Постанова

від 30.09.2020 по справі 509/3968/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

30 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 509/3968/16-ц

провадження № 61-8755св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник - приватне підприємство Строй-Сервіс Плюс ,

заінтересована особа -Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 грудня 2016 року в складі судді Бочарова А. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 20 березня 2019 року в складі колегії суддів: Кравця Ю. І., Журавльова О. Г., Комлевої О. С.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року приватне підприємство Строй-Сервіс Плюс (далі - ПП Строй-Сервіс Плюс ) звернулося до суду із заявою, у якій просило суд визнати відумерлою спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді земельної ділянки № 5 , площею 1,62 га, розташованої на полі № 10 Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та земельної ділянки № 6 , площею 1,62 га, розташованої на полі № 10 Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та передати її у комунальну власність територіальної громади смт. Таїрове Овідіопольського району Одеської області в особі Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області.

Заява мотивована тим, що ПП Строй-Сервіс Плюс є власником земельної ділянки, яка з двох сторін межує з земельними ділянками в„– 6 та в„– 8 , які належать ОСОБА_2 . Посилаючись на те, що з 2010 року спірні земельні ділянки не були зареєстровані за іншими особами, ПП Строй-Сервіс Плюс вважало, що є підстави вважати, що спадкова справа не заводилась та відкрита після смерті ОСОБА_2 спадщина підлягає визнанню відумерлою.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 грудня 2016 року заяву ПП Строй-Сервіс Плюс задоволено.

Визнано відумерлою спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді земельної ділянки № 5 , площею 1,62 га, розташованої на полі № 10 Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5123755800:01:002:0217, та земельної ділянки № 6 , площею 1,62 , розташованої на полі № 10 Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5123755800:01:002:0218.

Вирішено передати земельну ділянку № 5 , площею 1,62 га, розташовану на полі № 10 Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5123755800:01:002:0217, у комунальну власність територіальній громаді смт. Таїрове Овідіопольського району Одеської області в особі Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області.

Вирішено передати земельну ділянку № 6 , площею 1,62 га, розташовану на полі № 10 Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5123755800:01:002:0218, у комунальну власність територіальній громаді смт. Таїрове Овідіопольського району Одеської області в особі Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив із того, що спадкоємці як за законом, так і за заповітом у ОСОБА_2 відсутні, з часу відкриття спадщини сплинув один рік та місцезнаходженням спадщини є землі Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, що повністю відповідає приписам частини першої статті 1277 ЦК України і є підставою для задоволення заяви.

Не погоджуючись із указаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 як особа, яка не приймала участі у справі, проте вважала, що оскаржуваним рішенням порушені її права подала апеляційну скаргу.

Постановою Одеського апеляційного суду від 20 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 грудня 2016 року залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити у задоволенні заяви.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неналежним чином досліджено надані докази у їх сукупності, зокрема заповіт від 04 березня 2003 року, відповідно до якого ОСОБА_2 усе своє майно, що буде належати їй на момент її смерті заповідала ОСОБА_1 . Зазначала, що на виконання вимог статті 1269 ЦК України та у строк, передбачений статтею 1270 ЦК України, 27 січня 2011 року вона написала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та рекомендованим поштовим відправленням направила до Першої луганської державної нотаріальної контори. Проте, 14 березня 2017 року, звернувшись до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Саганович О. Ю. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, 16 березня 2017 року отримала відповідь про те, що вона пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини. Після чого звернулась до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Враховуючи викладене, вважала, що суди при ухваленні рішення про визнання спадщини відумерлою не дослідили усіх обставин справи, а саме достеменно не переконалися у тому, що після смерті ОСОБА_2 не залишилось спадкоємців, у зв`язку з чим дійшли помилкового висновку про задоволення заяви.

Аргументи особи, що подала відзив на касаційну скаргу

У червні 2019 року Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що рішення судів є законними і обґрунтованими.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Камянобродським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції складений актовий запис від 30 липня 2010 року № 427.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді: земельної ділянки № 5 , площею 1,62 га, розташованої на полі № 10 Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5123755800:01:002:0217, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 13 вересня 2004 року № ОД 020388, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № ТІ - 4322-18; земельної ділянки № 6 , площею 1,62 га, розташованої на полі № 10 Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5123755800:01:002:0218, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 13 вересня 2004 року № ОД 020389, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № ТІ - 4323-18.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду як особа, яка не брала участі у справі, вважаючи, що суд вирішив питання про її права та інтереси (частина перша статті 352 ЦПК України, у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, який діяв на час ухвалення постанови судом апеляційної інстанції).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, який діяв на час ухвалення постанови судом апеляційної інстанції) суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Такий висновок зроблено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 лютого 2020 року у справі

№ 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).

Тобто, у разі з`ясування, що рішенням суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 не вирішувалося, апеляційному суду необхідно було закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, а не розглядати справу по суті.

Проте, під час перегляду справи в апеляційному порядку, апеляційним судом вказані норми процесуального права дотримані не були, не встановлено чи порушені права ОСОБА_1 рішенням суду першої інстанції, при цьому апеляційний суд здійснив апеляційний перегляд справи по суті.

Разом з тим, апеляційний суд відхиляючи доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було враховано те, що на момент прийняття оскаржуваного рішення суду ОСОБА_1 була спадкоємцем за заповітом від 04 березня 2003 року послався на постанову Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року, якою ОСОБА_1 відмовлено у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини.

Проте, згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 листопада 2019 року постанову Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року скасовано, рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2017 року залишено в силі.

Також ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 21 червня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання заповіту дійсним, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на земельну ділянку.

Частиною четвертою статті 411 ЦПК України встановлено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущено тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного суду від 20 березня 2019 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун