Постанова

від 01.10.2020 по справі 922/2410/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2020 р. Справа № 922/2410/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є. , суддя Білецька А.М. , суддя Зубченко І.В.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників сторін:

за участю прокурора - Горгуль Н.В., службове посвідчення № 036152 від 29.10.2015 (дйсне до 29.10.2020); наказ № 2050к від 11.09.2020 р.,

та представників сторін:

позивача- Прядко Л.В., посвідчення № 3223 до 31.12.2020; розпорядження № 610/2н від 10.05.2019 "Про призначення на посаду та присвоєння рангу посадової особи місцевого самоврядування"; Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради (додаток № 13 до рішення 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.11.2015 № 7/15 "Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання" у редакції рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.02.2020 № 2006/20); довіреність № 08-21/321/2-20 від 05.02.2020,

відповідача- Лагутін І.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1980 від 23.03.2016; довіреність (безстрокова) № б/н від 22.08.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора (вх.3689) на рішення господарського суду Харківської області від 28.10.2019 (суддя Аріт К.В., повний текст складено 07.11.2019) у справі №922/2410/19

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 4, м. Харків в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рівлад, ЛТД", м. Харків

про розірвання договору, повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИЛА:

Керівник Харківської місцевої прокуратури №4 звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рівлад, ЛТД", в якому просив суд:

1. Розірвати договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:10:001:0143 загальною площею 0,1142 га по вул. Академіка Павлова, 140л у м.Харкові від 04.10.2013р., укладений між Харківською міською радою (м.Харків, м-н. Конституції, 7,код ЄДРГІОУ 04059243) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Рівлад, ЛТД" (м.Харків, вул.Блюхера, 21, код ЄДРПОУ 22706968), зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.12.2013р. за №4105036.

2. Зобов`язати ТОВ фірма "Рівлад, ЛТД" (м.Харків, вул.Блюхера, 21, код ЄДРПОУ 22706968) повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500: 10:0143 загальною площею 0,1142 га по вул. Академіка Павлова, 140л у м. Харкові територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради (м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243).

3. Зобов`язати ТОВ фірма "Рівлад, ЛТД" (м.Харків, вул.Блюхера, 21, код ЄДРПОУ 22706968) відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав, шляхом знесення самовільно побудованих об`єктів нерухомості на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137500:10:001:0143, розташованій по вул.Академіка Павлова, 140л у м. Харкові, за власний рахунок.

В позові прокурор зазначає про те, що відповідач, в порушення п.7, п.п.г,ж,з п.31 договору оренди землі від 04.10.2013, ст.20 Земельного кодексу України, без зміни цільового призначення земельної ділянки та умов договору оренди, самовільно здійснив будівництво нежитлових будівель для здійснення роздрібної торгівлі. Крім того, як зазначає прокурор, побудовані відповідачем нежитлові будівлі площею 422 кв.м. та 53 кв.м. розташовані на тих частинах орендованої земельної ділянки щодо яких встановлені обмеження охоронних зон навколо (вздовж) об`єктів зв`язку, енергетичної системи та транспорту. За вказаних обставин, прокурор вважає, що відповідно до приписів ст.651 Цивільного кодексу України, ст.32 Закону України Про оренду землі наявні підстави для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки від 04.10.2013.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.10.2019 у справі №922/2410/19 в позові відмовлено.

В наведеному рішенні суд першої інстанції зазначив про відсутність факту здійснення відповідачем самочинного будівництва на земельній ділянці, з огляду на те, що спірні споруди є тимчасовими та розміщені за погодженням з Харківською міською радою. Як зазначив Господарський суд Харківської області, розташування відповідачем тимчасових споруд на земельній ділянці, яка була надана йому в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі "А-1" та господарських споруд гостьової парковки, в межах категорії земельної ділянки "землі транспорту", не є зміною цільового призначення земельної ділянки. Місцевий господарський суд не прийняв в якості належних та допустимих доказів надані прокурором протоколи огляду земельної ділянки від 13.05.2019 та 10.07.2019, а також висновок спеціаліста від 15.05.2019 у кримінальному провадженні, у зв`язку з відсутністю вироку суду, який набрав законної сили.

Прокурор із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В апеляційній скарзі прокурор зазначає про те, що відсутність вироку суду у кримінальній справі, який мав би преюдиціальне значення для господарської справи, не впливає на допустимість письмових доказів, отриманих під час досудового розслідування. Прокурор вважає, що ним надані належні та допустимі докази того, що спірні споруди є капітальними будівлями, у зв`язку з чим, їх самовільне розміщення відповідачем на орендованій земельній ділянці є порушенням умов договору оренди та ст.20 Земельного кодексу України.

Як зазначає прокурор, судом першої інстанції не надано оцінки його доводам про те, що паспорти прив`язки групи тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності оформлені з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, не містять даних про узгодження розміщення таких споруд з відповідними органами та установами.

Прокурор посилається на те, що побудовані відповідачем нежитлові будівлі розташовані на тих частинах земельної ділянки, щодо яких встановлені обмеження охоронних зон навколо об`єктів зв`язку, енергетичної системи та транспорту, що підтверджується протоколом огляду земельної ділянки, складеним під час досудового розслідування у кримінальному провадженні. Протиправна забудова охоронних зон навколо об`єктів зв`язку, енергетичної системи та транспорту, як зазначає прокурор, створює загрозу життю та здоров`ю людей у разі настання нещасних випадків або під час виконання робіт поблизу електричних мереж та об`єктів транспорту.

Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів прокурора заперечує та зазначає, зокрема, про те, що позовні вимоги прокурора не підтверджені належними та допустимими доказами. Як зазначає відповідач, прокурором не надано суду будь-яких доказів, отриманих поза межами досудового розслідування у кримінальному провадженні, не ініційовано проведення експертизи у цій справі, інших процесуальних дій для отримання та дослідження доказів. Просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - без змін.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

В письмових поясненнях суду першої інстанції (а.с.49 т.2) позивач заперечував проти задоволення позовних вимог.

Відповідач надав суду письмові пояснення від 22.09.2020, в яких, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, зазначає про недотримання прокурором вимог ст.23 Закону України Про прокуратуру . Як зазначає відповідач, після направлення позивачу листа в порядку ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру , прокурор не надав Харківській міській раді достатньо часу відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідно до рішень Харківської міської ради №214/09 від 30.09.2009 року та №229/11 від 06.04.2011 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд", Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Рівлад, ЛТД" передано в строкове платне користування земельну ділянку, несільськогосподарського признання - землі транспорту площею 0,1142 га по вул. Академіка Павлова, 140л у м.Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" та господарських споруд гостьової парковки (а.с.30-36 т.1).

04.10.2013 між Харківською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Рівлад, ЛТД" (орендар) укладено договір оренди землі (а.с.37 т.1) (далі-договір).

Відповідно до п.1 договору, орендодавець нанадє, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі транспорту, яка розташована по вул.Академіка Павлова, 140 л у м.Харкові.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1142 га (п.2 договору).

На земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля літ. А-1 (п.3 договору).

Згідно п.15 договору, земельна ділянка передана в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" та господарських споруд гостьової парковки.

Цільове призначення земельної ділянки - землі транспорту (п.16 договору).

Підпунктом е) пункту 31 договору оренди землі передбачено, що орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з договором.

За умовами п.п.17,19 договору, забороняється самовільна забудова земельної ділянки та зміна цільового призначення.

В п.7 договору встановлено, що будь-яке будівництво, а також реконструкція існуючих будівель на наданій у користування земельній ділянці та зміна цільового використання цієї земельної ділянки без відповідного дозволу, передбаченого законодавством, не допускається.

Орендар має право за письмовою згодою орендодавця зводити у встановленому законодавством порядку житлові, виробничі, торгівельні, культурно-побутові та інші будинки та споруди (підпункт б пункту 30 договору).

Відповідно до п.26 договору на орендовану земельну ділянку встановлено наступні обмеження (обтяження): на всю площу земельної ділянки - зміна цільового використання; на площу 0,0159 га - охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта зв`язку; на площу 0,0213 га - охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи; на площу 0,0604 га - охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта транспорту.

Строк дії договору оренди встановлено до 01.09.2058 (п.8 договору).

Відповідно до п.38 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором,…, а також з інших підстав, визначених законом.

Договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.12.2013 року за №4105036.

31.12.2013 позивач та відповідач підписали акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с.44 т.1).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.77-79 т.1), на земельній ділянці по вул. Академіка Павлова, 140л у м. Харкові розташована нежитлова будівля літ. "А-1" площею 9 кв.м., яка належить ТОВ "Рівлад, ЛТД" на праві власності, інші нежитлові будівлі не зареєстровані.

Прокурор в позові зазначає про те, що під час здійснення СВ Московського ВП ГУНП в Харківській області досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019221040000057 від 22.03.2019 за фактом самовільного захоплення земельних ділянок, розташованих на території Московського району м.Харкова, за ознаками складу злочинів передбачених ч.1 ст.197-1 КК України, встановлено факт порушення умов договору оренди земельної ділянки по вул. Академіка Павлова, 140л у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:10:001:0143).

В обґрунтування своїх доводів прокурор посилається на наступне.

Постановою Харківської місцевої прокуратури від 10.05.2019 Кайдалова К.Л. залучено спеціалістом у кримінальному провадженні №42019221040000057 для проведення огляду та вирішення питань: чи наявна забудова на оглянутій земельній ділянці по вул.Академіка Павлова, 140л; з яких матеріалів збудовані об`єкти; чи мають самовільно збудовані об`єкти ознаки капітальності (а.с.69 т.1).

13.05.2019 слідчим СВ Московського ВП ГУНП в Харківській області за участю інженера-геодезиста ДП "Центр Державного земельного кадастру" Харківської регіональний філії Сергієнко О.І. та фахівця у галузі будівництва Кайданова К.Л. проведено огляд земельної ділянки по вул. Академіка Павлова, 140л.

За результатами огляду складено протокол від 13.05.2019, в якому зафіксовано, що на земельній ділянці по вул. Академіка Павлова, 140л виявлено нежитлові будівлі (торгові павільйони) з різноманітними вивісками. Вказані нежитлові будівлі одноповерхові та виконані з металопластикових конструкцій, з ознаками капітальності. До протоколу додано схему розташування нежитлових будівель на місцевості та фототаблиці (а.с.51- 59 т.1).

15.05.2019 спеціалістом Кайдановим К.Л. складено висновок (а.с.73-76 т.1)., відповідно до якого: за результатами проведеного огляду та наданих матеріалів, виявлено нежитлові будівлі по вул.Академіка Павлова, 140л у м.Харкові, побудовані без відповідної документації; фундамент нежитлових будівель - залізобетонний, каркас-металевий, стінове огородження-сандвіч панелі та вітринне скло, покрівля- профільований металевий лист по металевим балкам. Вказані нежитлові споруди мають ознаки капітальності у зв`язку з неможливістю їх перенесення на іншу земельну ділянку без завдання конструкціям значної шкоди. Нежитлові приміщення збудовані на зонах обмежень.

У вказаному висновку також зазначено, що на підставі ухвали слідчого судді Московського районного суду м.Харкова від 15.04.2019 (а.с.80, 86 т.1) здійснено вилучення документів в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради та в КП "ХМТ "БТІ" інвентарної справи №87105 щодо зареєстрованої нерухомості за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 140л. Встановлено, що у інспекції відсутні документи щодо будівництва по вул.Академіка Павлова, 140л у м.Харкові, дозвільні документи на будівництво не видавались, нерухомість (окрім нежитлової будівлі літ. "А-1") не зареєстрована.

Також до матеріалів справи надано протокол огляду земельної ділянки від 10.07.2019, в якому зазначено, зокрема, про те, що на земельній ділянці по вул.Академіка Павлова, 140л у м.Харкові без відповідної дозвільної документації здійснено будівництво одноповерхових нежитлових приміщень торгівельного призначення (а.с.60 т.1).

Прокурор надіслав Харківській міській раді лист від 22.05.2019, в якому повідомив про факт самочинного будівництва та порушення ТОВ "Рівлад, ЛТД" умов договору оренди землі від 04.10.2013, у зв`язку з чим, просив провести перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудування, вжити заходів державного архітектурно-будівельного контролю та заходів щодо розірвання вказаного договору оренди землі (а.с.233 т.1).

У відповідь, Департамент територіального контролю Харківської міської ради в листі від 21.06.2019 повідомив прокурора про те, що виходом на місцевість не виявлено факту проведення будівельних робіт. В листі також зазначено, що у разі встановлення під час досудового розслідування фактів самочинного будівництва, такі обставини можуть бути підставою для звернення прокурора до суду з позовом про розірвання договору оренди землі (а.с.235 т.1).

Прокурор звернувся до Інспекції державного архітектурного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради з листом від 12.07.2019, в якому, посилаючись на обставини здійснення ТОВ Рівлад, ЛТД самочинного будівництва, просив провести перевірку дотримання законодавства у сфері містобудування під час будівництва нежитлових приміщень за адресою: м.Харків, вул.Академіка Павлова, 140л та у разі наявності підстав вжити відповідних заходів (а.с.60 т.2).

На підставі вказаного листа, Інспекцією державного архітектурного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради в період з 23.07.2019 по 05.08.2019 за участю експерта - ФОП Горст О.О. (сертифікат серії АЕ №001012) проведено позапланову перевірку на об`єкті відповідача за адресою: вул.Академіка Павлова, 140л у м.Харкові.

Під час перевірки експертом встановлено (лист №02/08-019 від 02.08.2019, а.с.74 т.2), що об`єкти обстеження не мають фундаменту, конструктивні характеристики об`єктів обстеження та інженерно-технічне забезпечення не свідчать про його капітальність, об`єкт обстеження не є матеріальним об`єктом у межах земельної ділянки, на якій він розташований, його переміщення можливе без його знецінення. Виходячи із викладеного, експерт встановив, що об`єкти обстеження відносяться до об`єктів рухомого майна, які є тимчасовими спорудами.

За результатами перевірки Інспекцією державного архітектурного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради складено акт №576-А від 05.08.2019, відповідно до якого, порушень містобудівного законодавства під час перевірки не виявлено (а.с.64-73 т.2).

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення ст.5 Закону України "Про основи містобудування", ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність", ст.ст.26,29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", тобто, без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт у відповідній інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, без узгодження з органами місцевого самоврядування та відповідними контролюючими органами, на земельній ділянці, відведеній для іншої мети, здійснив самовільно будівництво двох нежитлових будівель, площею 422 кв.м. та 53 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 140л.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає про те, що на орендованій земельній ділянці знаходяться тимчасові споруди, які розміщені за згодою Харківської міської ради.

До матеріалів справи додано лист-погодження Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради №3682/0/605-19 від 30.07.2019 на розміщення тимчасових споруд для ведення підприємницької діяльності по вул.Академіка Павлова, 140-Л (а.с.33 т.2).

Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради листом №3840/0/605-19 від 07.08.2019 повідомив відповідача про те, що паспорти прив`язки тимчасових споруд для ведення підприємницької діяльності по вул.Академіка Павлова, 140л виготовлено та зареєстровано 06.08.2019 за №01/19, №02/19 (а.с.32 т.2).

Відповідач надав суду паспорти прив`язки групи тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності по вул.Академіка Павлова, 140-Л у м.Харкові, реєстраційний номер №1/19 від 06.08.2019, реєстраційний номер №2/19 від 06.08.2019 (а.с.19-31 т.2), а також договір купівлі-продажу №1 від 29.06.2011 на придбання торгових павільйонів (а.с.18 т.2).

Судова колегія враховує наступне.

За приписами частини 1 статті 96 Земельного кодексу України та статті 35 Закону України "Про охорону земель" визначено, що землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень на земельну ділянку.

Положеннями статей 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Статтею 143 Земельного кодексу України передбачено, що примусове припинення прав на земельну ділянку у разі використання земель не за цільовим призначенням здійснюється у судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі", на яку посилається прокурор в позові, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За умовами п.15 укладеного між сторонами договору оренди землі від 04.10.2013, земельна ділянка передана в оренду відповідачу для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" та господарських споруд гостьової парковки.

Будь-яке будівництво, а також реконструкція існуючих будівель на наданій у користування земельній ділянці та зміна цільового використання цієї земельної ділянки без відповідного дозволу, передбаченого законодавством, не допускається (п.7 договору).

За умовами п.17 договору, забороняється самовільна забудова земельної ділянки.

Прокурор наполягає на тому, що відповідач, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, самовільно, без отримання відповідних дозволів, здійснив будівництво двох нежитлових будівель на орендованій земельній ділянці. Вказані будівлі, як зазначає прокурор, є капітальними спорудами.

Відповідач не заперечує наявність на спірній земельній ділянці групи об`єктів, проте, зазначає, що вони є тимчасовими спорудами (окрім нежитлової будівлі літ. "А-1") для здійснення підприємницької діяльності та розміщені за згодою Харківської міської ради.

Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ст.76 ГПК України).

За приписами ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судова колегія враховує, що відповідно до підпункту б пункту 30 договору, відповідач має право за письмовою згодою позивача зводити у встановленому законодавством порядку житлові, виробничі, торгівельні, культурно-побутові та інші будинки та споруди.

Відповідно до ч.4 ст.28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Пунктом 2.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року №244 (далі - Порядок №244), визначено, що підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди.

У відповідності до вимог п.2.7 Порядку № 244, паспорт прив`язки тимчасової споруди оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання відповідної заяви.

Відповідачем надано суду договір купівлі-продажу №1 від 29.06.2011, за умовами якого, він придбав у Олейникова В.Г торгові павільйони, розміщені за адресою: м.Харків, вул.Академіка Павлова, 140л.

Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради, розглянувши звернення відповідача від 24.07.2019, надав згоду на розміщення тимчасових споруд для ведення підприємницької діяльності по вул.Академіка Павлова, 140л у м.Харків, (лист №3682/0/605-19 від 30.07.2019, а.с.33 т.2).

В листі №3840/0/605-19 від 07.08.2019 Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради повідомив відповідача про те, що паспорти прив`язки тимчасових споруд для ведення підприємницької діяльності по вул.Академіка Павлова, 140л виготовлено та зареєстровано 06.08.2019 за №01/19, №02/19 (а.с.32 т.2).

До матеріалів справи відповідачем надано паспорт прив`язки групи тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності по вул.Академіка Павлова, 140-Л у м.Харкові, реєстраційний номер №1/19 від 06.08.2019 та паспорт прив`язки групи тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності по вул. Академіка Павлова, 140-Л у м.Харкові, реєстраційний номер №2/19 від 06.08.2019 року (а.с.19-31 т.2).

Отже, відповідачем підтверджено належними доказами факт розміщення ним за погодженням з Харківською міською радою на спірній земельній ділянці групи об`єктів, які є тимчасовими спорудами та мають паспорти прив`язки №1/19 від 06.08.2019.

Судова колегія також враховує, що відповідно до ст.31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать відповідні повноваження у галузі будівництва, зокрема, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з ст.6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Рішенням Харківської міської ради від 23.09.2015 №1981/15 створено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, метою створення якої є забезпечення додержання на території міста Харкова містобудівного законодавства України та запобігання його порушенням.

Отже, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради є уповноваженим органом, який вживає заходів державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Харкова та повинен фіксувати відповідні порушення містобудівного законодавства під час будівництва об`єктів.

Згідно з пп.7 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23.05.2011 року №553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій.

Як свідчать матеріали справи, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, відповідно до направлення від 17.07.2019 №576-Н та на підставі листа Харківської місцевої прокуратури №4 від 12.07.2019, проведено в період з 23.07.2019 по 05.08.2019 позапланову перевірку на об`єкті будівництва по вул.Академіка Павлова, 140л у м.Харкові.

Під час перевірки експертом (ФОП Горст О.О., сертифікат серія ДЕ № 001012) встановлено, що спірні об`єкти, розташовані на земельній ділянці по вул. Академіка Павлова, 140-Л у м. Харкові, відносяться до об`єктів рухомого майна та є тимчасовими спорудами (лист від 02.08.2019 року № 02/08-019, а.с.74 т.2).

За результатами перевірки Інспекцією державного архітектурного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради складено акт №576-А від 05.08.2019, відповідно до якого, порушень містобудівного законодавства під час перевірки не виявлено (а.с.64-73 т.2).

Вказаний акт перевірки уповноваженого органу державного архітектурно-будівельного контролю, а також надані відповідачем паспорти прив`язки групи тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності спростовують доводи прокурора про здійснення відповідачем самочинного будівництва на орендованій земельній ділянці та порушення містобудівного законодавства.

Прокурор, посилаючись на те, що спірні будівлі є капітальними будівлями, надав суду матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019221040000057, а саме, протоколи огляду земельної ділянки від 13.05.2019 та від 10.07.2019, а також висновок спеціаліста від 15.05.2019.

Дослідивши надані прокурором докази, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питаннях, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені воно цією особою.

З аналізу наведеної норми вбачається, що преюдиціальне значення надається лише вироку суду у кримінальному провадженні або ухвалі про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Обставини, вказані в інших процесуальних документах органів досудового розслідування, не мають преюдиціального значення при розгляді господарських справ. В тому числі, не має доказового значення і висновок спеціаліста .

Аналогічна правова думка міститься в постановах Верховного Суду від 14.12.2018 у справі №910/21845/16, від 14.08.2018 у справі №910/20958/17.

Прокурор не заперечує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019221040000057 триває, тобто, відсутній вирок суду або ухвала про закриття кримінального провадження.

Враховуючи, що протоколи огляду земельної ділянки від 13.05.2019 та від 10.07.2019, а також висновок спеціаліста від 15.05.2019 не були предметом дослідження та оцінки судом у кримінальному провадженні, господарський суд не може їх прийняти як належні та допустимі докази у господарській справі.

В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що паспорти прив`язки групи тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності оформлені з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, не містять даних про узгодження розміщення таких споруд з відповідними органами та установами.

З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.п.2.10, 2.11 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, паспорт прив`язки тимчасової споруди оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку.

Паспорт прив`язки включає:

-схему розміщення тимчасової споруди, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території;

-ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних тимчасових споруд);

-технічні умови щодо інженерного забезпечення тимчасової споруди, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж;

-реквізити замовника.

Цей перелік документів є вичерпним.

Видані Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради паспорти прив`язки від 06.08.2019 за реєстраційними номерами №1/19, 2/19 відповідають вимогам вказаного Порядку.

Визначений в п.2.11 Порядку вичерпний перелік документів не передбачає необхідність включення до паспорту прив`язки документів про узгодження розміщення тимчасових споруд з відповідними органами та установами.

Отже, доводи прокурора є необґрунтованими.

Прокурор також зазначає, що паспорти прив`язки отримані відповідачем після здійснення будівництва та відкриття провадження у цій справі.

Проте, монтаж тимчасових споруд не відноситься до будівельних робіт, якими згідно з п.2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 13.04.2011 року № 466, є роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту.

Крім того, як вбачається з листа Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 30.07.2019 (а.с.33 т.2), відповідач звернувся із заявою про надання дозволів на розміщення тимчасових споруд 24.07.2019, тобто, до звернення прокурора до суду з цим позовом (30.07.2019).

Враховуючи наведене, доводи прокурора є безпідставними.

В апеляційній скарзі прокурор, посилаючись на дані протоколу огляду земельної ділянки від 13.05.2019, вказує на те, що зазначені в паспортах прив`язки відомості стосовно площі споруд, схеми їх розміщення не відповідають дійсності.

Проте, як вже встановлено вище, матеріали досудового розслідування, за відсутності вироку суду у кримінальному провадженні, не є належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим, доводи прокурора є непідтвердженими та не приймаються судом.

Прокурор в апеляційній скарзі посилається на те, що побудовані відповідачем нежитлові будівлі розташовані на тих частинах земельної ділянки, щодо яких встановлені обмеження охоронних зон навколо об`єктів зв`язку, енергетичної системи та транспорту.

Втім, Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) в акті перевірки №576-А від 05.08.2019 встановлено відсутність порушень відповідачем вимог законодавства на об`єкті по вул. Академіка Павлова, 140 л в м.Харкові.

Прокурором не надано суду будь-яких доказів, окрім матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, на підтвердження обставин, на які він посилається.

Стосовно доводів прокурора про те, що відповідач, здійснивши будівництво, змінив цільове призначення земельної ділянки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в)землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; г) землі рекреаційного призначення; д) землі історико- культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; е) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з ч.5 ст.20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Отже, земельне законодавство розрізнює поняття "категорія земельної ділянки за цільовим призначенням" та "вид використання земельної ділянки в межах певної категорії.

З огляду на наведене, розташування відповідачем тимчасових споруд на земельній ділянці, що була передана в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі "А-1" та господарських споруд гостьової парковки, в межах категорії земельної ділянки "землі транспорту", не є зміною цільового призначення земельної ділянки.

Доводи прокурора ґрунтуються на неправильному тлумаченні законодавчих норм.

З огляду на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про те, що прокурором не доведено наявність визначених частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" підстав для розірвання договору оренди землі від 04.10.2013, у зв`язку з чим, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог.

Стосовно наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Харківської міської ради, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За положеннями частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Аналіз положень частин статті 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Колегія суддів враховує правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 справі №912/2385/18:

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності .

Звертаючись до суду з цим позовом, прокурор в позові зазначив про те, що здійснення відповідачем самочинного будівництва, без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт у відповідній інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, без узгодження з органами місцевого самоврядування та відповідними контролюючими органами, порушує права Харківської міської ради щодо ефективного розпорядження земельними ділянками комунальної власності та належного благоустрою міста.

Як зазначив прокурор в позові, підставою для реалізації ним представницьких функцій у даному випадку є усвідомлена пасивна поведінка суб`єкту владних повноважень - Харківської міської ради, яка маючи відповідні повноваження для захисту інтересів територіальної громади, всупереч цим інтересам за захистом до суду не зверталась, активних дій, спрямованих на звернення до суду з відповідної позовною заявою не вживала.

Таким чином, в позові прокурором обґрунтовано існування обставин загрози порушення інтересів держави.

Прокурор повідомив позивача про намір звернутися до суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради про дострокове припинення договору оренди землі від 04.10.2013 та повернення земельної ділянки у попередній стан, що підтверджується листом №04-25-2869вих19 від 22.07.2019 (а.с.245 т.1).

Отже, прокурором дотримано вимоги ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру .

Відповідач зазначає, що після направлення позивачу листа в порядку ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру , прокурор не надав Харківській міській раді достатньо часу відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки враховуючи дату звернення прокурора до суду (30.07.2019), у позивача було достатньо часу для реагування після надіслання прокурором повідомлення.

Крім того, прокурор ще в травні 2019 звертався до Харківської міської ради з листом (а.с.233 т.1), в якому повідомляв про необхідність вжиття заходів щодо розірвання договору оренди від 04.10.2013, з підстав порушення орендарем умов договору та здійснення самочинного будівництва.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку про те, що прокурором обґрунтовано та доведено наявність підстав для представництва та захисту інтересів держави в суді.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги прокурора без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 28.10.2019 у справі №922/2410/19- без змін.

З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на прокурора.

Враховуючи викладене, керуючись ст.270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст.276, 282, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 28.10.2019 року у справі №922/2410/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.10.2020р.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя А.М. Білецька

Суддя І.В. Зубченко