Постанова

від 05.10.2020 по справі 920/329/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2020 р. Справа№ 920/329/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Ходаківської І.П.

Пономаренка Є.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Середино-Будської міської ради

на рішення Господарського суду Сумської області від 17.02.2020 (повний текст складено 21.02.2020)

у справі №920/329/18 (суддя Соп`яненко О.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Укрсвітлолізинг"

до Середино-Будської міської ради

про стягнення 91 944, 77 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Укрсвітлолізинг" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Середино-Будської міської ради про стягнення 91 944,77 грн., з яких: 69 520,10 грн. заборгованість по орендній платі, 1 330,12 грн. пені, 4 316,43 грн.. інфляційних збитків, 5 395,48 грн.- 3% річних, 11 382,64 грн. неустойки.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №01/ОР оренди світлодіодного обладнання від 12.09.2013 р., а також просить стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Сумської області від 17.02.2020 по справі №920/329/18 позов задоволено частково.

Стягнуто з Середино-Будської міської ради на користь Публічного акціонерного Товариства "Національна акціонерна компанія "Укрсвітлолізинг" 69 520,10 грн основного боргу, 1 203, 73 грн пені, 4 316,43 грн інфляційних збитків, 5 395,48 грн 3% річних, 11 382,64 грн неустойки, 1 758,48 грн витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині в позові відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначив, що відповідач не подав суду доказів сплати боргу або обґрунтованих заперечень вимогам позивача, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати за період: березень 2017-березень 2018.

Також судом першої інстанції було здійснено власний розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат та вказано на обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 11 382,64 грн. неустойки на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Середино-Будська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Сумської області від 17.02.2020 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що порушення прав позивача відбулося у січні 2015, тоді як з даним позовом позивач звернувся 04.05.2018, тобто із пропуском трирічного строку на звернення до суду. Також, за твердженням апелянта, суд першої інстанції не врахував вимоги ч. 6 ст. 232 ГПК України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями по справі №920/329/18 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г. судді: Пашкіна С.А., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 відкрито апеляційне провадження по справі та повідомлено, що розгляд апеляційної скарги відбуватиметься за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2020 року № 09.1-07/331/20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г у відпустці в зв`язку з вагітністю та пологами.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2020 року для розгляду справи №911/290/20 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді - Ходаківська І.П., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2020 року апеляційну скаргу Середино-Будської міської ради прийнято до свого провадження.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 року № 09.1-08/3194/20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2020 року для розгляду справи №920/329/18 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю, Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Середино-Будської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 17.02.2020 року у справі № 920/329/18.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не заявлено.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

12 вересня 2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Укрсвітлолізинг" (орендодавець) і Середино-Будською міською радою (орендар) було укладено договір №01/ОР оренди світлодіодного обладнання (далі за текстом - "Договір"), відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування вуличні світлодіодні світильники LED-SU-24-60-S-336-X згідно переліку, наведеного у Додатку №1 до цього Договору у разі настання відкладальної обставини (набуття позивачем права власності на майно за окремим договором на його закупівлю із застосуванням процедур, визначених Законом України "Про здійснення державних закупівель") для забезпечення зовнішнього вуличного освітлення м. Середино-Буда.

Згідно п. 1.3. Договору вартість майна визначена станом на день передачі його в оренду становить 153 333 грн. 33 коп., крім того ПДВ 30 666 грн. 67 коп., усього - 184 000 грн. 00 коп.

Зі змісту п. 2.1. Договору вбачається, що відповідач вступає в строкове платне користування майном протягом 5 робочих днів з моменту настання відкладальної обставини, зазначеної в п. 1.2. Договору, але не раніше дати підписання сторонами акта приймання-передавання майна за цим Договором.

Пунктом 3.1. Договору в редакції Додаткової угоди №3 від 20.01.2015 до Договору передбачено, що орендна плата включає сплату послуг оренди у розмірі 20% за рік від вартості майна. Розмір орендної плати наведений у Додатку №2 до цього Договору і становить 3 066 грн. 67 коп. з ПДВ за один місяць оренди. Розмір квартальної (три місяці) орендної плати становить 9200 грн. 01 коп. з ПДВ. Коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється в порядку, визначеному цим Договором.

Орендар сплачує орендну плату протягом дії Договору щомісячно (п. 3.2).

Згідно п. 3.3. Договору позивач щомісячно складає та направляє відповідачу на підпис два примірники Акту виконаних робіт/наданих послуг. Відповідач зобов`язується протягом 5 робочих днів підписати два примірники такого Акту та один з них повернути позивачу. У випадку невиконання відповідачем свого обов`язку щодо підписання та повернення позивачу такого акта факт користування майном за відповідний місяць оренди вважається підтвердженим.

Відповідно до п. 3.4. Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Зі змісту п. 3.6. Договору вбачається, що орендна плата перераховується позивачу щомісячно до 15 числа поточного місяця за попередній місяць оренди.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 28.11.2013 р. позивач передав відповідачу обумовлене світлодіодне обладнання згідно акту приймання-передачі товару, підписаного належним чином представниками сторін.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що він належним чином виконував умови договору та передав відповідачу майно, проте в порушення взятих на себе зобов`язань з березня 2017 р. по березень 2018 р. у відповідача виникла заборгованість зі сплати орендних платежів в загальному розмірі 69 520,10 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, 28.11.2013 позивач передав відповідачу обумовлене світлодіодне обладнання (що підтверджується актом приймання-передачі).

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.4 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується позивачу щомісячно до 15 числа поточного місяця за попередній місяць оренди (п. 3.6 договору).

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідач не здійснював оплати орендної плати з березня 2017 року. Даного твердження відповідачем не спростовано.

Таким чином, починаючи з 01.03.2017, відповідач не виконує свої зобов`язання в частині оплати орендної плати, в зв`язку з чим утворилась заборгованість за договором.

Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Згідно з п. 7.2. Договору Позивач має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку у разі невнесення орендної плати протягом двох місяців.

Як встановлено вище, відповідач не вносив плату за користування річчю більше ніж трьох місяців підряд.

Позивачем надіслано на адресу відповідача лист-повідомлення від 22.01.2018 № 10, в якому ним повідомлялось про розірвання договору оренди світлодіодного обладнання від 12.09.2013 № 01/ОР, а також позивач вимагав повернути майно.

Проте, відповідач майно не повернув, відповіді на вказане повідомлення позивачу не надсилав.

Лист-повідомлення від 22.01.2018 № 10 Відповідач отримав 29.01.2018, про що свідчить повідомлення про вручення, а отже договір вважається розірваним з 29.01.2018.

Відповідно до ч. 2 ст. 782 ЦК України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з 29.01.2018 дія договору оренди припинилась.

В той же час, відповідно до п. 3.8. договору оренди у разі припинення (розірвання) договору орендар сплачує оренду плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою.

За змістом ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 2, 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Тобто, з урахуванням викладеного сторони не позбавлені передбачити в договорі оренди положення щодо обов`язку орендаря сплачувати орендодавцю орендну плату після припинення дії договору оренди до дня фактичного повернення майна.

Таке право сторін повністю узгоджується із приписами глави 58 Цивільного кодексу України оскільки буде передбачати продовження обов`язку внесення плати за користування майном.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 530 ЦК України Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем орендні платежі за період з березня 2017 по березень 2018 оплачені не були, у зв`язку з чим є вірним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог у сумі 69 520,10 грн.

Також, відповідачем було подано заяву про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

При застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст. 267 Цивільного кодексу України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

У зобов`язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов`язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов`язання мало бути виконане.

Враховуючи п.п. 3.2, 3.4., 3.6 договору та те, що строк виконання зобов`язання з оплати здійснюється щомісячного до 15 числа поточного місяця за попередній місяць оплати, враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення заборгованість за березень 2017 - березень 2018, а тому є необґрунтованими твердження відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності.

Стосовно позивних вимог в частині стягнення 11 382,64 грн. неустойки, то колегія суддів вважає за можливе зазначити про наступне.

Згідно ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як було встановлено вище, з 29.01.2018 дія договору оренди припинилась.

Згідно з п. 9.7. Договору у разі розірвання цього Договору, Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю.

Пунктами 4.5. та 7.3. Договору встановлено, що Орендар зобов`язаний, у разі припинення або розірвання цього Договору, повернути Орендодавцеві орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Орендаря. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання Сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендаря.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем позивачу майна по Договору.

Колегія суддів зазначає, що неустойка, яка передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України є спеціальною мірою відповідальності наймача орендованого майна, яка застосовується виключно після припинення договірних відносин з оренди майна.

Оскільки, неустойка у розмірі 11 382,64 грн. відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України була розрахована за квітень 2018 (тоді як позовні вимоги про стягнення орендної плати були заявлені за період березень 2017 - березень 2018), а тому судом першої інстанції було обґрунтовано задоволені позовні вимоги у даній частині.

Стосовно позивних вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційних витрат, то колегія суддів вважає за можливе зазначити про наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов`язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Колегія суддів, перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок 4 316,43 грн. інфляційних збитків та 5 395,48 грн. 3% річних, нарахованих за період з 16.04.2017 по 03.05.2018, погоджується з ним та вважає його вірним.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, колегія суддів зазначає про наступне.

Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов`язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 3.9. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується з урахуванням пені в розмірі 5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок пені у сумі 1 330,12 грн., нарахованої за загальний період з 16.04.2017 по 03.05.2018 (за зобов`язаннями кожного місяця окремо), колегія суддів погоджується з ним та вважає його вірним.

Розрахунок пені здійснений з урахуванням ч. 6. ст. 232 ГК України, а тому посилання апелянта на необґрунтованість розрахунку в цій частині колегія суддів відхиляє.

В той же час, відповідно до ч.1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ч.2 цієї ж статті).

Оскільки позивач звернувся з позовом 07.05.2018, про що свідчить відмітка на штампі вхідної кореспонденції на позовній заяві, а тому, враховуючи подане клопотання про застосування строків позовної давності позовні вимоги в частині стягнення пені правомірно задоволені судом першої інстанції у розмірі 1 203,73 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За наведених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, наведених в оскаржуваному рішенні, а тому відсутні підстави для скасування або зміни рішення Господарського суду Сумської області від 17.02.2020 у справі № 920/329/18.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Середино-Будської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 17.02.2020 у справі № 920/329/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 17.02.2020 у справі № 920/329/18 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 920/329/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді І.П. Ходаківська

Є.Ю. Пономаренко