Рішення

від 02.10.2020 по справі 340/2354/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2354/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

судді Казанчук Г.П.

за участю секретаря судового засідання - Сосновської В.С.

за присутності:

представника позивача - Красноголовець О.П.

представника відповідача - Данілова С.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом агрофірми "Хлібороб" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності, а також зобов`язання вчинити дії, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

Агрофірма Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі позивач) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про:

- визнання протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, що полягає у незабезпеченні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку Агрофірма «Хлібороб» у формі товариства з обмеженою відповідальністю має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 1 336 531,67 грн.;

- зобов`язання Державну податкову службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку Агрофірма «Хлібороб» у формі товариства з обмеженою відповідальністю має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 1 336 531,67 грн.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без викликом сторін та сторонам встановлено строки для подачі процесуальних заяв (а.с.161-162).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року суд перейшов до розгляду справи з викликом сторін (а.с.204).

В обґрунтування позовних вимог Агрофірма Хлібороб у формі ТОВ вказує на протиправне не відображення контролюючим органом в системі електронного адміністрування ПДВ суми 1336531,67 грн., на яку агрофірма має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та яка набута нею в результаті переходу реєстраційного ліміту ПДВ від реорганізованих шляхом приєднання до агрофірми ТОВ Кочубій , ТОВ Агрофірма Кочубій , ТОВ Айова та ПП Агрофірма Відродження . Позивач стверджує, що виконав усі залежні від нього умови збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, однак відповідач без належних правових підстав не вчиняє необхідні дії для відновлення показників в системі електронного адміністрування ПДВ.

Від Державної податкової служби України (надалі відповідач) надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не обґрунтовані та зазначено про доцільність відмови в їх задоволенні, оскільки з метою врегулювання питання щодо збільшення реєстраційної суми наступника на підставі показників формули платника що реорганізується, тривають роботи по доопрацюванню системи електронного адміністрування ПДВ в частині обрахунку суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладі і після доопрацювання зазначеного механізму відповідна інформація буде опублікована на офіційному веб-порталі ДПС. Враховуючи зазначене представник відповідача посилається на відсутність протиправної бездіяльності з боку ДПС України (а.с.187-188).

Агрофірмою Хлібороб у формі ТОВ подано відповідь на відзив ДПС України, в якій зазначено про те, що через недоліки системи адміністрування ПДВ порушуються права поизвача, оскільки він позбавлений можливості реалізувати належне йому право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 1336532,67 грн. (а.с.191-194).

ДПС України подано заперечення щодо відповіді на відзив, в якому зазначено про те, що за наслідками проведеної документальної перевірки діяльності ТОВ Агрофірма у формі ТОВ за період з 01.01.2019 по 31.03.2019 р. складено акт від 27.06.2019 р. №275/11-28-12-03/30702633, яким встановлено порушення вимог податкового законодавства, що призвело до завищення від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 2133,2 тис.грн. (а.с.209-211).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2020 року витребувані додаткові докази від ДПС України та державних реєстраторів (а.с.249-250).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, -

В С Т А Н О В И В:

Агрофірма Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі Товариство), код ЄДРПОУ 30702633, перебуває на обліку в Голованівській ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області, як платник податків, що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (копія документа додається) та є платником ПДВ.

Згідно протоколу загальних зборів ТОВ Кочубій від 24 липня 2018 р., (код ЄДРПОУ 33343764), адреса реєстрації: 20540, Черкаська обл., Катеринопільський р-н, с. Мокра Калигірка, вул. Б. Хмельницького, 2А, було прийняте рішення про припинення (реорганізацію) підприємства шляхом приєднання до Агрофірми Хлібороб у формі ТОВ а.с.33-35).

Згідно протоколу загальних зборів ТОВ Агрофірма Кочубій від 24 липня 2018 р., (код ЄДРПОУ 33708245), адреса реєстрації: 2611, Кіровоградська обл., Новоархангельський р-н, с. Кальниболота, вул. Центральна, 82, було прийняте рішення про припинення (реорганізацію) підприємства шляхом приєднання до Агрофірми Хлібороб у формі ТОВ (а.с.36-38).

Згідно рішення власника ТОВ Айова від 24 липня 2018 р., (код ЄДРПОУ 32285780), адреса реєстрації: 20400, Черкаська обл., Тальнівський р-н, м. Тальне, вул. Вокзальна, 103, було прийняте рішення про припинення (реорганізацію) підприємства шляхом приєднання до Агрофірми Хлібороб у формі ТОВ (а.с.39-40).

Згідно рішення власника ПП Агрофірма Відродження від 24 липня 2018 р., (код ЄДРПОУ 31686560), адреса реєстрації: 22612, Вінницька обл., Оратівський р-н, м. с. Чернявка, вул. Першотравнева, 21 А, було прийняте рішення про припинення (реорганізацію) підприємства шляхом приєднання до Агрофірми Хлібороб у формі ТОВ (а.с.41-42).

В результаті проведених реорганізаційних дій по вказаним підприємствам в ЄДР було вчинено запис про припинення таких товариств, що підтверджується Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:

- ТОВ Кочубій - 21.12.2019 р. (а.с.13-17);

- ТОВ Агрофірма Кочубій - 14.06.2019 р. (а.с.18-21);

- ТОВ Айова - 02.10.2019 р. (а.с.22-26);

- ПП Агрофірма Відродження - 21.10.2019 р. (а.с.27-31).

Відповідно до пункту 1 статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Агрофірма Хлібороб у формі ТОВ є єдиним та повним правонаступником вищевказаних товариств за всіма їх майном, правами та зобов`язаннями по відношенню до всіх кредиторів і боржників, а також включаючи всі права та зобов`язання, які оскаржуються в судовому та позасудовому порядку, а також і тих активів. Внаслідок чого було складено чотири передавальні акти, які, в свою чергу, затверджені протоколами загальних зборів учасників вказаних вище підприємств, а також і протоколом Агрофірми Хлібороб у формі ТОВ (а.с.50-127).

Вище перелічені товариства мали позитивне значення Реєстраційного ліміту (сума ПДВ, розрахована згідно п. 200 1 .3. ст ПКУ), яка дає право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно Витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ:

- №18753898 від 18.03.2019 р. ТОВ Кочубій мало суму податку 898369,04 грн. (а.с.43);

- №20748861 від 20.02.2019 р. ТОВ Агрофірма Кочубій мало суму податку 251912,15 грн. (а.с.44);

- №20748839 від 20.02.2019 р. ТОВ Айова мало суму податку184566,57 грн. (а.с.45),

- №18727649 від 20.02.2019 р. ПП Агрофірма Відродження мало суму податку 1683,91 грн. (а.с.46).

Загальна сума податку по вищезазначених юридичних особах складає 1336531,67 грн.

Враховуючи можливість перенесення суми на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, ним у складі поданої податкової декларації з податку на додану вартість за 4 квартал 2019 р. було подано Додаток 4 Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) , р/н квитанції (а.с.140-142).

Проте, не зважаючи на подану позивачем заяву платника податку, що є правонаступником платників податку, які реорганізовано, що детально описано вище, а також той факт, що вказані вище всі чотири товариства остаточно було припинено ще в 2019 році, реєстраційну суму (УНакл) реорганізованих підприємств, правонаступником яких є Агрофірма Хлібороб ТОВ, податковим органом не враховано в реєстраційній сумі (УНакл) останнього в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Позивачем до Державної податкової служби України направлено лист-вимога №287 від 01.04.2020 року в якому зазначено про необхідність виконання вимог чинного законодавства щодо збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 1336531,67 грн. (а.с.143-146).

На зазначений лис-вимогу ДПС України надана відповідь від 29.05.2020 року №17544/6/99-0004-01-01-06 про те, що з метою врегулювання питання щодо збільшення реєстраційної суми правонаступника на підставі показників формули платника що реорганізується, ДПС тривають роботи по доопрацюванню системи електронного адміністрування ПДВ в частині обрахунку суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та /або розрахунки коригування в ЄРПН, з метою реалізації вимог статті 200 1 Податкового Кодексу України. Крім того зазначено про те, що після доопрацювання зазначеного механізму відповідна інформація буде опублікована на офіційному веб-порталі ДПС (а.с.147).

Отже бездіяльність ДПС України щодо не збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Пунктом 200 1 .3. статті 200 1 Податкового кодексу України та пунктом 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (надалі Порядок №569), встановлено порядок переходу реєстраційного ліміту ПДВ від реорганізованого підприємства до його правонаступника, а саме: Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:

УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ;

де:

УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником;

УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200 1 .2 цієї статті.

?Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу.

УНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

УВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;

УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Сума ?Накл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обрахунку суми ?Накл правонаступника такого платника податку.

Згідно приписів пункту 14 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, за наявності у платника податку, який реорганізується, суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 розділу V Кодексу (УНакл), такий платник податку має право подати заяву про використання такої суми під час обрахунку суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 розділу V Кодексу (УНакл), правонаступника. Така заява подається у складі податкової декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку.

ТОВ Кочубій при подачі податкової декларації на додану вартість 18.03.2019 р. подало Додаток 4 Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) де в таб. 5 вказало, що згідно передавального акту від 30.10.2018 р. сума УНакл, що підлягає включенню до обрахунку суми УНакл правонаступника згідно з часткою зазначеною в передавальному акті складає - 898369,04 грн. (а.с.128-130).

ТОВ Агрофірма Кочубій при подачі податкової декларації на додану вартість 20.02.2019 р., що підтверджується квитанцією, подало також Додаток 4 Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) де в таб. 5 вказало, що згідно передавального акту від 31.10.2018 р. сума УНакл, що підлягає включенню до обрахунку суми УНакл правонаступника згідно з часткою зазначеною в передавальному акті складає - 251912,15 грн. (а.с.131-133).

ТОВ Айова при подачі податкової декларації на додану вартість 20.02.2019 р., що підтверджується квитанцією, подало також Додаток 4 Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) де в таб. 5 вказало, що згідно передавального акту від 31.10.2018 р. сума УНакл, що підлягає включенню до обрахунку суми УНакл правонаступника згідно з часткою зазначеною в передавальному акті складає - 184566,57 грн. (а.с.134-136).

ПП Агрофірма Відродження при подачі податкової декларації на додану вартість 19.02.2019 р., що підтверджується квитанцією, подало також Додаток 4 Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) де в таб. 5 вказало, що згідно передавального акту від 16.11.2018 р. сума УНакл, що підлягає включенню до обрахунку суми УНакл правонаступника згідно з часткою зазначеною в передавальному акті складає - 1683,91 грн. (а.с.137-139).

У відповідності до пункту 200 1 .3 статті 200 1 розділу V Кодексу (УНакл), правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі податкової декларації з податку за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про використання суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 розділу V Кодексу (УНакл), реорганізованого платника податку (таблиця 6 додатка 4) під час обрахунку суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 розділу V Кодексу (УНакл), такого правонаступника.

Згідно Додатку 4 Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) , поданої позивачем разом з податкової декларацією з ПДВ за 4 квартал 2019 року, у таблиці 6 зазначені суми податку сформованих на момент державно реєстрації припинення юридичних осіб на загальну суму 1336532 (а.с.142).

Дослідивши вищеописані документи, суд дійшов висновку, що і товариствами, які приєднувались, так і позивачем дотримано всіх процесуальних дій, які передбачені чинним законодавством України, для передачі від реорганізованих платників податків до правонаступника суми, на яку останнє має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування. Жодних інших дій для перенесення сум (збільшення) у системі електронного адміністрування ПДВ значення суми ПДВ, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні або розрахунки, нормативними документами не передбачені.

Відповідно до п. 200 1 .1 ст. 200 1 Податкового кодексу України визначено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу.

Пунктом 13 Порядку №569 визначено, що податковий орган автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Таким чином, згідно положень податкового законодавства система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні, а саме на рівні Держаної податкової служби України, а відтак на цьому ж рівні відбуваються і усі дії пов`язані з перенесенням, відображенням (збільшенням) та автоматичним обчисленням реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули зафіксованої п. 200 1 .3 ст. 200 1 Податкового кодексу України та пункту 9 Порядку №569, тобто саме на Державну податкову службу України покладається обов`язок щодо забезпечення збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в тому числі у правонаступника і на суму ?Накл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення.

Згідно відповіді ДПС України, а також змісту відзиву на позов, єдиною підставою не збільшення реєстраційного ліміту ПДВ від реорганізованих підприємств до позивача зазначається доопрацювання системи електронного адміністрування ПДВ. При цьому, жодних заперечень чи розбіжностей щодо суми реєстраційного ліміту в розмірі 1336531,67 грн. з боку податкового органу не надходило.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Проаналізувавши наведене, суд погоджується з доводами позивача, що незабезпечення збільшення у системі електронного адміністрування ПДВ значення суми податку на додану вартість, на яку Агрофірма Хлібороб у формі ТОВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на 1336531,67 грн. - є протиправною бездіяльністю Державної податкової служби України.

Оскільки зауважень чи заперечень щодо порядку формування вказаної суми податку та її розміру 1336531,67 грн. у відповідача відсутні, а його доводи про відсутність технічної можливості виконати спірну операцію у системі електронного адміністрування ПДВ, відхиляються судом з тих підстав, що право платника на суму податку на додану вартість, на яку Агрофірма Хлібороб у формі ТОВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, не може ставитись у залежність від недосконалості програмного, технічного та іншого забезпечення, електронних систем та підсистем контролюючого органу.

Принагідно суд вважає за необхідне зазначити, що вживаючи усіх заходів щодо офіційного з`ясування обставин у даній справі, судом ухвалою від 08 вересня 2020 року витребувана від ДПС України інформація про наявність залишків коштів в системі електронного адміністрування ПДВ в розрізі припинених підприємств та витребувані інші докази (а.с.249-250), натомість вимоги зазначеної ухвали ДПС України, як стороною у справі, не були виконані.

Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України суд зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відтак, законодавець наділив суд повноваженнями спонукати суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження).

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Натомість, у даному випадку повноваження відповідача є не дискреційні, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, посилаючись на недоліки у роботі власної електронної системи.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі "Олссон проти Швеції" від 24.03.1988) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Зокрема, необхідно врахувати правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України", в якому суд зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

В дослідженому судом випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Державної податкової служби України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку агрофірма хлібороб у формі ТОВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на 1336531,67 грн., є отриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4204, що підтверджується платіжним дорученням №2297 від 15.06.2020 року (а.с.7), а відтак суму сплаченого судового збору належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 255, 257 - 263, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов агрофірми "Хлібороб" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової служби України задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, що полягає у незабезпеченні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку Агрофірма «Хлібороб» у формі товариства з обмеженою відповідальністю має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 1 336 531,67 гривень.

Зобов`язати Державну податкову службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку Агрофірма «Хлібороб» у формі товариства з обмеженою відповідальністю має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 1 336 531,67 гривень.

Стягнути на користь агрофірми "Хлібороб" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (с. Наливайка, Голованівський район, Кіровоградська область, 26512; код в ЄДРПОУ 30702633) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4204 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України .

Повний текст рішення суду складено 05.10.2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук