Рішення

від 07.10.2020 по справі 420/468/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/468/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,

за участю

від позивача - Ходирєв Ю.В. - за ордером

від відповідача - Яківець М.В. - за Витягом

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою приватного підприємства АО Райзинг (код ЄДРПОУ 34738066, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 8/5, кв. 64) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0007791414; 0007751414; 0007761414;0007801414 від 05 грудня 2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 22 січня 2020 року надійшла позовна заява приватного підприємства АО Райзинг (код ЄДРПОУ 34738066, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 8/5, кв. 64) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0007791414; 0007751414; 0007761414;0007801414 від 05 грудня 2019 року.

Ухвалою від 27 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків шляхом надання документу, що підтверджує сплату судового збору у повному розмірі відповідно до заявлених позовних вимог.

До суду 18 лютого 2020 року надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої додано платіжне доручення №927 від 18 лютого 2020 року про сплату судового збору в розмірі 25 224,00 грн.

Ухвалою від 21 лютого 2020 року справу прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Так, позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення про заниження ПП АО РАИЗИНГ податкових зобов`язань по податку на додану вартість, податку на прибуток є такими, що не відповідають дійсним обставинам у справі.

Позивач вважає безпідставним твердження ГУ ДПС в Одеській області, що господарські операції між ПП АО РАЙЗИНГ та його контрагентами постачальниками не опосередковуються реальним виконанням операцій, яка становить їх предмет операцій.

Позивач стверджує, що господарські операцій з надання послуг на користь ПП АО РАЙЗИНГ мали реальний характер і складені всі первинні документи, які відповідають приписам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п.п.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 від №168/704.

Також, позивач зазначив, що обґрунтуванням висновків акту стала податкова інформація отримана ревізорами-інспекторами з AІС Податковий блок та Архіву електронної звітності Єдиний реєстр податкових накладних , але позивач вважає, що контролюючий орган не має визначених Законом підстав для формування висновків про нереальність господарських операцій з контрагентами лише на підставі даних AІС Податковий блок .

На думку позивача, в порушення порядку оформлення результатів документальних перевірок, перевіряючими в акті перевірки викладені порушення без посилання на первинні або інші документи, які підтверджують зазначені факти, безпосередньо порушення платником податку вимог законодавства в Акті не відображені з посиланням на перевірені документи; акт не містить систематизованого викладу виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового законодавства.

Також, позивач зазначив, що відповідач при проведенні перевірки ПП АО РАЙЗИНГ повинен був надіслати до податкового органу за місцем розташування контрагентів запит на проведення зустрічної звірки щодо підтвердження взаємовідносин з ПП АО РАЙЗИНГ , проте, такі дії не були вчинені відповідачем.

Натомість, позивач стверджує, що усі господарські операції безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю позивача, уся первинна документація (договори, податкові накладні, акти виконаних робіт, заявки на супроводження вантажу, платіжні доручення та ін.), документи бухгалтерського обліку (регістри), податкова звітність ПП АО РАЙЗИНГ відповідає вимогам, установленим ст. 9 Закону України Про бухгалтерський обпік та фінансову звітність в Україні та знаходяться на підприємстві, усі виписані податкові накладні, відповідно до законодавства, зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

До суду 11 березня 2020 року (вхід. №211347/20) від відповідача Головне управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову повністю, зазначивши, що контрагентами позивача за звітні податкові періоди, що включають періоди взаємовідносин з ПП АО РАЙЗИНГ звітність до податкових органів не надавалась, що свідчить про відсутність власних або залучених трудових ресурсів необхідної спеціальної кваліфікації, керівники зазначених підприємств виконували лише функції складання та підписання звітності, документів.

Також, відповідач зазначив, що відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень у відкритому доступі встановлено наявність кримінальних проваджень, в яких фігурують постачальники ПП АО РАЙЗИНГ , а тому відповідачем зроблено висновок про відсутність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що призвело до порушення норм Податкового кодексу України.

Позивач, в свою чергу, надав та відповідь на відзив (вхід 28728/20 від 23.07.2020 р.), відповідно до якого позивач наполягав на задоволенні своїх позовних вимог.

Відповідач заперечення не надав.

Ухвалою від 17 березня 2020 року зупинено провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого засідання 01 липня 2020 року поновлено провадження у справі зі стадії, на якій воно було зупинено.

Ухвалою від 23 липня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів.

Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого засідання 09 вересня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 29 вересня 2020 року на 11 годину 00 хвилин.

На відкритому судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача на відкритому судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні повністю.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши у вступному слові пояснення представників учасників справи, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

На підставі направлень, виданих ГУ ДФС в Одеській області та наказу ГУ ДФС в Одеській області від 10.07.2019 №5456 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП АО РАЙЗИНГ (код ЄДРПОУ 34738066) з урахуванням наказу ГУ ДФС в Одеській області від 06.08.2019 №6232 Про перенесення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки ПП АО РАЙЗИНГ , код ЄДРПОУ 34738066 проведена документальна планова виїзна перевірка Приватного підприємства АО РАЙЗИНГ , код ЄДРПОУ 3473 8066, податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018р, за результатами якої складено акт від 11.10.2019 № 144/15-32-05-14-34738066 Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП АО РАЙЗИНГ , код ЄДРПОУ 34738066.

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення:

- п.44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, п.3 розділу Ш П(С)БО 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868), п.5.6 П(С)БО 25 Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 №39, п.6 П(С)БО 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, п.5 П(С)БО 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 №85/4306 (зі змінам) та доповненнями), Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21,12.1999 за №893/4186, в результаті чого встановлено: завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток станом на 31.12.2018 на 4399704 грн.; заниження податку на прибуток у сумі 499946 грн., у тому числі:2017 рік - 187062 грн.;2018 рік-312884 грн.;

- п.44.1 ст.44, п.185.1ст.185, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ст.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.2.1, п.2.4, п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на 3581577 грн., у тому числі: січень 2017 - 108221 грн. лютий 2017 - 107791 грн., березень 2017 - 117990 грн., квітень 2017 - 107533 грн., травень 2017 - 153342 грн., червень 2017 - 123942 грн., липень 2017- 159117 грн., серпень 2017- 173253 грн., вересень 2017- 133137 грн., жовтень 2017-152121 грн., листопад 2017 - 136014 грн., грудень 2017-201376 грн., січень 2018 - 130551 грн., лютий 2018р.- 124980 грн., березень 2018 року 0 132637 грн., квітень 2018 року - 136 791 грн., травень 2018 ркоу - 162 779 грн., червень 2018 року - 152770 грн., липень 2018 року - 198195 грн., серпень 2018 року -193073 грн., вересень 2018 року - 161757 грн., жовтень 2018 року - 139766 грн., листопад 2018 року - 187327 грн., грудень 2018 року - 187 114 грн. та зменьшено відємне значення податку на додану вартість (грудень 2018 року) на суму 4868 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки від 11.10.2019 р. Головним управлінням ДПС в Одеській області 05 грудня 2019 року були прийняті податкові повідомлення - рішення:

-№ 0007791414 (форма Р ) про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 4 476 971,00 грн. (т.1, а.с.10).;

-№ 0007751414 (форма Р ) про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 624 933 грн. (т.1, а.с. 12);

-№ 0007761414 (форма П ) про зменшення суми від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на 4 399 704,00 грн. (Т.1, а.с.13);

-№ 0007801414 (форма В4 ) про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2018 року на суму 4 868,00 грн. (а.с.11).

