Вирок

від 06.10.2020 по справі 345/42/20

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/42/20

Провадження № 1-кп/345/153/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.10.2020 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об`єднане кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , із неповною середньою освітою, неодруженого, офіційно ніде не працюючого, раніше судимого: 18.01.2017 р. Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.1 ст.342, ч.2 ст.345, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки; 18.01.2018 р. Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 259 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

з участю: секретарів судового засідання ОСОБА_3 , ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_6

потерпілого ОСОБА_7

представника потерпілого КЗ «МВЦ КМР» ОСОБА_8

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно поєднане із проникненням в інше приміщення.

Злочини вчинено за таких обставин.

ОСОБА_2 , будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив нові корисливі злочини.

Так, близько 22.00 год. 27.11.2019 року ОСОБА_2 перебував у м. Калуш по вул. Ковжуна,44, поблизу Калуського коледжу культури і мистецтв. Тоді у нього виник умисел на незаконне проникнення в приміщення Калуського коледжу культури і мистецтв та заволодіння майном, що знаходилось всередині.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає таємно, шляхом злому замка дверей підвалу, незаконно проник в підвальне приміщення Калуського коледжу культури і мистецтв, що за адресою м. Калуш, вул.Ковжуна,44, звідки викрав маршрутизатор марки «TP-LINK», модель TL-WR720N, вартістю 200 грн., чим завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_9 на вказану суму та два тюнери для настроювання музичних інструментів марки «AROMA», вартістю 265 грн. кожен, чим завдав матеріальної шкоди потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на вказану суму. В подальшому ОСОБА_2 викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 20.02.2020 року приблизно о 01.00 год. ОСОБА_2 перебував у АДРЕСА_2 , поблизу комунального закладу «Музейно-виставкового центру Калуської міської ради». В цей час в нього виник умисел на незаконне проникнення у вказане приміщення та таємне викрадення чужого майна, що знаходилось всередині.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом віджиму металопластикового вікна, таємно проник всередину приміщення комунального закладу «Музейно-виставкового центру Калуської міської ради», звідки таємно викрав системний блок марки «Pentium 4400\ Asus H110 MК\4Gb DDR|500 Gb H120 Gb, SSD\DVD-RW\ATX 450W» (інвентаризаційний номер10148001), вартістю 4329,00 грн. та монітор марки «Philips» серії «V-line» моделі «206V6QSB6\62», діагоналлю 19,5 (інвентаризаційний номер 11136051), вартістю 1693 грн., з якими покинув місце вчинення злочину.

В подальшому ОСОБА_2 викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Тим самим ОСОБА_2 завдав комунальному закладу «Музейно-виставковому центру Калуської міської ради» матеріальну шкоду на загальну суму 6022,00 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 31.03.2020 року в нічну пору, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_2 перебував у АДРЕСА_3 , яке належить потерпілому ОСОБА_7 та який проживає за вказаною адресою. На території вказаного домоволодіння він побачив гаражне приміщення. Тоді у нього виник умисел на незаконне проникнення у вказане приміщення та таємне викрадення чужого майна, що знаходилось всередині.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом злому навісного замка та відважування дверей гаражного приміщення, незаконно проник всередину, звідки викрав ручний зварювальний апарат марки «Tesla Weld», модель MMA 280, вартістю 1 550 грн., кутову шліфувальну машинку марки «DWT», модель WS-230 S, вартістю 1323,00 грн., електродрель виробника Ростовський завод «Электроинструмент», модель ИЭ-1035.Э У2, вартістю 633,00 грн., лобзик марки «Фиолент», модель ПМ3-600Э, вартістю 517 грн., лобзик марки «Фиолент», модель 5202 Е-ІІ, вартістю 493 грн., лобзик марки «Powertec», модель JIG SAW PT1512, вартістю 367,00 грн., електродрель марки «Unistar», модель US-13N, вартістю 450,00 грн., електродрель марки «Einhell», модель BSM 650 E, вартістю 350 грн., шуруповерт марки «Фиолент», модель ДШС-2-3, вартістю 570,00 грн., з якими покинув місце вчинення злочину. В подальшому, ОСОБА_2 викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Тим самим ОСОБА_2 завдав потерпілому ОСОБА_7 , матеріальну шкоду на загальну суму 6 793 грн. (шість тисяч сімсот дев`яносто три гривні).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 частково визнав вину у вчиненні злочинів, які ставляться йому у вину.

Визнав, що вчинив крадіжку майна потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 . Не оспорює часу, місця, способу і обсягу викраденого майна в цих потерпілих. Пояснив, що в час зазначений в обвинувальному акті в темну пору доби шляхом прикладання зусиль відкрив одні з дверей в Калуському коледжі культури і мистецтв. Зайшов в середину приміщення і, підсвітивши собі ліхтариком, побачив багато інструментів. Взявши три невеликі речі, а саме маршрутизатор і два тюнери, покинув приміщення. Пізніше з`ясував, що викрадені речі є малоцінними. Ввечері наступного дня викрадені речі видав працівникам поліції. Пояснив, що крадіжку вчинив по привичці.

Також він визнав, що викрав майно з гаражу потерпілого ОСОБА_7 , проте зазначив, що не все те майно, яке зазначене в обвинувальному акті, було ним викрадене. А саме, заперечив, що викрадав зварювальний апарат в цього потерпілого. Всі викрадені в потерпілого ОСОБА_7 речі, окрім вище зазначеного зварювального апарату, були вилучені в нього працівниками поліції. Відмовився давати більш детальні пояснення щодо цього епізоду своєї злочинної діяльності.

При призначенні покарання просить врахувати поганий стан його здоров`я, а саме, що в нього наявна невиліковна хвороба.

Щодо епізоду крадіжки майна з приміщення комунального закладу «Музейно-виставковий центр Калуської міської ради», то обвинувачений категорично заперечив, що він вчиняв цю крадіжку. На підставі ст. 63 Конституції України не забажав давати жодних інших пояснень щодо цього епізоду злочину.

Будучи допитаною в судовому засіданні, потерпіла ОСОБА_11 надала покази, з яких вбачається, що вона не оспорює обставин заволодіння її майном, які зазначені в обвинувальному акті. Детальніше пояснила, що восени минулого року (точної дати не пам`ятає) їй зателефонував син та повідомив, що вкрали тюнер для налаштування музичних інструментів, який вона йому купила на початку навчального року для використання в процесі навчання. Зазначений інструмент, як і всі інші студенти, син залишав на ніч в приміщенні навчального закладу. Від сина дізналась, що тоді також викрали аналогічну річ, якою користувався інший студент. Претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має. Щодо необхідної міри покарання обвинуваченому, то покладається на розсуд суду.

В подальшому, після надання показів потерпіла ОСОБА_11 подала заяву про подальший розгляд кримінального провадження без її участі. Не заперечує щодо скороченого розгляду справи.

Потерпілі ОСОБА_10 і ОСОБА_9 подали заяви про розгляд кримінального провадження без їхньої участі. Претензій до обвинуваченого не мають. Щодо покарання, то покладаються н розсуд суду (т. 1 а.с. 14, 23). Таку їхню позицію суд розцінює як відсутність оспорювання фактичних обставин справи, які викладені в обвинувальному акті, і не бажання давати покази в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Оскільки, ні стороною захисту, яка представлена самим обвинуваченим та його захисником, ні стороною обвинувачення, яка представлена прокурором, а ні потерпілими не оспорюються обставини щодо епізоду вчинення крадіжки майна потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , а саме щодо часу і місця вчинення злочину; способу і порядку таємного заволодіння майном; кількості та обсягу викраденого майна, його вартості; наслідків у виді матеріальних збитків, які настали для потерпілих у результаті заволодіння обвинуваченим майном; а також форми вини у виді умислу зі сторони обвинуваченого і корисливого мотиву, то зі згоди сторін кримінального провадження щодо даного епізоду, судом дослідження доказів було обмежено допитом обвинуваченого та потерпілої ОСОБА_11 , а також дослідженням письмових матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. Щодо решти доказів в межах епізоду вчинення крадіжки майна потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , то суд визнав недоцільним їхнє дослідження, оскільки вони стосуються обставин справи, які ніким не оспорюються.

При цьому суд переконався, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин справи та відсутні сумніви у добровільності їхньої позиції. Також, судом роз`яснено учасникам кримінального провадження наслідки щодо позбавлення у такому випадку права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Щодо епізоду крадіжки майна з гаражу потерпілого ОСОБА_7 .

Поряд з частковим визнанням обвинуваченим вини, його вина у скоєному доводиться наступними доказами: показами потерпілого, свідків, протоколами слідчих дій та речовими доказами, які зібрані стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні.

Так, потерпілий ОСОБА_7 повідомив суду, що він знає обвинуваченого ОСОБА_2 як сусіда. Біля свого будинку потерпілий має гараж. В день перед крадіжкою в своєму гаражі ремонтував автомобіль приблизно десь до 8-ї години вечора. В подальшому приблизно до 2-ї години ночі не спав і дивився телевізор. Зранку наступного дня побачив, що на металевих дверях гаражу навісний замок зламаний, а також виламаний внутрішній замок. З гаражу було викрадено три електролобзіки, чотири електродрилі, шуруповерт, велика кутова шліфмашинка і зварювальний апарат синього кольору. Останній він придбав з рук приблизно десь дев`ять років тому за ціною 2500 грн. На місце події приїжджали працівники поліції і був кінолог з собакою. Десь через годину після того як працівники поліції пішли з його господарства, то прибув слідчий і показав йому фотографії з викраденими в нього речами. Потерпілий має претензії матеріального характеру до обвинуваченого і бажає, щоб він відшкодував йому вартість викраденого зварювального апарату. Щодо покарання, то покладається на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_12 суду розповів, що він офіційно працює водієм, а у вільний від роботи час підробляє таксистом на власному автомобілі. Обвинуваченого знає як клієнта, якого декілька раз підвозив. Одного дня в березні цього року (дати точно не пам`ятає) близько п`ятої години дня йому зателефонував ОСОБА_13 і сказав, що потрібно їхати у с. Вістова. Він приїхав на вул. Чехова через 15 хв. В автомобіль сів обвинувачений, двоє старших чоловіків і неповнолітня дівчинка. На переднє сидіння сів старший чоловік. Хтось з них поставив в багажник автомобіля мішок. На вул. Івано-Франківській автомобіль зупинили поліцейські. За його згодою був проведений обшук автомобіля. Свідок відкрив багажник автомобіля і при цьому були присутні два запрошені свідки. Він витягнув мішок і далі оглядали, що було в мішку. В мішку були електроінструменти і серед них велика болгарка.

Будучи допитаним як свідок ОСОБА_14 , який є вітчимом обвинуваченого, розповів суду, що одного дня приблизно в обідню пору дочка сказала, що хоче їхати разом з ОСОБА_15 . В цей час ОСОБА_13 стояв на вулиці і розмовляв з якимось старим незнайомим для свідка мужчиною. Коли під`їхала машина таксі, то в неї сіли свідок, його малолітня дочка, ОСОБА_16 і цей незнайомий старий мужчина. Перед цим ОСОБА_13 і мужчина поставили в багажник таксі мішок. Неподалік магазину «Корона» машину зупинили поліцейські. Його і малолітню дочку посадили в інший автомобіль позаду таксі, а ОСОБА_17 затримали. Свідок бачив, як з багажника таксі витягали мішок, а з мішка діставали електроінструменти (дриль, болгарку і ін.). Це все фотографували. Потім його допитували у відділені поліції. Якось раніше, ще до затримання ОСОБА_17 , в них в дома шукали якийсь комп`ютер, але не знайшли. Влад розказував йому, що до крадіжки комп`ютера він не причетний.

Окрім вище наведених показів потерпілого та свідків, вина обвинуваченого по епізоду викрадення електроінструментів з гаражу потерпілого ОСОБА_7 доводиться наступними письмовими доказами:

-витягом з ЄРДР від 31.03.2020 згідно якого 31.03.2020 в чергову частину Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківської області надійшло повідомлення від ОСОБА_7 про те, що невідома особа шляхом злому навісного замка проникла в його гаражне приміщення, що за адресою АДРЕСА_3 звідки таємно викрала електроінструменти (т. 1 а.с. 128-129);

-рапортом старшого інспектора-чергового від 31.03.2020 № 2934 згідно якого від ОСОБА_7 надійшло повідомлення про те, що невідома особа протягом ночі шляхом пошкодження навісного замка проникла в гаражне приміщення, звідки таємно викрала електроінструменти (дриль, болгарку та зварювальний апарат) (т. 1 а.с. 130);

-протоколом прийняття заяви ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення від 31.03.2020 (т. 1 а.с. 131);

-протоколом огляду місця події від 31.03.2020 р. приміщення гаражу, що знаходиться на території подвір`я по АДРЕСА_3 з фото таблицями до нього. Під час цієї слідчої дії були виявлені та зафіксовані два сліди пальця руки, а саме відкопійовано на відрізок липкої стрічки та наклеєно аркуш паперу. Також виявлено та вилучено навісний замок (т. 3 а.с. 60-64);

-протоколами пред`явлення речей для впізнання від 15.05.2020 р. з яких вбачається, що потерпілий ОСОБА_7 в присутності понятих впізнавав електроінструменти, які були в нього викрадені (т. 3 а.с. 66-68, 6971, 72-74, 75-77, 78-80, 81-83, 84-86);

-протоколом огляду місця події від 31.03.2020 р., в якому зафіксовано огляд автомобіля «Пежо 307». В багажному відділенні автомобіля виявлено білий мішок з електроінструментами. За результатами проведення огляду було вилучено п`ять електроінструментів. Хід проведення цієї слідчої дії було зафіксовано на відеозапис, який було оглянуто в судовому засіданні (т. 1 а.с. 134-136). Огляд проводився зі згоди володільця автомобіля (т.1 а.с. 133). В подальшому ухвалою слідчого судді було надано дозвіл слідчому на проведення обшуку в зазначеному автомобілі (т. 1 а.с. 138-139;

-протоколом огляду речей, які були вилучені 31.03.2020 р. під час огляду автомобіля «Пежо 307» (т. 1 а.с. 142-148);

-висновком експерта № СЕ-19/109/8/5-278Д/20 від 15.05.2020 року, згідно якого сліди пальців рук максимальними розмірами 28х16 мм та 29х12 мм, які було вилучено в ході проведення огляду місця події, залишено відповідно вказівним та середнім пальцями правої руки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 156-162);

-протоколом обшуку від 31.03.2020 року житла по АДРЕСА_1 з відеозаписом до нього, в ході якого вилучено ряд електроінструментів, а саме: два електролобзики, електродрель (т. 3 а.с. 19). Проведення даного обшуку повністю зафіксовано на відеозапис, який переглядався в судовому засіданні (т.3 а.с.20) Обшук було проведено на підставі ухвали слідчого судді від 27.03.2020 р. (т. 3 а.с.18);

-протоколом огляду речей від 30.04.2020 року, згідно якого оглянуто 5 електроінструментів, які вилучено в ході санкціонованого обшуку за адресою АДРЕСА_1 . В тому числі: лобзик «Powertec», лобзик «Фіолент», електродрель «Einhell» (т. 3 а.с. 21-30);

-висновком експерта№ СЕ-19/109/14/2-261ТВ/20від 22.04.2020року,згідно якогозагальна ринковавартість намомент вчиненнякримінального правопорушення(31.03.2020року)п`яти викраденихелектроінструментів могластановити 4250,00грн.(т.1а.с.164-173)При цьому експерт мотивував можливість проведення оцінки викраденого майна за відсутності об`єктів дослідження. Як вихідні дані для дослідження використовуються відомості, що знаходяться у матеріалах справи;

-висновком експерта № СЕ-19/109/14/2-262ТВ/20 від 24.04.2020 року, згідно якого ринкова вартість на момент вчинення кримінального правопорушення (31.03.2020 року) викрадених чотирьох електроінструментів могла становити 2003,00 грн. (т. 1 а.с. 175-183).

Твердження обвинуваченого, що він не викрадав з гаражу потерпілого зварювальний апарат, спростовуються вище описаними показами потерпілого ОСОБА_7 . В судовому засіданні не встановлено жодних обставин, які б свідчили про наявність неприязних відносин між цим потерпілим і обвинуваченим, що змушувало б потерпілого наговорювати неправду на обвинуваченого. Потерпілий раніше не притягався до відповідальності за надання неправдивих показів. В свою чергу репутація обвинуваченого, який вже неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, об`єктивно ставить під сумнів його слова, які не підтверджуються іншими доказами по справі.

Щодо епізоду крадіжки майна з приміщення комунального закладу «Музейно-виставковий центр Калуської міської ради».

Незважаючи на невизнання обвинуваченим вини, його вина у скоєному доводиться наступними доказами: показами представника потерпілого, свідків, протоколами слідчих дій, які зібрані стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні.

Так, свідок ОСОБА_18 , яка працює на посаді головного зберігача фондів КЗ «Музейно-виставковий центр Калуської міської ради» суду розповіла наступне. Ввечері 19.02.2020 р. в кінці робочого дня вона і техпрацівник останнім йшли з роботи додому і при цьому закрили всі двері. Під охорону приміщення ставила техпрацівник ОСОБА_19 . Наступного дня, тобто 20.02.2020 р. свідок прийшла на роботу приблизно перед 9-ю годиною і на роботі вже був науковий співробітник ОСОБА_20 . Останній повідомив, що в кабінеті відчинене вікно і через це він викликав поліцію. З кабінету пропав монітор і системний блок. Свідок бачила, що вікно було відважене. Працівники поліції, які прибули на місце події проводили огляд і фіксували відбитки взуття. Свідок особисто подзвонила на пульт охоронної фірми. Їй повідомили, що в ночі спрацювала сигналізація і на місце виїжджала група швидкого реагування, але нікого не виявила. Про спрацювання сигналізації представники охоронної фірми повинні були повідомити її керівника, але насправді цього разу йому не телефонували. Системний блок і монітор, які були викрадені, були куплені приблизно два роки назад і перебували в справному стані. Хоча комп`ютер в роботі використовувався працівником КЗ «Музейно-виставковий центр Калуської міської ради», але його придбало і було його власником Управління культури, національностей та релігій Калуської міської ради.

Свідок ОСОБА_21 , який працює старшим науковим співробітником меморіального музею « ІНФОРМАЦІЯ_2 » розповів суду, що 20.02.2020 р. о 8 год 30 хв. він прийшов на роботу. На той час там вже були ОСОБА_22 і ОСОБА_23 . Ще з вулиці побачив, що вікно в кабінеті відчинене. ОСОБА_24 відкрила двері і показала, що відсутній робочий комп`ютер, а саме монітор і системний блок. Свідок близько не підходив, проте бачив, що на пластиковому вікні були сліди відважування. Він повідомив по телефону директора, а ОСОБА_24 повідомила по телефону виконуючого обов`язки директора ОСОБА_18 . Також свідок зателефонував в поліцію. Через деякий час приїхали поліцейські та представники охоронної фірми. Працівники поліції проводили слідчі дії. Він і ОСОБА_25 були понятими і підписували протокол слідчої дії. Також свідок повідомив, що він матеріально відповідальний за викрадений комп`ютер. Цей комп`ютер йому видали у 2018 році. На час викрадення комп`ютер був у робочому стані.

Свідок ОСОБА_25 , яка працює техпрацівником в меморіальному музеї «Калуська в`язниця» повідомила суду, що 20.02.2020 р. вона прийшла на роботу першою. Зняла об`єкт із сигналізації і почала переодягатись. При цьому зауважила, що на панелі сигналізації відображався сигнал тривоги. Після неї на роботу прийшла ОСОБА_23 , яка відкрила двері до свого кабінету і закричала. Свідок побачила, що в кабінеті відчинене вікно і нема комп`ютера. Далі прийшов ОСОБА_21 , який зателефонував в поліцію. Поліцейські, які прибули, оглядали місце події, а вона і ОСОБА_21 підписували протокол слідчої дії.

Свідок ОСОБА_26 , яка працює науковим співробітником меморіального музею «Калуська в`язниця» повідомила суду, що 20.02.2020 р. вона прийшла на своє робоче місце за адресою вул. Січинського м. Калуш приблизно о 8 год. 30 хв. До цього приміщення зняла із сигналізації ОСОБА_25 . Свідок відкрила двері до свого кабінету і побачила, що відсутній комп`ютер, а саме монітор і системний блок. Після цього на робоче місце прийшов ОСОБА_27 . Вони викликали поліцію і повідомили ОСОБА_18 . Коли приїхали поліцейські, то на робочому місці були вона, ОСОБА_25 , ОСОБА_21 і ОСОБА_18 . Працівники поліції та експерт проводили огляд місця події. ОСОБА_25 і ОСОБА_21 запрошували в кабінет. Викраденим комп`ютером користувався ОСОБА_21 . Комп`ютер був у справному стані.

Будучи допитаним в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_8 повідомив, що в меморіальному музеї «Калуська в`язниця» він працює з 2018 р. На час викрадення комп`ютера він перебував у відпустці. О 8 год. 40 хв. йому телефонував ОСОБА_21 , він передзвонив йому через 7 хв. ОСОБА_21 повідомив йому про крадіжку. Приблизно біля 10 год. 00 хв. він вже був на робочому місці. На той час працівники поліції вже проводили огляд. Його співробітників ознайомлювали з протоколами. Він надав працівникам поліції копію інвентаризаційного опису. Викрадений комп`ютер був купленим у 2018 році. Свідок зауважив, що ззовні під відчиненим вікном у вигляді сходинок була поскладана цегла. Зовнішній відлив вікна був пом`ятим. Відчинене металопластикове вікно було встановлене в грудні 2019 року. Внаслідок відкриття воно зазнало незначних пошкоджень, які фірма підрядник усунула без додаткової оплати.

