Рішення

від 22.09.2020 по справі 905/1445/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.09.2020 Справа № 905/1445/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі судового засідання Пузіковій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Зовнішньоекономічного підприємства "АЗОВІМПЕКС" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код 23605421, адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр.-т Леніна, 56),

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАМАТОРСЬКИЙ МЕТАЛОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (ідентифікаційний код 37580274, адреса: 84303, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Дмитра Мазура, 10),

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "БСМ БУДІВНИЦТВО" (ідентифікаційний код 41471997, адреса: 84122, Донецька область, м. Слов"янськ, вул. Центральна, 39),

за участю третьої особи на стороні відповідача 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН" (ідентифікаційний код 25096372, адреса: 79069, Львівська область, м. Львів, вул. Шевченка, 321),

за участю третьої особи на стороні відповідача 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Компанії ДІАМРО ПАРТІСІПЕЙШН ЛІМІТЕД, резидента Республіки Кіпр (DIAMRO PARTICIPATION LIMITED, Registration No. 269677, Kyriakou Matsi 16, Eagle House, 5 th Floor, Agioi Omologites, 1082, Nicosia, Cyprus),

про: визнання недійсним договору, -

за участю представників сторін:

від позивача: адвокат Курібло В.А. (ордер серія АН №1001689 від 05.08.2019, договір на надання правової допомоги №2018/03/01від 01.03.2018, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3329 від 09.09.2009);

від відповідача 1: не з`явились;

від відповідача 2: не з`явились;

від третьої особи на стороні відповідача 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: не з`явились;

від третьої особи на стороні відповідача 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: не з`явились,-

СУТЬ СПРАВИ:

Зовнішньоекономічне підприємство "АЗОВІМПЕКС" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ЗЕП ТОВ АЗОВІМПЕКС ) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою № 617/2657 від 05.08.2018 про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 02.10.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "КРАМАТОРСЬКИЙ МЕТАЛОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (надалі - ТОВ КМПЗ , відповідач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БСМ БУДІВНИЦТВО" (надалі - ТОВ БСМ БУДІВНИЦТВО , відповідач 2).

Позовні вимоги мотивовано тим, що оспорюваний договір є фіктивним правочином, метою якого є не створення дійсних правових наслідків ним передбачених, а ухилення Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН" (надалі - ТОВ "РЕГІОН", третя особа 1) від виконання своїх обов`язків боржника у справі про його банкрутство, включаючи зобов`язання перед позивачем.

Нормативно вимоги обгрунтовано ст.ст. 203, 215, 234 Цивільного кодексу України.

На підтвердження вимог надано: відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо учасників справи, ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.07.2019 у справі № 914/1096/18, заяву ТОВ РЕГІОН вих.№1/12.07 від 12.07.19 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 у справі № 910/18141/17, статут ТОВ РЕГІОН , платіжне доручення № 24 від 12.01.2007 на суму 1925,30 грн., виписки банку з особового рахунку, протокол зборів учасників ТОВ РЕГІОН від 27.12.2006 № 35, протокол загальних зборів ЗЕП ТОВ АЗОВІМПЕКС від 22.12.2016 № 89 з додатками, заяву ЗЕП ТОВ АЗОВІМПЕКС від 23.12.2016 про вихід зі складу учасників ТОВ РЕГІОН з доказами направлення, фінансові звіти ТОВ РЕГІОН за 2016 рік, ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2017 про припинення провадження у справі № 910/5174/17 , лист-відповідь Головного управління ДФС у Львівській області від 31.05.2018 № 19407/10/Адв/13-01-02-15, витяги з системи SMIDA за критерієм Власники крупних пакетів акцій та за критерієм Річна фінансова звітність щодо Приватного акціонерного товариства КЕРАМЕТ , витяги з системи YouControl щодо ТОВ РЕГІОН , ТОВ Краматорський металопрокатний завод , ТОВ Дружківський фарфоровий завод , ТОВ АСТРЕЛЛА КАПІТАЛ , ТОВ Фінансова компанія ДЕЛОРІАН , ПАТ Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд М-КАПІТАЛ , ТОВ БСМ БУДІВНИЦТВО , витяги з ЄДРПЮОФОПГФ стосовно ТОВ Дружківський фарфоровий завод та ТОВ Слов`янська індустріальна спілка СОДА , заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу щодо ТОВ АСТРЕЛА КЕПІТАЛ , лист № 11/09/18 від 11.09.2018, висновок експерта Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 559-18 від 14.09.2018, процесуальні документи суду у справі № 914/1096/18, процесуальні документи суду у справі № 904/4592/15, витяги з системи SMIDA щодо ПрАТ Медіа Медіум , ПрАТ Новьюенерго , ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.04.2019 у справі № 905/15/19, протоколи засідання зборів кредиторів по справі № 914/1096/18 про банкрутство ТОВ РЕГІОН , звіт Приватного підприємства КАШТАН ЛВ про фінансовий аналіз щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ТОВ РЕГІОН станом на 30.06.2018 з додатками, копії яких долучено до справи.

Ухвалою суду від 12.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1445/19; визначено справу розглядати в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 10.09.2019; визначено сторонам строк для вчинення дій процесуального характеру.

