Ухвала

від 05.10.2020 по справі 540/1911/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 540/1911/19

адміністративне провадження № К/9901/24743/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шишова О.О.,

суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі № 540/1911/19 за позовом Дочірнього підприємства Торговий дім Херсон Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Спельта до Головного управління ДФС в у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Головного управління Державної казначейської служби у Херсонській області про стягнення заборгованості з державного бюджету,

установив:

У вересні 2019 року ДП Торговий дім Херсон ТОВ Виробничо-комерційна фірма Спельта звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило стягнути з Державного бюджету України на свою користь заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 1742917,30 грн.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС в у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі 17 грудня 2019 року подало апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2020 року зазначену апеляційну скаргу було залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, для сплати судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року апеляційну скаргу було повернуто.

30 березня 2020 року Головним управлінням ДФС в у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повторно подано апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки вона подана із пропуском встановленого строку звернення до суду. Одночасно скаржнику надано десятиденний строк з моменту отримання копії зазначеної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху Головне управління ДФС в у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі надіслало до суду заяву-клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій скаржник просив замінити відповідача по справі та поновити строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року клопотання про заміну відповідача по справі задоволено та замінено Головне управління ДФС в у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на фактичного правонаступника - Головне управління ДПС в у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. У задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем пропущено передбачений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.

Розглядаючи клопотання про поновлення строку звернення до суду, апеляційний суд виходив з того, що обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у нього коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють контролюючий орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Крім того, як на підставу пропуску строку звернення до суду, скаржник посилався, зокрема, на те, що вдруге право на апеляційне оскарження реалізується ним під час дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а тому строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Зазначена підстава визнана апеляційним судом неповажною з огляду на таке.

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-ІХ від 30 березня 2020 року, яким розділ VI Прикінцеві положення КАС України доповнено пунктом 3 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Разом з тим, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18 червня 2020 року № 731-IX, процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Зазначений Закон України від 18 червня 2020 року № 731-IX набрав чинності 17 липня 2020 року.

Апеляційним судом установлено, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції було отримано представником відповідача 16 грудня 2019 року, тобто строк на апеляційне оскарження у цій справі сплинув ще 16 січня 2020 року, до набрання зазначеним вище законом чинності.

Зважаючи на значний пропуск строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд дійшов висновку, що клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження не можна вважати обґрунтованим. Так, невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, її повернення не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на таке оскарження судового рішення.

Не погодившись з ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року, Головне управління ДПС в у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до апеляційного суду.

Згідно із пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.

Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).

Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження неповажними.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах Леваж Престасьон Сервіс проти Франції ( Levages Prestations Services v. France ) від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; Гомес де ла Торре проти Іспанії ( Brualla Gomes de la Torre v. Spain ) від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).

Посилання скаржника на існування судової практики Верховного Суду щодо оцінки мотивів для відкриття касаційного провадження до уваги не приймається, оскільки висновки щодо строків звернення з апеляційними скаргами, які містяться у наведеній скаржником постанові Верховного Суду, слід застосовувати з урахуванням обставин, які наявні у конкретній справі.

Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі № 540/1911/19 за позовом Дочірнього підприємства Торговий дім Херсон Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Спельта до Головного управління ДФС в у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Головного управління Державної казначейської служби у Херсонській області про стягнення заборгованості з державного бюджету.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко