Рішення

від 08.09.2008 по справі 2-684/08

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-684/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08 вересня 2008 року     Богуславський районний суд Київської області в

складі:     головуючого судді Якутюка B.C.,

при секретарі Годжаєвій З.Ф.,   розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в-м.  Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ісайківської сільської ради Богуславського району про визнання права власності на спадкове нерухоме майно,   -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка,   звернувшись до суду з даним позовом до Ісайківської сільської ради,   просить визнати за нею право власності на житловий будинок №18 по вул.  Ярській в с. Ісайки Богуславського району Київської області,   посилаючись на те,   що 27 вересня 2007 року померла її мати ОСОБА_2,   після смерті якої вона фактично прийняла спадщину за заповітом.  При житті мати належним чином не оформила право власності на вказаний жилий будинок. При зверненні до нотаріальної контори для оформлення вказаної спадщини їй було відмовлено за відсутністю правовстановлюючих документів на будинок,   а тому вона змушена звернутися з відповідним позовом до суду.

Позивачка ОСОБА_1 в попередньому судовому засіданні свій позов підтримала і просила суд його задовольнити.

Відповідач - представник Ісайківської сільської ради в попереднє судове засідання не з"явився,   але письмово повідомив суд про визнання позову і про розгляду справи без його участі.

Виходячи з наведеного,   суд вважає,   що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4  ст.  130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку,   встановленому  ст.  174 цього ж Кодексу.

Згідно з ч.4  ст.  174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Із доданих до позовної заяви доказів вбачається,   що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2,   яка померла 27 вересня 2007 року,   що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Із письмової відповіді Богуславської районної державної нотаріальної контори від 24 червня 2008 року видно,   що ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2,   яка померла 27 вересня 2007 року і проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1,   виданим бути не може,   оскільки відсутній факт належності померлій правоустановлюючого документу на житловий будинок.

Із копії заповіту від 25 жовтня 2000 року вбачається,   що ОСОБА_2 заповіла все своє майно ОСОБА_3,   а сертифікат на право на земельний пай заповіла ОСОБА_4.

Із копії технічного паспорта на житловий будинок видно,   що в господарстві спадкодавця по вул. Ярській,   18 в с. Ісайки Богуславського району є житловий будинок,   два сараї та погріб з шийкою загальною інвентаризаційною вартістю 23250 грн.

Із ч.1  ст.  1235 ЦК України видно,   що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб,   незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних,   родинних відносин,   а також інших учасників цивільних відносин.

Суд вважає,   що поскільки позивачка ОСОБА_1 являється спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 ,   то є підстави для задоволення позову.

 На підставі  ст.  1235 ЦК України,   керуючись  ст.  10,   11,   58,   59,   209,   212,   215 ЦПК України,

суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на спадкове майно: житловий будинок інвентаризаційною вартістю 16550 грн.,   сарай інвентаризаційною вартістю 1135 грн.,   сарай інвентаризаційною вартістю 3562 грн.,   погрію з шийкою інвентаризаційною вартістю 2000 грн.,   що розташовані по вул. Ярській,   18 в с. Ісайки Богуславського району Київської області. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,   з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України.