Рішення

від 24.09.2020 по справі 233/9044/19

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/9044/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.,

за участі секретаря судового засідання Колеснікової М.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Лендьєл С.М.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Сільськогосподарська агрофірма Єлізавета про визнання недійсним договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 , в якому просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим № 1422485800:09:000:0004 площею 7,54 га, укладений 02 січня 2009 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Сільськогосподарська агрофірма Єлізавета . В обґрунтування вказаних вимог позивач посилалася на те, що 02.01.2009 року зазначена земельна ділянка була передана нею у платне користування відповідачу, про що було укладено договір, що оскаржується, строком на 15 років. Проте договір є неукладеним, оскільки договір оренди і право оренди, яке виникло на підставі спірного договору, не пройшли державну реєстрацію. Крім того, відповідач в супереч умовам договору не проводить індексацію розміру орендної плати, а також неналежним чином здійснює її сплату.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що спірний договір оренди землі був підписаний сторонами, зареєстрований належним чином та виконувався сторонами, а отже відсутні підстави для визнання його недійсним. Крім того, заявив про застосування строку позовної давності. Також просив стягнути з позивача понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 8700,00 грн.

Позивач в межах строків, передбачених п. 3 розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК України (в редакції чинній на час вчинення процесуальної дії), п. 2 розділу ІІ ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , відповідь на відзив не надала.

Позивач, представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Відповідач, представник відповідача в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в якому просили відмовити позивачу у задоволенні позову.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1422485800:09:000:0004, площею 7,5400 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Іллінівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області (Тарасівська сільська рада) на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ДН № 141985, виданого 07.02.2002 року Тарасівською сільською радою народних депутатів на підставі рішення Тарасівської сільської ради народних депутатів від 26.10.2001 року та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 123.

Вказані обставини підтверджуються копією державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ДН № 141985, виданого 07.02.2002 року Тарасівською сільською радою народних депутатів, Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 31431753 від 23.12.2014 року, Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1401468952014 від 15.12.2014 р.

02 січня 2009 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Сільськогосподарська агрофірма Єлізавета укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передала орендарю у користування для ведення товарного сільскогосподарського виробництва земельну ділянку площею 7,54 га, яка належить орендодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії IV-ДН № 141985 від 07.02.2002 року. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 76110,87 грн.

Договір укладено на 15 років, після закінчення якого орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. Договором встановлено розмір та порядок сплати орендної плати - 913,33 грн, яка сплачується до 31 грудня поточного року та може сплачуватися поетапно. Розмір орендної плати може бути переглянутий один раз на 5 років у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 28 договору дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, якщо орендар не виявив бажання на продовження його строк; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідацією юридичної особи - орендаря (при реорганізації юридичної особи-орендаря до її правонаступника переходять усі права орендаря визначені цим договором). У пункті 29 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.

У пункті 34 договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Цей договір укладений у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один із яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію.

Сторонами також був підписаний акт прийому-передачі зазначеної земельної ділянки, в якому відсутня дата його складення.

На договорі оренди землі, що оскаржується, є відмітка про те, що він був зареєстрований 23 березня 2009 року у КРВ ДРФ ДП Центр державного кадастру за № 040915700032 посадовою особою ОСОБА_2 , підпис якого скріплено печаткою Державного підприємства Центр державного земельного кадастру Державного комітету України по земельних ресурсах. Станом на 14.01.2019 року Міськрайонне управління у Костянтинівському районі та м. Торецьку Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області надало відповідь за № 14/113-19 від 14.01.2019 року про те, що в Міскрайонному управлінні у Костянтинівському районі та м. Торецьку відсутній договір оренди землі № 158 від 02.01.2019 року, укладений між ОСОБА_1 та СПА Єлізавета . Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових порав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 134939993 від 20.08.2018 р. відомості про реєстрацію іншого речового права щодо земельної ділянки з кадастровим № 1422485800:09:000:0004 відсутні.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1401468952014 від 15.12.2014 р. земельну ділянку, належну позивачу ОСОБА_1 , внесено до Державного земельного кадастру за № 1422485800:09:000:0004. Згідно з витягом № 31431753 від 23.12.2014 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 23.12.2014 року у вказаний реєстр були внесені відомості про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1422485800:09:000:0004.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 202831674 від 04.03.2020 року 02 березня 2020 року зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим № 1422485800:09:000:0004 за Приватним підприємством Сільськогосподарська агрофірма Єлізавета , код ЄДРПОУ 30835241.

Згідно з витягом № 1024 від 15.12.2014 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, інформації, наданої Управлінням Держгеокадастру у Костянтинівському районі Донецької області від 01.04.2016 року за № В-105/0-123/6-16, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий № 1422485800:09:000:0004 - 167652,80 грн, що відповідає 22235,12 грн за 1 га; вартість спірної земельної ділянки в 2016 році складала 251290,60 грн.

Згідно з інформацією, наданою Міськрайонним управлінням у Костянтинівському районі та м. Торецьку Головного управління Держгеокадастру Донецької області від 13.08.2018 року за № 182/143-18, середня базова вартість 1 га ріллі по Іллінівській (Тарасівській) сільській раді (колишнє КСП Серп та Молот ) Костянтинівського району станом на 01.01.2018 року складала 32414,75 грн.

21 вересня 2017 року позивач зверталася до відповідача з вимогою переглянути та узгодити умови договору відносно орендної плати.

Згідно повідомлення Приватного підприємства Сільськогосподарська агрофірма Єлізавета з часу укладання договору орендна плата кожний рік переглядалася і становить в роках: 2009 рік - 1442,61 грн, 2010 рік - 2082,21 грн, 2011 рік - 2882,12 грн, 2012 рік - 2882,12 грн, 2013 рік - 3529,50 грн, 2014 - 3529,50 грн, 2015 рік - 4790,40 грн, 2016 рік - 6832,30 грн, 2017 рік - 7204,97 грн та надалі планується підвищуватися кожний рік.

