Рішення

від 01.10.2020 по справі 926/523/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

01 жовтня 2020 року Справа № 926/523/20

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В., за участю секретаря судового засідання Терещенко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу

за позовом керівника Сторожинецької місцевої прокуратури Чернівецької області в інтересах держави

в особі Сторожинецької міської ради Чернівецької області

до Приватного підприємства "Мавікс", м. Сторожинець Чернівецької області

про стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю,

представники:

від сторін - не з`явились;

за участю прокурора Балицької Р.С.

І. Стислий виклад вимог прокурора, позиції сторін.

Керівник Сторожинецької місцевої прокуратури Чернівецької області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом в інтересах держави в особі Сторожинецької міської ради Чернівецької області (далі - Міська рада) до Приватного підприємства «Мавікс» (далі - ПП Мавікс ) про стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю в сумі 168 276,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач без жодних правовстановлюючих документів користується земельною ділянкою комунальної власності по вул. Б. Хмельницького, 54 в м. Сторожинець Чернівецької області площею 1,5916 га кадастровий номер 7324510100:03:002:0085, у зв`язку з чим територіальна громада жителів міста Сторожинець у 2019 році недоотримала кошти від орендної плати за землю у сумі позову, які підлягають стягненню з відповідача відповідно до статей 1212-1214 Цивільного кодексу України. Своєю чергою, прокурор звертався до позивача із проханням надати відомості про вжиття ним заходів представницького характеру щодо стягнення з відповідача в судовому порядку безпідставно збережених коштів, проте Міська рада, знаючи про порушення інтересів держави, не вжили заходів для їх належного захисту, що стало підставою для звернення прокурора із цим позовом.

Позивач подав клопотання, в якому змінені позовні вимоги щодо стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю в сумі 124365,72 грн підтримує в повному обсязі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 06 березня 2020 року суд залишив позов без руху через недодержання прокурором вимог пункту 3 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України, а саме - відсутність обґрунтованого розрахунку позовних вимог.

Після усунення недоліків позову суд ухвалою від 09 квітня 2020 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив загальне позовне провадження у справі № 926/523/20, призначив підготовче засідання на 28.04.2020 та встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Надалі ухвалами суду від 28 квітня і 19 травня 2020 року відкладено розгляд справи на 19.05.2020 і 02.06.2020 відповідно.

Ухвалою від 02 червня 2020 року суд прийняв до розгляду заяву прокурора про зменшення розміру позовних вимог та відклав розгляд справи у підготовчому засіданні на 22.06.2020.

У заяві про зменшення розміру позовних вимог прокурор просить стягнути із відповідача на користь Сторожинецької міської ради Чернівецької області 124365,72 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Ухвалою суду від 22 червня 2020 року відкладено підготовче засідання на 07.07.2020.

За наслідками підготовчого засідання 07.07.2020 суд закрив підготовче провадження у справі № 926/523/20, розпочав її розгляд по суті та призначив судове засідання на 22 липня 2020 року.

Ухвалою суду від 22 липня 2020 року, за клопотанням відповідача, відкладено розгляд справи по суті на 14 вересня 2020 року та, серед іншого, поновлено та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 06.08.2020.

Востаннє, ухвалою суду від 14 вересня 2020 року, за клопотанням відповідача, відкладено розгляд справи по суті на 01 жовтня 2020 року.

Сторони явку своїх представників у судове засідання 01 жовтня 2020 року не забезпечили.

Поряд з цим, 30 вересня 2020 року на електронну пошту суду надійшла заява Сторожинецької міської ради, в якій остання просить провести розгляд справи без участі представника Сторожинецької міської ради, змінені позовні вимоги щодо стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю в сумі 124365,72 грн підтримує в повному обсязі та просить задовольнити позов.

Також суд дослідив, що копію ухвали від 14 вересня 2020 року представник ПП Мавікс отримав 22 вересня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Крім того, суд ураховує, що це третє судове засідання з розгляду справи по суті, перші ж два засідання відкладалися саме за клопотанням відповідача.

Частиною четвертою статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої цієї статті ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

Водночас суд зазначає, що відповідач взагалі не скористався своїм правом на подання відзиву на позов не дивлячись на своє ж клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позов, відтак суд розглядає справу на підставі наявних у справі матеріалів та доказів відповідно до статті 165 ГПК України.

Прокурор у судовому засіданні 01.10.2020 зменшені позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Заслухавши пояснення і доводи прокурора, з`ясувавши обставини, на які позивач та прокурор посилаються як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.

29 листопада 2006 року між Сторожинецькою міською радою Сторожинецького району Чернівецької області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сторожинецький завод продтоварів (орендар) було укладено договір оренди землі, за яким орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 1,5916 га несільськогосподарського призначення, яка знаходиться в м. Сторожинець, вул. Б. Хмельницького, 54, для виробничо-комерційних потреб (обслуговування комплексу з виробництва продуктів харчування), цільове призначення - землі промисловості.

Зазначений договір оренди землі зареєстрований у Сторожинецькому районному секторі ЧРФ ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 31 січня 2007 року за № 040781900004.

Відповідно до пункту 3 договору оренди землі віл 29 листопада 2006 року на земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна - цілісний майновий комплекс з належними до нього будівлями та спорудами, які належать орендарю на праві приватної власності.

Договір оренди землі від 29 листопада 2006 року укладено на десять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 7).

За умовами пункту 33 договору оренди землі від 29 листопада 2006 року, його дія припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Доказів продовження дії договору оренди землі віл 29 листопада 2006 року після закінчення строку, на який його було укладено (10 років), матеріали справи не містять.

Кадастровий номер 7324510100:03:002:0085 земельної ділянки зазначений в кадастровому плані земельної ділянки, який є додатком до договору оренди землі 29.11.2006.

Як слідує із інформаційної довідки від 23.12.2019 № 194408573, 18 грудня 2018 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію за ПП Мавікс права власності на нерухоме майно за номером 1705548973245 загальною площею 2575,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Сторожинецький район, м. Сторожинець, вул. Хмельницького Б., 54, що складається з приміщення сирцеху літ. А , котельня літ. А-І , компресорна літ. А-2 , магазин-кафе літ. Б , масло цех літ. Г , цех ЗЦМ та мийка молочних цистерн літ. Д , авто гаражі та склади літ. Е , котельня літ. Ж , трансформаторна підстанція літ. З , сир підвал літ. Л , огорожа №1, ворота №2, прохідна літ. Р , хвіртка №3, огорожа №4, хвіртка №5, кодонапірна башта І.

Земельна ділянка за кадастровим номером 7324510100:03:002:0085, яка знаходиться у м. Сторожинець по вул. Б.Хмельницького, 54 площею 1,5961 га відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, перебуває в комунальній власності, суб`єкт права власності Сторожинецька міська рада, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Відповідно до витягу із технічної документації, який сформований Відділом у Сторожинецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області 21 січня 2020 року за № 69, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1,5916 га кадастровий номер 7324510100:03:002:0085, що розташована за адресою: вул. Б. Хмельницького, 54, м. Сторожинець Чернівецької області, складає - 6 218 285,11 грн.

Відповідач не надав суду доказів оскарження дій Відділу у Сторожинецькому районі ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області (його посадових осіб) щодо порядку проведення вказаного вище розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Також у листі від 29.01.2020 № 10-24-0.250-18/110-20 Відділ у Сторожинецькому районі ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області повідомив, що у 2019 році нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7324510100:03:002:0085 складала 6 218 285,11 грн.

Відповідно до рішення 19 сесії 7 скликання №140-19/2018 Сторожинецької міської ради від 28.06.2018 Про встановлення плати за землю на 2019 рік з додатками, встановлена мінімальна відсоткова ставка орендної плати на 2019 рік 2 відсотки для земельних ділянок нормативну грошову оцінку яких проведено за кодом 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Листом від 06 листопада 2019 року № 98-6221вих-19 прокурор звертався до відповідача із проханням надати інформацію щодо стану погашення заборгованості з орендної плати за землю ТОВ Сторожинецький завод продтоварів .

У листі від 13 листопада 2019 року Сторожинецька міська рада повідомила прокурора, що 18.12.2018 ТОВ Сторожинецький завод продтоварів продало ПП Мавікс майно, що знаходиться на земельній ділянці площею 1,5916 га в м. Сторожинець по вул. Б. Хмельницького, 54, тому за період з січня по жовтень 2019 року відповідачу розраховані та надіслані претензії із вимогою сплати заборгованості, яка станом на 11.11.2019 складає 159 896,20 грн. При цьому, позивач готує матеріали щодо направлення вимоги ПП Мавікс з метою застосування її в якості переговорної процедури та пропозиції щодо добровільного виконання обов`язку по оплаті боргу.

До цього листа Міською радою долучено претензії від 20.05.2019 № 102401-23 та від 17.10.2019 № 200301-23, в яких позивач з метою досудового врегулювання спору просить відповідача добровільно сплатити кошти за використання земельної ділянки відповідно до доданих розрахунків.

Листом від 18.11.2019 № 98-6493вих-19 прокурор у рамках статті 23 Закону України Про прокуратуру просив Міську раду надати відомості про сплату відповідачем орендної плати за вказану вище земельну ділянку, в разі її несплати запропонував вжити заходи щодо примусового стягнення суми боргу в судовому порядку або повідомити про причини, що перешкоджають захисту порушених інтересів держави.

Міська рада у відповідь повідомила прокурора, що за результатами засідання її виконавчого комітету від 11.12.2019 вирішено організувати підготовку позову щодо стягнення з відповідача 159 896,20 грн збитків у формі неодержаного доходу від орендної плати землю.

Надалі прокурор у листі від 08.01.2020 № 99-70вих20 просив позивача надати інформацію щодо чинності договору оренди землі від 29 листопада 2006 року, внесення до нього змін та розмір заборгованості відповідача, а також повідомити про вжиті заходи щодо стягнення заборгованості з орендної плати в судовому порядку.

У відповідь Міська рада повідомила, що змін та доповнень до договору оренди землі від 26 листопада 2019 року не вносилось, розмір заборгованості станом на 01.01.2020 складає 168 276,12 грн, з приводу його стягнення у судовому порядку Сторожинецька міська рада не зверталась (лист від 14.01.2020 № 83).

Листом від 17.01.2020 № 99-312вих20 прокурор повторно звернувся до позивача із проханням надати відомості про вжиття заходів щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів шляхом пред`явлення позову до суду, у відповідь на що Міська рада листом від 29.01.2020 № 224 повідомила, що вона з цього приводу до суду не зверталась.

Листом від 25.02.2020 № 99-1555ВИХ-20 прокурор повідомив, що прокуратурою пред`являється позовна заява в інтересах держави в особі Сторожинецької міської ради Чернівецької області до Приватного підприємства «Мавікс» про стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю.

ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122,123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною першою статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту його державної реєстрації (стаття 125 Земельного кодексу України).

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України).

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом д частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Із договору оренди землі від 29 листопада 2006 року укладеного між Сторожинецькою міською радою Сторожинецького району Чернівецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю Сторожинецький завод продтоварів , а саме із пункту 3 випливає, що на земельній ділянці розташовані цілісний майновий комплекс з належними до нього будівлями та спорудами. Для даних цілей орендувалася земельна ділянка.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на вищевказаний майновий комплекс по вул. Б.Хмельницького,54 в м.Сторожинець на підставі договору купівлі-продажу від 18.12.2018 зареєстровано за Приватним підприємством Мавікс . З даної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності серед іншої нерухомості майновий комплекс, який є власністю відповідача включає в себе: огорожа №1, ворота №2, прохідна літ. Р , хвіртка №3, огорожа №4, хвіртка №5.