Судом досліджені копії первинних документів щодо взаємовідносин ПП АО РАЙЗИНГ з ТОВ Авантаж 7 , ТОВ НПП Агрінол , ТОВ Торговий Дім Агроімпорт ЛТД , ТОВ СП Азмол-БІПІ , ТОВ Белойл Сістем , ТОВ ВД Інтер , ТОВ Восток , ТОВ ГАЗ-РЕСУРС , ТОВ ГЛУСКО РІТЕЙЛ , ТОВ ГРАНД-ПЕТРОЛ , Запорізька Хендлінгова Компанія, ПП Інтекс Ком , ТОВ Інтер Лайт , ТОВ Каргес Торговий дім , ТОВ Контанго Трейд , ТОВ Надежда Трейд , ТОВ Нафтопродукт , ТОВ Нафтобізнес Трейд , ТОВ Параллель-М ЛТД , ТОВ НК Інвестнафтопродукт , ТОВ Строй Центр , ТОВ Термінал Ойл , ТОВ Теміртранс-Захід , ТОВ ТНК-Індастріз Україна , ПП Укрпалетсистем ,EUROMING S.A., ТОВ Універсал Кіа .

Також судом досліджені первинні документи щодо взаємовідносин ПП АО РАЙЗИНГ з контрагентами - постачальниками: TOB "КРОК-М" (20958082), ТОВ "ЕНЕРГО КАРГО" (39958646), ПП СОЛИДАРНОСТЬ (40086717), ПП "МАКСІМА-ПРОМ" (40545292), ТОВ ЛІБОР ПРИВАТ (40746405), ТОВ "ПРОДЖО" (40822003), ТОВ "ЧЕСТ КОМПАНІ (41017178),ТОВ КАМЕЛ -ТОРГ (41129473),ТОВ "ПРОДО МАРКЕТ" (41381379),ТОВ ГАЙВАРО"(41583559), TOB "ЛАНЕТ ЛТД (41583648), ТОВ "ВЕСТ ПОСТАЧ" (41017436),ТОВ"АГРО-РОСТ-КОМПАНІЯ" (37201396), ПП ПІВДЕНЬ СЕРВІС ПЛЮС"(413 55685), ПП "ФАСТ ТРАНС ЛОГІСТИК" (34319491),ТОВ "АЛЬЯНС КОМПЛЕКТ" (39420351), ТОВ "УКР ВЕБ ПАРТНЕРС"(40088185),ТОВ "НОМІ ГРУП"(40824435), ПП "BEНТА-СОФТ, ТOB "ПРОДО-ЗБУД (41163336),ТОВ"СТАТУС ПРО ГРУП" (41422096), ТОВ "БЕНДС (41500634), ТОВ "ОРІОН ЛІГА" (41501874),ТОВ "ТОТАЛ ДОМІНЕЙШН" (41503489), ТОВ "ЦИКОН ТРЕЙД' (41509868), ТОВ "ДАРК ТРЕЙДЕР"(41510035), ТОВ "БІЗ-СІСТЕМ" (41512273), ТОВ "АЙДОКС ІНВЕСТ"(41568635),ТОВ "ПРЕДІТОРІ (41583784), ТОВ "КИЇВСПЕЦ ПОСТАЧАННЯ"(41583962), TOB КСК-СЕРВІС" (41649389), ТОВ "ПРОМОЛ-Л" (41649400), ТОВ"ОЛЬТРАНС" (41649420), ТОВ "ЛАЙТІНГ ТРЕЙД' (41711226), ТОВ "МІРАЛАЙНС" (41724654), ТОВ "ЖОЗЕФІНА" (41748790), ТОВ "ЛЕЙСТЕР"(41795505), ТОВ ГЛЕНТАЙМ" (41930017),ТОВ "КАРТАГЄН"(41931911), ТОВ "ЕЛЮМІНАЦЯ"(41931948), ТОВ "ТАЙП ТРЕЙД"(42108796),ТОВ "ПАВОН ФІНАНС"(42119995),ТОВ "КАР-ТЕЛ ,(421289Ю),ТОВ "ДАКАТРЕЙД (42183809), ТОВ "ВІКТТРЕЙД"(42184048), ТОВ "ФЕРОТОН" (42186108), ТОВ "БАНГТРЕЙД"(42187269),ТОВ "ЛЕДЖЕР ТОРГ"(42194632), ТОВ "ДЖОЙНЕР" (42196598), ТОВ "СПЕЦБУД-ТОРГ"(42197785), ТОВ "РІЧ АЙ ЛЕНД"(42200310), TOB "МАСТЕРС ТОРГ" (42200530), ТОВ "ЕЧІВМЕНТ ПЛЮС"(42203154), ТОВ "КОРД КАПІТАЛ"(42213272), ТОВ "АІШІ КОРП" (42299302),ТОВ "РОАДС-БІЛД КОМПАНІ" (42299538), ТОВ "ГЛО БАЛКЕР ТРЕЙД" (42444215), ТОВ "АЛЬТКОН ІНВЕСТ" (42444236),ТОВ "ФАМБО УКРАЇНА"(42444241) ТОВ "ТОРНАДОПРО"(42450805),ТОВ "ТЕМПЛПРО"(424508Ю), ТОВ "МЕГАМАРС"(42458296), ТОВ "АМБЕЛ" (42551788), ТОВ "БЛЕНТ" (42551863),ТОВ "ІНТЕРПЕРФОМАНС"(42552076), ТОВ "СІЛЛКС' (42189376),ТОВ "КИЇВТРАНС ТРЕЙД" (42189748), ТОВ "КОМПАНІЯ АВІЛАНТА" (41928338), TOB "EM СІ ТРЕЙЛ "(419325 76),ТОВ "МІЛАРГО ЛТД"(41581787), ТОВ "ДИСТРІЛАБ" (42128931), ТОВ "ТАК-ВЕЛ"(41455137), ТОВ "КЕРОЛАЙН ГРУП" (41624322),ТОВ "БАДАХОС БУД"(41484189),ТОВ "БЕЙРУТ ГРУПП"(41483940), ТОВ "ОНЛАЙН ДЕСІЖН" (41986613),ТОВ "РЕТЕЙЛІНГ ДЕСІЖН"(41986175),ТОВ "ЛАРМ-ХАУС"(41418451), ТОВ "ГІФТ ПРОДАКШН" (41374509), ТОВ"АКРОН КОМПАНІ"(41632600) ТОВ"КЕЛІМЕР"(41501848), які були надані контролюючому органу під час проведення перевірки.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши вступне слово представників сторін та, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Позивач не погоджується по суті виявлених порушень за результатами проведеної перевірки.

Так, в акті перевірки зазначено, що ПП АО РАЙЗИНГ у період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року здійснювало діяльність з надання послуг з охорони та супроводження вантажів - світлих нафтопродуктів, які перевозяться залізницею по території України.

Також, суд встановив та не заперечувалось представником відповідача, що ПП АО Райзинг на провадження діяльності має відповідну ліцензію, видану МВС України.

Матеріалами справи підтверджено, що ПП АО РАЙЗИНГ були укладені договори охорони з ТОВ Авантаж 7 , ТОВ НПП Агрінол , ТОВ Торговий Дім Агроімпорт ЛТД , ТОВ СП Азмол-БІПІ , ТОВ Белойл Сістем , ТОВ ВД Інтер , ТОВ Восток , ТОВ ГАЗ-РЕСУРС , ТОВ ГЛУСКО РІТЕЙЛ , ТОВ ГРАНД-ПЕТРОЛ , Запорізька Хендлінгова Компанія, ПП Інтекс Ком , ТОВ Інтер Лайт , ТОВ Каргес Торговий дім , ТОВ Контанго Трейд , ТОВ Надежда Трейд , ТОВ Нафтопродукт , ТОВ Нафтобізнес Трейд , ТОВ Параллель-М ЛТД , ТОВ НК Інвестнафтопродукт , ТОВ Строй Центр , ТОВ Термінал Ойл , ТОВ Теміртранс-Захід , ТОВ ТНК-Індастріз Україна , ПП Укрпалетсистем ,EUROMING S.A., ТОВ Універсал Кіа .

