Ухвала

від 29.09.2020 по справі 911/3848/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/3848/15

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Геліос (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 7-9; код ЄДРПОУ 42322556)

до відповідача 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Стокхолл (01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7; код ЄДРПОУ 31303941)

та відповідача 2) Підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом Брама-Консалтинг (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Куйбишева, буд. 13; код ЄДРПОУ 32385630)

про визнання недійсним правочину

у відокремленому провадженні в межах справи № 911/3848/15

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Стокхолл (01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7; код ЄДРПОУ 31303941) - Кредитор

до Підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом Брама-Консалтинг (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Куйбишева, буд. 13; код ЄДРПОУ 32385630) - Боржник/Банкрут

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Абрамової В.Д.

За участю представників учасників у справі:

від ТОВ ФК Геліос : адвокат Ботвінцев Г.А.;

від ТОВ Стокхолл : адвокат Раілко С.В.;

від ПІК Брама-Консалтинг : ліквідатор арбітражний керуючий Менчак В.В.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/3848/15 за заявою ТОВ Стокхолл про банкрутство Підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом Брама-Консалтинг .

На даний час провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

27.02.2020 до суду надійшла заява кредитора у справі ТОВ ФК Геліос від 26.02.2020 б/№ (вх. № 4564/20) до відповідачів ТОВ Стокхолл та ПІК Брама-Консалтинг про визнання недійсним правочину.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.02.2020 прийнято вказану заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження в межах справи № 911/3848/15 про банкрутство Боржника; підготовче засідання призначено на 31.03.2020; встановлено процесуальні строки сторонам для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

В подальшому підготовче засідання неодноразово відкладалось, строк підготовчого провадження продовжено судом.

30.03.2020 до суду надійшов відзив Відповідача 1 від 25.03.2020 б/№ (вх. № 6717/20) на заяву про визнання правочину недійсним.

15.04.2020 до суду надійшла відповідь заявника ТОВ ФК Геліос від 07.04.2020 № 070420/1 (вх. № 7592/20) на відзив ТОВ Стокхолл .

Ухвалою суду від 09.06.2020 витребувано докази у ліквідатора ПІК Брама-Консалтинг за відповідним клопотанням ТОВ ФК Геліос .

23.06.2020 до суду надійшов лист ліквідатора ПІК Брама-Консалтинг від 23.06.2020 № 23/06/2020-1Б (вх. № 12585/20) з доданими доказами на виконання вимог ухвали суду від 09.06.2020.

04.08.2020 до суду надійшли письмові пояснення ТОВ ФК Геліос від 03.08.2020 б/№ (вх. № 16327/20) по справі.

25.08.2020 на електронну пошту суду та 31.08.2020 засобами поштового зв`язку до суду надійшло клопотання ліквідатора ПІК Брама-Консалтинг від 25.08.2020 № 25/08/2020-1Б (вх. № 18239/20) з доданими доказами.

07.09.2020 на електронну пошту суду та 08.09.2020 до канцелярії суду надійшло клопотання ліквідатора ПІК Брама-Консалтинг від 07.09.2020 № 07/09/2020-1Б (вх. № 18992/20) з доданими доказами.

08.09.2020 до суду від ТОВ ФК Геліос надійшов документ від 07.09.2020 б/№ (вх. № 18993/20) з назвою Узагальнені підстави визнання оскаржуваного правочину недійсним з урахуванням долучених до матеріалів справи доказів (для розгляду справи по суті) .

Ухвалою суду від 08.09.2020 закрито підготовче провадження у даній справі; призначено справу до розгляду по суті на 29.09.2020.

28.09.2020 до суду надійшло клопотання ТОВ ФК Геліос від 28.09.2020 № 280920/6 (вх. № 20677/20) про відкладення розгляду справи.

29.09.2020 в судове засідання з`явились представники ТОВ ФК Геліос , ТОВ Стокхолл та ліквідатор ПІК Брама-Консалтинг .

Розглянувши клопотання ТОВ ФК Геліос про відкладення розгляду справи судом встановлено, що в обґрунтування клопотання заявник зазначає про неможливість забезпечити участь представника в судовому засіданні у зв`язку з хворобою.

В той же час, в судовому засіданні присутній повноважний представник ТОВ ФК Геліос , у зв`язку з чим подане клопотання про відкладення розгляду справи з викладених у ньому підстав не підлягає задоволенню.

Представник ТОВ ФК Геліос в судовому засіданні заявлені вимоги про визнання недійсним правочину підтримав і під час судових дебатів просив суд задовольнити заяву повністю.

Зокрема в заяві Заявник просить суд визнати недійсним Договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ-312-40 від 25.12.2012, укладений між ТОВ Стокхолл та ПІК Брама-Консалтинг , предметом якого є ордерні цінні папери у документарній формі існування - векселі прості, видані ТОВ Українські Промислові Ресурси (код ЄДРПОУ 32816283) у кількості дві штуки, сума кожного векселя 10000000,00 грн, ціна купівлі-продажу кожного векселя 9500000,00 грн, номери АА 1182030, АА 1182031.

Узагальнені доводи Заявника є наступними.

25.12.2012 Боржником укладено з ТОВ Стокхолл оспорюваний правочин, за яким Боржником було придбано векселі прості, видані ТОВ Українські Промислові Ресурси (код ЄДРПОУ 32816283) загальною сумою 20000000,00 грн та взято на себе зобов`язання щодо оплати продавцю вартості отриманих векселів в розмірі 19000000,00 грн.

При цьому ПІК Брама-Консалтинг не було проаналізовано фінансове становище векселедавця (зокрема його неплатоспроможність), оскільки 02.01.2013, тобто через 8 днів після укладення оспорюваного Договору, Господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ Українські Промислові Ресурси та 31.01.2013 визнано векселедавця банкрутом. Отже цінні папери, придбані Боржником за оспорюваним Договором, фактично не мали цінності.

В той же час, станом на дату укладення оспорюваного Договору ПІК Брама-Консалтинг не здійснювало активну господарську діяльність та не мало фінансової можливості здійснити оплату вартості придбаних векселів.

На дату укладення оспорюваного Договору загальний розмір основних засобів ПІК Брама-Консалтинг складав 12550763,72 грн, переважну більшість яких становив один актив - квартира № 100 загальною площею 803,5 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Павлівська, буд. 18, вартістю 11867635,98 грн. Вказана квартира перебувала в іпотеці ПАТ Кредитпромбанк (правонаступником якого на даний час є ТОВ ФК Геліос ) в забезпечення виконання зобов`язання ТОВ Ерфольг-Україна за кредитом у сумі, еквівалентній 17300000,00 Євро.

Заявник стверджує, що укладення оспорюваного Договору за відсутності реальної можливості оплати вартості отриманих цінних паперів мало наслідком звернення ТОВ Стокхолл з позовом до ПІК Брама-Консалтинг про стягнення заборгованості та в подальшому із заявою про банкрутство ПІК Брама-Консалтинг . Отже укладення оспорюваного Договору мало на меті створення штучної заборгованості з метою ініціювання процедури банкрутства Боржника.

Обґрунтовуючи порушення прав Заявника оспорюваним правочином ТОВ ФК Геліос зазначає, що встановлення недійсності правочину свідчить про безпідставність порушення провадження у справі про банкрутство Боржника, а відтак правопопередник Заявника мав би можливість реалізувати будь-які інші встановлені Законом та іпотечним договором способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином Заявник вважає, що укладення Договору призвело до неплатоспроможності Боржника, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання правочину недійсним в порядку ч. 1 ст. 42 КУзПБ.

Представники Відповідачів 1, 2 проти заяви заперечили та під час судових дебатів просили суд відмовити у задоволенні заяви з підстав, викладених у відзиві.

Узагальнені доводи Відповідачів 1, 2 є наступними.

За оспорюваним Договором ПІК Брама-Консалтинг набуло у власність обумовлені цінні папери. Перехід права власності відбувся з дотриманням вимог законодавства, зокрема Закону України Про цінні папери та фондовий ринок , шляхом вчинення індосаменту.

Наявність заборгованості за вказаним правочином підтверджена рішенням Господарського суду Київської області від 01.04.2015 у справі № 911/474/15-г, при розгляді якої не було встановлено обставин щодо недійсності правочину.

Обставини щодо неплатоспроможності ТОВ Українські Промислові Ресурси не могли бути відомі сторонам на час укладення оспорюваного правочину, оскільки провадження у справі про банкрутство векселедавця порушене після укладення оспорюваного Договору.

Договірна вартість векселів при укладенні Договору була визначена сторонами в розмірі 9500000,00 грн за кожен (при номінальній вартості 10000000,00 грн), отже в разі їх погашення векселедавцем ПІК Брама-Консалтинг отримало б прибуток у розмірі 1000000,00 грн.

Твердження Заявника про те, що придбані Боржником векселі не мали цінності , а Договір укладено з метою створення штучної заборгованості та ініціювання процедури банкрутства не ґрунтуються на доказах та є припущеннями Заявника.

Права та інтереси Заявника не є порушеними, оскільки Заявник звернувся до суду з даною заявою про визнання правочину недійсним на завершальній стадії процедури банкрутства, а саме після проведення аукціонів та реалізації майна Боржника, розподілу отриманих коштів.

Крім цього Відповідачі 1, 2 зазначають, що оспорюваний правочин укладено Боржником 25.12.2012, а провадження у справі № 911/3848/15 про банкрутство ПІК Брама-Консалтинг було порушене 14.09.2015, отже під час чинності Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Відтак, враховуючи, що в силу ст. 58 Конституції України закони не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, до спірних правовідносин повинні застосовуватись норми ст. 20 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а не ст. 42 КУзПБ. При цьому, враховуючи, що спірний правочин укладено більш ніж за 1 рік до дати порушення провадження у справі про банкрутство Боржника, він не підпадає під річний підозрілий період в розумінні ст. 20 Закону.

Таким чином Відповідачі 1, 2 вважають відсутніми підстави для задоволення заяви Заявника та визнання недійсним Договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-312-40 від 25.12.2012.

Згідно ст. 219 ГПК України, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУзПБ, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Згідно ч. 4 ст. 42 КУзПБ, за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд постановляє ухвалу.

У судовому засіданні 29.09.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Детально розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази та заслухавши доводи представників Заявника, Відповідачів 1, 2, суд встановив наступне.

25.12.2012 між ТОВ Стокхолл , представленого повіреним - ТОВ Приват-Сток-Сервіс (продавець) та ПІК Брама-Консалтинг (покупець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ-312-40, відповідно до умов якого (п. 1.1., 1.2. Договору) продавець зобов`язується передати у власність покупця цінні папери (ЦП), що належать йому на праві власності, а покупець зобов`язується прийняти ЦП та сплатити на користь продавця грошову суму (ціну продажу) у розмірі, на умовах, в порядку та строки, встановлені цим договором. За умовами цього договору передачі у власність покупця підлягають ордерні цінні папери у документарній формі існування - векселі прості, видані ТОВ Українські Промислові Ресурси (код ЄДРПОУ 32816283), у кількості 2 шт., сума кожного векселя 10000000,00 грн, ціна купівлі-продажу кожного векселя 9500000,00 грн, номери: АА 1182030, АА 1182031.

За умовами п. 1.3. Договору, покупець зобов`язується сплатити на користь продавця ціну продажу цінних паперів у розмірі 19000000,00 грн.

Згідно п. 2.3. Договору, покупець зобов`язується сплатити на користь продавця ціну продажу ЦП у термін до 31.12.2013.

Пунктами 3.1.-3.3. Договору визначено, що передача ЦП здійснюється за іменним або бланковим індосаментом безпосередньо між продавцем та покупцем. Продавець зобов`язується передати ЦП, а покупець прийняти їх у термін до 31.12.2012. Факт передачі ЦП посвідчується відповідним актом, який складається та підписується безпосередньо представниками продавця та покупця.

Згідно п. 6.1. Договору, договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

25.12.2012 між сторонами складено Акт приймання-передачі цінних паперів до Договору, згідно якого продавець передав покупцю обумовлені Договором цінні папери.

В подальшому, у зв`язку з невиконанням ПІК Брама-Консалтинг зобов`язання щодо оплати вартості придбаних за Договором цінних паперів, ТОВ Стокхолл звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості і рішенням Господарського суду Київської області від 01.04.2015 у справі № 911/474/15-г вирішено стягнути з Боржника на користь ТОВ Стокхолл заборгованість за Договором у сумі 18891700,00 грн.

Після цього, враховуючи невиконання Боржником рішення суду у справі № 911/474/15-г, ТОВ Стокхолл звернулось до суду із заявою про порушення справи про банкрутство ПІК Брама-Консалтинг , яке було порушене ухвалою суду від 14.09.2015 у справі № 911/3848/15; постановою суду від 13.12.2016 визнано банкрутом ПІК Брама-Консалтинг і відкрито ліквідаційну процедуру.

Отже, враховуючи те, що провадження у справі № 911/3848/15 про банкрутство ПІК Брама-Консалтинг порушене ухвалою суду від 14.09.2015, вбачається, що оспорюваний Договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ-312-40 від 25.12.2012 є таким, що укладений у період протягом трьох років, які передують даті відкриття провадження у справі про банкрутство.

В той же час, ухвалою суду від 01.06.2016 у даній справі про банкрутство визнано вимоги ПАТ Дельта Банк до Боржника у сумі 13108832,23 грн, які підлягають задоволенню позачергово, як такі, що забезпечені заставою майна Боржника згідно іпотечного договору № 13/07/104/11-КЛТ від 03.06.2011.

Вказані вимоги виникли на підставі кредитного договору № 04.1/07/11-КЛТ від 03.06.2011, укладеного між ПАТ Кредитпромбанк і ТОВ Ерфольг-Україна щодо надання кредиту в межах загальної суми, еквівалентної 17300000,00 Євро, майновим поручителем за яким є ПІК Брама-Консалтинг .

При цьому, уклавши 03.06.2011 іпотечний договір № 13/07/104/11-КЛТ та передавши в іпотеку єдиний актив в забезпечення виконання умов кредитного договору ТОВ Ерфольг-Україна № 04.1/07/11-КЛТ, ПІК Брама-Консалтинг взяло на себе зобов`язання, в т.ч.:

- у випадку набуття іпотекодержателем підстав для звернення стягнення на майно в п`ятиденний строк з моменту отримання письмової вимоги іпотекодержателя передати останньому документи, необхідні для відчуження предмету іпотеки третім особам, в порядку визначеному в розділі 4 іпотечного договору;

- без попередньої письмової згоди іпотекодержателя не укладати та/або не виконувати договори та/або інші угоди із третіми особами, які будуть призводити до виникнення зобов`язань іпотекодавця, включаючи але не обмежуючись, грошовими зобов`язаннями у відношенні до третіх осіб у сумі більше п`яти мільйонів гривень.

Матеріали справи не містять доказів отримання Боржником згоди іпотекодержателя на укладення оспорюваного правочину.

Згідно фінансових звітів ПІК Брама-Консалтинг , оборотно-сальдових відомостей та аналітичних відомостей по рахунках дебіторської та кредиторської заборгованості за період 2012-2015 років, вбачається, що Боржник не здійснював господарську діяльність, на що вказує відсутність руху коштів по банківських рахунках (протягом 01.01.2012-30.09.2015 проведена одна операція щодо зарахування 188866,00 грн) та законсервованість основного активу - квартири № 100 загальною площею 803,5 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Павлівська, буд. 18, яка перебувала в іпотеці згідно іпотечного договору № 13/07/104/11-КЛТ від 03.06.2011.

Станом на дату укладення оспорюваного Договору основні активи Боржника складались з:

- квартири № 100 загальною площею 803,5 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Павлівська, буд. 18, залишковою балансовою вартістю на кінець 2012 року в розмірі 11953500,00 грн;

- дебіторської заборгованості Кліринговий Центр-БББ за договором 282/04-к від 02.08.2004 у розмірі 2052400,00 грн;

- еквіваленти грошових коштів в національній валюті - 119000,00 грн - акції ВАТ Буліндустрія , придбані згідно договорів від 15.09.2004 та від 17.03.2005;

- залишок коштів на рахунках у банках 2875,52 грн; поточні рахунки в національній валюті - 251,49 грн; поточні рахунки в іноземній валюті - 2624,03 грн.

Згідно інформації оборотно-сальдової відомості, на початок 2012 року, до моменту укладення оспорюваного Договору ПІК Брама-Консалтинг мало непокритий збиток у розмірі 9561634,26 грн. Згідно звіту Форми № 1 за 2013 рік, на початок 2013 року непокритий збиток збільшився до 9964100,00 грн.

Отже, перебуваючи у вказаному фінансовому стані, ПІК Брама-Консалтинг , маючи майже 10 млн непокритого збитку, за відсутності рентабельних активів (дебіторська заборгованість у розмірі 2 млн грн є безнадійною у зв`язку з пропуском строків позовної давності; об`єкт нерухомості обтяжений іпотекою), а також достатньої кількості коштів на рахунках, уклало 25.12.2012 оспорюваний правочин, за яким отримало у власність векселі ТОВ Українські Промислові Ресурси на загальну суму 20000000,00 грн та одночасно взяло на себе зобов`язання щодо сплати на користь ТОВ Стокхолл коштів у сумі 19000000,00 грн.

Разом з тим, 02.01.2013 Господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі про банкрутство векселедавця ТОВ Українські Промислові Ресурси та 31.01.2013 визнано векселедавця банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру на 3 місяці. 06.06.2013 судом було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційній баланс ТОВ Українські Промислові Ресурси .

Проаналізувавши викладені вище обставини в їх сукупності судом встановлено, що укладення Боржником оспорюваного Договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-312-40 від 25.12.2012 призвело до виникнення зобов`язання перед ТОВ Стокхолл в розмірі 19000000,00 грн, невиконання якого в подальшому стало підставою для неплатоспроможності ПІК Брама-Консалтинг і порушення справи про банкрутство Боржника.

Згідно ч. 1 ст. 42 КУзПБ, правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, зокрема з такої підстави: боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.

Відносно доводів Відповідачів 1, 2 про те, що у даному випадку застосування норми ст. 42 КУзПБ є безпідставним і повинні застосовуватись положення ст. 20 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , суд зазначає наступне.

21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства № 2597-VIII від 18.10.2018, відповідно до п. 4 Перехідних положень якого, установлено що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Закон № 2343-XII втратив чинність з 21.10.2019, з набранням чинності Кодексу № 2597-VIII.

Оскільки суд має застосовувати відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України норму, чинну на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду справи у суді, застосуванню підлягають норми Кодексу № 2597-VIII, які є чинними на час такого розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц.

Отже, при розгляді даної заяви підлягають застосуванню положення Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема ст. 42 Кодексу.

Доводи Відповідача 1 про те, що рішенням Господарського суду Київської області від 01.04.2015 у справі № 911/474/15-г встановлено відповідність оспорюваного правочину ст. 203, 215 ЦК України, відхиляються судом, оскільки предметом розгляду вказаної справи було стягнення заборгованості за Договором, а не питання дійсності/недійсності правочину з тих чи інших підстав.

Відносно доводів Відповідача 1 про те, що підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання на власний ризик, і Боржник станом на дату укладення оспорюваного правочину не міг знати про неплатоспроможність векселедавця, суд зазначає, що в даному провадженні судом надається оцінка Договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-312-40 від 25.12.2012 за спеціальними підставами згідно ч. 1 ст. 42 КУзПБ, зокрема щодо умов, за яких оспорюваний правочин Боржника був укладений та правових наслідків укладення такого правочину для Боржника і його кредиторів.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а згідно із частиною 3 цієї ж статті якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до приписів частини 4 статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Великою Палатою Верховного Суду викладено у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) висновок про те, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд наголошує, правочини, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Поручитель, який став солідарним боржником у зв`язку з невиконанням позичальником свого обов`язку у кредитному зобов`язанні, що виникло первинно з його волі та згідно з його бажанням, не є абсолютно вільним у обранні варіантів власної поведінки, його дії не повинні призводити до такого стану, у якому він ставатиме неплатоспроможним перед своїми кредиторами (висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 405/1820/17).

Боржник, який вчиняє дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності після виникнення у нього зобов`язання із повернення суми позики діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

Водночас будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (постанова Верховного Суду у справі № 405/1820/17 від 24.07.2019, № 910/8357/18 від 28.11.2019).

В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані.

Тому усі боржники мають добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 922/1903/18.

Судом вище встановлено, що оспорюваний Договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ-312-40 від 25.12.2012 був укладений Боржником за існування наступних умов:

- наявність майнової поруки ПІК Брама-Консалтинг перед ПАТ Кредитпромбанк за кредитними зобов`язаннями ТОВ Ерфольг-Україна згідно іпотечного договору № 13/07/104/11-КЛТ від 03.06.2011;

- відсутність рентабельних активів крім нерухомого майна, обтяженого іпотекою;

- відсутність достатньої кількості коштів на рахунках для виконання зобов`язання щодо оплати отриманих цінних паперів;

- збитковість діяльності підприємства.

Відтак укладення Боржником оспорюваного Договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-312-40 від 25.12.2012 мало наслідком формування кредиторської заборгованості перед ТОВ Стокхолл в розмірі 18891700,00 грн та подальшу неплатоспроможність ПІК Брама-Консалтинг , що в сукупності з встановленими судом обставинами щодо банкрутства у 2013 році векселедавця ТОВ Українські Промислові Ресурси , свідчить про збитковість для Боржника ПІК Брама-Консалтинг відповідної господарської операції щодо придбання цінних паперів за оспорюваним Договором купівлі-продажу цінних паперів № БВ-312-40 від 25.12.2012.

Проаналізувавши вказані вище обставини в їх сукупності суд вважає, що зазначені обставини є підставою для визнання недійсним Договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-312-40 від 25.12.2012 на підставі ч. 1 ст. 42 КУзПБ, як такого, що призвів до завдання Боржнику збитків та неплатоспроможності ПІК Брама-Консалтинг , а також порушення прав та законних інтересів іпотекодержателя ПАТ Кредитпромбанк (правонаступником якого є ТОВ ФК Геліос ) на реалізацію встановлених Законом та іпотечним договором способів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи викладене заява ТОВ ФК Геліос від 26.02.2020 б/№ (вх. № 4564/20) до ТОВ Стокхолл та ПІК Брама-Консалтинг про визнання недійсним правочину задовольняється судом повністю.

Судовий збір у сумі 4204,00 грн, сплачений ТОВ ФК Геліос за подання заяви про визнання недійсним правочину, покладається на Відповідачів 1, 2 порівну, по 2102,00 грн та підлягає стягненню з Відповідачів 1, 2 на користь ТОВ ФК Геліос .

Керуючись ст. 129, 232-235, 255, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, ст. 7, 42 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ-312-40 від 25.12.2012, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Стокхолл (код ЄДРПОУ 31303941) та Підприємством зі стовідсотковим іноземним капіталом Брама-Консалтинг (код ЄДРПОУ 32385630), предметом якого є ордерні цінні папери у документарній формі існування - векселі прості, видані Товариством з обмеженою відповідальністю Українські Промислові Ресурси (код ЄДРПОУ 32816283) у кількості дві штуки, сума кожного векселя 10000000,00 грн, ціна купівлі-продажу кожного векселя 9500000,00 грн, номери АА 1182030, АА 1182031.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Стокхолл (01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7; код ЄДРПОУ 31303941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Геліос (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 7-9; код ЄДРПОУ 42322556) 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.

4. Стягнути з Підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом Брама-Консалтинг (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Куйбишева, буд. 13; код ЄДРПОУ 32385630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Геліос (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 7-9; код ЄДРПОУ 42322556) 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.

5. Видати накази.

6. Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати складення та підписання повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 06.10.2020.

Суддя С.Ю. Наріжний