МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 жовтня 2020 р. справа № 400/2849/20 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спроощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001
до відповідача:товариство з обмеженою відповідальністю "ФРЕЙ ТРЕЙД", вул. Гетьмана Полуботка, 7, Чернігів, 14000,
про:накладення арешту на кошти та інші цінності, ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі-позивач) звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Джувел (далі-відповідач) про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банках для стягнення податкового боргу в сумі 2 766 647,67 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 2 766 647,67 грн., але відсутнє майно для погашення боргу.
Ухвалою суду від 20.07.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву.
Від відповідача до суду відзив не надходив, а копія вищезазначеної ухвали, яку суд направив відповідачу, повернулась до суду без вручення.
Частиною 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Ухвалою від 02.10.2020 р. судом змінено назву відповідача за клопотанням позивача. Суд також зазначає, що разом із назвою позивач під час розгляду даної справи змінив і місце реєстрації, однак суд не вбачає підстав для передачі даної справи до іншого суду, оскільки на час відкриття провадження відповідач був зареєстрований у м. Миколаєві та на час надіслання йому податкові повідомлення - рішення місцем реєстрації було м. Миколаїв. Більш того, суд вважає, що у разі передачі справи до іншого суду існує вірогідність повторної зміни назви і адреси відповідача під час провадження справи, така поведінка відповідача дає підстави вважати наявність мети ухилення від сплати податків.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України.
Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.
Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Згідно розрахунку податкової заборгованості (а. с. 5), за відповідачем рахується податковий борг за невиконання зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 2 766 647,67 грн. і у зв`язку з відсутністю у відповідача майна просить накласти арешт на кошти, що знаходяться в банках.
Так, відповідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі-ПК України), податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 названого Кодексу контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Підпунктом 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України визначено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
В п. 87.2 ст. 87 ПК України зазначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Таким чином, можливість застосування судом такого заходу як арешт коштів на рахунку платника податків пов`язується законодавцем з наявністю документально підтверджених контролюючим органом податкового боргу платника податків та відсутністю у останнього майна або доведення того, що балансова вартість наявного майна менша суми податкового боргу.
Відповідно до пп. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На адресу відповідача надсилалась податкова вимога від 21.01.2020 р. №780-50 та отримана відповідачем, що підтверджується копією поштового відправлення (а. с. 33).
За приписами пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Позивач надав первинні документи (податкові повідомлення-рішення), що підтверджують наявність у відповідача податкової заборгованості перед бюджетом станом на час звернення до суду з даним позовом на загальну суму 2 766 647,67 грн.
Позивач надав Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, які свідчать про відсутність майна у відповідача, витяг з Бази даних АІС «Автомобіль» (а. с. 36-37).
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач своїм правом не скористався, доказів сплати податкового боргу чи оскарження податкових повідомлень - рішень суду не подав.
За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У даній справі відсутні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 2, 12, 19, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) до товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕЙ ТРЕЙД" (вул. Гетьмана Полуботка, 7, Чернігів, 14000, ідентифікаційний код 42806670) ідентифікаційний код 42806670) задовольнити.
2. Накласти арешт на кошти і цінності на товариство з обмеженою відповідальністю "ФРЕЙ ТРЕЙД" (вул. Гетьмана Полуботка, 7, Чернігів, 14000, ідентифікаційний код 42806670), що знаходяться в банку, достатні для стягнення податкового збору в сумі 2 766 647,67 грн. на користь держави.
3.Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Є. В. Марич
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2020 |
Оприлюднено | 07.10.2020 |
Номер документу | 91979315 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Марич Є. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні