ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" вересня 2020 р. Справа№ 910/16875/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Чорногуза М.Г.
Агрикової О.В.
при секретарі судового засідання Найченко А.М.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020
у справі №910/16875/19 (суддя Турчин С.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПІВДЕНЕНЕРГОМОНТАЖ
до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажний трест ПІВДЕНЕНЕРГОМОНТАЖ
про стягнення 334 266,85 грн
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю ПІВДЕНЕНЕРГОМОНТАЖ (далі - ТОВ ПІВДЕНЕНЕРГОМОНТАЖ , позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (далі - ТУ ДСА України в Київській області, відповідач) про стягнення 334 266,85 грн заборгованості, посилаючись на неналежне виконанням відповідачем зобов`язань за договором на виконання підготовчих робіт №06-22/412 від 27.11.2018 в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/16875/19, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажний трест ПІВДЕНЕНЕРГОМОНТАЖ (далі - ТОВ БМТ ПІВДЕНЕНЕРГОМОНТАЖ , третя особа) .
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №910/16875/19 позов задоволено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідачем було прострочено зобов`язання в частині надання необхідної документації для виконання договору підрядником, у зв`язку з чим в частині виконання зобов`язань договір на виконання підготовчих робіт продовжував свою дію після 31.12.2018, а підрядник мав право та обов`язок виконувати роботи у січні 2019 року; невиконання підрядником усіх робіт до 31.12.2019 було зумовлено порушенням замовником п. 2.1.1 договору, що призвело до зміни умов виконання договору; факт направлення підрядником на адресу замовника та отримання останнім для підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року доведено позивачем та не заперечується відповідачем; враховуючи, що відповідач протягом п`яти календарних днів з дати отримання актів не повернув їх відповідачеві та не надав мотивовану відмову від їх підписання, у відповідності до п. 4.3 договору зазначені в актах роботи вважаються прийнятими, а акти - підписаними замовником без зауважень, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок здійснити їх оплату; відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ТУ ДСА України в Київській області звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які суд визнав встановленими, з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
В обґрунтування скарги апелянт наголошував на тому, що погодження відповідачем на виконання підготовчих робіт поза межами строку дії договору підрядній організації не надавалися, графік виконання підготовчих робіт з останньою не продовжувався, додаткові угоди на виконання робіт у січні 2019 року не укладалися, а тому помилковим є висновок суду про те, що у відповідності до п. 1.2 договору строк виконання робіт продовжився на 23 дні, тобто до 23.01.2019; судом не досліджено, що в порушення п.2.3.15. договору підрядник не інформував в установленому порядку замовника про хід виконання зобов`язань за договором, обставин, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення; за змістом п. 2.3.19. договору підрядна організація за відсутності умов повного бюджетного фінансування та оплати виконаних робіт не може забезпечувати здачу будь-яких робіт; роботи у січні 2019 року підрядником не виконувалися, підтвердження фактичного виконання робіт в цей період підрядником не надано, у зв`язку з чим у замовника відсутня будь-яка заборгованість за договором.
Також апелянт вказував на те, що під час розгляду справи судом першої інстанції у судовому засіданні представник відповідача, фактично визнаючи позов, діяв всупереч інтересів органу, який він представляв; представнику достеменно було відомо про те, що роботи в січні 2019 року не виконувались, натомість останній увів суд в оману, зазначивши протилежне; відповідачем прийнято заходи реагування відносно зазначеного представника та після виходу його з лікарняного щодо останнього буде проведено службове розслідування з зазначеного питання.
Крім того, посилаючись на те, що у відповідача відсутня заборгованість за договором підряду, скаржник зазначає про відсутність у ТОВ БМТ ПІВДЕНЕНЕРГОМОНТАЖ дійсної вимоги на момент переходу прав згідно договору про відступлення права вимоги №2019/11-36 від 07.11.2019, у зв`язку з чим останній суперечить чинному законодавству; відповідачем не визнано відступлення права вимоги за договором підряду, про що було повідомлено ТОВ БМТ ПІВДЕНЕНЕРГОМОНТАЖ листом вих. №06-11/1889/19 від 15.11.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТУ ДСА України в Київській області на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №910/16875/19, встановлено ТОВ ПІВДЕНЕНЕРГОМОНТАЖ та ТОВ БМТ ПІВДЕНЕНЕРГОМОНТАЖ строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.
Позивач скористався правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва - без змін.
Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, позивач наголошував на тому, що підрядник не мав можливості приступити до виконання робіт за договором у встановлений строк, оскільки замовник надав необхідну дозвільну документацію, а саме, Рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області про погодження управлінню житлово-комунального господарства видачі ордеру на видалення зелених насаджень лише 19.12.2018, у зв`язку з чим суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідно до п. 1.2. договору строк виконання робіт за договором переноситься на відповідний строк, а саме, на 23 календарних дні; протягом січня 2019 року підрядник виконав роботи, перелік та вартість яких відображені у відповідних Актах виконаних робіт за січень 2019 року (форма КБ-2в) та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3); відповідач не повернув підряднику підписані акти, що були направлені на його адресу та не надав мотивованої відмови від їх підписання, а відтак, за умовами п. 4.3. договору зазначені акти вважаються прийнятими замовником без зауважень; доводи апелянта про те, що відсутність бюджетного фінансування є підставою для несплати виконаних підрядником робіт, не відповідають умовам договору та чинному законодавству України; позивач на підставі укладеного з третьою особою договору відступлення права вимоги правомірно набув права вимагати стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду.
ТОВ БМТ ПІВДЕНЕНЕРГОМОНТАЖ у визначений ухвалою суду строк відзиву на апеляційну скаргу не надало.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 розгляд апеляційної скарги ТУ ДСА України в Київській області на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №910/16875/19 призначено на 24.06.2020.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1600/20 від 10.06.2020 у зв`язку перебуванням судді Чорногуза М.Г., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/16875/19.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2020 апеляційну скаргу у справі №910/16875/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 апеляційну скаргу ТУ ДСА України в Київській області на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №910/16875/19, призначену на 24.06.2020, прийнято до провадження вищевказаним складом суду.
24.06.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з укладенням напередодні судового засідання угоди з адвокатом та необхідністю останнього ознайомитись з матеріалами справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 розгляд апеляційної скарги відкладено на 02.09.2020.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2758/20 від 31.08.2020 у зв`язку перебуванням судді Козир Т.П., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці з 03.08.2020 по 04.09.2020, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/16875/19.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2020 апеляційну скаргу у справі №910/16875/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020 апеляційну скаргу ТУ ДСА України в Київській області на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №910/16875/19, призначену на 02.09.2020, прийнято до провадження вищевказаним складом суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 у розгляді справи №910/16875/19 оголошено перерву до 16.09.2020.
16.09.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли клопотання про залучення в якості доказу експертного висновку та копії документів на підтвердження повноважень Бадахова Н.Я. на підписання договору №06-22/412 від 27.11.2018.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 у розгляді справи №910/16875/19 оголошено перерву до 30.09.2020.
29.09.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли пояснення, в яких останній просив, зокрема, відмовити відповідачеві у задоволенні клопотання про залучення в якості доказу експертного висновку, а також клопотання про оголошення у розгляді справи перерви до 30.10.2020 з метою надання позивачеві часу для отримання замовленого ним висновку експерта.
У судове засідання 30.09.2020 третя особа явку свого уповноваженого представника в черговий раз не забезпечила, про місце, дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи, явка якого у судове засідання обов`язковою не визнавалась, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд скарги за його відсутності.
У судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про оголошення у розгляді справи перерви з метою надання йому можливості ознайомитись з матеріалами справи, а саме, з наданим відповідачем експертним висновком, обґрунтоване зміною представника позивача та укладенням напередодні судового засідання договору про надання правової допомоги.
Поставивши на обговорення заявлене представником позивача клопотання про оголошення перерви та ознайомлення з матеріалами справи, проти якого представники відповідача заперечували, колегія суддів, порадившись, ухвалила в його задоволенні відмовити з огляду на встановлені ст. 273 ГПК України строки розгляду апеляційної скарги на рішення суду, ненадання доказів неможливості ознайомитись з матеріалами справи перед судовим засіданням та доказів розірвання договору про надання правової допомоги з попереднім представником, а також у зв`язку з тим, що у попередніх судових засіданнях представником позивача були надані пояснення по суті спору. Крім того, заперечення проти апеляційної скарги та щодо поданого відповідачем в якості доказу експертного висновку викладені у відзиві на апеляційну скаргу та у письмових поясненнях по справі за підписом керівника позивача.
Поставивши на обговорення клопотання позивача про оголошення у розгляді справи перерви до 30.10.2020 з метою надання позивачеві часу для отримання замовленого ним висновку експерта, проти якого представники відповідача заперечували, колегія суддів, порадившись, ухвалила в його задоволенні відмовити з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.
У судовому засіданні представники апелянта підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає рішення законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.
У судовому засіданні 30.09.2020 колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 27.11.2018 між ТУ ДСА України в Київській області (у тексті договору - замовник) та ТОВ БМТ ПІВДЕНЕНЕРГОМОНТАЖ (у тексті договору - підрядник) було укладено договір № 06-22/412 на виконання підготовчих робіт (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати: підготовчі роботи по об`єкту: Будівництво Бориспільського міськрайонного суду Київської області: Київська область, вул. Сергія Камінського, 6а (далі - роботи), відповідно до проекту виконання підготовчих робіт наданого замовником, а замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик, передати дозвільну документацію, відомість обсягів робіт, а також затверджену в установленому порядку проектно-кошторисну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх.
Згідно з п. 1.2 договору безпосередній перелік, об`єм, строк виконання та вартість робіт, загальна сума вказуються сторонами в додатках до цього договору. У випадку порушення замовником п. 2.1.1. - 2.1.4. договору, строк виконання робіт підрядником переноситься на відповідний строк.
Положеннями п.п. 3.1, 3.2 договору встановлено, що ціна цього договору складає 971 490,46 грн, визначається на підставі договірної ціни, що додається до цього договору і є невід`ємною його частиною. Договірна ціна є динамічною і може корегуватися і уточнюватися у випадках, передбачених чинним законодавством, за взаємною згодою.
Розрахунки за виконані роботи здійснюються у безготівковій формі, шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 протягом 5 календарних днів з дати підписання їх сторонами. Оплата за обладнання буде здійснюватись на підставі рахунків та накладних, наданих підрядником (п. 3.4 договору).
Відповідно до п. 4.2 договору Акт приймання виконаних робіт оформлюється та підписується підрядником та передається на підписання замовнику у двох екземплярах. Замовник протягом п`яти календарних днів з моменту отримання актів від підрядника, підписує акти, та повертає один екземпляр підряднику, або надає письмову мотивовану відмову від підписання актів.
У п. 4.3 договору сторони погодили, що у випадку, якщо замовник протягом п`яти календарних днів з дати отримання актів, не повернув підряднику підписаний акт або не надав мотивовану відмову від підписання, то роботи зазначені в акті вважаються прийнятими, а акт підписаний замовником без зауважень.
Згідно з п. 8.1 договору останній набирає чинності з дати укладення і діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.
У додатку №1 до договору сторонами погоджено договірну ціну, яка становить 971 490,46 грн, у додатку №2 до договору сторонами встановлено календарний графік виконання підготовчих робіт, відповідно до якого останні мають бути завершені у строк до 31.12.2018.
На виконання п. 3.3 договору відповідач перерахував підряднику авансовий платіж в сумі 291 447,14 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ БМТ ПІВДЕНЕНЕРГОМОНТАЖ від 07.12.2019 (а.с. 23-24, т. 1).
26.12.2018 ТОВ БМТ ПІВДЕНЕНЕРГОМОНТАЖ та ТУ ДСА України в Київській області підписано акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) (а.с. 64-99, т. 1).
27.12.2018 відповідач перерахував на користь підрядника грошові кошти у сумі 472,22 грн за виконані останнім підготовчі будівельні роботи у грудні 2018 року, що підтверджується банківською випискою по рахунку від 07.12.2019 (а.с. 62-63, т. 1).
Таким чином, за твердженням позивача, яке не заперечується відповідачем, за виконані у грудні 2018 року роботи, з урахуванням сплаченого авансового платежу, ТУ ДСА України в Київській області розрахувалося перед підрядником у повному обсязі.
Разом з тим, як зазначає позивач, на виконання умов договору протягом січня 2019 року підрядником були виконані роботи на загальну суму 334 266,85 грн, а саме, на суму 128 807,15 грн згідно акта приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року № 2/4; на суму 82 015,74 грн згідно акта приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року № 2/1, на суму 9 508,92 грн згідно акта приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року № 2/2, на суму 13 357,70 грн згідно акта приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року № 2/3, на суму 100 577,34 грн згідно акта приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року № 2/5 (а.с. 25-61, т. 1).
04.04.2019 зазначені акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року направлені підрядником для підписання відповідачеві, що підтверджується листом вих. № 03/04-19 від 03.04.2019 та описом вкладення у цінний лист від 04.04.2019 (а.с. 100-101, т. 1).
Однак, за твердженням позивача, вказані акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року відповідач не підписав, вмотивованої відмови від їх підписання не надав та зазначені у актах роботи не оплатив, у зв`язку з чим заборгованість відповідача за договором на виконання підготовчих робіт №06-22/412 від 27.11.2018 становить 334 266,85 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 07.11.2019 між ТОВ БМТ ПІВДЕНЕНЕРГОМОНТАЖ (у тексті договору - кредитор-1) та ТОВ ПІВДЕНЕНЕРГОМОНТАЖ (у тексті договору - кредитор-2) було укладено договір відступлення права вимоги № 2019/11-36 (далі - договір відступлення), відповідно до п. 1. якого у ТУ ДСА України в Київській області (у тексті договору - боржник) є зобов`язання перед кредитором-1 по оплаті виконаних робіт згідно договору на виконання підготовчих робіт №06-22/412 від 27.11.2018 на суму 334 266,85 грн (а.с. 102-103, т. 1).
Згідно з п. 3 договору відступлення кредитор-1, керуючись вимогами цивільного законодавства, передає кредитору-2 право вимоги погашення частини зобов`язань боржника в розмірі 334 266,85 грн, що виникло відповідно до договору на виконання підготовчих робіт №06-22/412 від 27.11.2018.
Моментом переходу права вимоги погашення заборгованості за договором на виконання підготовчих робіт №06-22/412 від 27.11.2018, від кредитора-1 до кредитора-2 є момент вступу в силу цього договору відповідно до п. 11 цього договору. В результаті передачі права вимоги за цим договором у кредитора-2 виникає зобов`язання перед кредитором-1 в розмірі 334 266,85 грн (п.п. 5, 6 договору відступлення).
На виконання умов договору відступлення права вимоги позивач перерахував третій особі 334 266,85 грн за відступлене право вимоги, що підтверджується платіжними дорученнями № 8 від 07.11.2019, № 9 від 07.11.2019, № 10 від 08.11.2019, № 11 від 08.11.2019 (а.с. 203-208, т. 1).
Крім того, на виконання умов договору відступлення права вимоги, 07.11.2019 позивач направив на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги вих. № 11-19 від 07.11.2019 (а.с. 104-107, т. 1).
Також позивачем на адресу відповідача буда направлена вимога про сплату заборгованості в сумі 334 266,85 грн (а.с. 108-109, т. 1), яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.
Посилаючись на те, що ТОВ ПІВДЕНЕНЕРГОМОНТАЖ набуло права вимагати стягнення з ТУ ДСА України в Київській області заборгованості в розмірі 334 266,85 грн, що виникла на підставі договору на виконання підготовчих робіт № 06-22/412 від 27.11.2018 у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань в частині оплати виконаних робіт, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, а доводи апелянта вважає безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання вищевказаного договору, місцевий господарський суд правильно зазначив, що укладений між ТУ ДСА у Київській області та ТОВ БМТ ПІВДЕНЕНЕРГОМОНТАЖ договір на виконання підготовчих робіт № 06-22/412 від 27.11.2018 за своєю правовою природою є договором підряду, за яким, відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України, одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частина 2 статті 837 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до статей 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Отже, укладення ТОВ БМТ ПІВДЕНЕНЕРГОМОНТАЖ та ТУ ДСА у Київській області вищевказаного договору підряду було спрямоване на отримання останнім результатів виконаних робіт і одночасного обов`язку по здійсненню їх оплати.
За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною четвертою статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Згідно зі статтею 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Колегія суддів зазначає, що факт здійснення господарської операції з виконання робіт підтверджується, зокрема, первинними бухгалтерськими документами.
Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції Закону України № 1724-VIII від 03.11.2016) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Підпунктом 2.5 пункту 2 Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.
Умовами договору (п.п. 4.1, 4.2.) сторони погодили, що приймання-передача виконаних робіт здійснюється сторонами оформленням актів приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-З. Акт приймання виконаних робіт оформлюється та підписується підрядником та передається на підписання замовнику у двох екземплярах. Замовник протягом п`яти календарних днів з моменту отримання актів від підрядника, підписує акти, та повертає один екземпляр підряднику, або надає письмову мотивовану відмову від підписання актів.
Типові форми первинних облікових документів у будівництві №КБ-2в Акт приймання виконаних будівельних робіт та №КБ-3 Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати були затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 №554, що діяв до 01.01.2014 та примірні форми первинних документів з обліку в будівництві, які мають використовуватися з 01.01.2014 під час проведення взаєморозрахунків за обсяги виконаних будівельних робіт встановлені Національним стандартом ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва , затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293.
На підтвердження факту виконання робіт за договором на суму 334 266,85 грн, позивачем надано Акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року (форма КБ-2в), а саме: № 2/4 на суму 128 807,15 грн, № 2/1 на суму 82 015,74 грн, № 2/2 на суму 9508,92 грн, № 2/3 на суму 13 357,70 грн, № 2/5 на суму 100 577,34 грн та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3.
Однак, вказані Акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року не підписані зі сторони відповідача.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (частина 4 статті 882 ЦК України).
Так, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.
Крім того, за умовами п. 4.3 договору сторони передбачили, що у разі якщо замовник протягом п`яти календарних днів з дати отримання від актів не повернув підряднику підписаний акт або не надав мотивовану відмову від підписання, то роботи зазначені в акті вважаються прийнятими, а акт підписаний замовником без зауважень.
З матеріалів справи вбачається, що Акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року № 2/4, № 2/, № 2/2, № 2/3, № 2/5 на загальну суму 334 266,85 грн були направлені відповідачеві для підписання 04.04.2019, що підтверджується листом вих. № 03/04-19 від 03.04.2019 та описом вкладення у цінний лист від 04.04.2019.
Відповідачем ані під час розгляду справи місцевим господарським судом, ані під час апеляційного провадження у справі не заперечувався факт отримання вказаних актів для підписання. При цьому, у клопотанні про залучення в якості доказу експертного висновку відповідач зазначив про те, що 05.04.2019 на адресу ТУ ДСА України в Київській області надійшли від підрядника для підписання замовником акти виконаних робіт, довідка про вартість виконаних у січні 2019 року робіт та підсумкові відомості ресурсів.
Проте, як встановлено судом першої інстанції, замовник отримані акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року не підписав, своїх заперечень щодо обсягів та вартості робіт, відображених у цих актах, у встановлений договором строк не висловив, у зв`язку з чим такі акти вважаються підписаними замовником без зауважень, а зазначені у них роботи - прийнятими.
Також колегія суддів звертає увагу, що відмова замовника від підписання актів виконання робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов`язку щодо їх оплати.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, відповідно до якої замовник, який в порушення вимог статті 882 ЦК України безпідставно (невмотивовано) відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), не звільняється від обов`язку оплатити роботи.
Відповідно до п. 3.4 договору, розрахунки за виконані роботи здійснюються у безготівковій формі, шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 протягом 5 календарних днів з дати підписання їх сторонами.
З огляду на викладене, враховуючи безпідставну відмову відповідача від прийняття робіт, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для покладення на ТУ ДСА України у Київській області обов`язку оплатити роботи, виконані ТОВ БМТ ПІВДЕНЕНЕРГОМОНТАЖ за договором на суму 334 266,85 грн.
При цьому, враховуючи відсутність своєчасних письмових зауважень до робіт, зазначених підрядником в актах приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апелянта про те, що фактично роботи у січні 2019 року підрядником не виконувалися.
Посилання відповідача на поданий під час апеляційного провадження Експертний звіт-висновок (шифр №ЕК-Б-1/06-21/213), який, на його думку, підтверджує внесення недостовірних даних підрядником в акти виконаних робіт та відображення в них робіт, які не були виконані, колегія суддів відхиляє, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що підставами для задоволення клопотання про додаткове подання доказів на підставі ч. 3 ст. 269 ГПК України можуть бути: а) додаткові докази, що існували в момент розгляду справи в суді першої інстанції, але особа, яка їх подає, не знала і не могла знати про їх існування; б) додаткові докази, що існували в момент розгляду справи в суді першої інстанції, і особа, яка їх подає, знала про їх існування, але не змогла надати їх суду з причин, які від неї не залежали; в) суд першої інстанції помилково виключив з судового розгляду надані особою докази, які мали значення для справи; г) суд першої інстанції необґрунтовано відмовив особі в задоволенні клопотання про витребування чи залучення доказів, які мають значення для справи.
В обґрунтування неможливості подання вказаного Експертного звіту-висновку апелянт посилається на те, що протягом п`ятиденного строку, який був обумовлений сторонами договору для підписання замовником актів виконаних робіт, ані підрядником, ані уповноваженою особою підприємства, яке здійснювало технічний нагляд за виконанням підготовчих робіт, не було надано замовнику відповідну виконавчу документацію на підтвердження факту виконання підрядником робіт, відображених в актах виконаних робіт; у відповіді на претензію підрядника відповідач зазначив про необхідність документального підтвердження факту виконання робіт шляхом надання виконавчої документації та про те, що підрядником у січні 2019 року виконувалися роботи на об`єкті самовільно, без погодження із замовником, та після спливу строку дії договору; підрядник так і не надав зазначену документацію, чим не підтвердив виконання робіт і як наслідок унеможливив проведення замовником оплати робіт, відображених у наданих для підписання актах; у відповіді на повідомлення позивача про відступлення права вимоги за договором відповідач знову наголосив на відсутності правових підстав для перерахування зазначених коштів та про те, що підрядником не підтверджено факт виконання у січні 2019 року підготовчих робіт, і не надано технічної та виконавчої документації на підтвердження обсягів виконаних робіт, що унеможливлює проведення оплати; у суді першої інстанції відповідач упродовж всього часу розгляду справи звертав увагу на необхідність підтвердження підрядником факту виконання робіт шляхом надання відповідної виконавчої та технічної документації; ненадання замовнику та суду вказаної документації на підтвердження виконання робіт свідчило про їх невиконання та відсутність підстав для їх оплати; оскільки позивачем та підрядником і в апеляційному суді також не було надано виконавчої та технічної документації на підтвердження факту та обсягів виконаних робіт, ТУ ДСА України в Київській області після отримання збільшення кошторисних призначень на 2020 рік з метою встановлення дійсних обставин справи, факту та обсягів виконаних робіт було вимушено звертатися до експерта.
Таким чином, доводи відповідача про неможливість надання вказаного Експертного звіту-висновку суду першої інстанції фактично зводяться до обґрунтування обставин щодо ненадання ані позивачем, ані третьою особою як у досудовому порядку, так і під час розгляду справи відповідної технічної та виконавчої документації на підтвердження обсягів виконаних робіт, а також відсутності фінансування на виконання експертного дослідження, що підтверджується довідкою головного бухгалтера ТУ ДСА України у Київській області.
Разом з тим, як вбачається з наданого Експертного звіту-висновку (п. 2.4), останній було виконано за відсутності відповідної виконавчої документації, у зв`язку з чим колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на ненадання підрядником та позивачем такої документації, як на обставину, що об`єктивно перешкоджала відповідачеві надати експертний висновок суду першої інстанції.
Крім того, наведені у клопотанні доводи відповідача про невиконання підрядником вимоги замовника, викладеної у відповіді на претензію (лист №05-08/722/19 від 11.05.2019) щодо необхідності надання виконавчої документації, спростовуються листом ТОВ БМТ ПІВДЕНЕНЕРГОМОНТАЖ вих. №05/06-01 від 05.06.2019 з доданою до нього документацією, який було отримано ТУ ДСА України у Київській області, про що свідчить відповідна відмітка останнього.
Таким чином, підрядник надав відповідачеві технічну та виконавчу документацію 05.06.2019. Доказів того, що така документація була надана не у повному обсязі матеріали справи не містять.
Твердження відповідача про те, що останнім у листі №06-11/1888/19 від 15.11.2019 в черговий раз наголошувалось на ненаданні підрядником технічної та виконавчої документації, спростовується змістом такого листа, копія якого наявна в матеріалах справи, зі змісту якого вбачається, що відповідач посилався лише на неможливість оплати виконаних робіт у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування.
Доводи відповідача стосовно того, що в суді першої інстанції відповідач звертав увагу на необхідність підтвердження підрядником факту виконання робіт, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що у відзиві на позовну заяву відповідач не заперечував факт виконання робіт за договором, а посилався лише на відсутність підстав для здійснення їх оплати, оскільки такі роботи були виконані в новому бюджетному періоді та поза межами строку дії договору, а у судовому засіданні 04.02.2020 представник відповідача підтвердив, що роботи на суму 334 266,85 грн були виконані, але не в строк, який передбачений договором.
Крім того, під час здійснення розгляду справи місцевим господарським судом відповідачем не ставилось питання про витребування у позивача або у третьої особи відповідної технічної та виконавчої документації.
