Ухвала

від 02.10.2020 по справі 580/4137/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/4137/20

УХВАЛА

02 жовтня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого-судді: Черпіцької Л.Т.

суддів:Пилипенко О.Є., Собківа Я.М.,

за участю секретаря: Зуєнка Д.П.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача Кулик В.Б

представника відповідача Олексюк Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Черпіцької Л.Т., суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М. у справі за апеляційною скаргою Матусівської сільської територіальної виборчої комісії Звенигородського району Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Матусівської сільської територіальної виборчої комісії Звенигородського району Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності, скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії посадових осіб Матусівської сільської територіальної виборчої комісії Звенигородського району Черкаської області щодо відмови в прийнятті, реєстрації заяви від 24.09.2020 року та СД-носія з електронною версією автобіографії та фото ОСОБА_1 незаконними та прийняття постанови від 24.09.2020 № 41. Скасовано постанову Матусівської сільської територіальної виборчої комісії Звенигородського району Черкаської області від 24.09.2020 № 41. Зобов`язано Матусівську сільську територіальну виборчу комісію Звенигородського району Черкаської області (ЄДРПОУ 43797499) прийняти у ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) електронний носій СД диск, на якому знаходиться автобіографія та фото 4х6. Зобов`язано Матусівську сільську територіальну виборчу комісію Звенигородського району Черкаської області (ЄДРПОУ 43797499) зареєструвати кандидатом в депутати сільської ради Матусівської об`єднаної територіальної громади Звенигородського району Черкаської області ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Матусівської сільської територіальної виборчої комісії Звенигородського району Черкаської області (ЄДРПОУ 43797499) на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1681(одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн 60 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Матусівської сільської територіальної виборчої комісії Звенигородського району Черкаської області та призначено розгляд справи на 02 жовтня 2020 року о 14:00 год.

02.10.2020р. на адресу суду від позивача надійшов відвід колегії суддів у складі головуючого судді Черпіцької Л.Т., суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М.

Вказана заява про відвід судді мотивована тим, що, на думку заявника, існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів Черпіцької Л.Т., Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., оскільки колегія суддів протиправно відкрила провадження у справі, оскільки апеляційна скарга, на думку заявника, підписана неуповноваженою особою, а саме, зазначає, що ордер не відповідає вимогам, оскільки не заповнено в графи номер договору та номер посвідчення адвоката, та не додано витяг чи посвідчену копію договору про надання правової допомоги.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступних обставин.

Відповідно до ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

При цьому, ст. 39 КАС встановлено вимоги до заяви про відвід (самовідвід).

Відповідно до положень вказаної статті КАС відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Статтею 37 КАС України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.

Водночас, суд який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Ця норма узгоджується зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийнятими суддями рішень.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга від імені відповідача підписана адвокатом Олексюком Н.М. та на підтвердження своїх повноважень адвокатом подано ордер №1039385 та свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю.

Стосовно ж доданого на підтвердження повноважень адвоката ордеру, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 55 КАС України передбачено право сторони, третьої особи в адміністративній справі, а також особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 60 КАС України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року №1401-VIII, яким Конституцію України доповнено статтею 131-2, в силу положень якої представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення здійснюється виключно адвокатами.

Наведене кореспондується з положеннями статті 57 КАС України, в частині 1 якої закріплено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За змістом абзацу 1 підпункту 11 пункту 16-1 Перехідних положень Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до статті 131-2 цієї Конституції виключно адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.

Застереження щодо виключення з цього правила міститься лише в абзаці 3 названого підпункту, яким передбачено, що представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Згідно із частинами 1 та 3 статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи - юридичних осіб мають бути підтверджені довіреністю юридичної особи, яка від її імені видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідно до частини 4 цієї ж статті повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076).

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Згідно з пунктом 14 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року №36, ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті ордера.

Отже, ордер, який видано відповідно до Закону №5076, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката й надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція КАС України не вимагає.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі №826/17363/18.

При цьому, судова колегія також враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Белет проти Франції , відповідно до яких стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

ЄСПЛ у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, у тому числі процесуальні заборони й обмеження, які полягають у тому, щоб судовий процес не перетворився на безладний рух.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лиш фактичним, але й реальним.

Відтак, суд повинен реалізовувати своє основне завдання, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною четвертою статті 36 КАС прямо передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, вказані заявником обставини упередженості, необ`єктивності та зацікавленості суддів у розгляді даної справи є виключно його суб`єктивним уявленням, яке не співвідноситься з існуючими фактами.

Крім того, як зазначалося, незгода із рішенням судді не може бути підставою для відводу в силу закону - частини четвертої статті 36 КАС.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає заявлений відвід суддям необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Колегією суддів не встановлено підстав, передбачених ст. ст. 36, 37 КАС України, які б перешкоджали колегії суддів у складі головуючого судді Черпіцької Л.Т., Пилипенко О.Є. Собківа Я.М., брати участь у розгляді цієї справи чи свідчили про неупередженість суддів.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Черпіцької Л.Т., суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М. у розгляді справи №580/4137/20 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяЛ.Т.Черпіцька Судді: О.Є.Пилипенко Я.М.Собків