09.09.2019 від позивача через канцелярію суду отримано клопотання про витребування доказів та виклик свідків №617/527 від 31.08.2019. В зазначеному клопотанні представник позивача просив суд: 1. Витребувати у ТОВ «БСМ БУДІВНИЦТВО» та ТОВ «КРАМАТОРСЬКИЙ МЕТАЛОПРОКАТНИЙ ЗАВОД» оригінали примірників Договору відступлення права вимоги від 02.10.2017 з актом приймання-передачі та усіма іншими додатками до нього, включаючи документи передані на його виконання. 2. Витребувати у Головного управління ДФС у Київській області (Місцезнаходження: 03151, м. Київ-151, вул. Народного Ополчення, 5а) та Головного управління ДФС у Донецькій області (Місцезнаходження: 87526, Україна, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії буд. 114) копію Балансу підприємства та Звіту про фінансові результати (форма 2) за 3 та 4 квартал 2017 року, а за їх відсутності Балансу і Звіту за 2017 рік; 3. Викликати та допитати у якості свідків у справі: 1) Директора ТОВ «РЕГІОН» ОСОБА_1 ; 2) Директора ТОВ «КРАМАТОРСЬКИЙ МЕТАЛОПРОКАТНИЙ ЗАВОД» Павлова Віктора Івановича; 3) Директора та власників ТОВ «БСМ БУДІВНИЦТВО» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Мотивуючи необхідність витребування у відповідачів договору відступлення права вимоги від 02.10.2017 з актом приймання-передачі та усіма іншими додатками до нього, включаючи документи передані на його виконання, позивач вказував на те, що він не є стороною цього правочину або стороною основних зобов`язань і про факт його укладання довідався з ухвали Господарського суду Львівської області від 17.07.2019 по справі №914/1096/18, тому у позивача не має примірника договору відступлення права вимоги від 02.10.2017 або його копії, і як наслідок, Зовнішньоекономічне підприємство "АЗОВІМПЕКС" у формі товариства з обмеженою відповідальністю не має можливості самостійно надати відповідний договір або отримати копію такого договору та документів, пов`язаних з його виконанням. Оригінал зазначеного договору необхідний для встановлення дійсної наявності цієї угоди та умов її укладання, що з урахуванням роз`яснень ВСУ, здійснити без оригіналу договору неможливо.

Щодо витребування фінансової звітності ТОВ «БСМ БУДІВНИЦТВО» позивач зазначав, що наявність фінансової звітності є опосередкованим способом встановлення дійсних намірів сторін, оскільки, згідно даних вказаних у рішенні Господарського суду м. Києва від 11.06.2019 по справі № 910/18141/17, відбулось відступлення права вимоги від ТОВ "КМПЗ" та ТОВ "БСМ БУДІВНИЦТВО". Відповідна операція мала бути відображена в даних бухгалтерської та фінансової звітності. При цьому заявник звертає увагу суду що ТОВ «БСМ БУДІВНИЦТВО» декілька разів змінювало місце державної реєстрації, а відповідно могло подати звітність до різних податкових установ.

З приводу допиту у якості свідків власників та керівників відповідача -1, -2 та третьої особи у цій справі позивач посилався на те, що зазначені особи є прямими учасниками укладання договору, що оспорюється, та можуть надати пояснення з приводу коли, як та за яких обставин було укладено договір відступлення права вимоги від 02.10.2017, оскільки, на думку позивача, обставини справи виключають той факт, що цей договір був укладений у 2017 році.

10.09.2019 від відповідача 2 через канцелярію суду отримано клопотання б/н від 06.09.2019 про залучення Компанії ДІАМРО ПАРТІСІПЕЙШН ЛІМІТЕД, резидента Республіки Кіпр, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці ТОВ "БСМ БУДІВНИЦТВО".

Вказане клопотання мотивоване тим, що 01.08.2019 ТОВ "БСМ БУДІВНИЦТВО" відступило право вимоги набуте за Договором про відступлення права вимоги від 02.10.2017 Компанії ДІАМРО ПАРТІСІПЕЙШН ЛІМІТЕД (DIAMARO PARTICIPATION LIMITED) згідно Договору про відступлення права вимоги, тому вважає, що можливе рішення суду у справі № 905/1445/19 може вплинути на права та обов`язки Компанії ДІАМРО ПАРТІСІПЕЙШН ЛІМІТЕД.

До клопотання додано детальну інформацію про юридичну особу ТОВ "БСМ БУДІВНИЦТВО" та договір про відступлення права вимоги від 01.08.2019, копії яких долучено до матеріалів справи.

10.09.2019 від відповідача 1 через канцелярію суду отримано відзив на позовну заяву №20/479 від 09.09.2019, в якому викладено заперечення проти задоволення позову.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "КРАМАТОРСЬКИЙ МЕТАЛОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" вказує на те, що позивачем не наведено, яким чином укладення спірного правочину порушує його права, а також яке саме право порушено, як не доведено і відсутність у учасників спірного правочину наміру створити юридичні наслідки. Стверджує, що оскільки договір відступлення права вимоги укладено між відповідачами 02.10.2017, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «РЕГІОН» , тому такі обставини виключають можливість його фіктивності, оскільки провадження у справі про банкрутство ТОВ «РЕГІОН» почалося лише 26.06.2018.

До означеного відзиву додано документи, наведені у переліку.

Ухвалою від 10.09.2020 клопотання Зовнішньоекономічного підприємства "АЗОВІМПЕКС" у формі товариства з обмеженою відповідальністю №617/527 від 31.08.2019 про витребування доказів та виклик свідків - задоволено частково. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАМАТОРСЬКИЙ МЕТАЛОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БСМ БУДІВНИЦТВО" оригінали примірників Договору відступлення права вимоги від 02.10.2017 з актом приймання-передачі та усіма іншими додатками до нього, включаючи документи передані на його виконання (для огляду) та їх належним чином засвідчені копії для долучення до справи. Встановлено строк для надання суду витребуваних документів до 26.09.2019. В іншій частині клопотання - відмовлено.

Задля з`ясування думки позивача та інших учасників справи з приводу клопотання відповідача 2 б/н від 06.09.2019 про залучення Компанії ДІАМРО ПАРТІСІПЕЙШН ЛІМІТЕД, резидента Республіки Кіпр, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці ТОВ "БСМ БУДІВНИЦТВО", а також надання позивачем відповіді на відзив відповідача 1, у підготовчому засіданні 10.09.2020 судом оголошено перерву до 26.09.2019.

На виконання вимог ухвали суду від 10.09.2019, через канцелярію суду від ТОВ "БСМ БУДІВНИЦТВО" надійшли оригінали договору про відступлення права вимоги від 02.10.2017, акт приймання-передачі права вимоги від 02.10.2017 до договору про відступлення права вимоги від 02.10.2017, додаткова угода № 1 від 01.07.2019 до договору про відступлення права вимоги від 02.10.2017, акт приймання-передачі документів від 01.07.2019 за договором про відступлення права вимоги від 02.10.2017 (вх.суду № 19449/19 від 26.09.2019) та їх належним чином засвідчені копії (вх.№19445/19 від 26.09.2019).

Ухвалою від 26.09.2019 витребувано у Головного управління статистики у Київській області та у Головного управління Державної податкової служби у Київській області копію балансу підприємства та звіту про фінансові результати (форма 2) за 9 місяців 2017 року та Балансу і Звіту за 2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю "БСМ БУДІВНИЦТВО".

Ухвалою від 26.09.2019 залучено до участі у справі № 905/1445/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 Компанію ДІАМРО ПАРТІСІПЕЙШН ЛІМІТЕД, резидента Республіки Кіпр; запропоновано залученій третій особі у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали надати суду письмово висловлену правову позицію по суті спору.

Ухвалою від 26.09.2019 зупинено провадження у справі №905/1445/19 до надходження відповіді від Міністерства юстиції і громадського порядку Республіки Кіпр на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів третьої особи на боці відповідача 2 - Компанія ДІАМРО ПАРТІСПЕЙШН ЛІМІТЕД (DIAMRO PARTICIPATION LIMITED, No. 269677, Kyriakou Masti 16, Eagle House, 5th Floor, Agioi Omologites, 1082, Nicosia, Cyprus).

17.10.2019 від Головного управління Державної податкової служби у Київській області надійшов фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва ТОВ БСМ БУДІВНИЦТВО за 2017 рік (вх.№21076/19)

22.10.2019 від Головного управління статистики у Київській області надійшла фінансова звітність ТОВ БСМ БУДІВНИЦТВО за 2017 рік, а саме: форма №1 Баланс , форма № 2 Звіт про фінансові результати (вх.№21424/20)

Станом на 13.07.2020 від Міністерства юстиції та громадського порядку Республіки Кіпр до суду не надходило як доказів про вручення за кордоном судових документів адресату - Компанія ДІАМРО ПАРТІСПЕЙШН ЛІМІТЕД (DIAMRO PARTICIPATION LIMITED), так і відмови від виконання доручення Господарського суду Донецької області, у зв`язку чим ухвалою від 13.07.2020 поновлено провадження у справі 905/1445/19; підготовче засідання призначено на 13.08.2020; явка представників сторін в судове засідання визнана не обов`язковою.

Ухвалою від 13.08.2020 закрито підготовче провадження у справі № 905/1445/19. Призначено розгляд справи по суті справи на 27.08.2020. Повідомлено сторін, що явка їх представників в судове засідання є не обов`язковою.

Ухвалою від 27.08.2020 клопотання Зовнішньоекономічного підприємства "АЗОВІМПЕКС" у формі товариства з обмеженою відповідальністю № 617/802 від 17.08.2020 про поновлення строку на подання доказів та про долучення до матеріалів справи ухвали Господарського суду Львівської області від 20.08.2019 у справі № 914/1096/18 (вх.№15625/20 від 20.08.2020) - задоволено; поновлено Зовнішньоекономічному підприємству "АЗОВІМПЕКС" у формі товариства з обмеженою відповідальністю строк для подання доказів та долучено до матеріалів справи ухвалу Господарського суду Львівської області від 20.08.2019 у справі № 914/1096/18; клопотання Зовнішньоекономічного підприємства "АЗОВІМПЕКС" у формі товариства з обмеженою відповідальністю № 617/808 від 25.08.2020 про поновлення строку на подання доказів та про долучення до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо компанії ТОВ "ФК "ДЕЛОРІАН" (вх.№15853/20 від 25.08.2020) - задоволено; поновлено Зовнішньоекономічному підприємству "АЗОВІМПЕКС" у формі товариства з обмеженою відповідальністю строк для подання доказів та долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо компанії ТОВ "ФК "ДЕЛОРІАН"; Пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН" б/н від 14.08.2020 (вх.№15919/20 від 26.08.2020) - залишено без розгляду; відкладено розгляд справи на 15.09.2020, явка представників сторін обов`язковою не визнавалась.

В судовому засіданні 15.09.2020 за участю представника позивача та представника третьої особи на стороні відповідача 1 (в режимі відеоконференції з Франківським районним судом м. Львів) розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступне слово присутніх представників сторін, з`ясовано обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та досліджено докази, якими вони обґрунтовуються, оголошено перерву до 22.09.2020 та повідомлено, що після її закінчення засідання продовжиться зі стадії "судові дебати". Явку уповноважених представників сторін визнано не обов`язковою.

В судове засідання, що відбулось 22.09.2020, з`явився представник позивача та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачі та треті особи своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені згідно ст. 120 ГПК України.

Відповідно до частини першої ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.3 ст. 202 ГПК України ).

Враховуючи, що явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, участь у судовому засіданні є саме правом сторін, яке вони використовують на власний розсуд, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України , висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, тому суд вважає за можливе розглянути справу у цьому судовому засіданні без присутності представників відповідачів та третіх осіб -1, -2, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, які повідомлялися про час та місце розгляду справи, однак не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, відповідно до протоколу №35 зборів учасників ТОВ "РЕГІОН" від 27.12.2006 прийнято рішення про включення до складу учасників ТОВ "РЕГІОН" ЗЕП ТОВ "АЗОВІМПЕКС" та збільшено статутний фонд ТОВ "РЕГІОН" до 11325,30 грн. за рахунок внеску ЗЕП ТОВ "АЗОВІМПЕКС" в розмірі 1925,30 грн., який було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "РЕГІОН" платіжним дорученням №24 від 12.01.2007; за даними витягу з ЄДРЮОФОПГФ щодо ТОВ "РЕГІОН" станом на 28.12.2016 вбачається, що в переліку засновників (учасників) цього підприємства ТОВ "Регіон" зазначено ОСОБА_4 із розміром внеску до статутного капіталу - 9400 грн. (83%) та ЗЕП ТОВ "АЗОВІМПЕКС" із розміром внеску до статутного капіталу - 1925,30 грн. (17%).

Відповідно до протоколу позачергових загальних зборів ЗЕП ТОВ "АЗОВІМПЕКС" від 22.12.2016 товариство вирішило вийти зі складу учасників ТОВ "РЕГІОН" (код ЄДРПОУ 25096372), про що направити нотаріально посвідчену заяву на адресу ТОВ "РЕГІОН" до 27.12.2016, датою виходу вважати дату подання заяви, просило здійснити експерту оцінку дійсної (ринкової) вартості оборотних і необоротних активів ТОВ "РЕГІОН" та його зобов`язань для обчислення вартості частини майна, що належить до сплати ЗЕП ТОВ "АЗОВІМПЕКС" станом на день подання заяви; виплатити ЗП ТОВ "АЗОВІМПЕКС" 17% прибутку, одержаного ТОВ "РЕГІОН" в 2016 році, станом на день подання ЗЕП ТОВ "АЗОВІМПЕКС" заяви про вихід зі складу учасників ТОВ "Регіон".

23.12.2016 складено та нотаріально засвідчено текст заяви ЗЕП ТОВ "АЗОВІМПЕКС", адресованої загальним зборам учасників ТОВ "РЕГІОН", в якій ЗЕП ТОВ "АЗОВІМПЕКС" заявило про свій вихід зі складу учасників ТОВ "РЕГІОН", просило вважати датою виходу дату подання цієї заяви та здійснити експертну оцінку дійсної (ринкової) вартості оборотних і необоротних активів ТОВ "РЕГІОН" та його зобов`язань для обчислення вартості частини майна, що належить до сплати ЗЕП ТОВ "АЗОВІМПЕКС" станом на день подання заяви; виплатити ЗЕП ТОВ "АЗОВІМПЕКС" 17% вартості майна ТОВ "РЕГІОН" на підставі експертної оцінки та 17% прибутку, одержаного ТОВ "РЕГІОН" в 2016 році станом на день подання даної заяви; заява ЗЕП ТОВ "АЗОВІМПЕКС" від 23.12.2016 про вихід зі складу учасників ТОВ "РЕГІОН" направлена 23.12.2016 загальним зборам учасників ТОВ "РЕГІОН" згідно з копією поштової квитанції та опису вкладення.

Судом встановлено, що ЗЕП ТОВ "АЗОВІМПЕКС" ініційовано провадження у справі № 914/738/18 Господарського суду Львівської області за позовними вимогами до ТОВ "РЕГІОН" про стягнення вартості частки майна та прибутку товариства учасником, що вийшов, у загальному розмірі 224.330.130,00 грн.

У зв`язку із порушенням справи про банкрутство щодо ТОВ Регіон (справа №914/1096/18), ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.07.2018 було зупинено провадження у справі № 914/738/18 до вирішення питання про визнання ЗЕП ТОВ "АЗОВІМПЕКС" кредитором ТОВ "РЕГІОН" та визнання останнього банкрутом.

Матеріали справи свідчать та сторонами не оспорюється, що провадження у справі №914/1096/18 про банкрутство ТОВ "РЕГІОН" відкрито ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.06.2018 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський металопрокатний завод" (далі - ініціюючий кредитор) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 із введенням щодо боржника процедури розпорядження майном та призначенням розпорядником майна арбітражного керуючого Ціхоцького В.М.; цією ж ухвалою визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 6533470,56 грн. основного боргу, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

26.06.2018 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "РЕГІОН" на веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Зі змісту ухвали від 26.06.2018 у справі № 914/1096/18 вбачається, що вимоги ініціюючого кредитора обґрунтовуються рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/18141/17 від 15.11.2017р., відповідно до якого позов ТОВ Краматорський металопрокатний завод задоволено частково, вирішено стягнути з ТОВ РЕГІОН на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорський металопрокатний завод заборгованість у розмірі 6.436.916,80 грн. та судовий збір у розмірі 96.553,76 грн., в іншій частині позову ТОВ Краматорський металопрокатний завод судом відмовлено. На виконання рішення суду від 15.11.2017р. Господарським судом м. Києва видано наказ у справі № 910/18141/17 від 28.11.2017р. Постановою Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 24.01.2018р. відкрито виконавче провадження ВП № 55620377 щодо виконання наказу у справі № 910/18141/17 від 28.11.2017р.

Відтак, безспірні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорський металопрокатний завод до боржника становлять 6.533.470,56 грн., які не погашені боржником упродовж трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

ЗЕП ТОВ АЗОВІМПЕКС заявило про наявність грошових вимог до ТОВ РЕГІОН , які виникли до дня відкриття провадження у справі про його банкрутство, у сумі 224.330.130,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.10.2018 по справі № 914/1096/18 у задоволенні заяви ЗЕП ТОВ АЗОВІМПЕКС було відмовлено.

Також ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.10.2018 за наслідками попереднього судового засідання по справі № 914/1096/18 затверджено реєстр вимог кредиторів.

Не погоджуючись з відмовою суду у задоволенні заяви з грошовими вимогами до ТОВ РЕГІОН , ЗЕП ТОВ АЗОВІМПЕКС в межах провадження у справі про банкрутство, подано апеляційну скаргу до Західного апеляційного господарського суду.

Постановою від 10.12.2018 Західного апеляційного господарського суду по справі №914/1096/18 скасовано ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.10.2018 у справі №914/1096/18 про розгляд вимог ЗЕП ТОВ АЗОВІМПЕКС , визнано грошові вимоги ЗЕП ТОВ АЗОВІМПЕКС до боржника у розмірі 224.330.130,00 грн, віднісши їх до четвертої черги, та 8810,00 грн. - до першої.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при визначенні вартості частини майна ТОВ "РЕГІОН", що підлягає до виплати ЗЕП ТОВ "АЗОВІМПЕКС" при його виході з товариства, спірним кредитором взято до уваги баланс станом на 31.12.2016 та звіт про фінансові результати ТОВ "РЕГІОН" за 2016 рік, за даними яких вбачається, що сума чистих активів ТОВ "РЕГІОН" на дату виходу ЗП ТОВ "АЗОВІМПЕКС" зі складу учасників товариства становила 1.319.589.000 грн., частка ЗЕП ТОВ "АЗОВІМПЕКС" складала 17%. Отже, сума коштів, яка мала бути виплачена товариством-боржником спірному кредитору у зв`язку з його виходом з товариства 23.12.2016, становить 224.330.130 грн., що відповідає розміру заявлених ЗЕП ТОВ "АЗОВІМПЕКС" грошових вимог у справу про банкрутство ТОВ "РЕГІОН" на стадії розпорядження майном боржника.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2019 по справі № 914/1096/18 постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 залишено без змін.

Господарським судом Львівської області ухвалою від 08.04.2019 по справі № 914/1096/18 на підставі заяви ЗЕП ТОВ АЗОВІМПЕКС внесено зміни до ухвали від 04.10.2018 по справі № 914/1096/18, а саме: змінено склад реєстру кредиторів та відповідно внесено до реєстру вимоги ЗЕП ТОВ АЗОВІМПЕКС : вимоги четвертої черги на суму 224.330.130,00 грн., вимоги першої черги на суму 8.810,00 грн. (судовий збір за подання заяви з кредиторськими вимогами та апеляційної скарги за перегляд ухвали господарського суду в суді апеляційної інстанції).

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості якого є офіційними та безоплатними для цілодобового і безперешкодного доступу згідно Закону України Про доступ до судових рішень , рішенням Господарського суду м. Києва від 15.11.2017р. у справі № 910/18141/17 встановлено, що 26.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Краматорський металопрокатний завод (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю РЕГІОН (покупець) було укладено Договір № 8/13 поставки товару, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти товар і оплатити за умов викладених у Договорі товар, асортимент, кількість і ціна якого зазначені в протоколах погодження цін та/або специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору, які є його невід`ємною частиною.

На виконання умов цього Договору з урахуванням Специфікацій ТОВ КМПЗ поставив товар, а ТОВ РЕГІОН в свою чергу прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними № 118 від 07.07.2017 на суму 407545,74 грн., № 119 від 07.07.2017 на суму 367599,72 грн, № 120 від 07.07.2017 на суму 406743,12 грн, № 121 від 07.07.2017 на суму 378698,70 грн, № 125 від 12.07.2017 на суму 430827,06 грн, № 133 віл 14.07.2017 на суму 1167062,88 грн, № 135 від 25.07.2017 на суму 387321,66 грн, № 152 від 10.08.2017 на суму 2092707,36 грн, № 159 від 18.08.2017 на суму 388378,36 грн. № 173 від 05.09.2017 на суму 102382,32 грн, № 178 від 12.09.2017 на суму 307649,88 грн, а загалом на суму в розмірі 6.436.916,80 грн, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, проте ТОВ РЕГІОН оплата вказаного товару здійснена не була.

Заборгованість ТОВ РЕГІОН перед ТОВ КМПЗ за Договором поставки товару № 8/13 від 26.05.2016 становить 6.436.916,80 грн., а тому позовні вимоги щодо стягнення 6.436.916,80 грн - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вказаним рішенням суду стягнуто з ТОВ РЕГІОН на користь ТОВ КМПЗ заборгованість у розмірі 6.436.916 (шість мільйонів чотириста тридцять шість тисяч дев`ятсот шістнадцять) грн. 80 коп. та судовий збір у розмірі 96.553 (дев`яносто шість тисяч п`ятсот п`ятдесят три) грн. 76 коп.

У подальшому ТОВ "РЕГІОН" було ініційовано перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 у справі №910/18141/17 за нововиявленими обставинами.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 у справі №910/18141/17 заяву ТОВ РЕГІОН про перегляд рішення суду від 15.11.17р. за нововиявленими обставинами задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 у справі №910/18141/17 скасовано. У позові ТОВ "КМПЗ" про стягнення з ТОВ РЕГІОН відмовлено повністю та розподілено судові витрати за подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Задовольняючи заяву ТОВ РЕГІОН , суд встановив, що на момент подання позову та на момент прийняття рішення 15.11.2017, ТОВ "КМПЗ" не мав права вимоги до ТОВ "РЕГІОН" щодо стягнення боргу в сумі 6.436.916,80 грн за поставку товару за договором поставки №8/13 від 26.05.2016, оскільки вже передав своє право вимоги іншій особі (ТОВ БСМ БУДІВНИЦТВО ) за договором відступлення права вимоги від 02.10.2017.

При цьому суд вказав, що така обставина існувала на час розгляду справи і право вимоги до відповідача - ТОВ РЕГІОН перейшло від позивача до нового кредитора (ТОВ БСМ БУДІВНИЦТВО ) до моменту пред`явлення позову та ухвалення рішення суду; ця обставина не могла бути відома заявнику на момент прийняття рішення від 15.11.2017 в зв`язку з тим, що заявник не є стороною договору відступлення права вимоги і довідався про його існування тільки з отриманої від нового кредитора вимоги про сплату боргу 06.05.2019.