Також, з інформації Сторожинецької міської ради №24 від 29.01.2020 вбачається земельна ділянка 7324510100:03:002:0085 загороджена по периметру залізобетонною огорожею, що свідчить про фактичне користування ПП Мавікс земельною ділянкою площею 1,5916 га.

Відповідач, не надав доказів в підтвердження, що він звертався до позивача про оформлення оренди земельної ділянки меншої площі.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем використовується вся земельна ділянка за кадастровим номером 7324510100:03:002:0085, яка знаходиться у м. Сторожинець по вул. Б.Хмельницького, 54 площею 1,5961 га.

Пунктом 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України унормовано, що збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом указаних приписів Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

У той же час відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

При цьому, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

За таких обставин суд вважає, що до спірних правовідносин за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 підлягають застосуванню норми матеріального права, які регулюють кондиційні правовідносини.

З огляду на викладене відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, від 04.12.2019 у справі №917/1739/17.

Тому з метою встановлення умов, за яких настають кондиційні зобов`язання суд зазначає, що Банк не був власником або постійним користувачем земельної ділянки кадастровий номер 7324510100:03:002:0085 в період з 01.01.2019 по 31.12.2019, а тому не суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, а єдиною формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У свою чергу п.14.1.147 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

При цьому, у відповідності до п.14.1.136 ст. 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктами 1-4 статті 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно п.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку.

З огляду на викладене відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею (в період з 01.01.2019 по 31.12.2019), зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17.

Разом з тим, для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України). Зазначене спростовує доводи відповідача про відсутність його вини у затримці договірного оформлення орендних відносин.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18).

При цьому, згідно з абзацом 3 частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності. Крім того, згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (частина друга статті 20 Закону України "Про оцінку земель").

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).

Згідно з частинами 1-4 статті 79 1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до листа начальника відділу у Сторожинецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №10-24-0.250- 18/110-20 від 29.01.2020 та витягу №69 від 21.01.2020 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 7324510100:03:002:0085, які додані до позовної заяви та заяви про усунення недоліків позовної заяви, нормативно грошова оцінка вказаної земельної ділянки у 2019 році складала 6 218 285,11 грн.

Будь-яких доказів на спростування зазначеного витягу відповідач не надав.

В той же час, ПП Мавікс набувши у власність об`єкти нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці за кадастровим номером 7324510100:03:002:0085 площею 1,5961 га та приступивши до їх використання будь-яких заходів до оформлення використання земельної ділянки не вжив і кошти за її використання до місцевого бюджету не сплачував за спірний період.

Зокрема, за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 підлягають стягненню кошти у розмірі - 124365,72 грн. (6 218 285,11 грн./ 100 х 2 = 124365,72 грн.), де:

6 218 285,11 грн. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, визначена на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку;

2 - ставка орендної плати у відсотках від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до п. 11.02 Додатку 1 до рішення XIX сесії Сторожинецької міської ради VII скликання від 26.06.2018 року №140- 19/2018;

124365,72 грн. - річний розмір орендної плати.

Отже, щомісячно ПП Мавікс зобов`язано сплачувати кошти за використання земельної ділянки в сумі 10363, 81 грн. (124365,72:12).

Таким чином, за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 розмір безпідставно збережених коштів складає 124365,72 грн.

У зв`язку з цим, з ПП Мавікс на користь Сторожинецької міської ради підлягають стягненню безпідставно збережені кошти з орендної плати за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 року в сумі 124365,72 грн.

Наявність підстав для звернення прокурора за захистом інтересів держави.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За частинами 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За приписами статті 24 Закону України Про прокуратуру право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № З-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) зроблено наступні правові висновки.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва . Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Із встановлених вище обставин слідує, що протягом 2019-2020 років прокурор неодноразово звертався до позивача із листами, в яких просив повідомити про вжиті ним заходи щодо стягнення з відповідача шкоди у вигляді недоотриманої орендної плати за землю, що є предметом даного спору, в судовому порядку, проте останній у відповідь повідомляв прокурора, що посадових осіб зобов`язано організувати підготовку позову однак зазначалося що міська рада з приводу стягнення плати за землю до відповідача не зверталася.

Отже, позивачу було відомо про порушення інтересів держави, що являло собою неотримання коштів недоотриманих з орендної плати за землю, проте він протягом двох років не вчиняв дій щодо подачі позову до суду про їх примусове стягнення з відповідача, що розцінюється судом як бездіяльність.

Відповідач не спростував обставини представництва інтересів держави, на які покликається прокурор у позові.

Відтак суд констатує, що прокурор належним чином обґрунтував підстави для звернення з цим позовом до суду, оскільки через бездіяльність позивача інтереси держави могли залишитись не захищеними.

V. Розподіл судових витрат.

Прокурор звернувся також із заявою про повернення частини судового збору в сумі 442,14 грн у зв`язку із зменшенням позовних вимог.

Прокурором сплачений судовий збір в сумі 2524,14 грн платіжними дорученнями №1674 від 24.12.2019 та №150 від 26.02.2020.

Прокурор в позовній заяві звернувся про стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю в сумі 168 276,12 грн. в заяві про зменшення прокурор просить стягнути безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю в сумі 124365,72 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 та ч.2 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений станом на 01.01.2020 Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік встановлено 2102 грн. Відповідно поверненню підлягає не 442,14, а 422,14 грн (2524,14 - 2102).

Відповідно суд вирішив повернути з Державного бюджету України Чернівецькій обласній прокуратурі (58002, Чернівецька обл., місто Чернівці, вул. М. Кордуби, будинок 21, код ЄДРПОУ 02910120, банк платника ДКСУ м. Київ, МФО 820172, р/р UA378201720343100010000044946 класифікація видатків бюджету - 2800) судовий збір у сумі 422,14 грн сплачений платіжними дорученнями №1674 від 24.12.2019 та №150 від 26.02.2020.

У зв`язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача. Відповідно до наказу Офісу Генерального прокурора №410 від 03.09.2020 перейменовано без зміни ідентифікаційних кодів ЄДРПОУ юридичну особу Прокуратуру Чернівецької області у Чернівецьку обласну прокуратуру , а згідно наказу Офісу Генерального прокурора №414 від 08.09.2020 днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11.09.2020 року, отже судовий збір належить стягнути на користь Чернівецької обласної прокуратури.

Про понесення інших судових витрат учасники справи не заявляли.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1 . Позов задовольнити.

2 . Стягнути з Приватного підприємства Мавікс (59000, вул. Якобашвілі, 10 м.Сторожинець Чернівецька область, код ЄДРПОУ 30149864) на користь Сторожинецької міської ради Чернівецької області (код ЄДРПОУ 04062179, р/р UА218999980334139812000024327 в УДКСУ у Сторожинецькому районі, код 37835756, МФО 899998, код платежу Сторожинецьке УК/отг м.Сторожинець 18010600) 124365,72 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

3 . Стягнути з Приватного підприємства Мавікс (59000, вул. Якобашвілі, 10 м.Сторожинець Чернівецька область, код ЄДРПОУ 30149864) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58002, Чернівецька обл., місто Чернівці, вул. М. Кордуби, будинок 21, код ЄДРПОУ 02910120, банк платника ДКСУ м. Київ, МФО 820172, р/р НОМЕР_1 класифікація видатків бюджету - 2800) 2102 грн відшкодування судового збору.

4. Повернути з Державного бюджету України Чернівецькій обласній прокуратурі (58002, Чернівецька обл., місто Чернівці, вул. М. Кордуби, будинок 21, код ЄДРПОУ 02910120, банк платника ДКСУ м. Київ, МФО 820172, р/р UA378201720343100010000044946 класифікація видатків бюджету - 2800) судовий збір у сумі 422,14 грн сплачений платіжними дорученнями №1674 від 24.12.2019 та №150 від 26.02.2020.

5 . З набранням рішенням законної сили видати відповідні накази.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. (пункт 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повне рішення складено та підписано 02 жовтня 2020 року.

Суддя І.В. Марущак