Постанова

від 06.10.2020 по справі 910/8290/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2020 р. Справа№ 910/8290/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

при секретарі судового засідання Позюбан А.С.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київська поліграфічна Фабрика "Зоря" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.08.2020 за заявою Дочірнього підприємства "Альтернатива" про усунення технічних недоліків(описки) в рішенні

у справі № 910/8290/19 (суддя Ягічева Н.І.)

за позовом Дочірнього підприємства "Альтернатива"

до Приватного акціонерного товариства "Київська поліграфічна Фабрика "Зоря"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хоменко Вікторія Валеріївна

про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Альтернатива" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київська поліграфічна Фабрика "Зоря" про визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності щодо об`єкта нерухомого майна, а саме: будівля, літера "Ф", нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м.Київ, вул.Лугова, 1-А за ПАТ "Київська поліграфічна фабрика "Зоря".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2019, залишеним без зміни постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 та Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду від 30.06.2020 позов задоволено повністю: визнано незаконним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хоменко Вікторії Валеріївни про державну реєстрацію права власності щодо об`єкта нерухомого майна, а саме: будівля, літ. "Ф" нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Лугова, буд.1-А за ПрАТ "Київська поліграфічна Фабрика "Зоря", індексний номер 3996521800000 від 27.09.2016; скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 26.09.2016 за № 16605973 про реєстрацію права власності будівлі, літ. "Ф" нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 1-А ПрАТ "Київська поліграфічна фабрика "Зоря".

28.07.2020 до Господарського суду міста Києва суду надійшла заява від Дочірнього підприємства "Альтернатива" про виправлення описки у рішенні Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 року у справі №910/8290/19, оскільки у мотивувальній та резолютивній частинах рішення, помилково зазначено "реєстраційний номер :3996521800000 від 27.09.2016", замість вірного: "реєстраційний номер 399652180000".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2020 у справі № 910/8290/19 заяву Дочірнього підприємства "Альтернатива" про виправлення описки у рішенні Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 року у справі №910/8290/19 задоволено.

Виправлено описку допущену в мотивувальній частині рішення від 24.10.2019 року у справі №910/8290/19, виклавши абзац у такій редакції: За наслідками проведення судової будівельно-технічної експертизи було складено висновок експерта від 09.11.2018 № 10021/18-43, яким встановлено, що склад зберігання ЗММ (металеві ємності в кількості 6 шт.), який розташований на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 1а, і позначений на схематичному плані під літерою "Ф"(реєстраційний номер 399652180000) та резолютивній частині цього рішення: реєстраційний номер 399652180000 від 27.09.2016 .

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ПАТ "Київська поліграфічна Фабрика "Зоря" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.08.2020 у справі № 910/8290/19 та ухвалити нове рішення яким повернути заяву Дочірнього підприємства "Альтернатива" без розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права, що зумовили прийняття помилкової ухвали суду. Так, апелянт зазначає, що оскільки заява про виправлення описки не була надіслана відповідачу, то у відповідності до ч. 2 ст. 170 ГПК України суд першої інстанції повинен був залишити її без розгляду. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що оскаржуваною ухвалою судом фактично не було внесено виправлення в судове рішення, оскільки рішення приватного нотаріуса ні за № 399652180000, ані за № 3996521800000 не існує.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2020, справа № 910/8290/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 року у справі № 910/8290/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Київська поліграфічна Фабрика "Зоря" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.08.2020 та призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Запропоновано учасникам провадження подати письмовий відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

У відповідності до повідомлень про вручення рекомендованого поштового відправлення, які долучено до матеріалів справи, ухвала суду від 07.09.2020 отримана відповідачем та третьою особою 11.09.2020. Тобто названі учасники справи є належним чином повідомленими про перегляд Північним апеляційним господарським судом даної справи за апеляційною скаргою "Київська поліграфічна Фабрика "Зоря" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.08.2020.

Також рекомендована поштова кореспонденція з ухвалою суду від 07.09.2020 надсилалась на адресу позивача, яка міститься у матеріалах справи та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також зазначалась самими позивачем в заяві про усунення технічних недоліків (описки).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та відносини між ними врегульовані, зокрема Правилами надання поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила).

Відповідно до абзацу третього пункту 116 Правил у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Зі статусу відстеження рекомендованих поштових відправлень на веб-сайті АТ Укрпошта вбачається, що судова кореспонденція, що надсилалась за адресою місцезнаходження юридичної особи позивача, повернута за зворотною адресою з відміткою: інші причини, що не дали змогу вручити .

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Поряд з цим, судова колегія звертає увагу на те, що згідно зі ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 про відкриття апеляційного провадження була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua), тобто усі учасники справи користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до реєстру мали можливість ознайомитися зі змістом вказаної ухвали.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Разом з цим, застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989) (аналогічне застосування прецедентної практики Європейського суду з прав людини викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 908/98/18; від 13.09.2019 у справі № 904/4105/18).

Враховуючи вищенаведене в сукупності, судова колегія вважає, що судом було вчинено необхідні дії, спрямовані на належне повідомлення, зокрема, позивача про перегляд в апеляційному порядку оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, а тому неотримання рекомендованих поштових відправлень, направлених за останньою відомою суду адресою - не є підставою для порушення розумних строків розгляду апеляційної скарги, унормованих п. 10 ч. 3 ст. 2, ст. 256 ГПК України.

Згідно з п. 18) ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення.

За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що клопотань про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлялось, а необхідності призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні судом не встановлено, дана постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд встановивши, що під час виготовлення повного тексту рішенні Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 року у справі №910/8290/19 допущено технічну описку в реєстраційному номері, а також керуючись приписами ст. 243 ГПК України, дійшов висновку про задоволення вказаної заяви та внесення відповідних виправлень.

Колегія суддів, за результатами перегляду даної справи в апеляційному порядку, погоджується з вищенаведеними висновками місцевого господарського суду, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 243 ГПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Описка - це зроблена судом механічна помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Так, звертаючись із заявою про усунення технічних недоліків (описки) позива1 зазначав, що в мотивувальній та резолютивних частинах судового рішення у даній справі помилково зазначено невірний реєстраційний номер, а саме вказано "реєстраційний номер: 3996521800000 від 27.09.2016", замість вірного: "реєстраційний номер 399652180000".

Отже, місцевий господарський суд, встановивши, що в мотивувальній та резолютивній частинах вищезгаданого судового рішення було допущено описку, яка має технічний характер, судова колегія вважає вірним висновок про наявність правових підстав для її виправлення в порядку, визначеному ст. 243 ГПК України.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, а згідно статті І29-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Наведені приписи Конституції України були предметом розгляду Конституційного Суду України, який у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законний інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, державу.

Також, розглядаючи справу № 5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантію прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалене судове рішення, на його виконання.

При цьому, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". Позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії § 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України".

З урахуванням вищенаведеного, виправлення судом описки щодо реєстраційного номера об`єкта нерухомості на переконання колегії суддів спрямовано на належне виконання рішення суду, що узгоджується з одним із основоположних принципів господарського судочинства - обов`язковість виконання рішення суду.

Твердження апелянта про те, що судом фактично не було внесено відповідних виправлень визнаються судом апеляційної інстанції безпідставними, оскільки позивач просив внести зміни щодо реєстраційного номера об`єкта нерухомості, а не рішення приватного нотаріуса, як помилково вказує апелянт.

Щодо аргументів апеляційної скарги в частині наявності підстав для залишення вказаної заяви без розгляду згідно ч. 2 ст. 170 ГПК України, судова колегія зазначає, що вказана норма визначає обов`язковий порядок надіслання заяви іншій стороні в рамках вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у господарських справах, унормованих Розділом V ГПК України. Тоді як, приписами ст. 243 ГПК України, в порядку якої подано відповідну заяву позивачем, не передбачено можливості залишення без розгляду заяви про виправлення описки у зв`язку з ненадісланням її іншій стороні.

Таким чином, за результатами перегляду справи в апеляційній інстанції порушень місцевим господарським судом норм процесуального права, що зумовили прийняття помилкової ухвали суду, Північним апеляційним господарським судом не встановлено.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, ухвала Господарського суду міста Києва від 03.08.2020, відповідає загальним вимогам, встановленим ст. ст. 234, 243 ГПК України, а тому правових підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається. Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Київська поліграфічна Фабрика "Зоря" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.08.2020 підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала - без змін.

Судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (відповідача у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київська поліграфічна Фабрика "Зоря" на ухвалу Господарського міста Києва від 03.08.2020 у справі №910/8290/19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.08.2020 у справі №910/8290/19 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Приватне акціонерне товариство "Київська поліграфічна Фабрика "Зоря".

4. Матеріали справи №910/8290/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк