Постанова

від 02.06.2009 по справі 11/621

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 червня 2009 року 17:40 № 11/621

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Винокурова К.С. при секретарі судового засідання Давиденко Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Приватного підприємства Авто-Палац

до 1. Державної податкової інспекції у Солом`янському районі міста Києва

2. Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

про скасування рішень № 0004882305 від 24.06.2008р., № 0002412330/0,

№ 0002422330/0 від 03.07.2008 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне підприємство Авто-Палац (надалі ПП Авто-Палац , позивач) звернулось до суду з позовом про скасування рішення Державної податкової інспекції у Солом`янському районі міста Києва (надалі ДПІ у Солом`янському районі міста Києва, відповідач-1) про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004882305 від 24 червня 2008р., рішень Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (надалі ДПІ у Святошинському районі міста Києва, відповідач 2) про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.07.2008р. №0002412330/0, №0002422330/0.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства та підлягають скасуванню. Позивачем заперечуються порушення виявлені під час перевірки, оскільки готівкові розрахунки підприємством не здійснюються, в своїй діяльності підприємство керується Статутом, згідно з яким всі грошові кошти підприємство зберігає в установах банку і виконує касові операцій відповідно до встановлених правил (ст. 5. п.5.5 Статуту підприємства).

Продемонстрована старшим державним податковим інспектором Шевчуком С.О копія квитанції до прибуткового касового ордеру № 34 від 16 січня 2007 року на суму 179900 грн. за автомобіль Судзукі, оформлена нібито покупцю ОСОБА_1 жодним чином не свідчить про проведення підприємством розрахункових операцій за готівку.

Автомобіль Судзукі дійсно був реалізований підприємством згідно контракту № 17/01 від 16 січня 2007 року покупцю, громадянину ОСОБА_1 , вартість автомобіля складала 179 900 грн., у т.ч. ПДВ 20%, з урахуванням знижки вартість автомобіля склала 165000 грн.. Повний розрахунок по даному контракту був здійснений 16 січня 2007 року громадянином ОСОБА_1 через відділення банку Фінанси та Кредит .

Порушень Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України Про патентування деяких видів підприємницької діяльності , Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" підприємством не допускалось.

Розрахунки за реалізовану продукцію підприємство виконує виключно по безготівковому розрахунку чи через відділення банку Фінанси та Кредит , касовий апарат та касова книга на підприємстві відсутні.

Відповідачами позову не визнано, заперечення викладені письмово та обґрунтовані висновками складених актів перевірок про допущені порушення.

Відповідач 1 зазначає про правомірність прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004882305 від 24.06.2008р., оскільки таке прийняте за висновками акту перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб`єктами підприємницької діяльності від 10.06.2008р. за №26586009 про порушення п.1 ст. 3 Закону України Про патентування деяких видів підприємницької №98/96-ВР від 23.03.1996р.

Під час перевірки магазину ПП Авто палац , встановлено здійснення торгівельної діяльності, та враховуючи що, операції з продажу ПП Авто палац`автомобілів за готівку є операціями з продажу товарів і об`єктом правового регулювання відповідно до вимог Закону Про патентування деяких видів підприємницької , здійснення реалізації продукції фізичним особам, які не перебувають з підприємством у трудових відносинах, за готівку, потребує придбання торгового патенту на загальних підставах.

Відповідачем 2 у запереченнях наведені обставини викладені в акті перевірки та положення відповідних нормативних актів. У задоволенні позовних вимог ДПІ у Святошинському районі міста Києва просить відмовити, оскільки спірні рішення є обґрунтованими і прийнятими з додержанням норм чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Солом`янському районі міста Києва проведено перевірку магазину, що розташований за адресою: м. Київ, пр-т. Комарова 30/28, належить ПП Авто-Палац`щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб`єктами підприємницької діяльності та складено Акт № 26586009/2305 від 10.06.2008 року на номерному бланку 000947 (копія в матеріалах справи).

За результатами проведеної перевірки винесені наступні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій:

- № 0004882305 від 24.06.2008р., яким ДПІ у Солом`янському районі міста Києва за порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України Про патентування деяких видів підприємницької діяльності`застосовано штрафних санкцій в розмірі 10 783, 64 грн.;

- № 0002412330/0 від 03.07.2008р., яким ДПІ у Святошинському районі міста Києва на підставі акту перевірки за встановленим порушенням п. 2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 899 500 грн.;

- № 0002422330/0 від 03.07.2008р., яким ДПІ у Святошинському районі міста Києва за порушення п. 1 ст. 3 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовано штрафних санкцій в сумі 5 000 грн.

Як про те зазначено в акті від 10.06.2008 року № 26586009/2305 на час перевірки встановлено, що торгівельна діяльність здійснюється автомобілями, при частковій сплаті за автомобіль споживачем було внесено суму у розмірі 1 000, 00 грн., РРО не застосовувався, розрахунковий документ не надавався, РРО відсутній. Також, перевіркою встановлено згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 34 від 16.01.2007 року до каси підприємства надійшло 179 900,00 грн. Вищевказана сума не оприбуткована у касі підприємства, касова книга на підприємстві не ведеться з 1 березня 2006 року по теперішній час.

Висновки зроблені під час перевірки щодо порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за встановлених під час перевірки обставин, судом не приймаються виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 Закону суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Вказаним Законом встановлена відповідальність за порушення зазначеного вище порядку розрахунків, а саме відповідно до п. 1 ст. 17 за порушення вимог цього Закону до суб`єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п`ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність -у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Таким чином, для притягнення до відповідальності згідно п. 1 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" необхідним є встановлення факту проведення розрахунків за товар, наявності готівкових коштів на місці проведення розрахунків без проведення їх через РРО та відсутності відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Як свідчать матеріали справи, а саме: акт перевірки, представлений позивачем контракт № 09/06 від 09.06.2008р., пояснення директора підприємства щодо обставин проведеної перевірки, датовані 27.06.2008р. (надавались до податкового органу як заперечення на акт перевірки), готівкові кошти в сумі 1 000 грн., які згідно з актом перевірки свідчать про порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" були залишені в магазині громадянином ОСОБА_2 після підписання контракту 09/06 від 09.06.2008р. на купівлю автомобіля в якості сплати авансу.

Підписання договорів на купівлю автомобілів Ssang Yong здійснюється підприємством у салоні Ssang Yong за адресою м. Київ, бульвар І.Лепсе, 50. Умовами контракту № 09/06 від 09 червня 2008р., укладеного між ПП „Авто-Палац" та громадянином ОСОБА_2 , передбачено, що покупець здійснює 100% оплату вартості автомобіля протягом 10 днів з моменту підписання контракту. У якості авансу за автомобіль покупець вносить суму в розмірі 1 000 грн.

Розрахунки за вказаним договором здійснені не були, сума грошових коштів в розмірі 1 000 грн. мала бути внесена як авансовий платіж по договору, однак в магазині відсутній касовий апарат, відповідно кошти повинні сплачуватись через відділення банку. У поясненнях до акту перевірки позивач зазначив, що після того як громадянину ОСОБА_2 було запропоновано провести сплату авансу через відділення банку, останній залишив гроші в магазині та через деякий час повернувся пред`явивши направлення на перевірку і повідомив про проведення перевірки. Вказана сума грошових коштів менеджером салону не приймалась, жодних фінансових документів, які б підтверджували отримання працівниками підприємства зазначеної суми коштів в якості розрахунку за товар не існує, а гроші були забрані перевіряючим власноручно.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг " розрахунковою операцією є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

Місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Виходячи з встановлених обставин справи, які підтверджені зокрема і актом перевірки, факт проведення розрахунків за товар по контракту № 09/06 від 09 червня 2008р. відсутній. Магазин, у якому громадянин ОСОБА_2 мав намір здійснити сплату авансу по договору від 09.06.2008р., відповідно не є місцем проведення розрахунків за товари, що реалізуються позивачем.

Відповідно до п. 3.4 контракту від 09.06.2008р. моментом оплати автомобіля являється дата надходження повної суми контракту на рахунок продавця, що свідчить про безготівкову форму розрахунків за товар. Розрахунки підприємством проводяться згідно рахунків, що сплачуються до установи банку. Тому місцем проведення розрахунків за товар, що реалізується позивачем є відділення банку, яке і має видавати розрахунковий документ встановленої форми.

Відповідачем не надано допустимих доказів на підтвердження факту придбання автомобіля безпосередньо у магазині позивача, жодних документів які підтверджують отримання товару за який мав бути здійснений розрахунок суду не представлено. Докази сплати авансового платежу по договору від 09.06.2008р., прийняття грошових коштів в сумі 1 000 грн. в рахунок оплати за товар відсутні.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність порушень з боку позивача п. 1 ст. 3 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки розрахункових операцій позивачем за встановлених під час перевірки обставин, не проводилось, готівкові кошти в розмірі 1 000 грн. про які зазначено в акті перевірки, в якості сплати за товар, позивачем не отримувались та відповідно відсутні підстави вважати наявним здійснення підприємством розрахункових операцій, що мають проводитись через реєстратор розрахункових операцій.

У зв`язку з наведеним, вимоги позивача про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) № 0002422330/0 від 03.07.2008р. підлягають задоволенню.

Встановлене під час перевірки порушення п. 2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 суд вважає спростованим матеріалами справи виходячи з наступного.

Як про те зазначає позивач, розрахунки за реалізовані підприємством товари проводяться через відділення банку, касовий апарат та касова книга на підприємстві відсутні.

Надані до матеріалів справи копії квитанції до прибуткового касового ордеру № 34 від 16 січня 2007 року на суму 179 900 грн., рахунок-фактура на вказану суму, на підставі яких зроблено висновок про порушення позивачем п. 2. 6 Положення в частині неоприбуткування готівкових коштів отриманих як розрахунок за товар, не підтверджують факту проведення розрахунків за автомобіль придбаний ОСОБА_1 по контракту 17/01 від 16.01.2007р., оскільки такі не є первинними документами ПП Авто-Палац , що підтверджують виконання вказаного контракту.

Так, згідно наданих до матеріалів справи документів, між ПП Авто-Палац`та громадянином ОСОБА_1 16.01.2007р. укладено контракт № 17/01 на купівлю автомобіля Судзукі, загальна вартість якого, при умові збереження існуючих на дату укладення договору розмірів та видів податків, зборів, платежів складала 179 900 грн..

Вказаний автомобіль ОСОБА_1 отриманий за видатковою накладною № РН-0000009 від 16.01.2007р. умовою продажу в якій зазначено безготівковий розрахунок, підставою здійснення розрахунку -рахунок-фактура № СФ-0001316 від 16.01.2007р.. Вартість автомобіля за вказаною накладною та рахунком-фактурою складала 165 000 грн. з урахуванням знижки.

Повний розрахунок по даному контракту був здійснений 16 січня 2007 року громадянином ОСОБА_1 через відділення банку Фінанси та Кредит , що підтверджується банківською випискою залученою до матеріалів справи.

Надані до матеріалів справи документи, свідчать про відсутність встановленого під час перевірки порушення, оскільки квитанція до прибуткового касового ордеру № 34 від 16 січня 2007 року на суму 179 900 грн. не є документом що підтверджує проведення розрахунку по контракту № 17/01 від 16.01.2007р. за придбаний автомобіль.

Разом з тим, суд розглядаючи спір по суті, відзначає про помилковість позиції податкового органу щодо неможливості застосування до спірних відносин положень Господарського кодексу України виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Згідно зі ст. 2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Статтею 19 Господарського кодексу України визначено, що держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб`єктів господарювання в тому числі у сфері фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин - за додержанням суб`єктами господарювання кредитних зобов`язань перед державою і розрахункової дисципліни, додержанням вимог валютного законодавства, податкової дисципліни.

Пунктом 4 ст. 19 Господарського кодексу України передбачено, що органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.

Відповідно до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Види адміністративно-господарських санкцій передбачені ст. 239 ГК України, а саме органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання зокрема адміністративно-господарський штраф.

Указом Президента України від 12.06.1995 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання з обігу готівки", строк застосування фінансових санкцій за порушення положень цього Указу не встановлений.

Застосовані до позивача фінансові санкції відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України є адміністративно-господарськими санкціями.

Статтею 250 ГК України встановлені строки застосування адміністративно-господарських санкцій. Зокрема зазначеною статтею встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як підтверджено матеріалами справи, випадок з яким податковий орган пов`язує факт вчинення підприємством порушення з готівкою допущений останнім 16.01.2007р..

При цьому фінансові санкції застосовані до позивача згідно з спірним рішенням 03.07.2008р. -пізніше встановленого річного строку.

Тобто з моменту, коли було вчинено порушення, пройшло більше одного року, отже, для застосування штрафних санкцій немає підстав, оскільки спливли строки, передбачені ст. 250 ГК України для застосування такого виду штрафних санкцій.

Щодо виявленого порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України Про патентування деяких видів підприємницької діяльності`судом встановлено наступне.

Відповідно до встановлених обставин розрахунки за реалізовані підприємством товари проводяться через відділення банку, доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Відповідно до положень п. 1 ст. 3 Закону України Про патентування деяких видів підприємницької діяльності`патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб`єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Згідно положень п. 2 вказаного закону під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Таким чином, суб`єкти підприємницької діяльності повинні придбавати торгові патенти, якщо вони здійснюють торгівельну діяльність за готівкові кошти.

У відповідності до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. № 22

- безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку , на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Таким чином, враховуючи що позивачем не здійснюється торгівля за готівкові кошти у позивача відсутній обов`язок щодо придбання торгового патенту, та відповідно немає підстав для застосування відповідальності передбаченої абз. 4 ст. 8 Закону України Про патентування деяких видів підприємницької діяльності .

Враховуючи все вищевикладене позовні вимоги щодо скасування рішень про застосування штрафних санкцій від 24.06.2008р. № 0004882305, від 03.07.2008р. №0002412330/0, №0002422330/0 визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Солом`янському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004882305 від 24.06.2008р.

3. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002412330/0 від 03.07.2008р.

4. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002422330/0 від 03.07.2008р.

5. Стягнути з рахунків державного бюджету України на користь Приватного підприємства Авто-Палац 3, 40 грн. (три гривні 40 копійок) судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -22.06.2009.