Постанова

від 01.10.2020 по справі 766/11535/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року м. Херсон

Номер справи: 766/11535/20

Номер провадження: 22-ц/819/1381/20

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого (суддя-доповідач)Ігнатенко П.Я., суддів:Воронцової Л.П., Полікарпової О.М., за участю секретаряГеленка А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Войцеховської Я.В. від 30 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року позивачка звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просить зняти арешт з належного їй нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у Комсомольському районі м. Херсона від 30.05.2006 року, номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 37419462.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30 липня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту. Роз`яснено позивачу право звернення до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо остання вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу , порушено його права чи свободи або право звернення до суду в порядку кримінального судочинства.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить вказану вище ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

У ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу, просить її задовольнити.

Представник Корабельного РВ ДВС у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка до суду апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали вимогам процесуального закону, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року в діючій редакції станом на час виникнення правовідносин державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 55 Закону України Про виконавче провадження арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно ч. 1 ст. 447 ЦПК України у чинній редакції сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначено статтею 59 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року у редакції чинній на момент подачі позову.

Згідно зі ст. 59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Звернувшись до суду з позовом ОСОБА_1 послалась на те, що згідно Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно № 217233191 на підставі постанови серії АА № 072770, виданої 30.05.2006 року ДВС у Комсомольському районі в м. Херсоні при виконанні виконавчого листа № 2-5322 від 30.11.2005 року накладено арешт на належне їй майно. Листом Корабельного РВ ДВС у м. Херсоні її повідомлено, що відносно неї перебувало інше виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 3-1192 від 20.01.2012 року, яке завершено у зв`язку з фактичним його виконанням та на даний час це виконавче провадження знищено. Будь-яких інших виконавчих документів на виконанні не перебувало. У зв`язку з викладеним позивачка вважає арешт незаконним та таким, що безпідставно обмежує реалізацію нею права власності на майно (а.с. 1-4).

Відповідно до копій листів Корабельного РВ ДВС у м. Херсоні № 53027 від 21.07.2020 року № 56041 від 10.08.2020 року, наданих в ході апеляційного розгляду, відділом державної виконавчої служби повідомлено про те, що на виконанні відділу перебувало лише виконавче провадження № 31102772 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1192, виданого 20.01.2012 року, про стягнення коштів з ОСОБА_1 . Дане виконавче провадження завершено 21.03.2012 року на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку з фактичним виконанням та виконавче провадження № 31102772 передано до архіву (а.с. 31, 39).

Згідно наданої в ході апеляційного розгляду копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 21.07.2020 року, до реєстру внесено запис про заборону на відчуження квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 072770 від 30.05.2006 року (а.с. 37, 42).

Таким чином, відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції не встановивши фактичних обставин, щомають значення для справи, роз`яснив альтернативне право звернення до суду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог розділу VІІ Цивільного процесуального кодексу України або в порядку кримінального судочинства, що вказує на передчасність оскарженої ухвали та суперечливість висновків суду, оскільки оскарженою ухвалою відмовлено у відкритті провадження в зв`язку з тим, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, при цьому роз`яснено право звернення до суду знову ж в порядку розділу VІІ Цивільного процесуального кодексу України, який регулює порядок розгляду в цивільному судочинстві.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16-ц боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Окрім того, неналежний спосіб захисту не є підставою для відмови у відкриті провадження.

Отже, суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про відмову у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції, - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі .

Керуючись ст.ст. 374 , 379 , 382 ЦПК України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - задовольнити.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 30 липня 2020 року , - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Дата складення повного судового рішення 06 жовтня 2020 року.

Головуючий П.Я.Ігнатенко

Судді: Л.П.Воронцова

О.М.Полікарпова