Рішення

від 20.03.2007 по справі 2-101/2007

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 2-101/2007

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

20 березня 2007 року                                               Ленінський районний суд м.Запоріжжя

у складі: головуючого - судді Лихосенко М.О.,

               при секретарі – Михайловському А.С.,

               за участю адвоката – ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_2 Саввічни до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6  про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, а також ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою по вул.Червоної Кінноти, буд.83 в м.Запоріжжі.

В позові позивачка вказала, що на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.1992 р. їй належить 21/50 частина житлового будинку 83 по вул.Червоної Кінноти в м.Запоріжжі.

Відповідачам ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належить 29/50 частин зазначеного будинку. За вказаним житловим будинком рішенням Ленінської районної адміністрації №280/6 від 13.06.1996 р. зареєстрована земельна ділянка площею 1000 кв.м., надлишок земельної ділянки площею 160 кв.м. залишений у користування співвласниками будинку.

Між нею та власниками ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 склався фактичний порядок користування зазначеною земельною ділянкою, який ніким не оспорювався.

Відповідачу ОСОБА_3 належить сусідній житловий будинок № 81-а по вул.Червоної Кінноти в м.Запоріжжя.

У 2002 р. відповідач ОСОБА_3 без її відома і згоди, через земельну ділянку, яка знаходилась в її користуванні, вирив траншею довжиною 10 м. та проклав водопровідні труби по її ділянці до свого будинку. При цьому, у нього була можливість прокласти водопровід по проїзду до свого будинку, що раніше там і проходив.

Крім того, відповідач ОСОБА_3 без її відома прибрав частину її поркану 4,35 м., що відокремлює її земельну ділянку від проїзду та побудував гараж, поглибившись на 20 см. на її земельну ділянку, при цьому викорчовував частину кущів, затінив земельну ділянку, що унеможливлює її використання в цій частині.

Оскільки її звертання в різні інстанції зі скаргами на незаконні дії відповідача не дали позитивних результатів, вона була вимушена звернутися в суд з даним позовом.

Просить суд усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою по вул.Червоної Кінноти, буд.83 в м.Запоріжжі з боку відповідача ОСОБА_3, зобов'язавши його прибрати з зазначеної земельної ділянки, яка знаходиться в її користуванні як власника будинку, водопровідну трубу, а також прибрати гараж на відстань не менш 1 метра від межі, відновивши паркан на колишньому місці.

Крім того, позивачка пояснила, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_3 їй заподіяна моральна шкода, оскільки вона була позбавлена можливості нормально користуватися земельною ділянкою, вимушена була з 2002 р. звертатися за захистом свого порушеного права в різні інстанції. У неї похилий вік, вона в'язень концтабору і від незаконних дій відповідача постійно переживає, нервує, у зв'язку з чим погіршився її стан здоров'я. Просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 1500грн.

Просить також стягнути з відповідача витрати, понесені нею по оплаті держмита в сумі 51 грн., по оплаті експертизи в сумі 413 грн. 49 коп. та витрати по виклику відповідачів у суд через газету в сумі 45 грн.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилися, про день слухання справи були повідомлені, у зв'язку з чим проведено заочний розгляд справи.

Разом з тим, будучи допитаним в судовому засіданні 16.01.2007 р. відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, суду пояснив, що раніше  трубопровід води до його будинку проходив по проїзду, яким він користується. У 2002 р. міняли водопровідні труби. Він вирішив прокласти трубопровід по сусідній земельній ділянці, щоб не торкати забетонований проїзд, що веде до його будинку. Позивачка давала йому усну згоду на прокладку по її ділянці водопроводу довжиною 10 м. Письмового підтвердження зазначеної домовленості у нього немає, з водоканалом схему прокладки водопроводу він також не погоджував, оскільки він не стоїть на його балансі. Трубу він проклав на глибині 1,6 м. Прокладений водопровід не заважає позивачці користуватися земельною ділянкою.

Гараж побудував на проїзді, що веде до його будинку. Він зняв частину паркану позивачки та поставив замість цього одну стіну гаража. При цьому, права позивачка як землекористувача не порушені. Якби він відступив від межі на 1 метр, то гараж не помістився б на проїзді. Іншої земельної ділянки для будівлі гаражу у нього немає.

Просить в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, представника ЗМБТІ, представника КП «Водоканал», суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі ст.95 ЗК України, порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.96 ЗК України, землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 є власником 21/50 ч. житлового будинку 83 по вул.Червоної Кінноти в м.Запоріжжя на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.1992 р. Інші 29/50 ч. зазначеного будинку належать ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, що відповідно до вимог ухвали Запорізького апеляційного суду від 16.11.2005 р. притягнуті до участі в даній справі в якості відповідачів.

Рішенням Ленінської районної адміністрації №280/6 від 13.06.1996 р. за житловим будинком 83 по вул.Червоної Кінноти в м.Запоріжжі зареєстрована земельна ділянка загальною площею 1160 кв.м.

Між власниками житлового будинку 83 по вул.Червоної Кінноти в м.Запоріжжі визначився фактичний порядок користування земельною ділянкою, що відбита в технічному паспорті на будинок (а.с.9 на звороті), у плані фактичного користування земельною ділянкою між власників (а.с.50), у плані КП «Градпроект» на приватизованій земельній ділянці і ніким із власників не оскаржується. Частина земельної ділянки, що знаходиться в користуванні ОСОБА_2 верхньою своєю частиною граничить із земельною ділянкою відповідача ОСОБА_3, якому належить житловий будинок 81-а по вул.Червоної Кінноти в м.Запоріжжі. Таким чином позивачка користується земельною ділянкою на законних підставах.

За житловим будинком відповідача № 81-а по вул.Червоної Кінноти в м.Запоріжжі зареєстрована земельна ділянка площею 597 кв.м. на підставі договору про надання в безстрокове користування, засвідченим 19.09.1957 р. 2-ю Запорізькою нотаріальною конторою.

Фактично ж відповідач ОСОБА_3 користується земельною ділянкою площею 692кв.м., тобто самовільно користується надлишками землі площею 95 кв.м.

Зазначені надлишки землі складають проїзд до житлового будинку відповідача і за будинком не закріплені.

З пояснень позивачки видно, що в 2002 р. наприкінці проїзду, на самовільно використовуваній земельній ділянці, на межі відповідач побудував гараж під літерою «Ж». При цьому, без згоди позивачки він прибрав частину її паркану, що відокремлює її земельну ділянку від проїзду до його будинку довжиною 4,35 м. та побудував стіну гаража на межі.

Відповідач не заперечує зазначених обставин, посилаючись на те, що гараж знаходитися на проїзді до його будинку і не торкається інтересів позивачки.

Разом з тим, земля проїзду не виділялася позивачу в користування і використовується відповідачем самовільно, що підтверджено генпланом ділянки (а.с.58) та висновком експертизи (а.с. 48).

Побудований відповідачем гараж під літерою «Ж» є самовільною будівлею на межі.

Згідно висновку ЗМБТІ від 16.07.2003 р. відповідач при будівництві гаража порушив норми і вимоги БНтП (а.с. 45-48).

Крім того, згідно п. 2.20. ДБН №79-92 (державних будівельних норм, затверджених Міністерством будівництва 24.03.1992р. наказом №37), відстань від межі спільного користування земельною ділянкою до стін житлового будинку або господарських споруд необхідно приймати не менш 1 м конструкції будинків та споруд, які виступають, не повинні перетинати межі сусідніх ділянок (а.с. 69).

Допитаний у судовому засіданні експерт ЗМБТІ підтвердив свої висновки в частині порушень, допущених відповідачем при будівництві гаражу.

Зазначений висновок не суперечливий та складений у відношенні спірних об'єктів, тому відсутня необхідність у проведенні повторної експертизи.

Крім того, суду представлені листи Ленінської райадміністрації м.Запоріжжя (а.с.8, 14) з яких видно, що відповідач на межі почав будівництво гаражу без згоди сусідів, чим порушив земельне законодавство, у зв'язку з чим йому було винесене попередження.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 побудував гараж без згоди сусідів, частково використовуючи самовільно зайняту земельну ділянку, яка не виділялась для обслуговування його будинку, на межі з ділянкою 83 по вул.Червоної Кінноти в м.Запоріжжі з порушенням БНтП, чим порушив право землекористування позивачки, тому що зазначена споруда затінює частину земельної ділянки ОСОБА_2 та унеможливлює її використання по призначенню.

Крім того, з пояснень позивачки видно, що в 2002 р. відповідач без її відома і згоди через її земельну ділянку вирив траншею, глибиною 1 м. та проклав водопровід по її ділянці до свого будинку.

Заперечуючи проти позову, відповідач пояснив, що вирив траншею та провів водопровід за усною згодою позивачки.

У ході розгляду справи відповідач не представив суду ніяких доказів, які підтверджують дозвіл позивачки на проведення водопровідних труб по території її ділянки.

Судом же встановлено, що водопровід від центральної труби проходив до будинку відповідача по проїзду до його будинку, яким він користується.

У 2002 р. проводили ремонт зазначених труб.

Оскільки проїзд до його будинку покритий асфальтом, то він вирішив не торкати покриття проїзду і прокласти труби по ділянці сусідів.

Відповідно до відповіді КП «Водоканал» №8999 від 15.11.2006 р. (а.с. 241) глибина прокладки водопроводу повинна бути більш 1,6 м.

З заперечень відповідача (а.с. 21) видно, що водопровід був їм прокладений на глибину 1м.

Таким чином, відповідачем була порушена глибина прокладки водопроводу.

Відповідно до п.3.4. Правил користування системами комунального водопостачання від 22.07.1994 р. №165/374 прокладка транзитних ліній водопроводу через територію сусіднього об'єкту може бути здійснена за згодою його власника та КП «Водоканал».

При необхідності для обслуговування своєї земельної ділянки водою, відповідач згідно ст.100 ЗК України повинен був вимагати встановлення сервітуту.

Відповідач же не порушував питання перед судом про встановлення сервітуту для прокладки водопроводу по сусідній ділянці, письмово згоди землекористувача не мав, у КП «Водоканал» з питань переносу водопроводу в інше місце, не звертався.

На думку суду, у відповідача не було підстав для переносу водопроводу на сусідню ділянку, оскільки мався старий водопровід, що проходив по проїзду до будинку відповідача і не торкався сусідів.

Відповідач же вирішив його провести по ділянці сусідів лише тому, що йому не хотілося знімати покриття з проїзду до свого будинку.

Зазначені обставини не оспорювалися відповідачем, підтверджені в суді представником КП «Водоканал» та схематичними планами КП «Градпроект» (а.с. 269-270).

Доводи відповідача про те, що водопровід, проведений по ділянці позивачки не порушує її прав, суд вважає неспроможними, оскільки це суперечить вимогам ст.100 ЗК України, про встановлення земельного сервітуту, а також ст.103 ЗК України, відповідно до якої землекористувачі повинні вибирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначенням, при яких землекористувачам сусідніх земельних ділянок заподіюються найменші незручності.

Трубопровід на земельній ділянці позивачки може мати несправності, зробитися непридатним та вимагати ремонту, що створює незручності для позивачки.

Ті обставини, що співвідповідачі співвласники будинку 83 по вул.Червоної Кінноти в м.Запоріжжя ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не вимагають усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, що знаходиться в їх користуванні, на думку суду не грає істотної ролі.

Старий водовід до будинку відповідача існує і на сьогоднішній день, може їм використовуватися за призначенням, без обмеження прав позивачки. Крім того, судом встановлено, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_3 позивачці заподіяна моральна шкода, тому що були порушені її права землекористувача. Вона вимушена була протягом тривалого часу звертатися в різні інстанції для захисту свого порушеного права, використовуючи свій вільний час, у зв'язку з чим був порушений звичний уклад її життя. Позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонерка, в'язень концтабору. У зв'язку із спором з відповідачем вона переживає, нервує.

З урахуванням викладеного суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 1500 грн., яка розмірно та відповідає тяжкості заподіяних їй моральних страждань, підлягає відшкодуванню у відповідності зі ст.152 ЗК України.

Підлягають відшкодуванню і витрати, понесені позивачкою по сплаті держмита в сумі 51 грн., за проведення експертизи в сумі 413 грн. 49 коп. та за публікацію оголошення в газеті в сумі 45 грн., що підтверджується квитанціями.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, 224 ЦПК України, ст.ст. 92, 95, 96, 100, 103, 152, 158 ЗК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити

Зобов’язати ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, розташованої по вул.Червоної Кінноти, 83 в м.Запоріжжі, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_2 Саввічни, понудити його прибрати водопровідну трубу, яка проходить по вказаній земельній ділянці.

Зобов’язати ОСОБА_3 прибрати гараж під літерою “Ж” з межі земельної ділянки ОСОБА_2 Саввічни на відстань не менш 1 метра від межі, у відповідності з нормами БНтП.

Зобов’язати ОСОБА_3 відновити паркан на межі земельної ділянки ОСОБА_2 Саввічни, довжиною 4 метри 35 сантиметрів.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 Саввічни в рахунок відшкодування моральної шкоди 1500 грн., а також витрати, понесені нею по сплаті держмита в сумі 51 грн., по сплаті експертизи 413 грн. 49 коп. та за публікацію в газеті в розмірі 45 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Відповідно до ст.228 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: