи, як садівниче товариство Мічуринець відсутня. Такої юридичної особи, як громадська організація садівницького товариства Мічуринець (ідентифікаційний код 26026095) станом на 1993 рік не існувало.

З огляду на наведене, а також відсутність в матеріалах справи на момент звернення до суду доказів власності позивача на земельну ділянку в СТ Мічуринець , ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2020 витребувано у позивача:

- додаткові обґрунтування порушеного права;

- належним чином засвідчені докази участі позивача у Садівничому товаристві Мічуринець ;

- належним чином засвідчені докази власності на земельну ділянку у Садівничому товаристві Мічуринець .

На виконання вимог вказаної ухвали позивачем подано вже наявний в матеріалах справи державний акт на право колективної власності на землю, відповідь на адвокатський запит, у якому наведено перелік членів садівничого товариства Мічуринець , копію державного акту, що підтверджує власність ОСОБА_1 на земельну ділянку, що розташована у Київській області, Вишгородський район, Хотянівська сільрада, с/т Мічуринець і межує з трьох боків із землями інших фізичних осіб, а з четвертої сторони частково з землями Хотянівської сільської ради та частково з землями с/т Мічуринець загального користування.

Додаткових пояснень щодо порушеного права не надано, акцентовано увагу на обставинах наведених у позовній заяві.

З огляду на підстави, які покладено в основу позову, зокрема, що забудовник при проведенні будівництва протиправно підключається до комунікацій Садівничого товариства Мічуринець , про землекористування та членство в якому зазначає позивач, ухвалою суду від 09.04.2020 у позивача витребувано:

- додаткові пояснення щодо того, членом якої юридичної особи є позивач;

- пояснення відносно протиправного підключення об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 до комунікацій громадської організації садівницького товариства Мічуринець чи Садівничого товариства Мічуринець та належні докази даної обставини;

- копію договору про надання правової допомоги із зазначеним предметом та стоком дії договору, на підставі якого представник зверталась до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області із заявами по проведення позапланової перевірки.

У громадської організації садівницького товариства Мічуринець (ідентифікаційний код 26026095) витребувано:

- належним чином засвідчену копію Статуту, а також інших установчих документів;

- список членів громадської організації;

- письмові пояснення щодо взаємозв`язку Громадської організації садівницького товариства Мічуринець (ідентифікаційний код 26026095) та Садівничого товариства Мічуринець , а також, у випадку наявності відповідного зв`язку, належним чином засвідчені копії установчих документів Садівничого товариства Мічуринець та нормативного врегулювання заснування юридичних осіб (Закони України Про об`єднання громадян та Про громадські об`єднання або Закону України Про кооперацію );

- пояснення щодо наявності протиправного підключення об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 до комунікацій громадської організації садівницького товариства Мічуринець .

На виконання ухвали суду, виключно позивачем у справі подано пояснення, до яких надано, вже наявний в матеріалах справи, витяг з договору про надання правової допомоги №11/12/8, зазначено, що позивач є членом Громадської організації садівницького товариства Мічуринець (ЄДРПОУ 26026095). Також зазначено, що на переліку членів СТ Мічуринець стоїть печатка громадської організації садівницького товариства Мічуринець , що свідчить про те, що вони є однією юридичною особою. В обґрунтування порушеного права позивач, як і в позовній заяві, зазначає про незаконність підключення до комунікації СТ Мічуринець , внаслідок відсутності згоди членів садівницького товариства. При цьому, позивач посилається на те, що суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, саме докази на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав судом витребувано наведеними вище ухвалами.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, вищезазначеною правовою нормою, обов`язковою умовою звернення до суду передбачено наявність порушеного права, що, на думку суду, є самостійною підставою для відмови у позові, у разі відсутності такої умови.

При цьому, офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" надано в рішенні Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 "У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)", в якому зафіксовано тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес". Зокрема, в даному рішенні Конституційного Суду України вказано, що поняття "охоронюваний законом інтерес", яке вживається в ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване ст. 55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Вище викладені норми не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно тільки тому, що заявники вважають, що начебто певні обставини впливають на їх правове становище.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 15.12.2015 у справі №800/206/15 та Вищий адміністративний суд України у постанові від 21.01.2016 у справі №К/800/38720/15.

Поряд з цим, предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси осіб (ч. 1 ст. 2 КАС України), тобто суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.03.2013 у справі №21-438а12.

Крім того, як зазначено Верховним Судом України у постанові від 10.04.2012 у справі №21-1115во10, із аналізу положень ч. 1 ст. 2 КАС України вбачається, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Тобто, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи щодо особи дійсно має місце факт порушення права, свободи чи інтересу, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

При цьому, у ході судового розгляду справи позивачем не надано суду належних, достовірних та достатніх доказів того, що дійсно існують обставини, які впливають на права та інтереси позивача, як землекористувача, землевласника чи члена садівничого товариства або порушення прав чи інтересів безпосередньо садівничого товариства внаслідок дій інших осіб, перевірку яких повноважний здійснювати відповідач.

Відтак, в даному випадку, надання оцінки наявності або відсутності бездіяльності Департаменту ДАБІ та порушених внаслідок такої бездіяльності прав позивача є нерозривно пов`язаним з доведенням позивачем порушених прав та інтересів, зокрема підтвердженням членства у садівничому товаристві належними доказами, обставин щодо підключення будь-кого до комунікацій садівничого товариства, а також впливу такого підключення безпосередньо на права та інтереси позивача, як окремого землевласника і члена садівничого товариства.

В свою чергу, суд, ухвалами від 10.02.2020 та від 09.04.2020 витребував докази саме на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, і витребувані докази не стосувались доведення протиправності оскаржуваної бездіяльності відповідача. Однак ухвали суду не виконано.

При цьому, суд звертає увагу на те, що ухвала суду залишилась без виконання також і громадською організацією садівницького товариства Мічуринець , про підключення до комунікацій якої стверджує позивач і членство у якій підтверджує листом (а.с. 24) без дати, вихідного номеру та без зазначення дати, станом на яку наведено перелік осіб - членів товариства. Більш того, відповідний лист скріплено підписом заступника голови правління СТ Мічуринець Бондаренко Б. В., в той час, як ні наказу про те, що відповідна особа займає дану посаду, ні наявності самої посади, ні наділення відповідної посадової особи повноваженнями підписувати відповіді на адвокатські запити тощо, суду не надано. Водночас з даних ЄДР підписантом громадської організації садівницького товариства Мічуринець є її керівник - Горбач Микола Микитович.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо проведення перевірки дотримання містобудівного законодавства, а відтак і зобов`язання його провести таку перевірку.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч. ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (ч. 6 ст. 77 КАС України).

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов ОСОБА_1 до ДАБІ України в особі Департаменту ДАБІ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Вишгородська районна державна адміністрація, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 10.04.2012 у справі №21-1115во10, та Верховним Судом, зокрема, у постанові від 27.02.2018 у справі №821/778/17 та від 27.11.2018 у справі №826/5221/17.

Враховуючи відсутність підстав для задоволення позову, відсутні також і підстави для розподілу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Вишгородська районна державна адміністрація, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак