Постанова

від 16.09.2020 по справі 0240/2600/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0240/2600/18-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Жданкіна Наталія Володимирівна Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

16 вересня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

представника позивавча: Бурки М.В.,

представника відповідача Катрича П.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року (проголошено в м. Вінниці, повний текст складено 03.02.20) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів" про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

В серпні 2018 року Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ТОВ "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів", в якому просило стягнути з відповідача податковий борг у сумі 15434,94 грн.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 ороку у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до облікової картки платника податків за відповідачем рахується борг щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), штрафних (фінансових) санкцій, що складає всього 15434,94 грн., в тому числі основного платежу - 00,00 грн., штрафні санкції - 00,00 грн., пені - 15 434,94 грн.

Така заборгованість, в сумі 15434,94 грн. (пеня), виникли внаслідок зменшення боргу минулих років по податковій декларації з ПДВ №1300003641 від 20.05.2013.

В свою чергу обставини сплати відповідачем самостійно визначених у податковій декларації з ПДВ №1300003641 від 20.05.2013 сум податкових зобов`язань було предметом розгляду в адміністративній справі №802/1417/17-а за позовом ТОВ "Калинівський ЕЗДМ" до Калинівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Зокрема, судом встановлено, що відповідачем було задекларовано до сплати суму податкового зобов`язання по декларації з ПДВ за квітень 2013 року (вх.№ 1300003641 від 20.05.2013) в сумі 626615 грн. по строку 30.05.2013, що призвело до виникнення податкової заборгованості в сумі 626615 грн., чим порушено п.203.2 ст.203 ПКУ. Станом на 28.08.2014 заборгованість погашено тільки в сумі 10 686,33 грн., в тому числі: 29.08.2013 року в сумі 3577,33 грн., термін затримки сплати 91 день; 08.11.2013 року в сумі 1100 грн., термін затримки сплати 162 дні; 27.12.2013 року в сумі 4000 грн., термін затримки сплати 211 днів; 29.08.2013 року в сумі 1400 грн., термін затримки сплати 214 днів; 29.08.2013 року в сумі 300 грн., термін затримки сплати 230 днів; 29.08.2013 року в сумі 309 грн., термін затримки сплати 264 дні.

Решта суми задекларованого до сплати суму податкового зобов`язання по декларації з ПДВ за квітень 2013 року (вх.№ 1300003641 від 20.05.2013) - 615928,67 грн. станом на 28.08.2014 не сплачена.

З метою перевірки наведених представниками сторін мотивів нарахування податкового боргу в сумі 15434,94 грн. судом першої інстанції, за клопотанням представника відповідача, призначено судову економічну (бухгалтерського та податкового обліку) експертизу. На розгляд судової економічної експертизи були поставлені наступні питання: чи підтверджується документально наявність у ТОВ "Калинівський ЕЗДМ", суми основного боргу з ПДВ станом на 20.06.2016? Коли саме ТОВ "Калинівський ЕЗДМ" було здійснено остаточне погашення податкових зобов`язань, визначених в податковій декларації з податку на додану вартість №1300003641 від 20.05.2013? Чи підтверджується документально правильність нарахування ГУ ДФС у Вінницькій області суми пені в розмірі 15434,94 грн. в зв`язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов`язань з податку на додану вартість згідно з податковою декларацією №1300003641 від 20.05.2013?

На виконання ухвали суду від судового експерта надійшов висновок судово-економічної експертизи № 33/19-21 від 30.10.2019.

Згідно з висновком експертизи, експерт по першому питанню зазначив, що за результатами дослідження документів, наявних в матеріалах справи та додатково наданих на вимогу експерта, не підтверджується наявність у ТОВ "Калинівський ЕЗДМ" суми основного боргу з ПДВ станом на 20.06.2016, оскільки визначення документально підтвердженої суми боргу не належить до завдань судово-економічної експертизи, оскільки період, що підлягає дослідженню не обревізовано, визначення експертами-економістами будь-яких економічних показників без попереднього проведення документальних перевірок фінансово-господарської діяльності суб`єктом контролю не належить до завдань економічної експертизи.

По другому питанню експерт у висновку зазначає, що визначити і підтвердити саме станом на яку дату відбулось погашення боргу по декларації №1300003641 від 20.05.2013 експерту не видається за можливе, в зв`язку з відсутністю узгодженої суми розрахунків станом на час її подання та не наданням на дослідження всіх платіжних документів, згідно з якими відбувалось погашення податкового боргу, відповідно до даних зазначених в ІПК.

В свою чергу, надаючи відповідь по третьому питанню експерт у висновку вказує на відсутність станом на 20.06.2017 об`єкту нарахування (боргу по декларації №1300003641 від 20.05.2013).

Мотивувальна частина.

Позиція Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК України податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи, що повністю узгоджується з приписами ст. 19 Конституції України щодо обов`язку кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктами 16.1.3-16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів та сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 ПК України).

Підпунктом 20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

В свою чергу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

З аналізу наведених норм податкового законодавства вбачається, якщо за платником податків рахується сума узгодженого грошового зобов`язання, однак вона не була сплачена ним у встановлений ПК України строк, така сума із нарахованою пенею набуває статусу податкового боргу, який може бути стягнено з рахунків у банках за рішенням суду.

З наявних в матеріалах справи розрахунків податкового боргу, облікової картки з ПДВ, встановлено, що сума боргу ТОВ "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів" становить 15434,94 грн., а дата виникнення боргу 20 червня 2017 року.

На виконання ухвали суду від судового експерта надійшов висновком судово-економічної експертизи №33/19-21 від 30.10.2019 року.

Згідно з вищевказаним висновком судово-економічної експертизи результатами дослідження документів, наявних в матеріалах справи та додатково наданих на вимогу експерта, не підтверджується наявність у ТОВ "Калинівський ЕЗДМ" суми основного боргу з ПДВ станом на 20.06.2016, оскільки визначення документально підтвердженої суми боргу не належить до завдань судово-економічної експертизи, оскільки період, що підлягає дослідженню не обревізовано, визначення експертами-економістами будь-яких економічних показників без попереднього проведення документальних перевірок фінансово-господарської діяльності суб`єктом контролю не належить до завдань економічної експертизи.

Крім того, визначити і підтвердити саме станом на яку дату відбулось погашення боргу по декларації №1300003641 від 20.05.2013 експерту не видається за можливе, в зв`язку з відсутністю узгодженої суми розрахунків станом на час її подання та не наданням на дослідження всіх платіжних документів, згідно до яких відбувалось погашення податкового боргу, відповідно до даних зазначених в ІПК.

В свою чергу, експерт у вищевказаному висновку вказано на відсутність станом на 20.06.2017 об`єкту нарахування (боргу по декларації №1300003641 від 20.05.2013).

Відповідно до дослідницької частини висновку судової експертизи судом першої інстанції обгрунтовнао встановлено, що на дослідження експерту сторонами у справі було надано: декларації з ПДВ з додатками за період з 2013 року по 2017 року; інтегровані картки платника податків (особові картки) податковий номер 5412693 (код класифікації доходів - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за період з 31.12.2012 по 31.12.2017; Рух по рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.01.2013 по 31.12.2017 відкритому ТОВ Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів у АТ Укр Сиббанк ; та квитанції № 81 від 13.12.2017 та №21573478-1 від 12.02.2018; оборотно-сальдову відомість по рахунку 6412 за січень 2013 року по грудень 2017 року, без зазначення який вид податків обліковується по аналітичному рахунку.

Згідно з даними Декларацій з ПДВ з додатками за період з 2013 року по 2017 рік та з врахуванням уточнюючих декларацій, експертизою було встановлено, що ТОВ "Калинівський ЕЗДМ" у період з 01.05.2013 по 20.06.2013 задекларувало податкових зобов`язань до сплати ПДВ в розмірі 90630,00 грн. (за квітень 2013 року) та 3850,00грн (за травень 2013 року) до бюджетного відшкодування. Результати дослідження Податкових декларацій звітних та уточнюючих до них за період з 2013 року по 2017 року наведено в таблиці № 1 експертного висновку, який міститься в матеріалах справи.

Виходячи із вищевикладеного, ТОВ "Калинівський ЕЗДМ" за квітень 2013 року подало три декларації, одну звітну та дві уточнюючих до неї від 29.05.2013 та від 13.06.2013, а саме: звітну, на суму 626615,00 грн. (дату подачі не визначено в ІКП вказано 30.05.2013); уточнюючу від 29.05.2013 на суму 267767,00 грн. (по якій зменшено зобов`язань з ПДВ на суму 358848,00 грн. (вх. № 9031097886 від 29.05.2013)); уточнюючу від 13.06.2013 на суму 90630 грн. (по якій зменшено зобов`язань з ПДВ на суму 177137 грн. (вх. №9034632160 від 13.06.2013)).

За даними уточнюючих декларацій за квітень 2013 року всього за рахунок самостійно виявлених помилок зобов`язання з ПДВ за квітень 2013 року зменшено на 535985,00 грн.

За даними, внесеними до інтегрованої картки платника податків (особової картки): 30.05.2013 по підприємству нараховані зобов`язання з ПДВ в сумі 626615,00 грн. (сума зазначена в звітній декларації за квітень 2013 року) по Податковій декларації з податку на додану вартість №1300003641 від 20.05.2013 та зафіксовано факт невчасної подачі декларації; 29.05.2013 відображено подання уточнюючого розрахунку від 29.05.2013 за квітень 2013 року та знято зобов`язань із ПДВ в сумі 358848,00 грн. (борг минулих періодів); 13.06.2013 відображено подання уточнюючого розрахунку від 13.06.2013 та знято зобов`язань із ПДВ в сумі 177137,00 грн. (борг минулих періодів).

20.01.2013 проведено нарахування за Рішенням Господарського суду по справі №2а/0270/4315/12 від 27.11.2012 в сумі 392 252,00 грн., в тому числі 313802,00 грн. основного платежу та 78450,00 грн. штрафної санкції. Станом на 20.01.2013 дані суми ПДВ не були сплачені та збільшено недоїмку на 391531,05 грн. (Мається на увазі сума боргу, яка як зазначалось вище, була не узгодженим податковим зобов`язанням. Сума податкового боргу була виключена з картки лише 21.07.2016 на підставі судової ухвали №4315/12 від 08.02.2016). Донарахування основного платежу та штрафних санкцій за актом перевірки (поточний рік 26.02.2013) податкове повідомлення - рішення №0000062200 від 12.03.2013 в розмірі 150000,00 грн. (311 та 301). (Матеріали справи не містять інформації про який саме акт перевірки йдеться та з чого складається донарахована сума).

За даними інтегрованої картки платника податків ТОВ "Калинівський ЕЗДМ" відображено погашення недоїмки по декларації з податку на додану вартість №1300003641 від 20.05.2013 за період з 29.08.2013 по 26.12.2017 всього у сумі 626615,00 грн. Тобто, погашення боргу по декларації №1300003641 від 20.05.2013, за даними контролюючого органу, відбулося в кінці грудня 2017 року.

Подання уточнюючих розрахунків №9031097886 від 29.05.2013 та №9034632160 від 13.06.2013 до зменшення податкових зобов`язань по декларації №1300003641 від 20.05.2013 контролюючим органом не взято до уваги. Натомість податковою за рахунок подання уточнюючих декларацій знято суми зобов`язань по ПДВ минулих періодів в т.ч. які на момент подачі декларації та уточнюючих розрахунків до неї були не узгодженими (по справі №2а/0270/4315/12).

За даними контролюючого органу (інтегрованої картки платника податків за період з 31.12.2012 по 31.12.2017) остаточне погашення податкових зобов`язань визначених в податковій декларації з податку на додану вартість №1300003641 від 20.05.2013 відбулось станом на кінець 2017 року.

Виходячи з того, що подання уточнюючих декларацій є механізмом виправлення помилок допущених у попередніх періодах, та не може бути джерелом погашення податкового боргу в т.ч. який виник в попередніх періодах, судом враховано уточнюючи декларації №9031097886 від 29.05.2013 та №9034632160 від 13.06.2013 до зменшення зобов`язань по декларації №1300003641 від 20.05.2013.

За результатами дослідження, інтегрованої картки платника податків (особових карток), беручи до уваги подання уточнюючих декларацій №9031097886 від 29.05.2013 та №9034632160 від 13.06.2013 до декларації №1300003641 від 20.05.2013 погашення боргу по ній мало б закінчитися не пізніше 30.04.2015 (на дату подання Розрахунку №4 від 30.04.2015). Відповідно станом на 20.06.2016 борг по декларації №1300003641 від 20.05.2013 був погашений.

Враховуючи положення ПК України, висновок судово-економічної експертизи № 33/19-21 від 30.10.2019, колегія суддів вважає, судом першої інстанції всебічно досліджено матеріали справи та встановлено, що податковим органом не доведено наявність у відповідача станом на червень 2017 року податкових зобов`язань, визначених в податковій декларації з податку на додану вартість №1300003641 від 20.05.2013.

Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відповідача станом на червень 2017 року відсутній податковий борг в сумі 15434 грн. 94 коп., а тому судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволені позову.

Доводи апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 30 вересня 2020 року.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.