За умовами цих договорів, позивач брав не себе зобов`язання надання послуг з охорони та супроводженню вантажу (нафтопродуктів) (у цистернах), які перевозилися залізничним транспортом по території України від прикордонних станцій до станцій наливу вантажу.

Умовами вказаних договорів охорони передбачено, що у випадку необхідності, для виконання своїх договірних зобов`язань, Виконавець має право залучати сторонні організації за рахунок власних засобів, при цьому Виконавець несе повну самостійну відповідальність за їх дії перед Замовником.

Так, суд встановив, що для виконання своїх договірних зобов`язань позивачем були залученні сторонні організації для виконання послуг з супроводженню та охорони вантажу та укладені договори з наступними контрагентами: TOB "КРОК-М" (20958082), ТОВ "ЕНЕРГО КАРГО" (39958646), ПП СОЛИДАРНОСТЬ (40086717), ПП "МАКСІМА-ПРОМ" (40545292), ТОВ ЛІБОР ПРИВАТ (40746405), ТОВ "ПРОДЖО" (40822003), ТОВ "ЧЕСТ КОМПАНІ (41017178),ТОВ КАМЕЛ -ТОРГ (41129473),ТОВ "ПРОДО МАРКЕТ" (41381379),ТОВ ГАЙВАРО"(41583559), TOB "ЛАНЕТ ЛТД (41583648), ТОВ "ВЕСТ ПОСТАЧ" (41017436),ТОВ"АГРО-РОСТ-КОМПАНІЯ" (37201396), ПП ПІВДЕНЬ СЕРВІС ПЛЮС"(413 55685), ПП "ФАСТ ТРАНС ЛОГІСТИК" (34319491),ТОВ "АЛЬЯНС КОМПЛЕКТ" (39420351), ТОВ "УКР ВЕБ ПАРТНЕРС"(40088185),ТОВ "НОМІ ГРУП"(40824435), ПП "BEНТА-СОФТ, ТOB "ПРОДО-ЗБУД (41163336),ТОВ"СТАТУС ПРО ГРУП" (41422096), ТОВ "БЕНДС (41500634), ТОВ "ОРІОН ЛІГА" (41501874),ТОВ "ТОТАЛ ДОМІНЕЙШН" (41503489), ТОВ "ЦИКОН ТРЕЙД' (41509868), ТОВ "ДАРК ТРЕЙДЕР"(41510035), ТОВ "БІЗ-СІСТЕМ" (41512273), ТОВ "АЙДОКС ІНВЕСТ"(41568635),ТОВ "ПРЕДІТОРІ (41583784), ТОВ "КИЇВСПЕЦ ПОСТАЧАННЯ"(41583962), TOB КСК-СЕРВІС" (41649389), ТОВ "ПРОМОЛ-Л" (41649400), ТОВ"ОЛЬТРАНС" (41649420), ТОВ "ЛАЙТІНГ ТРЕЙД' (41711226), ТОВ "МІРАЛАЙНС" (41724654), ТОВ "ЖОЗЕФІНА" (41748790), ТОВ "ЛЕЙСТЕР"(41795505), ТОВ ГЛЕНТАЙМ" (41930017),ТОВ "КАРТАГЄН"(41931911), ТОВ "ЕЛЮМІНАЦЯ"(41931948), ТОВ "ТАЙП ТРЕЙД"(42108796),ТОВ "ПАВОН ФІНАНС"(42119995),ТОВ "КАР-ТЕЛ ,(421289Ю),ТОВ "ДАКАТРЕЙД (42183809), ТОВ "ВІКТТРЕЙД"(42184048), ТОВ "ФЕРОТОН" (42186108), ТОВ "БАНГТРЕЙД"(42187269),ТОВ "ЛЕДЖЕР ТОРГ"(42194632), ТОВ "ДЖОЙНЕР" (42196598), ТОВ "СПЕЦБУД-ТОРГ"(42197785), ТОВ "РІЧ АЙ ЛЕНД"(42200310), TOB "МАСТЕРС ТОРГ" (42200530), ТОВ "ЕЧІВМЕНТ ПЛЮС"(42203154), ТОВ "КОРД КАПІТАЛ"(42213272), ТОВ "АІШІ КОРП" (42299302),ТОВ "РОАДС-БІЛД КОМПАНІ" (42299538), ТОВ "ГЛО БАЛКЕР ТРЕЙД" (42444215), ТОВ "АЛЬТКОН ІНВЕСТ" (42444236),ТОВ "ФАМБО УКРАЇНА"(42444241) ТОВ "ТОРНАДОПРО"(42450805),ТОВ "ТЕМПЛПРО"(424508Ю), ТОВ "МЕГАМАРС"(42458296), ТОВ "АМБЕЛ" (42551788), ТОВ "БЛЕНТ" (42551863),ТОВ "ІНТЕРПЕРФОМАНС"(42552076), ТОВ "СІЛЛКС' (42189376),ТОВ "КИЇВТРАНС ТРЕЙД" (42189748), ТОВ "КОМПАНІЯ АВІЛАНТА" (41928338), TOB "EM СІ ТРЕЙЛ "(419325 76),ТОВ "МІЛАРГО ЛТД"(41581787), ТОВ "ДИСТРІЛАБ" (42128931), ТОВ "ТАК-ВЕЛ"(41455137), ТОВ "КЕРОЛАЙН ГРУП" (41624322),ТОВ "БАДАХОС БУД"(41484189),ТОВ "БЕЙРУТ ГРУПП"(41483940), ТОВ "ОНЛАЙН ДЕСІЖН" (41986613),ТОВ "РЕТЕЙЛІНГ ДЕСІЖН"(41986175),ТОВ "ЛАРМ-ХАУС"(41418451), ТОВ "ГІФТ ПРОДАКШН" (41374509), ТОВ"АКРОН КОМПАНІ"(41632600) ТОВ"КЕЛІМЕР"(41501848).

Відповідно до зазначених договорів поставки між ПП АО РАЙЗИНГ (Замовник) та постачальниками (Виконавець), предметом договорів є надання послуг по супроводженню рідких вантажів, які перевозяться на території України наступними видами транспорту: залізничний. Заявки на супроводження вантажу з зазначенням, зокрема, пунктів відправлення та призначення; акти наданих послуг з додатками до них, які містять інформацію зокрема щодо пунктів відправлення та призначення.

На підтвердження факту виконання зазначених договорів позивачем надано належним чином оформленні та досліджені судом податкові накладні, акти виконаних робіт, заявки на супроводження вантажу, платіжні доручення, документи бухгалтерського обліку, податкова звітність та фінансова звітність.

Представник відповідача зазначив, що в ході перевірки господарських операцій ПП АО Райзинг з вищезазначеними контрагентами використана податкова інформація, яка була зібрана щодо таких постачальників згідно з інформаційних баз податкового органу та інших джерел доступної інформації, відповідно до якої встановлено відсутність власних або залучених трудових ресурсів необхідної спеціальної кваліфікації, керівники зазначених підприємств виконували функції, зокрема складання та підписання звітності, документів.

Окрім того, аналізом ЄРПН встановлено, що зазначені постачальники, окрім оформлення надання послуг з охорони та супроводження вантажів, складали та реєстрували в ЄРПН податкові накладні на поставку товарів, робіт, послуг різноманітного призначення. Також встановлено відсутність отримання податкових накладних за господарськими операціями по придбанню послуг з охорони та супроводженню небезпечних вантажів залізницею від інших суб`єктів господарювання.

Також, відповідач зазначив, що згідно з даних Єдиного державного реєстру судових рішень у відкритому доступі встановлено наявність кримінальних проваджень, в яких фігурують постачальники ПП АО Райзинг та контрагенти постачальників.

Таким чином, за наслідками проведеної перевірки ПП АО Райзинг контролюючий орган дійшов висновку, що укладені між ПП АО Райзинг та постачальниками договори не опосередковуються реальним виконанням операцій, які становить їх предмет, фактично здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з надання послуг на користь ПП АО Райзинг , складено первинні документи всупереч ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , тобто відсутня певна господарська операція як певна дія або подія, в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

За результатами дослідження доказів у справі, щодо вищенаведеного посилання відповідача на дані Інформаційно-аналітичної системи ДПС України, суд зазначає таке.

У постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 04.09.2018 року по справі №818/1249/17, суд зазначив: Суд визнає, що сумніви або припущення у будь-якому випадку не можуть бути доказами податкового правопорушення, прийнятним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що припущення відповідача про відсутність у контрагентів позивача необхідних кадрів та основних фондів, а також розсуд можливості виконання ними певних видів діяльності не є доказами в межах податкових правовідносин. Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати ними (контрагентами) податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування податкового зобов`язання поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, суд доходить висновку, що предметом дослідження контролюючим органом під час перевірки мають бути первинні документи.

Суд встановив, що контролюючим органом не проведена зустрічна перевірка контрагентів позивача.

Втім посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.07.2018 року у справі № 817/1339/17 (п. 19).

У свою чергу, оцінюючи надані позивачем первинні документи за правовідносинами з контрагентами, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Враховуючи вищевикладені приписи законодавства, будь-які документи мають силу первинних лише в разі здійснення господарської операції та можуть братися для підтвердження даних податкового обліку.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до вимог п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Суд зазначає, що стан виконання податкових обов`язків визначається виключно дотриманням норм податкового законодавства. В основі оподаткування лежить не волевиявлення осіб у вигляді цивільно-правового правочину, а фактичний рух активів з урахуванням ділової мети такого руху та його зв`язку з господарською діяльністю платника податків. Це випливає з того, що норми податкового законодавства пов`язують формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування та податкового кредиту з фактом придбання товарів з метою використання в господарській діяльності.

Отже, вирішальним значенням при вирішенні питання щодо формування платником податку витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту має значення не те, які зобов`язання сторони обумовили договором, а те, що вчинив платник податків. З позицій оподаткування не має значення чи має в господарській операції дефект волевиявлення сторін правочину, а має значення господарська операція, що вчинена платником, яка і має бути предметом аналізу в податковому спорі.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (підпункт 198.6 статті 198 ПК України).

Враховуючи вищевикладені приписи законодавства, у податковому обліку господарські операції та витрати за ними мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. Податковий кредит має бути обов`язково підтверджений податковою накладною.

Отже, право платника податків на збільшення валових витрат та на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів (та/або будування, спорудження останніх), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів виключно у разі фактичного здійснення платником податків господарської операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, а тому не можуть бути підставою для врахування фінансових показників господарської операції в податковому обліку платника. Це однаковою мірою стосується як витрат із податку на прибуток, так і сум податкового кредиту з ПДВ.

У разі фактичного здійснення господарської операції певні недоліки, допущені в первинних документах, не є безумовною підставою для їх оцінки такими, що вони не є підставою для ведення платником податків податкового обліку, за умови, що в своїй сукупності ці документи складають цілісну картину господарської операції, факт здійснення якої не викликає сумнів.

При цьому вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту/витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування платником даних свого податкового обліку, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом указаної норми, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано).

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року по справі №804/12339/13-а.

Дослідивши надані позивачем первинні документи, які були надані контролюючому органу під час перевірки, враховуючи вищевикладені норми матеріального права та висновки Верхового Суду щодо застосування вказаних норм матеріального права, суд дійшов висновку, що позивачем до матеріалів справи надано сукупність первинних та інших документів, які в умовах звичайної ділової практики супроводжують та підтверджують фактичне вчинення платником податків господарських операцій, зокрема: договори, накладні, платіжні доручення, акти виконаних робіт, які у сукупності не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення підприємством господарських операцій з надання послуг чи їх невідповідності з господарською діяльністю позивача, та не свідчать про відсутність у позивача підстав для формування задекларованих позивачем податкових вигод у вказаному періоді.

Аналізуючи складені між позивачем та його контрагентами первинні документи, що долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що ці документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов`язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов`язань та капіталу позивача.

Враховуючи те, що основним видом діяльності позивача є надання послуг з охорони та супроводження вантажів, суд вважає, що надання послуг з супроводження вантажу пов`язані з господарською діяльністю позивача, на час укладання договорів, контрагенти позивача були платниками ПДВ згідно з чинного законодавства та належним чином зареєстрованим у Єдиному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Умовами договорів охорони передбачено, що у випадку необхідності, для виконання своїх договірних зобов`язань, Виконавець має право залучати сторонні організації за рахунок власних засобів, при цьому Виконавець несе повну самостійну відповідальність за їх дії перед Замовником.

Також суд встановив, що податкові накладні, які виписані контрагентами позивача, були належним чином зареєстровані в Реєстрі податкових накладних.

У свою чергу, відповідачем не надано жодних належних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагентів позивача об`єктивної неможливості здійснення господарської діяльності з виконання послуг та спростування вищенаведених доводів позивача.

Також, чинним законодавством не передбачено відповідальність платника податків за невиконання чи не належне виконання його контрагентами свої податкових зобов`язань.

Суд зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість належить з`ясовувати рух активів платника податку в процесі здійснення спірних господарських операцій. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, їх подальшу реалізацію тощо.

Також судом відхиляються доводи відповідача щодо порушення кримінальних справ відносно контрагентів позивача та наявність вироку щодо контрагента контрагента позивача ТОВ Крок-М , оскільки здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагентів. Відомості, що є обов`язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

На період господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентами, останні були зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платниками податку на додану вартість.

Також відповідачем не доведено, що позивач був обізнаний у такій поведінці своїх контрагентів та був у змові з ним.

Нормами п.п. 200.1, 200.2 і 200.4 ст. 200 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

Пунктом 198.5 ст. 198 ПК України встановлено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Виходячи з аналізу наведених норм Податкового Кодексу України в сукупності, суд дійшов висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум витрат та податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Також суд враховує, що податкові накладні за вказаними господарськими операціями були зареєстровані в ЄРПН.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем надано належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій, суд вважає, що відповідачем неправомірно зроблено висновок про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, а тому податкові повідомлення-рішення №№ 0007791414; 0007751414; 0007761414;0007801414 від 05 грудня 2019 року є протиправними та позовні вимоги позивача належать задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені у судовому засіданні факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову не довів, з посиланням на відповідні докази правомірності свого рішення, а тому позовні вимоги належать задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву приватного підприємства АО Райзинг (код ЄДРПОУ 34738066, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 8/5, кв. 64) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0007791414; 0007751414; 0007761414;0007801414 від 05 грудня 2019 року,- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5) №0007791414 від 05 грудня 2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5) №0007751414 від 05 грудня 2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5) №0007761414 від 05 грудня 2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5) №0007801414 від 05 грудня 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5, код ЄДРПОУ 43142370) на користь приватного підприємства АО Райзинг (код ЄДРПОУ 34738066, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 8/5, кв. 64) судовий збір в розмірі 25224 грн. 00 коп. (двадцять п`ять тисяч двісті двадцять чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 07 жовтня 2020 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.