Постанова

від 22.08.2007 по справі 16/190пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем

України

22.08.2007 р.                                                                          

справа №16/190пн

Донецький апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Дзюби  О.М.

суддів

Акулової  Н.В. , Стойка  О.В.

за участю представників сторін:

від позивача:

ОСОБА_1.,

від відповідача:

Лях В.В. (довіреність №04/40 від

01.08.2007р.), 

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу

Комунального комерційного

підприємства Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" м.Донецьк

на рішення  господарського суду

 Донецької області

від

26.06.2007 року

по справі

№16/190пн (Манжур В.В.)

за позовом

Приватного підприємця ОСОБА_1м.Донецьк

до

Комунального комерційного

підприємства Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" м.Донецьк

про

зобов'язання  переукладання  договору 

оренди нежитлового приміщення

В С Т А Н О В

И В:

Позивач, Приватний

підприємець ОСОБА_1м.Донецьк  ( далі -ПП

ОСОБА_1.), звернувся  до

господарського суду  Донецької області з

позовом про зобов'язання відповідача, Комунальне комерційне

підприємство Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" м.Донецьк (

далі -ККП Донецької міської ради "Донелектроавтотранс"), переукласти

договір оренди нежитлового приміщення

Рішенням господарського суду

Донецької області від 26.06.07року у справі №16/190пн позов задоволено,

зобов'язано  ККП Донецької міської

ради  "Донелектроавтотранс"  переукласти з ПП ОСОБА_1. договір оренди

нежитлового приміщення розташованого за адресою: м.АДРЕСА_1строком на 11

місяців. Судове рішення обґрунтоване тим, що приватний підприємець є належним

орендарем, своєчасно та в повному обсязі 

виконує покладені на нього обов'язки.

ККП Донецької міської ради

"Донелектроавтотранс" не погоджуючись з  ухваленим рішенням від 26.06.07р. у справі

№16/190пн, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначений

судовий акт. В обґрунтування скарги зроблено посилання на те, що судом

при винесенні рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для

справи, та порушені норми матеріального права.

Позивач вважає рішення суду

законним та обґрунтованим, а скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Розпорядженням заступника голови

Донецького апеляційного господарського суду призначена нова колегія для

розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 101

Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи

апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими

доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не

зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість

рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи,

вислухавши доводи присутніх представників сторін,  перевіривши юридичну оцінку обставин справи

та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої

інстанції норм матеріального та процесуального права,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга

не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Господарським судом Донецької

області встановлено, що 25.01.2006року між ПП ОСОБА_1. та ККП Донецької міської

ради "Донелектроавтотранс" був укладений договір оренди за НОМЕР_1на

підставі розпорядження  голови  Донецької міської ради від НОМЕР_2( п.1.1

договору) ( а.с.7-12).

Предметом договору оренди  є нерухоме майно, а саме: частина  нежитлового приміщення площею 36,93м2,

розташована за адресою м.АДРЕСА_1, передане орендарю, в даному випадку приватному

підприємцю ОСОБА_1. позивачу у справі, у тимчасове платне користування для

реалізації продуктів харчування.

З матеріалів справи вбачається, та

встановлено судом першої інстанції, що відповідно до умов пункту 4.1 вказаного

договору орендодавець  протягом 30

календарних днів з моменту підписання передав, а орендар прийняв по акту

прийому-передачі об'єкт оренди ( а.с.14).

При цьому, орендна плата  передбачена розділом 3 договору

НОМЕР_1орендатором вносилась своєчасно та в повному обсязі, що й не оспорюється

відповідачем.

Разом з тим, відповідно до умов

договору, орендар має право проведення необхідного ремонту за свій рахунок по

письмовому дозволу орендодавця            

( крім перепланування і переобладнання приміщення), за яким й звернувся

до орендодавця із заявою на реконструкцію торгового павільйону ( а.с.16), яка

зі сторони  Підприємства залишена без

задоволення.

Розділом 9 договору встановлено

строк дії договору, підстави його переукладення, або розірвання.

Так, згідно п. 9.1 строк дії

договору  встановлений  -  з 01.10.05р. до 01.10.06р. , договір може бути

розірваний у випадку  закінчення  строку, на який він був укладений (п.9.4).

Після закінчення строку дії договору 

його дію може бути продовжено на підставі розпорядження Донецького

міського голови ( п.9.3).

При цьому, орендар після закінчення

строку дії договору має переважне право на інших рівних умовах продовжити  дію договору, при умові відповідного

виконання своїх зобов'язань за договором.

Як вбачається з наданих до справи

документів, за час оренди вищевказаного приміщення відповідачем до позивача,

тобто орендаря,  не було пред'явлено

претензій по утриманню об'єкту оренди, а також не було пред'явлено й інших

претензій по орендній платі.

Договір оренди регулюється нормами

як Цивільного, так і Господарського кодексів України.

Відповідно до п.6 ст.283

Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні

положення  Цивільного кодексу України з

урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

На 

підставі  ч.1.  ст. 777  

Цивільного    кодексу України     передбачено :    наймач, який належно виконує свої обов'язки

за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед

іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має

намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий

строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору

найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, -

в розумний строк. Вказаний строк договором НОМЕР_1 передбачений не був.

В зв'язку зі спливом строку дії

договору 01.10.06р. позивачем,   як  добросовісним   виконавцем 

обов`язків     договору  оренди, 

був  надісланий  лист від  

01.09.2006р до    відповідача  з 

проханням  пролонгації  зазначеного 

договору ( а.с.17).

Як видно з матеріалів справи,  позивач після закінчення строку дії договору

-01.10.06р.- не звільнив орендоване приміщення, так як вважає, що договір має

бути переукладеним на новий строк. 

Водночас, орендар,   здійснював оплату згідно умов договору, що не

заперечується відповідачем.

Також, орендарем надіслані   листи від 03.10.06р. та 09.11.06р.  до  

Донецької  міської  Ради  

з  проханням   продовжити 

строк  оренди  нежитлового 

приміщення та  сприянні в реконструкції

торгівельного павільйону ( а.с.18,24).

Розпорядженням    Донецької 

міської  Ради    за  №

НОМЕР_3.( а.с.6)   було зобов`язано    ККП 

Донецької  міської  Ради               “ Донелектроавтотранс”  забезпечити   

переукладення    договору    оренди 

нежитлового  приміщення ( п.2.)

розташованого за адресою м.АДРЕСА_1, згідно п.1 

цього  розпорядження, в  установленому 

законом  порядку,   строком   

на 11  місяців.  

Відповідачем     до 

суду  першої інстанції були

надані  заперечення, в яких він проти

переукладення договору заперечував, та посилався на те, що     спірне   

Розпорядження   міського  голови 

№ НОМЕР_3.    “  Про 

переукладення    договору  оренди 

нежитлового приміщення    з  фізичною 

особою -підприємцем ОСОБА_1.”   

було  оскаржено    в 

Ворошиловський  

адміністративний  суд м. Донецька,

але    доказів     оскарження 

не надав. Рішення суду з цього приводу не має.

З чого, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду

вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що зазначене  Розпорядження не  було 

оскаржене  в  судовому 

порядку, ніякі міри  до його

оскарження не приймались, так як відповідно до ст.33 Господарського

процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести  ті обставини, на які вона посилається, чого

зроблено останнім не було.

Разом з тим,  також, правомірно зазначено господарським

судом, що вказане Розпорядження не  було

і  виконане  зі 

сторони  відповідача                ( орендодавця).

Не можуть бути взяті до уваги

судовою колегією й посилання відповідача й на те, що ним були направлені

позивачу листи з повідомленням про 

добровільне звільнення орендованого нежитлового приміщення, так як такі

матеріали  в справі відсутні, а також і

відсутні докази їх направлення.

Слід також зазначити, що відповідно

до  частини 2 статті 795 Цивільного

кодексу України,  повернення наймачем

предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який

підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Такого документу, а саме: акту прийому -передачі, яким підтверджується

повернення приміщення, суду першої інстанції також надано не було.

На час прийнятття рішення

господарським судом  позивач  продовжував  

користуватися    приміщенням, та

сплачувати орендну плату, яку йому повернуто не було.

Приписами статті 764 Цивільного

кодексу України передбачено, якщо наймач продовжує користуватися майном після

закінчення строку договору найму, то, за відсутності  заперечень наймодавця протягом одного місяця,

договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

          Жодних претензій з цього приводу

відповідачем до позивача не заявлялось, доказів того, що невиконання орендарем

зазначених умов Договору призвело до будь-яких втрат чи збитків з боку

орендодавця суду не представлено, питань 

по суттєвим умовам договору у орендаря не виникало.

Інші доводи апеляційної скарги

зводяться до намагань відповідача надати перевагу його доказам над іншими,

що  суперечить вимогам статті 101

Господарського процесуального кодексу України, тому судовою колегією до уваги

не приймаються.

Згідно з пунктом 4 частини третьої

статті 129 Конституції України та статей 33,34 Господарського процесуального

кодексу України  кожна сторона повинна

довести ті обставини та факти, на які 

вона посилається як на підставу своїх вимог, заперечень. Обставини

справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними

засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З наведеного, доводи скаржника за

апеляційною скаргою не є такими, що засновані на чинному законодавстві та

фактичних обставинах.

Враховуючи наведене,  визначених законом підстав для скасування

оскаржуваного судового акту та задоволення апеляційної скарги немає.

Відповідно до ст.49 Господарського

процесуального кодексу України  витрати

по  сплаті державного мита по апеляційній

скарзі покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103,105

Господарського процесуального кодексу України, судова   колегія Донецького апеляційного

господарського суду,-  

П О С Т А Н О

В И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального

комерційного підприємства Донецької міської ради

"Донелектроавтотранс" м.Донецьк  на рішення 

господарського суду Донецької області  

від  26.06.2007року  у справі №16/190пн залишити без задоволення.

Рішення  господарського суду Донецької області   від 26.06.2007року  у справі №16/190пн залишити без змін.

Головуючий          О.М. 

Дзюба

Судді:          Н.В. 

Акулова

          О.В. 

Стойка

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС