Постанова

від 30.09.2020 по справі 616/906/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

30 вересня 2020 року

м. Харків

справа № 616/906/19

провадження № 22-ц/818/3562/20

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Бурлака І.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря - Огар І.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

представник відповідача - ОСОБА_4 ,

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бродський Валерій Володимирович,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Великобурлуцького районного суду Харківської області від 22 квітня 2020 року в складі судді Рикова М.І .,

у с т а н о в и в :

05 листопада 2019 року ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бродський Валерій Володимирович про визначення додаткового строку для прийняття спадщини .

20 березня 2020 року ОСОБА_2 - представником ОСОБА_5 , було подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України.

Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 22 квітня 2020 року позов ОСОБА_5 - залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що наявні підстави для задоволення заяви, визначені пунктом 5 частиною першою статті 257 ЦПК України.

22 травня 2020 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що частиною першою статті 237 ЦК України встановлено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. З довіреності, виданої Коваленко Є. своєму представнику ОСОБА_2 вбачається, що представнику надано право, зокрема, подавати позовні заяви, заявляти клопотання та відводи, брати участь в прийнятті рішення, отримувати будь - які довідки та документи. Таким чином, ОСОБА_5 не уповноважувала ОСОБА_2 на подання до суду заяви про залишення позовних вимог без розгляду.

07 вересня 2020 року ОСОБА_2 - представник ОСОБА_5 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відзив мотивовано тим, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_5 в особі свого представника ОСОБА_2 , який діє за довіреністю від 10 вересня 2019 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бродським В.В., зареєстрованої в реєстрі за № 1305, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бродський В.В., про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а. с. 2-4 ).

Даною довіреністю ОСОБА_1 уповноважила адвоката Ковальського О.Б., представляти її інтереси в усіх державних установах, в судах усіх інстанцій, при розгляді цивільних справ з усіма правами, які надані законом позивачу при вирішенні питань пов`язаних з її правом на спадкування після смерті сина ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , питань з оформлення її спадкових прав на майно, що залишилось після його смерті та отримати свідоцтво про право на спадщину. Також, зазначеною довіреністю адвокату надано право від імені ОСОБА_1 подавати позовні заяви, заявляти клопотання та відводи, брати участь в прийнятті рішення, отримувати будь-які довідки та документи та інше (а. с.12 ).

Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 09 січня 2020 року було відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження (а. с.19-21).

Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 03 лютого 2020 року суду задоволено клопотання представника позивача, підготовче засідання відкладено та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бродського В. В. належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві.

Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 11 березня 2020 року постановлено відкласти підготовче засідання до 22 квітня 2020 року, витребувати з житлово - будівельного кооперативу Будівельник - 7 інформацію (довідку) про те, чи був ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець Республіка Молдова, м. Оргіїв, членом ЖБК Будівельник - 7 по АДРЕСА_1 та чи був він власником кооперативної квартири АДРЕСА_2 від Державної прикордонної служби України - інформацію про дати перетину у 2019 році державного кордону України громадянкою Республіки Молдови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с.168-171).

20 березня 2020 року, до закінчення підготовчого засідання по справі представником позивача ОСОБА_2 було подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України (а. с.195).

Статтею 257 ЦПК України визначено випадки, за наявності яких суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду.

Так, пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи наведене, суд зобов`язаний залишити заяву без розгляду, якщо позивач або його представник звернулися з таким клопотанням.

При цьому звернення із заявою про залишення заяви без розгляду робить неможливим вирішення спору, навіть якщо на цьому наполягає відповідач.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 - представником Коваленко Є. було подано заяву від 20 березня 2020 року про залишення позову без розгляду на стадії підготовчого засідання, тобто до початку розгляду справи по суті, як передбачено пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України.

З урахуванням того, що заява про залишення позову без розгляду була подана з дотриманням стадії процесу, а також те, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви представника позивача та залишення без розгляду позову ОСОБА_5 в особі представника адвоката Ковальського О. Б.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_2 представник ОСОБА_5 не був уповноважений позивачкою на подання заяви про залишення позову без розгляду, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в довіреності від 10 вересня 2019 року зазначено, що представник позивача має усі права, які надані законом позивачу, заявнику, відповідачу, третій особі, йому надано право подавати, підписувати та передавати від імені позивача заяви, в тому числі довідки, документи, скарги, позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги та інше.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надана належна оцінка.

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу Великобурлуцького районного суду Харківської області від 22 квітня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текс постанови складено 01 жовтня 2020 року.

Головуючий - А.В. Котелевець

Судді - І.В. Бурлака

О.Ю. Тичкова