Відповідно до відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 позивач від відповідача отримувала орендну плату: 2009 року - 1442,61 грн (нараховано в ІІІ кварталі, виплачено в IV кварталі), 2010 рік - 1729,27 грн (нараховано та виплачено в IІ кварталі) та 352,94 грн (нараховано та виплачено в IVкварталі), 2011 рік - 2882,12 грн (нараховано та виплачено в IІ кварталі), 2012 рік - 2882,12 грн (нараховано та виплачено в IІ кварталі), 2013 рік - 3529,50 грн (нараховано та виплачено в І кварталі), 2014 рік - 3529,50 грн (нараховано та виплачено в IІ кварталі), 2015 рік - 4790,40 грн (нараховано та виплачено в IVкварталі), 2016 рік - 6832,30 грн (нараховано та виплачено в IІІ кварталі).

Згідно з видаткових касових ордерів від 25 липня 2017 року, 11 квітня 2018 року, 18 жовтня 2019 року та відомостей на видачу орендної плати за землю за 2017-2018 роки позивач отримала орендну плату за 2017 рік в сумі 5800,00 грн, за 2018 рік в сумі 7000,00 грн, за 2019 рік в сумі 10000,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ст. 17 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на час укладення спірного договору) передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Відповідно до статті 19 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на час укладення спірного договору) строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. При передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою.

Згідно із ч. 1 ст. 15, ч. 1, п. 2 ч. 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами першої - третьої, п`ятої та шостої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до частин першої - другої статті 15 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на час укладення спірного договору) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте судом не встановлено недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України, частинами першою - другою статті 15 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на час укладення спірного договору).

З урахуванням викладеного вимоги ОСОБА_1 до ПП Сільськогосподарська агрофірма Єлізавета про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 02 січня 2009 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Сільськогосподарська агрофірма Єлізавета , задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 21 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на час укладення спірного договору) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 Земельного Кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтями 24 і 25 ЗУ Про оренду землі передбачені права та обов`язки сторін договору оренди землі, серед яких орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати; орендодавець зобов`язаний передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою; орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди.

За частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З наведених норм права вбачається, що в разі порушення умов договору та закону в частині сплати орендної плати орендодавець має право вимагати достроково розірвати договір оренди землі.

А отже, посилання позивача на порушення орендарем права орендодавця на своєчасне отримання орендної плати не спростовує висновків суду, оскільки в такому разі орендодавець має право вимагати достроково розірвати договір оренди землі, сплатити заборгованість за орендною платою, та не свідчить про недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України, частинами першою - другою статті 15 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на час укладення спірного договору), що є підставою для визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

За змістом ст.ст. 18, 20 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на час укладення спірного договору) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 6 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними судам роз`яснено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв`язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо). Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

А отже, послання позивача як на підставу недійсності правочину факт не проведення державної реєстрації договору оренди / права оренди суперечить чинному законодавству.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Велика Палата Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17, відповідно до якої позивач не позбавлений можливості звернутися до суду позовом про розірвання договору оренди землі у разі, якщо є об`єктивні обставини, що вказують на наявність значної міри позбавлення того, на що орендодавець розраховував при укладенні договору оренди земельної ділянки, зокрема: чи мав орендодавець можливість контролювати дії орендаря з державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, оскільки передача земельної ділянки відбулася у день підписання договору оренди, а державна реєстрація лише через чотири роки, та чи мав орендодавець підстави розраховувати, що строк дії договору оренди закінчиться саме у 2017 році.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідач просив стягнути з позивача понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 8700,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1 - 4, 6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу адвоката, здійснених позивачем, ним надано договір про надання адвокатських послуг від 27.02.2020 року з адвокатом, відповідно до п. 5 якого вартість послуг складає 8700,00 грн, опис витрат на правничу допомогу від 27.02.2020 року, відповідно до якого їх вартість складається з наступних витрат: складання адвокатського запиту 1500,00 грн, складання відзиву 2500,00 грн, представництво інтересів у суді 4700,00 грн, копію платіжного доручення № 421 від 03.03.2020 року АТ Альфа-Банк про оплату юридичних послуг в розмірі 8700,00 грн, витяг з веб-сторінки електронного банкінгу про надходження вказаних коштів на рахунок адвоката.

Позивачем в судовому засіданні було заявлено клопотання про не співмірність заявлених витрат складності справи та участі у ній адвоката.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що в матеріалах справи наявні копії адвокатських запитів Ружицького В.В. , відзив на позов.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи те, що вказана справа не є складною, а судове засідання, в яке з`являвся адвокат Ружицький В.В. в переважній більшості випадків відкладалося через неявку позивача, зумовлену обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а в судове засідання, в якому провадилося розгляд справи по суті, адвокат Ружицький В.В. не з`явився, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до 2500 грн. А отже, у зв`язку з відмовою у задоволені позову з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства Сільськогосподарська агрофірма Єлізавета необхідно стягнути судові витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою, у розмірі 2500 гривень 00 копійок.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 264 - 265, 268, 273, 354, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства Сільськогосподарська агрофірма Єлізавета про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 02 січня 2009 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Сільськогосподарська агрофірма Єлізавета - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства Сільськогосподарська агрофірма Єлізавета судові витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою, у розмірі 2500 (двох тисяч п`ятисот) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ЦПК України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Дата складання повного рішення суду - 02 жовтня 2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Приватне підприємство Сільськогосподарська агрофірма Єлізавета , місцезнаходження: Донецька область, Костянтинівський район, с. Тарасівка, вул. Московська, 56, ЄДРПОУ 30835241.

Суддя