Посилання на те, що лише після отримання збільшення кошторисних призначень на 2020 рік, з метою встановлення дійсних обставин справи, факту та обсягів виконаних робіт відповідач отримав можливість звернутися до експерта, колегія суддів також вважає безпідставними та враховує, що в суді першої інстанції відповідач не скористався своїм правом та не заявив клопотання про призначення судом відповідної будівельної експертизи, витрати з проведення якої могли бути покладені на іншу сторону або відповідним судовим рішенням на відповідача.
У зв`язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для прийняття поданого під час апеляційного перегляду справи Експертного звіту-висновку, як додаткового доказу у справі, з огляду на недоведеність відповідачем поважності причин його неподання до суду першої інстанції, а відтак, клопотання ТУ ДСА України у Київській області про залучення в якості доказу експертного висновку не підлягає задоволенню
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що за приписами ч. 1 ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення, однак, у відповідності до ч. 5 вказаної статті, у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Однак, як вбачається з наданого відповідачем Експертного звіту-висновку, останній складений експертами без вказівки на те, що вони обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а також без зазначення про те, що такий висновок підготовлено для подання до суду.
Враховуючи викладене, наданий відповідачем Експертний звіт-висновок не може бути прийнятий судом апеляційної інстанції в якості висновку експерта у відповідності до ст.ст. 98, 101 ГПК України.
За наведених обставин суд апеляційної інстанції також не вбачає підстав для задоволення клопотання ТОВ ПІВДЕНЕНЕРГОМОНТАЖ про оголошення у розгляді справи перерви з метою надання позивачеві часу для отримання замовленого ним висновку експерта, яким позивач має на меті спростувати висновки, викладені у поданому відповідачем Експертному звіті-висновку та підтвердити обсяги виконаних за договором робіт.
Крім того, як було зазначено вище, під час розгляду справи в суді першої інстанції у судовому засіданні 04.02.2020 представник відповідача підтвердив факт виконання підрядних робіт на суму 334 266,85 грн, однак з порушенням встановленого договором строку.
Зважаючи на це, в апеляційній скарзі апелянт наголошує на тому, що вказаний представник діяв в порушення інтересів ТУ ДСА у Київській області, адже останньому було відомо про те, що роботи в січні 2019 року не виконувались.
Разом з тим, колегія суддів критично оцінює такі доводи апеляційної скарги з огляду на те, що під час апеляційного перегляду справи у судових засіданнях інші представники відповідача давали суперечливі пояснення щодо факту виконання робіт за договором, вказуючи, зокрема про те, що роботи у січні 2019 року виконувались, але не в тому обсязі, який був вказаний у актах.
З огляду на викладене, відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами у встановлені процесуальним законом строки факту належного виконання підрядником робіт за договором на виконання підготовчих робіт № 06-22/412 від 27.11.2018 в обсягах та вартістю, що зазначені у наданих суду позивачем актах приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року (форма КБ-2в), які є первинними бухгалтерськими документами, що підтверджують факт здійснення господарської операції з виконання робіт, та у відповідності до вищенаведених умов договору та вимог законодавства вважаються підписаними зі сторони замовника та підлягають оплаті.
При цьому, на переконання колегії суддів, судом першої інстанції правомірно відхилені доводи відповідача про те, що вказані роботи виконані поза межами строку дії договору, а тому не підлягають оплаті.
Так, пунктом 8.1 договору встановлено, що останній набирає чинності з дати укладення та діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.
Статтею 631 ЦК України та ч.7 ст.180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною першою статті 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що за приписами ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 2.3.6 договору підрядник зобов`язаний приступити до виконання робіт після підписання договору у термін, визначений у додатках до договору, за умови виконання замовником обов`язків вказаних у п. 2.1.1. - 2.1.2. договору.
Як вбачається з матеріалів справи, між замовником та підрядником підписано Додаток №2 до договору Календарний графік виконання підготовчих робіт , відповідно до якого сторони погодили виконання робіт з 27.11.2018 по 31.12.2018 включно.
При цьому, згідно з п. 2.1.1 договору, замовник зобов`язаний надати підряднику будівельний майданчик, передати за актом приймання - передачі дозвільну та іншу документацію, копію повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, надані відповідними органами, забезпечити об`єкт будівництва проектно-кошторисною документацією.
У п. 1.2 договору сторони погодили, що у випадку порушення замовником п.п. 2.1.1. - 2.1.4. договору, строк виконання робіт підрядником переноситься на відповідний строк.
Як встановлено місцевим господарським судом, замовником надано усю необхідну документацію для виконання робіт за договором лише 19.12.2018, що підтверджується рішенням Виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 19.12.2018 № 880, відповідно до якого погоджено видачу ордеру Територіальному управлянню Державної судової адміністрації України у Київській області на видалення зелених насаджень в зоні будівництва та обслуговування будівель державних органів (адміністративне приміщення суду) по вул. С. Камінського, 6а у м. Борисполі.
За таких обставин, враховуючи умови п. 1.2 договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що строк виконання робіт за договором вважається продовженим на 23 дні, тобто до 23.01.2019.
Доводи апеляційної скарги про те, що погодження відповідачем на виконання підготовчих робіт поза межами строку дії договору підрядній організації не надавалися, графік виконання підготовчих робіт з останньою не продовжувався, додаткові угоди на виконання робіт у січні 2019 року не укладалися, колегія суддів вважає такими, що не спростовують вказаний висновок місцевого господарського суду, оскільки умовами вищенаведеного пункту договору сторони погодили автоматичне продовження строку виконання робіт за договором у випадку порушення замовником п.п. 2.1.1. - 2.1.4. договору.
Крім того, за приписами ч. 4 ст. 612 ЦК України, прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Згідно з ч. 3 ст. 220 ГК України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст. 613 ЦК України, ч. 1 ст. 221 ГК України, кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов`язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.
Таким чином, невиконання підрядником повного обсягу робіт до 31.12.2019 було зумовлено порушенням замовником п. 2.1.1 договору, що призвело до зміни умов виконання договору.
Враховуючи викладене, з огляду на прострочення замовника в частині надання необхідної документації для виконання договору підрядником, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що в частині виконання зобов`язань договір підряду продовжував свою дію після 31.12.2018, а підрядник мав право та обов`язок виконувати роботи у січні 2019 року.
Доводи відповідача про те, що роботи виконувались за відсутності бюджетного фінансування правомірно відхилені місцевим господарським судом, оскільки відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення відповідача від оплати виконаних за договором робіт.
Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №12-46гс18, від 17.04.2018 у справі №911/4249/16.
Крім того, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України та в рішенні від 30.11.2004 у справі Бакалов проти України зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.
Посилання апелянта на п. 2.3.19. договору підряду, відповідно до якого підрядник забезпечує здачу виконаних робіт у встановлені строки за умови повного фінансування та оплати виконаних робіт у розмірах, передбачених розділом 3 цього договору, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що останні не спростовують встановленого пунктом 3.4 договору обов`язку замовника здійснити розрахунки за виконані роботи на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт.
Як було зазначено вище, право вимоги ТОВ БМТ ПІВДЕНЕНЕРГОМОНТАЖ до ТУ ДСА України в Київській області по оплаті виконаних робіт згідно договору на виконання підготовчих робіт №06-22/412 від 27.11.2018 на суму 334 266,85 грн було передано ТОВ ПІВДЕНЕНЕРГОМОНТАЖ на підставі договору відступлення права вимоги № 2019/11-36 від 07.11.2019.
За приписами ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору відступлення права вимоги позивач перерахував третій особі 334 266,85 грн за відступлене право вимоги, що підтверджується платіжними дорученнями № 8 від 07.11.2019, № 9 від 07.11.2019, № 10 від 08.11.2019, № 11 від 08.11.2019.
Крім того, на виконання умов договору відступлення права вимоги, 07.11.2019 позивач направив на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги вих. № 11-19 від 07.11.2019.
За наведених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивач на підставі укладеного з третьою особою договору відступлення права вимоги правомірно набув права вимагати стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, враховуючи викладене вище, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов ТОВ ПІВДЕНЕНЕРГОМОНТАЖ до ТУ ДСА України в Київській області про стягнення 334 266,85 грн заборгованості.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З огляду на вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №910/16875/19 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга ТУ ДСА України в Київській області має бути залишена без задоволення.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.
Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №910/16875/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №910/16875/19 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/16875/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови складено 05.10.2020.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді М.Г. Чорногуз
О.В. Агрикова
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2020 |
Оприлюднено | 06.10.2020 |
Номер документу | 91971082 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Мальченко А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні