Ухвала

від 05.10.2020 по справі 160/3853/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 160/3853/20

адміністративне провадження № К/9901/23481/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі №160/3853/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особо, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Преміум Кредит про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

УСТАНОВИВ:

І. Суть справи

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, у якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни ВП 61663412, яке відкрито 30 березня 2020 року при примусовому виконанні виконавчого напису, що видав приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 24 квітня 2020 року, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року, задовольнив позов:

- визнав протиправною та скасував постанову про відкриття виконавчого провадження № 61663412 від 30 березня 2020 року, прийняту приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною.

Суди встановили, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із прийняттям приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною 30 березня 2020 року постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса.

Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов, виходили з того, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною прийнято постанову від 30 березня 2020 року про відкриття виконавчого провадження ВП №61663412 за виконавчим документом - виконавчим написом №4182, який виданий 14 березня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Преміум Кредит заборгованості у розмірі 6613,32 грн, за яким боржник ОСОБА_1 у виконавчому окрузі, в якому цей приватний виконавець здійснює свою діяльність, не проживає та його майно відсутнє. Отже, виконавець прийняв оскаржувану постанову всупереч вимог Закону України Про виконавче провадження , що є підставою для визнання її протиправною і скасування.

У своїй касаційній скарзі приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі №160/3853/20 та відмовити у задоволенні позову. Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження.

Стосовно клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, то Верховний Суд вважає за необхідне його задовольнити з наступних підстав.

Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду була ухвалена 11 серпня 2020 року, цього ж дня складено та підписано повний текст цієї постанови. Скаржник подав касаційну скаргу 11 вересня 2020 року.

Отже, оскільки скаржник подав касаційну скаргу протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, Верховний Суд визнає поважними наведені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Проте, ознайомившись з доводами касаційної скарги, Верховний Суд вважає за потрібне відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

До того ж, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України ) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Стаття 287 КАС України врегульовує особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначає право учасників виконавчого провадження звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо особа вважає, що рішенням державного виконавця порушено її права, свободи чи інтереси.

Верховний Суд встановив, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті у справі, предмет спору в якій підпадає під дію положень статті 287 КАС України. Одночасно, у касаційній скарзі скаржник посилається на те, що зазначена справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Скаржник мотивує свою касаційну скаргу тим, що судові рішення ухвалені у даній справі на підставі неповного та без всебічного з`ясування обставин. Однак, в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин, скаржником не обґрунтовано.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Водночас аналіз ухваленого у цій справі судового рішення і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 248, 287, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі №160/3853/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особо, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Преміум Кредит про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду