Постанова

від 30.09.2020 по справі 911/2635/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2020 р. Справа№ 911/2635/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Михальської Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання Котенка О.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 30.09.2020

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлайн Сіті" про ухвалення додаткового судового рішення, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасадні Системи Метал Япи"

на рішення Господарського суду Київської області

від 10.02.2020 (повний текст складено 13.02.2020)

у справі №911/2635/19 (суддя Чонгова С.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлайн Сіті"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасадні Системи Метал Япи"

про стягнення 470817,96 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будлайн Сіті" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства "Фасадні Системи Метал Япи" про стягнення 470 817,96 грн, з яких: 404 570,16 грн - сума основного боргу; 12 827,39 грн - інфляційні збитки, 7 838,92 грн - 3% річних; 450 581,49 грн - сплата відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.02.2020 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасадні Системи Метал Япи" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлайн Сіті" 404570,16 грн основної заборгованості, 7838,92 грн 3% річних, 9464,95 грн інфляційних втрат, 28672,00 грн витрат на правничу допомогу, а також 36328,11 грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором. В частині стягнення 3362,44 грн інфляційних втрат, 45581,49 грн штрафних санкцій за користування чужими грошовими коштами відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фасадні Системи Метал Япи" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області у справі №911/2635/19. Прийняти нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасадні Системи Метал Япи" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2020 у справі №911/2635/19 - без змін.

24.07.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлайн Сіті" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом апеляційної скарги у розмірі 25 000,00 грн.

Заява позивача про розподіл судових витрат мотивована тим, що заявником понесено витрати на професійну правничу допомогу, перелік та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) наведено в акті приймання - передачі наданих послуг від 17.06.2020 складеного позивачем та Адвокатським об`єднанням "Українська адвокатська компанія "Джей Ай Ті" на підставі умов договору №13/05-20 від 13.05.2020. Факт здійснення оплати послуг за надання професійної правничої (правової) допомоги за вказаним договором в розмірі 25 000,00 грн підтверджується платіжним дорученням від 15.06.2020 №521.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлайн Сіті" про ухвалення додаткового судового рішення у справі №911/2635/19 у судовому засіданні на 09.09.2020.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А. у відпустці, судове засідання 09.09.2020 не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлайн Сіті" про ухвалення додаткового судового рішення у справі №911/2635/19 на 30.09.2020.

В судове засідання 30.09.2020 з`явився представник позивача, який підтримав заяву про ухвалення додаткового судового рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причину неявки, суд апеляційної інстанції не повідомив.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу суду апеляційної інстанції 25.09.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасадні Системи Метал Япи" повернулася поштова кореспонденція з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Колегія суддів відзначає, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 направлялась на адресу, яка відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань значиться, як місцезнаходження відповідача: 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Лісова, будинок 6 Б.

Згідно з частинами третьою та сьомою статті 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом пунктів 3, 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (пункт 99 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Колегія суддів звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 у справі №911/2635/19 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 17.09.2020.

Також, відповідно до пункту 1 частини статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, зокрема, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Відповідно, колегія суддів зазначає, що відповідач не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про рух заяви щодо ухвалення додаткового судового рішення відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень та скористатись наданими йому процесуальними правами, проте такими можливостями не скористався. Явку повноваженого представника в судове засідання відповідач не забезпечив та клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката суду апеляційної інстанції не надав, хоча при винесенні постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2020 представник відповідача до судових дебатів був обізнаний про подання позивачем заяви про ухвалення додаткового судового рішення, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги

Враховуючи те, що явка представника відповідача судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів визнала можливим здійснювати розгляд заяви у даній справі за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлайн Сіті" про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Пунктом 3 частини 2 статті 233 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будлайн Сіті" вчасно та правомірно звернулося до Північного апеляційного господарського суду в порядку п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України із заявою про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

За правилами статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); при цьому, виходячи зі змісту частини першої статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і очікує понести у зв`язку з розглядом справи;

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Так, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Відповідна правова позиція викладена також в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідна правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі №902/347/18.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2020 у справі №915/1654/19, від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Колегією суддів встановлено, що надання позивачу адвокатських послуг у суді апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги у справі №911/2635/19 підтверджується доданими до матеріалів справи наступних документів: копією договору про надання правової допомоги №13/05-20 від 13.05.2020, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Українська адвокатська компанія "Джей Ай Ті", копією платіжного доручення №521 від 15.06.2020 про оплату адвокатських послуг в розмірі 25 000,00 грн, актом приймання-передачі наданих послуг від 17.06.2020, в якому міститься опис правової допомоги (надання послуг), а саме:

- підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасадні Системи Метал Япи" на рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2019 по справі №911/2635/19;

- представництво інтересів та ведення справи замовника у Північному апеляційному господарському суді у справі №911/2635/19;

- підготовка та подача процесуальних документів (клопотання, заява).

Колегія суддів, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положення пункту 4 частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, вважає, що заявлена позивача сума є обґрунтованою.

За змістом частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Підсумовуючи викладені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем доведено належними доказами понесення витрат на правничу допомогу адвоката за розгляд справи в суді апеляційної інстанції на суму 25 000,00 грн, у зв`язку з чим заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасадні Системи Метал Япи" підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 129, 221, 244, 253-254, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлайн Сіті" про ухвалення додаткового судового рішення у справі №911/2635/19 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасадні Системи Метал Япи" (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Лісова, будинок 6 Б; код ЄДРПОУ 32955675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлайн Сіті" (03039, місто Київ, вулиця Саперно-Слобідська, будинок 8, квартира 165; код ЄДРПОУ 37033382) судові витрати за оплату послуг адвоката у сумі 25 000,00 грн (двадцять п`ять тисяч грн 00 коп).

Видачу наказу на виконання цієї додаткової постанови доручити Господарському суду Київської області.

Матеріали справи №911/2635/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено 05.10.2020.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

Ю.Б. Михальська