Ухвала

від 01.10.2020 по справі 160/2452/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 жовтня 2020 року Справа №160/2452/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ількова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Управління Державної казначейської служби України у Покровському районі Дніпропетровської області про роз`яснення судового рішення від 24.04.2020 року у справі № 160/2452/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Покровському районі Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

02.03.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Покровському районі Дніпропетровської області, в якому позивач, з урахуванням уточнень від 23.03.2020 року просить суд:

- визнати бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у Покровському районі Дніпропетровської області щодо невиплати компенсації за невикористану додаткову відпустку за стаж державної служби при звільненні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 неправомірною;

- стягнути з Управління Державної казначейської служби України у Покровському районі Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 37004367 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , компенсацію за невикористану додаткову відпустку за стаж державної служби в розмірі 3906,15 грн. (три тисячі дев`ятсот шість гривень п`ятнадцять копійок).

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 02.03.2020 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2020 року у справі №160/2452/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Покровському районі Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії, було задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у Покровському районі Дніпропетровської області щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за невикористану додаткову відпустку за 15 років стажу державної служби при звільненні. Стягнуто з Управління Державної казначейської служби України у Покровському районі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану додаткову відпустку за 15 років стажу державної служби при звільненні у розмірі 3906,15 грн. (три тисячі дев`ятсот шість гривень п`ятнадцять копійок).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.07.2020 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2020 року у справі №160/2452/20, залишено без змін.

30.09.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Управління Державної казначейської служби України у Покровському районі Дніпропетровської області про роз`яснення судового рішення у справі № 160/2452/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Покровському районі Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії.

Заява про роз`яснення судового рішення обґрунтована тим, що Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 (зі змінами) затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок). Цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення. Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийнято рішення про стягнення з Управління Державної казначейської служби України у Покровському районі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 суми компенсації за невикористану додаткову відпустку за 15 років стаду державної служби при звільнені у розмірі 3906,15 грн. (три тисячі дев`ятсот шість гривень п`ятнадцять копійок). Визначаючи розмір належних позивачу виплат - компенсації за невикористану відпустку, суд застосовує положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (далі - Порядок), про що зазначено в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2020 року у справі №160/2452/20. Згідно із вищевказаним Порядком усі виплати включаються в розрахунок середньої зарплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки та обов`язкові платежі. Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового Кодексу України. Відповідно до ст. 168 Податкового Кодексу України податковий агент, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податки із суми такого доходу. Відповідач вказує, що у резолютивній частині рішення суду та виданому на його виконання виконавчому листі не зазначена інформація щодо того, чи є сума до стягнення вказана за вирахуванням податків, що є незрозумілим та перешкоджає виконанню виконавчого листа суду за цією справою. За цією справою Управління Державної казначейської служби України у Покровському районі Дніпропетровської області є органом, що виконує виконавчий документ, та одночасно відповідачем, тобто має обов`язок виконання функцій податкового агента для суми стягнення, як доходу, виплаченого на користь позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

На підставі ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз`яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2019 року в порядку письмового провадження.

Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, встановлено такі обставини.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2020 року у справі №160/2452/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Покровському районі Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії, було задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у Покровському районі Дніпропетровської області щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за невикористану додаткову відпустку за 15 років стажу державної служби при звільненні. Стягнуто з Управління Державної казначейської служби України у Покровському районі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану додаткову відпустку за 15 років стажу державної служби при звільненні у розмірі 3906,15 грн. (три тисячі дев`ятсот шість гривень п`ятнадцять копійок).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.07.2020 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2020 року у справі №160/2452/20, залишено без змін.

Отже, рішення суду від 24.04.2020 року по справі №160/2452/20 набрало законної сили 20.07.2020 року.

Питання роз`яснення судового рішення врегульоване ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до ч.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Тобто, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону видно, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Дослідивши докази по справі встановлено, що відповідач обґрунтовуючи заяву про роз`яснення рішення вказує на те, що при виконанні рішення суду виникли труднощі в розумінні сум компенсації позивачу за невикористану додаткову відпустку за стаж державної служби в розмірі 3906,15 гривень, у частині утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Згідно з частинами першою та другою статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали; подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Враховуючи, що рішення суду від 24.04.2020 року по справі №160/2452/20, ще не виконано і з метою усунення суперечностей під час виконання такого рішення, суд вважає за можливе задовольнити заяву, відповідача Управління Державної казначейської служби України у Покровському районі Дніпропетровської області, враховуючи таке.

Тобто, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

Таку правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 20.06.2018 року у справі № 826/808/16.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 5 цього Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів ".

Отже, дії державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду, у тому числі про стягнення з Управління Державної казначейської служби України у Покровському районі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 компенсації за невикористану додаткову відпустку за 15 років стажу державної служби при звільненні у розмірі 3906,15 грн., здійснюються у спосіб і за порядком, визначеними виконавчим документом, а отже і рішенням суду.

Тобто у цій ситуації роботодавець має нарахувати відповідні податки та інші обов`язкові платежі, відповідно до норм законодавства, на суму, виплачувану працівнику за рішенням суду(сума яких перераховується виконавчій службі).

Крім того, суд зазначає, що відсутність вказівки в резолютивній частині судового рішення про те, що сума підлягає стягненню за відрахуванням податків й інших обов`язкових платежів - не є підставою для невиконання роботодавцем функцій податкового агента у випадках та в порядку, встановленому законодавством.

Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 16.04.2019 та 25.04.2019 року (справи №№ 820/3747/18, 820/5002/16 відповідно).

Крім того, слід вказати, що при стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі статті 235 КЗпП України, суд керується постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.1995 року № 100.

Під час вирішення справи по суті, суд, у тому числі, керувався постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.1995 року № 100.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ цієї Постанови при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника, обраховуються без віднімання сум податків та зборів.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяв про роз`яснення судового рішення.

Керуючись статтями 254, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

Керуючись ст. 241, 243, 248, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Управління Державної казначейської служби України у Покровському районі Дніпропетровської області про роз`яснення судового рішення від 24.04.2020 року у справі №160/2452/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Покровському районі Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Роз`яснити, що податки і збори із невиплаченої компенсації за невикористану додаткову відпустку за стаж державної служби при звільненні ОСОБА_1 у розмірі 3906,15 грн., присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні судового рішення від 24.04.2020 року у справі №160/2452/20, на підставі судового рішення, суми невиплаченої компенсації за невикористану додаткову відпустку за стаж державної служби при звільненні ОСОБА_1 , зменшується на суму податків і зборів.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Управління Державної казначейської служби України у Покровському районі Дніпропетровської області (53600, Дніпропетровська область, Покровський район, смт.Покровське, вул. Центральна, 30-А, код ЄДРПОУ 37004367).

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В Ільков