Ухвалою від 05.11.2019 Північним апеляційним господарським судом апеляційне провадження у справі № 910/18141/17 за апеляційною скаргою ЗЕП ТОВ АЗОВІМПЕКС на рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 у справі № 910/18141/17 - закрито.

Тобто, рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 у справі №910/18141/17 набрало законної сили.

На підставі вказаного судового рішення у справі №910/18141/17 (від 11.06.2019), ТОВ РЕГІОН подано заяву №1/12.07 від 12.07.2019 про перегляд ухвали Господарського суду Львівської області від 26.06.2018 по справі № 914/1096/18 про порушення провадження у справі про банкрутство за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.08.2019 по справі №914/1096/18 заяву ТОВ "РЕГІОН" про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення - ухвали суду від 26.06.2018 у справі №914/1096/18 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "РЕГІОН" - задоволено. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.06.2018р. у справі № 914/1096/18 скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою відмовлено ТОВ "КМПЗ" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "РЕГІОН".

Не погоджуючись із вказаною ухвалою ЗЕП ТОВ АЗОВІМПЕКС звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 20.08.2019 за результатами розгляду заяви ТОВ "РРЕГІОН" про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення - ухвали суду від 26.06.2018 у справі №914/1096/18.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 задоволено заяву ЗЕП ТОВ АЗОВІМПЕКС про відмову від апеляційної скарги. Закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ЗЕП ТОВ АЗОВІМПЕКС на ухвалу Господарського суду Львівської області від 20.08.2019 у справі №914/1096/18.

Отже, ухвала Господарського суду Львівської області від 20.08.2019 у справі №914/1096/18 є чинною.

Предметом розгляду у цій справі є вимоги ЗЕП ТОВ АЗОВІМПЕКС про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 02.10.2017, укладеного ТОВ КМПЗ та ТОВ БСМ БУДІВНИЦТВО .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у справі, суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.

Приписами статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Реалізуючі передбачене статтею 55 Конституції України та статтею 4 Господарського процесуального кодексу України , право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17).

На думку позивача, фактично метою укладення договору відступлення права вимоги від 02.10.2017 між відповідачем 1 та відповідачем 2 є припинення прав позивача як кредитора у справі про банкрутство та недопущення стягнення ЗЕП ТОВ "АЗОВІМПЕКС" з ТОВ "РЕГІОН" грошових коштів у сумі 224.330.130,00 грн. та їх задоволення за рахунок майна переданого заінтересованими особами. Вважає зазначений договір, що оспорюється позивачем, таким що відповідає ознакам фіктивного правочину та є направленим на порушення (обмеження) прав позивача, та його законних інтересів.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають з договорів та інших правочинів.

За змістом статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина п`ята статті 203 Цивільного кодексу України ).

Приписами статті 215 Цивільного кодексу України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу .

Відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх його сторін. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України , що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України .

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті третьої Цивільного кодексу України ) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою, третьою статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України ) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 Цивільного кодексу України ), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 Цивільного кодексу України , так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 Цивільного кодексу України (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03.07.2019 у справ № 369/11268/16-ц).

Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах (зокрема: у банкрутстві (стаття 20 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом ); при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ; у виконавчому провадженні (частина четверта статті 9 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження ).

Предметом оспорюваного договору про відступлення права вимоги, що укладений 02.10.2017 між ТОВ КМПЗ (далі - первісний кредитор) та ТОВ БСМ БУДІВНИЦТВО (далі - новий кредитор), є відступлення первісним кредитором новому кредитору права вимоги до боржника - ТОВ РЕГІОН , належне первісному кредиторові відповідно до договору № 8/13 поставки товару від 26.05.2016 (включаючи зміни та додаткові угоди до нього), укладеного між первісним кредитором і боржником, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За цим договором новий кредитор набуває право вимагати від боржника належного обов`язку з повернення грошових сум, належних первісному кредиторові: в розмірі 6.436.916,80 (шість мільйонів чотириста тридцять шість тисяч дев`ятсот шістнадцять грн. 80 коп.) гривень; штрафних санкцій; відшкодування індексу інфляції та 3-х відсотків річних.

Згідно з п.п. 1.4, 1.5 цього договору, право вимоги грошових коштів, зазначених у п. 1.3 Договору, засновано на Первісному договорі. Право вимоги передається на підставі Акту приймання-передачі права вимоги. З моменту підписання акту приймання-передачі прав вимоги, припиняються зобов`язання Боржника по відношенню до Первісного кредитора.

02.10.2017 між ТОВ КМПЗ та ТОВ БСМ БУДІВНИЦТВО підписано Акт приймання-передачі права вимоги до Договору про відступлення права вимоги від 02.10.2017.

Відповідно до п. 1 Акту приймання-передачі права вимоги ТОВ КМПЗ передало, а ТОВ БСМ БУДІВНИЦТВО прийняло право вимоги відповідно до п. 1.3. Договору про відступлення права вимоги, що засноване на Договорі № 8/13 поставки товару від 26.05.2016 (включаючи зміни та додаткові угоди до нього), укладеного між Первісним кредитором і ТОВ РЕГІОН .

Згідно з п. 3.2. Договору про відступлення права вимоги, з моменту укладення вказаного Договору, до ТОВ БСМ БУДІВНИЦТВО перейшло право на подання позовних заяв до суду щодо стягнення заборгованості за Договором № 8/13.

01.07.2019 між ТОВ КМПЗ та ТОВ БСМ БУДІВНИЦТВО була укладена додаткова угода №1 до договору про відступлення прав вимоги від 02.10.2017, згідно п.1 Додаткової угоди сторони домовилися викласти п.2.2. Договору в наступній редакції "сторони домовились, що новий кредитор перераховує Первісному кредитору компенсацію в термін до 01.07.2020".

01.07.2019 між ТОВ "КМПЗ" та ТОВ "БСМ БУДІВНИЦТВО" підписано Акт приймання-передачі документів за Договором про відступлення прав вимоги від 02.10.2017, відповідно до цього акту ТОВ "БСМ БУДІВНИЦТВО" прийняло наступні документи, а саме: Договір № 8/13 поставки товару від 26.05.2016р. з додатковою угодою від 23.06.2017р.; Акт № 1 прийому - передачі продукції між сторонами від 30.05.2016 р.; Специфікації №№ 1-20, 22-33; Акт звірки взаєморозрахунків між первісним кредитором та боржником на 29.09.2017; Акт №1 прийому - передачі продукції між сторонами від 30,05.2016р; Рахунок-фактура № 118 від 07.07.2017р. (з видатковою накладною, довіреністю, та сертифікатом якості); Рахунок-фактура № 119 від 07.07.2017р. (з видатковою накладною, сертифікатом якості); Рахунок-фактура № 120 від 07.07.2017р. (з видатковою накладною, сертифікатом якості); Рахунок-фактура № 121 від 07.07.2017р. (з видатковою накладною, сертифікатом якості); Рахунок-фактура № 125 від 12.07.2017р. (з видаткового накладною, довіреністю, та сертифікатом якості); Рахунок-фактура № 133 від 14.07.2017р. (з видатковою накладною, сертифікатом якості); Рахунок-фактура № 135 від 25.07.2017р.(з видатковою накладною, сертифікатом якості); Рахунок-фактура № 152 віл 10.08.2017р .(з видатковою накладною, сертифікатом якості); Рахунок-фактура № 159 віл 18.08.2017р .(з видатковою накладною, сертифікатом якості); Рахунок-фактура № 173 віл 05.09.2017р .(з видатковою накладною, сертифікатом якості); Рахунок-фактура № 178 віл 12.09.2017р .(з видатковою накладною, сертифікатом якості).

Згідно з пунктом 2 Акт приймання-передачі документів за Договором про відступлення прав вимоги від 02.10.2017 первісний кредитор і новий кредитор підтверджують , що вони не мають жодних претензій стосовно повноти та якості документів, що передаються за цим Акт приймання-передачі документів.

Господарський суд міста Києва під час розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у справі №910/18141/17 досліджував та встановив обставини, які є предметом доказування у справі № 905/1445/19. Таке рішення набрало законної сили і обставини, встановлені таким рішенням, є преюдиційними в силу норм ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

При цьому, суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акту.

До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суду постанові від 05.08.2020 року у справі № 906/282/16.

11.06.2019 рішенням Господарського суду міста Києва задоволено заяву ТОВ Регіон про перегляд рішення суду від 15.11.2017 за нововиявленими обставинами. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 скасовано, а у задоволенні позову ТОВ КМПЗ про стягнення з ТОВ РЕГІОН 6.517.766,40 грн боргу відмовлено.

Відповідно до цього рішення від 11.06.2019 у справі №910/18141/17, встановлено, що ТОВ Краматорський металопрокатний завод на момент звернення з позовом до суду та ухвалення рішення суду 15.11.2017 не мало права вимоги до відповідача (ТОВ Регіон ) про стягнення 6436916,80 грн за договором поставки товару №8/13, оскільки передало своє право вимоги іншій особі - ТОВ БСМ БУДІВНИЦТВО за договором відступлення права вимоги від 02.10.2017.

Факт відступлення права вимоги став підставою для перегляду рішення суду від 15.11.2017 за нововиявленими обставинами. При цьому місцевий господарський суд вказав, що така обставина існувала на час розгляду справи і право вимоги до відповідача - ТОВ Регіон перейшло від позивача до нового кредитора до моменту пред`явлення позову та ухвалення рішення суду; ця обставина не могла бути відома заявнику на момент прийняття рішення від 15.11.2017 в зв`язку з тим, що заявник не є стороною договору відступлення права вимоги і довідався про його існування тільки з отриманої від нового кредитора вимоги про сплату боргу 06.05.2019.

З посиланням на наведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення боргу в сумі 6436916,80 грн за договором поставки товару №8/13 з відповідача саме на користь позивача ТОВ Краматорський металопрокатний завод .

Отже, починаючи з 02.10.2017 ТОВ КМПЗ втратило право кредитора по відношенню до ТОВ РЕГІОН за Договором № 8/13 поставки товару від 26.05.2016. Належним кредитором ТОВ РЕГІОН за вказаним договором поставки є ТОВ БСМ БУДІВНИЦТВО .

Виходячи з того, що майнові права є самостійним об`єктом цивільних прав (стаття 177 ЦК України ), норми про відступлення права вимоги містять додаткові правила до тих положень, що закріплені у нормах про правочин, за яким первісний кредитор відступає своє право вимоги новому кредитору, і мають перед ними пріоритет. З огляду на це, відступлення права вимоги можуть втілюватись у різні цивільно-правові договори: купівлі-продажу, міни, дарування права вимоги, факторингу тощо.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 512 , ч. 1 ст. 513 , ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто відступлення права вимоги стосується виключно заміни сторони (кредитора) у зобов`язанні, не впливає на зміст самого зобов`язання, заміна сторони у зобов`язанні ніяким чином не порушує права та інтереси боржника. При цьому наведеними нормами цивільного законодавства не встановлено вимог щодо оплатності відступлення права вимоги; відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого первісний кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов`язується або не зобов`язується їх оплатити.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України ).

Свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають і формувати його конкретні умови. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України ).

За результатами дослідження оспорюваного позивачем договору на предмет відповідності його умов нормам цивільного законодавства, що регулюють правовідношення, пов`язані з таким видом договорів, судом встановлено, що договір вчинений з дотриманням відповідних норм законодавства і матеріали справи не містять фактичних даних стосовно невідповідності його чинному законодавству.

Відповідно до п. 1 акту приймання-передачі права вимоги від 02.10.2017 ТОВ КМПЗ передало, а ТОВ БСМ БУДІВНИЦТВО прийняло право вимоги відповідно до п. 1.3. Договору про відступлення права вимоги, що засноване на Договорі № 8/13 поставки товару від 26.05.2016 (включаючи зміни та додаткові угоди до нього), укладеного між Первісним кредитором і ТОВ РЕГІОН .

Відповідно до акту приймання-передачі документів від 01.07.2019 за Договором про відступлення прав вимоги від 02.10.2017 ТОВ "КМПЗ" передало, а ТОВ "БСМ БУДІВНИЦТВО" прийняло документи, що підтверджують право вимоги до ТОВ "Регіон".

Таким чином, мета договору про відступлення прав вимоги від 02.10.2017 - передання права вимоги досягнута, тим самим і досягнуто правовий результат, якому відповідає відповідна категорія договорів - про відступлення права вимоги.

Позивачем не доведено жодними належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, що ТОВ КМПЗ та ТОВ БСМ БУДІВНИЦТВО на момент укладення Договору не мали наміру створити відповідні правові наслідки, тобто, досягти мети такого - передати право вимоги.

У позовній заяві позивач також визначив, що, на думку останнього, фактом, який свідчить про фіктивність Договору від 02.10.2017 року є те, що одна зі сторін такого (ТОВ БСМ Будівництво ) зареєстроване 20.07.2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно із ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

ТОВ Краматорський металопрокатний завод створено 09.03.2011 року, ТОВ БСМ БУДІВНИЦТВО - 20.07.2017 року, що вбачається із витягів із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, що наявні у матеріалах справи.

Отже, ТОВ КМПЗ з 09.03.2011, а ТОВ БСМ БУДІВНИЦТВО з 20.07.2017, мають цивільну правоздатність та дієздатність, що надає останнім право на укладення широко спектру договорів, у тому числі, про відступлення права вимоги.

Статтею 55-1 Господарського кодексу України визначено ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; незареєстровано у державних органах, якщо обов`язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Згідно ч. 1 ст. 205 КК України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Тобто, ознаки фіктивного підприємництва виникають лише у разі доведеності в порядку кримінального провадження ознак цієї фіктивності.

Водночас у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчили б про фіктивність Відповідачів.

Підставою вважати оспорюваний правочин фіктивним позивач також вказує пов`язаність осіб відповідачів та третіх осіб у цій справі.

Суд зауважує, що в контексті фіктивності пов`язаність осіб правочину якраз і полягає в спільній реалізації ними волевиявлення на свідоме зловживання правом на шкоду інший особі. У той же час сама по собі формальна пов`язаність осіб правочину, зокрема в розумінні норм Податкового кодексу України , родинний зв`язок тощо, автоматично не свідчить про фіктивність правочину та не доводить існування в осіб відповідної мети зловживання правом на шкоду майновим інтересам третьої особи, як одного з ключових критеріїв фіктивності фраундаторного правочину.

У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

У даному випадку судом не встановлено будь-яких обставин, які б у сукупності давали підстави для висновку про фіктивність спірного договору, тобто позивачем у межах цього провадження не доведено належними та допустимими доказами стверджувану ним в заявленому позові обставину. Наведені ним аргументи є припущенням.

Оспорюваний позивачем правочин жодним чином не впливає на обсяг прав та обов`язків ЗЕП ТОВ АЗОВІМПЕКС . Позивачем не наведено, яким чином укладання спірного договору відповідачами, як самостійними юридичними особами з повною цивільною правоздатністю, порушує його права та яке само право порушено.

Суд зазначає, що у кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним, та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

Враховуючи вищезазначене, обраний позивачем спосіб захисту у справі №905/1445/19, про визнання договору відступлення права вимоги від 02.10.2017 недійсним, про що просить позивач, жодним чином не відновлює прав позивача.

Тягар доказування (доведення обставин справи) покладається законом на сторону, яка висуває певні вимоги або заявляє заперечення. І в даному випадку цей обов`язок позивачем не виконаний, оскільки ним не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог.

Крім того, з Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості якого є офіційними та безоплатними для цілодобового перегляду згідно Закону України Про доступ до судових рішень , вбачається, що рішенням Господарського суду Львівської області від 11.03.2020 по справі №914/738/18 за позовом ЗЕП ТОВ Азовімпекс до ТОВ РЕГІОН про стягнення вартості частки майна та прибутку товариства учасником, що вийшов у розмірі 224.330.130,00 грн. задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ РЕГІОН на користь ЗЕП ТОВ АЗОВІМПЕКС 224.330.130,00 грн. - вартості частини майна ТОВ РЕГІОН пропорційної частці ЗЕП ТОВ АЗОВІМПЕКС у статутному капіталі та частини прибутку ТОВ РЕГІОН та 925.050,00 грн. - судового збору.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 апеляційну скаргу ТОВ РЕГІОН на рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2020 у справі №914/738/18 з доданими до неї матеріалами повернуто скаржнику.

Таким чином, рішенням Господарського суду Львівської області від 11.03.2020 по справі №914/738/18 набрало законної сили.

Отже, зважаючи на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Судові витрати за розгляд цієї справи покладається на позивача у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129 , 232 , 233 , 236-238 , 241 Господарського процесуального кодексу України , суд -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Судові витрати за розгляд справи покласти на позивача.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

4. Повний текст рішення складено та підписано 02.10.2020

Суддя Н.В. Величко