Окрім вище наведених показів представника потерпілого та свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_2 по епізоду викрадення монітора і системного блоку з приміщення комунального закладу «Музейно-виставковий центр Калуської міської ради» доводиться наступними письмовими доказами:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.02.2020 року, згідно якого 20.02.2020 року близько 01.20 год. невідома особа, шляхом пошкодження металопластикового вікна проникла до приміщення КЗ «Музейно-виставковий центр Калуської МР», звідки таємно викрала монітор та системний блок (т. 3 а.с. 1);

- протоколом огляду місця події від 20.02.2020 року приміщення КЗ «Музейно-виставковий центр Калуської МР» з фототаблицями до нього, з якого вбачається, що шляхом пошкодження металопластикового вікна до музею проникла особа, яка вчинила крадіжку. Під час цієї слідчої дії був виявлений та зафіксований слід взуття. Понятими при проведенні цього огляду були ОСОБА_21 та ОСОБА_25 (т. 3 а.с. 3-8);

- листом агентства журналістських розслідувань № 21/05-1 від 21.05.2020 року, згідно якого спрацювання сигналізації в КЗ «МВЦКМР» відбулось в ніч на 20.02.2020р. о 01 год. 20 хв. та 01. год. 31 хв. (т. 3 а.с. 10);

- заявою ОСОБА_2 , відповідно до якої він добровільно видав працівникам поліції своє взуття, в якому вчиняв крадіжки, та відповідним протоколом огляду місця події, під час якого таке взуття було вилучене (т. 3 а.с. 11, 12);

- висновком експерта № 484/20-28 від 18.03.2020 року, згідно якого фрагмент сліду підошви взуття, вилучений з місця події 20.02.2020р. придатний для ідентифікації за загальними ознаками. Він міг бути залишений взуттям, яке добровільно видав ОСОБА_2 (т. 3 а.с. 14-17);

- висновком експерта № СЕ-19/109/14/2-237 ТВ/20 від 17.04.2020, згідно якого фактична вартість бувших у використанні (системного блоку та монітору) на момент вчинення злочину могла становити 6022, 00 грн. (т. 3 а.с. 32-38).

Будучи допитаною як свідок за клопотанням сторони захисту ОСОБА_28 пояснила, що вона є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_2 . Останній проживає разом з нею в одному будинку на першому поверсі. Разом з нею ще проживають неповнолітня дочка і чоловік ОСОБА_14 . Останній є вітчимом для обвинуваченого. Відколи ОСОБА_2 звільнився з місць позбавлення волі він постійно ночує вдома. Додому приходить не пізніше 10-ї години вечора. В переддень його затримання він був вдома. Син не працює, а живе за рахунок того, що вона йому допомагає, а ще йому допомагає сусід, який зобов`язувався влаштувати ОСОБА_29 на роботу.

Свідок розповіла, що одного буднього дня до них зранку прийшли працівники поліції і повідомили, що ОСОБА_2 вкрав комп`ютер. З її дозволу було оглянуто будинок. Син ОСОБА_29 сказав, що комп`ютер на горищі, але там нічого такого не виявилось. Далі вони поїхали у відділення поліції. А пізніше сина відпустили з відділення поліції. Десь через два тижні знову до її будинку прийшли працівники поліції і пред`явили ухвалу про дозвіл на обшук. Вони шукали комп`ютер, але не знайшли. Проте вилучили деякі речі, в т.ч. бензопилу і газонокосарку. Ці речі не крадені, а законно перебувають у володінні її сім`ї.

Покази даного свідка в тій частині, що обвинувачений щоразу приходив додому не пізніше 10-ї години вечора, спростовуються тим фактом, що ОСОБА_2 в нічний час вчинив епізоди крадіжок з приміщення Калуського коледжу культури і мистецтв та гаражу потерпілого ОСОБА_7 , що ним самим визнається.

Покликання обвинуваченого, що взуття було вилучене без його згоди і під фізичним тиском працівників поліції, спростовується власноруч написаною заявою ОСОБА_2 , відповідно до якої він добровільно видав працівникам поліції своє взуття (т. 3 а.с. 11). Твердження ОСОБА_2 , що його перед цим били працівники поліції є голослівними і спрямованими на уникнення відповідальності. Адже після видачі взуття 20.02.2020 р. ОСОБА_2 не був позбавленим волі і до моменту його затримання в кінці березня 2020 р. він перебував на волі та мав змогу безперешкодно як звернутись в будь-який лікувальний заклад з метою фіксації отриманих тілесних ушкоджень, так і в правоохоронні органи із заявою щодо його побиття. Проте, цього він не зробив, що і ствердив в судовому засіданні. Окрім того, будучи допитаною в судовому засіданні як свідок матір обвинуваченого ОСОБА_28 , не повідомляла суду про наявність тілесних ушкоджень в її сина після того, як він 20.02.2020 р. був у відділенні поліції.

Отже, вищевказані письмові докази в сукупності з показами представника потерпілого та свідків (в т.ч. окремі свідки були понятими при проведенні огляду місця події) підтверджують, що саме ОСОБА_2 вчинив крадіжку монітора і системного блоку з приміщення КЗ «МВЦ КМР».

Щодо свідків ОСОБА_30 , ОСОБА_31 та ОСОБА_32 , які зазанчені в реєстрі матеріалів досудового розслідування, то прокурор відмовився від їхнього допиту, мотивуючи це тим, що ці особи не були очевидцями вчиненя злочину і їхні покази не мають значеня для встановлення обєктивних обставин справи. Інші учасники провадження не наполягали на допиті цих осіб.

Щодо осіб, яких просив допитати захисник обвинуваченого (т. 2 а.с. 43), то в судовому засіданні були допитані ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_25 та ОСОБА_12 . Від допиту ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 та ОСОБА_38 сторона захисту відмовилась. Судом було відмовлено в задоволенні клопотання про допит в судовому засіданні експертів ОСОБА_39 , ОСОБА_40 та ОСОБА_41 , оскільки стороною захисту не обґрунтовано клопотання в цій частині, окрім того, наявні в матеріалах справи експертні висновки є повними і не викликають сумнівів у їхній об`єктивності та вмотивованості.

Судом береться до уваги висновок судово-психіатричного експерта № 86/2020 від 29.04.2020 р., з якого вбачається, що ОСОБА_2 будь-якими психічними розладами не страждає і не страждав, в тому числі тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством або іншим хворобливим станом психіки на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій. На період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину підекспертний перебував в стані і перебуває на даний час, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 3 а.с. 87-94). При цьому, проводячи це експертне дослідження, експертом було взято до уваги дані про психічний стан особи та факти, які встановлені та виявлені при дослідженні об`єктів експертизи п. 22 висновку. Таким чином, твердження обвинуваченого і його захисника про те, що експертиза проведена не повно та не об`єктивно не заслуговують на увагу. Суд не вбачає підстав для призначення повторної судово-психіатричної експертизи.

За таких обставин, ґрунтуючись на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин справи, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно поєднаного із проникненням в інше приміщення, в судовому засіданні доведена в повному обсязі. Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України.

При цьому, доводи обвинуваченого щодо невчинення окремих епізодів крадіжок суд розцінює як спосіб захисту від пред`явленого йому обвинувачення і визнає такими, що спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності, передбаченої діючим кримінальним законодавством за вчинення кримінального правопорушення та суспільного осуду.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості та спосіб вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, обставини при яких були скоєні злочини, а також думку потерпілих і позицію прокурора.

Зокрема, призначаючи покарання ОСОБА_2 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного та те, що він має постійне місце проживання, завдана матеріальна шкода відшкодована частково, шляхом повернення викраденого майна. Проте ОСОБА_2 раніше притягався до кримінальної відповідальності і знову вчинив корисливі умисні злочини, маючи не зняту та непогашену судимість, він офіційно ніде не працює, тобто немає постійного місця роботи і стабільних засобів для існування. Також суд враховує стан здоров`я обвинуваченого, зокрема суд враховує, що ОСОБА_2 встановлено діагноз щодо невиліковного захворювання (т. 2 а.с. 53), а також він перебуває на обліку в лікаря-психіатра.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 на підставі ст. 66 КК України, суд відносить часткове відшкодування завданої шкоди. Враховуючи, що обвинувачений не в повному обсязі визнав вину у вчиненні злочинів, які йому інкримінуються, а також беручи до уваги його поведінку під час судових засідань, суд не вбачає наявності щирого каяття за вчинені діяння зі сторони обвинуваченого.

Обставини, які б відповідно ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому, стороною обвинувачення в обвинувальних актах не наведено. Не встановлено таких обставин і в судовому засіданні.

У судовому засіданні прокурор просив врахувати дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що він раніше судимий, обставини вчинення ним злочинів, стан його здоров`я і призначити йому покарання відповідно до найнижчої межі санкції ч. 3 ст. 185 КК України, тобто три роки позбавлення волі.

Щодо призначення обвинуваченому покарання, то потерпілі і представник потерпілого поклались на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Згідно висновку досудової доповіді, складеної Калуським міськрайонним сектором філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області від 25.06.2020 р. слідує, що виправлення ОСОБА_2 без позбавлення волі або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства, так як існує висока ймовірність вчинення повторного правопорушення (т. 1 а.с. 99-101).

Враховуючи наведене, ставлення обвинуваченого до скоєних злочинів та те, що обвинувачений вчинив злочин, будучи раніше судимим і йому вже призначалось покарання у виді позбавлення волі, однак на шлях виправлення він не став, а продовжив злочинну діяльність, тому суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства і йому слід призначити покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі. Саме таке покарання суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження скоєння ним нових злочинів. Водночас, враховуючи позицію сторони обвинувачення та поганий стан здоров`я обвинуваченого (т. 3 а.с. 46), покарання у виді позбавлення волі слід призначити відповідно до найнижчої межі санкції ч. 3 ст. 185 КК України. З урахуванням того, що обвинувачений вже не вперше притягується до відповідальності за вчинення корисливих злочинів, то суд не вбачає можливості призначення йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, а саме нижче від найнижчої межі санкції статі, за якою він обвинувачується.

Управління культури, національностей та релігії Калуської міської ради заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого 9470,00 грн. матеріальної шкоди завданої злочином.

Позов мотивує тим, що Управління культури, національностей та релігії Калуської міської ради за кошти місцевого бюджету згідно договорів купівлі-продажу №№ 89, 90 від 05.03.2018 року для Меморільного музею «Калуська в`язниця» Комунального закладу «Музейно-виставковий центр Калуської міської ради», що належить до мережі закладів Управління культури, національностей та релігії Калуської міської ради, згідно Положення про управління культури, національностей та релігії Калуської міської ради, затвердженого рішенням Калуської міської ради від 27.06.2019 року №2386 придбано комп`ютер «Pentium 4400\ Asus H110 MК\4Gb DDR|500 Gb H120 Gb, SSD\DVD-RW\ATX 450W» (інвентаризаційний номер 10148001), вартістю 10495,00 грн. та монітор TFT 19,45** «Philips» «206V6QSB6\62», IPS, D-SUB, чорний (інвентаризаційний номер 11136051), вартістю 1800,00 грн., що підтверджено видатковими накладними №№ РН-0000018 та РН-0000019.

Згідно проведеного бухгалтерського розрахунку Управління культури, національностей та релігії Калуської міської ради на основі відомостей нарахування амортизації основних засобів, станом на 01.02.2020 року та начислення зносу по 113 субрахунку станом на 01.02.2020 року Меморільного музею «Калуська в`язниця» Комунального закладу «Музейно-виставковий центр Калуської міської ради», встановлено, що сума амортизації комп`ютера 1924,12 грн., а сума амортизації монітора становить 900,00 грн.

Цивільний позивач зазначає, що загальна сума відшкодування збитків, зазначена в обвинувальному акті кримінального провадження №12020090170000219 менша, ніж сума проведеного розрахунку. Відповідно загальна сума відшкодування матеріальних збитків, завданих управлінню культури, національностей та релігії Калуської міської ради, становить 9470,88 грн.

Представником цивільного позивача подана заява про розгляд справи без її участі, цивільний позов підтримує в повному обсязі та просить суд його задоволити (т. 2 а.с. 65).

Обвинувачений цивільний позов не визнав, оскільки зазначає, що крадіжки даного майна він не вчиняв.

Згідно ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до положень ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно зположеннями ч.ч.1,2ст.1166ЦК України,майнова шкода,завдана неправомірнимирішеннями,діями чибездіяльністю особистимнемайновим правамфізичної абоюридичної особи,а такожшкода,завдана майнуфізичної абоюридичної особи,відшкодовується вповному обсязіособою,яка їїзавдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вирішуючи цивільний позов, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Як слідує з обвинувального акту та висновку судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/109/14/2-237ТВ/20 від 17.04.2020 р., фактична (ринкова) вартість бувших у використанні системного блоку «Pentium 4400\ Asus H110 MК\4Gb DDR|500 Gb H\120 Gb, SSD\DVD-RW\ATX 450W та монітору марки «Philips» серії «V-line» моделі «206V6QSB6/62» діагоналлю 19.5 на момент вчинення злочину станом на 20.02.2020 р. могла становити 6022,00 грн.

Таким чином, підтверджена сума завданих безпосередньо злочином матеріальних збитків цивільному позивачу становить 6022,00 грн.

Інших доказів на підтвердження ринкової вартості викраденого майна станом на дату вчинення злочину цивільним позивачем не подано. Щодо бухгалтерського розрахунку, на який посилається цивільний позивач, то він не відображає ринкової вартості викраденого майна на час вчинення злочину, такий розрахунок проведений самим цивільним позивачем в односторонньому порядку і не може вважатись об`єктивним та безстороннім, а тому не береться судом до уваги.

Таким чином, задовольняючи частково цивільний позов Управління культури, національностей та релігії Калуської міської ради, суд керується висновком товарознавчої експертизи, яка визначає вартість викраденого майна станом на час вчинення злочину, що визначає збитки на час події.

Таким чином, загальна сума завданих злочинними діями обвинуваченого матеріальних збитків цивільному позивачу становить 6022,00грн.

Отже, з огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов в частині відшкодування матеріальної шкоди слід задоволити частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь Управління культури,національностей тарелігії Калуськоїміської ради6022,00грн. матеріальної шкоди, завданої злочинними діями обвинуваченого.

Інші потерпілі, в т.ч. потерпілий ОСОБА_7 , цивільні позови в межах кримінального провадження не заявляли.

Ухвалою слідчого судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02.04.2020 р. (т. 1 а.с. 59-60) до обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії даного запобіжного заходу ухвалою суду продовжено до 15.11.2020 р.

Суд вважає, що ризики передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, залишаються реальними, тому з метою забезпечення виконання вироку, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін і продовжити термін його дії до вступу вироку в законну силу.

Як вбачається з протоколу затримання особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, від 31.03.2020 р. ОСОБА_2 був фактично затриманий 31.03.2020 р. (т. 1 а.с. 184-185) і до цього часу перебуває під вартою. Окрім того, згідно з протоколом затримання особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, від 26.03.2020 р. (т. 1 а.с. 42-43) ОСОБА_2 був затриманий цього дня на виконання ухвали суду і відповідно до ухвали суду від 27.03.2020 р. (т. 1 а.с. 50-53) звільнений з під варти у зв`язку з обранням запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Таким чином, на підставі ст. 72 КК України зазначені строки перебування обвинуваченого під вартою слід зарахувати йому в строк відбування покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, судові витрати, пов`язані із проведенням експертиз, суд покладає на обвинуваченого.

Відповідно до ухвали слідчого судді від 02.04.2020 року (справа №345/1207/20) на майно, що було вилучено із багажного відділення автомобіля марки «Пежо 307», сірого кольору, д.н.з НОМЕР_1 , та на речі, які були вилучені в ході обшуку у ОСОБА_2 , було накладено арешт. Також згідно ухвали слідчого судді від 02.04.2020 року (справа №345/1155/20) було накладено арешт на майно, що було вилучено під час санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 .

Відповідно до положень ст. 374 КПК України, суд вирішує питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження і скасовує арешт майна (речових доказів), яке стосується епізодів крадіжок, зазначених в даному вироку.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 374, 395 КПК України,

у х в а л и в:

Засудити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнати його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Термін відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з 31.03.2020 р., тобто з часу фактичного затримання, зарахувавши в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає один день попереднього ув`язнення. Також зарахувати ОСОБА_2 в строк відбуття покарання строк перебування під вартою з 26.03.2020 р. по 27.03.2020 р. включно з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає один день попереднього ув`язнення.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 залишити без змін до набрання вироком суду законної сили.

Цивільний позов Управління культури, національностей та релігії Калуської міської ради до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП не відомо) на користь Управління культури, національностей та релігії Калуської міської ради (ЄРДПОУ 02006359) - 6022,00 грн. матеріальної шкоди, завданої злочином. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави:

- 1634,50 грн. - витрат за проведення експертизи № СЕ-19/109/8/5-278Д/20 від 15.05.2020 р.;

- 1307,60 грн. - витрат за проведення експертизи № СЕ-19/109/14/2-261ТВ/20 від 22.04.2020 р.;

- 1144,15 грн. - витрат за проведення експертизи № СЕ-19/109/14/2-262ТВ/20 від 24.04.2020 р.;

- 4082,00 грн. - витрат за проведення експертизи № 2020/19-28 від 11.12.2019р.;

- 3140,00 грн. витрат за проведення експертизи № 2021/2027/2028/19-28 від 10.12.2019 р.;

- 1256,08 грн. - витрат за проведення експертизи № СЕ-19/109/14-778Д/19 від 19.12.2019 р.;

- 2615,04 грн. витрат за проведення експертизи № 484-20/28 від 05.03.2020 р.;

- 817,25 грн. витрат за проведення експертизи № СЕ-19/109/14/2-237ТВ/20 від 17.04.2020 р.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02.04.2020 року (справа №345/1207/20) та ухвалою слідчого судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02.04.2020 року (справа №345/1155/20).

Речові докази:

- маршрутизатор марки «TP-LINK», модель TL-WR720N в паперовій коробці з аналогічним маркуванням та документами, який знаходиться у камері зберігання речових доказів Калуського ВП ГУНП - повернути ОСОБА_9 ;

- тюнер для настроювання музичних інструментів марки «AROMA» із кабелем та защібкою з підписом «Бодя Федоришин», який знаходиться у камері зберігання речових доказів Калуського ВП ГУНП - повернути ОСОБА_10 ;

- тюнер для настроювання музичних інструментів марки «AROMA» з підписом « ОСОБА_42 », який знаходиться у камері зберігання речових доказів Калуського ВП ГУНП - повернути ОСОБА_11 ;

- електричний лобзик з написами Mаterial 5202, Е-II, 450 W, Н 60 mm, чорного кольору, електродрель коричнево-сірого кольору з написами НЄ-1035.Є У2, ТУ22-176-031-87, 220 В, № 199, електродрель червоного кольору з написами Z1JE-KZ11-13В, 230 V електрошоруповерт зеленогокольору,електроболгарку знаписами DWTWS-150SL, зеленого кольору із наявним диском, електролобзік марки «Powertec» 230 V-50 HZ 350 W, електродрель марки «Енхель 650Е BSM» жовтого кольору, електролобзік марки «Фіолент ПМ 3 600Э», навісний замок, який поміщено у спец пакет НПУ №7182270, які знаходяться у камері зберігання речових доказів Калуського ВП ГУНП - повернути потерпілому ОСОБА_7 ;

- мобільний телефон марки «LG» (імеі: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ), кросівки типу шкіри коричневого кольору 42-го розміру, рукавиці матерчаті в кількості 2 пар (4 шт.), чоловічі кросівки марки «Ecco», які добровільно видав ОСОБА_2 , пара взуття (черевики) чорного кольору, з підошвою бежевого кольору, яку упаковано в поліетиленовий пакет чорного кольору, який опечатано паперовою біркою з пояснювальними написами, які знаходяться у камері зберігання речових доказів Калуського ВП ГУНП - повернути ОСОБА_2 ;

- дактилокарту, заповнену на ім`я ОСОБА_2 , яку поміщено у спецпакет НПУ ЕХР №0225980, дактилокарту, заповнену на ім`я ОСОБА_2 , яку поміщено у спецпакет НПУ №7110586, дактилокарту, заповнена на ім`я ОСОБА_2 , яку поміщено у спецпакет НПУ №4378858, які передано в камеру зберігання речових доказів Калуського ВП ГУНП знищити;

- слід взуття, який відкопійовано на відрізок чорної дактилоплівки та моміщено у спецпакет НПУ № 4434346, чотири сліди руки, які відкопійовано на відрізки прозорої липкої стрічки та наклеєно на аркуш паперу, який поміщено у спецпакет НПУ № 4435347, два сліди пальців рук, які відкопійовано на два відрізки липкої стрічки, наклеєно на аркуш паперу та поміщено у спецпакет НПУ №7176827, слід взуття, який відкопійовано на відрізок темної дактилоплівки та поміщено у спецпакет НПУ ЕХР 0226546, два сліди рук, які відкопійовано на відрізки прозорої липкої стрічки та наклеєно на аркуш паперу, який поміщено у спец пакет НПУ №7152198, слід знаряддя злому, який відкопійовано на полімерний зліпок та поміщено у спец пакет НПУ №7152197, які знаходяться у камері зберігання речових доказів Калуського ВП ГУНП - знищити;

- електротример марки «Elektro Rassrntrimmter ECP 500» зеленого кольору та бензопилу без марки із маркуванням «S5» біло-оранжевого кольору, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області повернути ОСОБА_28 .

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляції протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити потерпілим, що у відповідності до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Суддя