Рішення

від 22.09.2020 по справі 917/1102/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2020 р. Справа № 917/1102/19

За позовною заявою Фізичної особи - підприємця Пицяк Оксани Іванівни, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1

до Служби автомобільних доріг в Полтавській області, вул. В`ячеслава Чорновола, 22-а, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 25898491

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Терешківська сільська рада Полтавського району, с. Терешки, Полтавський район, 38762

про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою.

Суддя Погрібна С.В.

Секретар судового засідання Коваленко О.С.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання від 22.09.2020 р..

Обставини справи. Фізична особа - підприємець Пицяк Оксана Іванівна звернулася до суду з позовом до Служби автомобільних доріг України в Полтавській області про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою, кадастровий номер 5324085908:08:001:0017, площею 0,0211 га..

Ухвалою суду від 09.07.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 08.08.2019 р. задоволено клопотання позивача про витребування доказів, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 24.09.2019 р. на 14:00 год..

Судове засідання, призначене на 24.09.2019 р. на 14:00 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 21.10.2019 р. призначено дату наступного підготовчого засідання на 06.11.2019 р. та залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Терешківську сільську раду Полтавського району.

31.10.2019 р. від сільської ради надійшли письмові пояснення (вх. № 11843 від 31.10.2019 р.) та клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника сільської ради (вх. № 11844).

Позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи листа Терешківської сільської ради від 28.08.2019 р. (вх. № 12100 від 05.11.2019 р.).

Від відповідача 06.11.2019 р. надійшов відзив на позовну заяву (вх. 12159) та витребуваний ухвалою суду від 08.08.2019 р. копію плану дороги з проектної документації з поточного середнього ремонту автомобільної дороги державного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський на ділянці км 344+817-км 347+200 (вх. 12160).

Ухвалою суду від 07.11.2019 р. відмовлено позивачу в частині клопотання про витребування у відповідача доказів (вх. №8894 від 21.08.2019 р.), а саме будь-яких рішень про встановлення зупинок біля павільйону, що знаходиться за адресою: вул. Київ-Харків-Довжанський 346+100 м.; відкладено підготовче засідання на 13.12.2019 р..

Ухвалою суду від 12.11.2019 р. виправлено описку в ухвалі суду від 06.11.2019 р..

Від Терешківської сільської ради Полтавського району надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності її представника (вх. №13018 від 25.11.2019 р., №13348 від 03.12.2019 р.).

11.12.2019 р. позивачем подано клопотання про призначення по справі будівельно-технічної експертизи (вх. № 13755).

Ухвалою суду від 17.12.2019 р. призначено судову будівельно-технічну експертизу у справі; доручено її проведення судовому експерту Федорову Дмитру Федоровичу (вул. Зигіна, 4, м. Полтава, 36000); зобов`язано стороні надати необхідні документи для проведення експертизи та забезпечити експерту доступ до об`єкта дослідження; провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта судом.

26.06.2020 р. від судового експерту Федорова Дмитра Федоровича надійшов висновок експерта № 146 від 26.06.2020 р. (вх. № 6749).

Ухвалою суду від 27.07.2020 р. поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 18.08.2020 р. на 11:30 год.

18.08.2020 р. від Служби автомобільних доріг України в Полтавській області надійшли додаткові пояснення щодо ненадання судовому експерту генерального плану (вх. № 8862).

Позивачем подано для приєднання до матеріалів справи копії постанови Вищого господарського суду України від 28.10.2014 року та ухвали господарського суду Полтавської області від 25.12.2014 року по справі № 18/1059/12 (вх. № 8867).

В судовому засіданні 18.08.2020 р. позивачем заявлено клопотання про надання можливості ознайомитись з наданими відповідачем поясненнями щодо ненадання судовому експерту генерального плану та відреагувати на них, а також надати додаткові докази.

Ухвалою суду від 18.08.2020 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 22.09.2020 р. на 11:00 год. Судом зазначено, що у разі надання позивачем письмових пояснень та додаткових доказів, останні будуть долучені судом до матеріалів справи та враховані при прийнятті рішення у справі.

14.09.2020 р. від Терешківської сільської ради Полтавського району надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю її представника (вх. №9884), в якому вказує, що у вирішенні даного спору покладається на розсуд суду.

21.09.2020 р. позивачем надано додаткові пояснення (вх. № 10355), які долучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 22.09.2020 р. представником позивача викладено зміст позовних вимог, представником відповідача зміст заперечень.

Судом досліджено наявні в матеріалах справи докази.

Представникам сторін надано заключне слово, які підтримали кожний свою позицію викладену письмово та озвучену в судових засіданнях.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, суд розглядає спір за наявними матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З"ясувавши обставини справи, оцінивши надані документальні докази, суд встановив, що 01.08.2018 року, між позивачем та Терешківською сільською радою укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 5324085908:08:001:0017, комунальної власності, цільове призначення: 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,0211 га, яка знаходиться в с. Копили, вул. Київ-Харків-Довжанський 346 км+100 м на території Терешківької сільської ради. Земельна ділянка надана в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (а.с. 10-12).

На зазначеній земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля (торгівельний павільйон), загальною площею 127,6 кв.м., що належить позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 20.10.2006 р. (а.с. 18), що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 49599997 від 11.12.2015 року (а.с. 19).

11 травня 2017 року були узгоджені та закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками межі указаної земельної ділянки та на підставі технічної документації проведено державну реєстрацію земельної ділянки, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-5307600762018 (а.с. 14), копією акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 11.05.2017 року (а.с. 15).

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач допустив грубе порушення його інтересів як користувача земельною ділянкою кадастровий номер: 5324085908:08:001:0017, а саме на межі двох земельних ділянок комунальної власності, з яких одна орендована позивачем, встановлено зупинку громадського транспорту, при цьому знищені існуючі до цього межові знаки. З акту приймання-передачі межових знаків на зберігання від 11.05.2017 року (а.с. 15) вбачається, що межові знаки при встановленні в натурі меж орендованої мною земельної ділянки за моїм бажанням не встановлювалися, оскільки збігалися з штучними лінійними спорудами та рубежами за знищення яких передбачена відповідальність. Відповідач при облаштуванні зупинки громадського транспорту допустив їх знищення, чим порушив мої права та вимоги законодавства. Відповідач створив істотні перешкоди у веденні мною підприємницької діяльності на орендованій мною земельній ділянці через влаштування ним зупинки громадського транспорту та дорожнього огородження можливість проїзду до орендованої мною земельної ділянки втрачена. Проект зупинки громадського транспорту та дорожнього огородження не зорієнтований на суб`єктів підприємницької діяльності та жителів с. Копили, при її облаштуванні відповідачем не дотримані вимоги законодавства щодо протипожежних відстаней від зупинок до прилеглої забудови, взагалі відповідач не враховував як стверджує позивач, її законних інтересів.

08 травня 2019 року ФО-П Пицяк О. І. разом з іншими фізичними особами-підприємцями та мешканцями вул. Пушкіна с. Копили, яким створені істотні незручності після облаштування зупинки громадського транспорту звернулись з колективним зверненням до голови Терешківської ОТГ за сприянням в усуненні створених перешкод у користуванні земельними ділянками. На дане колективне звернення на ім`я позивача сільським головою виконавчого комітету Терешківської сільської ради надано повідомлення за вих. № 771 від 11.5.2019 року, за змістом якого. що зазначене звернення направлене до Служби автомобільних доріг Полтавської області для розгляду та реагування (а.с. 20-21).

Позивач вказує, що від відповідача жодного реагування на колективне звернення не було, перешкоди в користуванні орендованою земельною ділянкою не усунено. В подальшому 12.06.2019 року ФО-П Пицяк О. І. особисто направила відповідачу цінним листом (номер поштового відправлення 3603400316454) претензію про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою необхідною для підприємницької діяльності (а.с. 23-25). Претензія була отримана відповідачем 14.06.2019 року, проте жодної відповіді позивачем не було отримано.

Вказане стало приводом для звернення позивача до суду з вимогою до Служби автомобільних доріг України в Полтавській області про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою з кадастровим номером: 5324085908:08:001:0017, площею 0,0211 га..

Відповідач у свою чергу вказує, що позов не визнає, вважає його необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, зважаючи на те, що:

Служба автомобільних доріг у Полтавській області жодних перешкод ФО-П Пицяк Оксані Іванівні у користуванні орендованою нею земельною ділянкою не здійснює;

Служба автомобільних доріг у Полтавській області є користувачем прилеглої земельної ділянки і здійснює її користування у повній відповідності до її цільового призначення;

встановлення зазначеної у позові зупинки громадського транспорту та інші облаштування автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський у повній мірі відповідають проектній документації.

В матеріалах справи наявний висновок судового експерту Федорова Дмитра Федоровича № 146 від 26.06.2020 р., який зроблено на підставі ухвали суду від 17.12.2019 р. про призначення судову будівельно-технічної експертизу у справі № 917/1102/19.

На вирішення експертизи поставлені наступні питання:

1. Чи відповідає будівельно-технічним нормам фактичне встановлення зупинки громадського транспорту, яка знаходиться поблизу нежитлової будівлі (торгівельного павільйону) та належить Позивачеві Пицяк О. І. на праві власності, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 49599997 від 11.12.2015 року та розташований за адресою Полтавський район, с. Копили, автодорога Київ-Харків-Довжанський 346км +100м на земельній ділянці кадастровий номер: 5324085908:08:001:0017.

2. Чи відповідає розміщення фактично встановленої зупинки громадського транспорту, яка знаходиться поблизу нежитлової будівлі (торгівельного павільйону) та належить Позивачеві Пицяк О. І. на праві власності, підтвердженого витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 49599997 від 11.12.2015 року та розташований за адресою Полтавсь кий район, с. Копили, автодорога Київ-Харків-Довжанський 346 км +100 на земельній ділянці кадастровий номер: 5324085908:08:001:0017 затвердженого генерального плану будівництва дороги Київ-Харків-Довжанський, що проходить біля та через село Копили Полтавського району Полтавської області?

Експертиза проводилась в межах наданих документів.

Об`єкт дослідження - зупинка громадського (маршрутного) транспорту (зупинковий і посадковий майданчики, споруда автопавільйону з лавкою, підпірна конструкція, пішохідні доріжки, елементи благоустрою та обладнання), яка знаходиться поблизу нежитлової будівлі (торгівельного павільйону) за адресою Полтавський район, с. Копили, автодорога Київ-Харків-Довжанський 346км+100 на земельній ділянці кадастровий номер: 5324085908:08:001:0017.

Обстеження об`єкту дослідження проводилося 19 лютого 2020 року о 9-й годині. ФО-П Пицяк О.І. та Служба автомобільних доріг України в Полтавській області про час і місце проведення обстеження були попереджені, присутніми не були. Під час обстеження були проведенні візуальні дослідження, необхідні заміри положення об`єкту дослідження електронним тахеометром SOKKIA іМ-100 та лазерним дальноміром Seciallaser R40, фотографування.

У своєму висновку експертом надано наступні відповіді на поставлені судом питання.

По першому питанню. На основі проведеного дослідження експерт встановив, що елементи зупинки: посадковий майданчик, споруда автопавільйону, стовпи освітлення та підпірна конструкція - відповідають нормам та розташовані за межами земельної ділянки з кадастровим номером: 5324085900:00:010:0008, відведеної на праві постійного користування Службі автомобільних доріг у Полтавській області за цільовим призначенням 12.04 (для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства). Зазначені частини зупинки розміщені на вільних землях Терешківської сільської ради.

За результатами проведеного дослідження експерт дійшов висновку, що розміщення, конструктивне, об`ємно-планувальне рішення, інженерне обладнання і пожежна безпека (а.с. 155) зупинки (зупинкового і посадкового майданчиків, автопавільйону з лавкою, пішохідних доріжок, елементів обладнання і благоустрою) відповідають вимогам державних і галузевих будівельно-технічних норм, що діють на території України зараз та діяли станом на час проектування та спорудження зупинки.

По другому питанню. На підставі проведеного аналізу експерт встановив, що відповідно до п.1, п.8.2 та додатків А і Е державних норм ДБН А.2.2-3:2014, п.6.2.25 галузевих норм ГБН В.2.3-37641918-550:2018, а також розділу 3 та п.5.2, п. 6.2 галузевих норм ГБН Г.1- 218 182:2011, генеральний план є обов`язковою складовою затверджувальної частини робочого проекту для виконання будівельних робіт, які проведені поруч із земельною ділянкою кадастровий номер - 5324085900:00:010:0017. Однак, станом на дату складання звіту копія генерального плану будівництва дороги Київ-Харків-Довжанський, що проходить біля та через село Копили Полтавського району Полтавської області - експерту не надана. Тому надати висновок по другому питанню не представляється можливим.

Відповідно до статті 99 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

При прийнятті рішення судом враховане наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі", об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 2 статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З урахуванням положень статей 4, 42, 44, 46 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, є процесуальним правом.

За положеннями статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері господарсько-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Під захистом прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Під час розгляду справи позивач повинен довести, а суд встановити факти або обставини, які б свідчили про порушення індивідуально виражених прав чи інтересів позивача. При цьому, суд зазначає, що цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

З урахуванням наведеного надзвичайно важливого значення набуває необхідність належного з`ясування судом питання щодо того, про захист яких саме прав особи йдеться.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Для того щоб в судовому порядку захистити порушене право або законний інтерес особи, яка звертається за захистом такого права до суду, по-перше, право такої особи має бути порушено, по-друге, особа має довести, що саме діями відповідача порушуються її права (законні інтереси), а по-третє, обраний позивачем спосіб захисту має поновити порушені права (законні інтереси) позивача.

Позивачем не визначено, які саме дії необхідно вчинити відповідачу для відновлення свого порушеного права.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази порушення відповідачем права позивача щодо вільного та безперешкодного користування земельною ділянкою кадастровий номер 5324085908:08:001:0017, площею 0,0211 га..

Як вбачається з висновку експерту, частини зупинки (посадковий майданчик, споруда автопавільйону, стовпи освітлення та підпірна конструкція) розміщені на вільних землях Терешківської сільської ради.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованих, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Суд оцінивши наявні в матеріалах справи документи, дійшов висновку, що Служба автомобільних доріг у Полтавській області жодних перешкод ФО-П Пицяк Оксані Іванівні у користуванні орендованою нею земельною ділянкою не здійснює, а розміщення зупинки відповідає вимогам державних і галузевих будівельно-технічних норм.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є не доведеними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати при розгляді даної справи покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 209, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (через Господарський суд Полтавської області).

Повний текст рішення складено та підписано 02.10.2020 р..

Суддя Погрібна С.В.