Постанова

від 01.10.2020 по справі 160/8276/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/8276/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дурасової Ю.В.,

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю Санофі-Авентіс Україна

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 (головуючий суддя Юхно І.В.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія АВІСТО до відповідача Державної Казначейської служби України, третя особа: Департамент Державної виконавчої служби про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ Фінансова компанія АВІСТО , звернувся до адміністративного суду з позовом до відповідача Державної Казначейської служби України, третя особа: Департамент Державної виконавчої служби, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо виконання платіжного доручення №4576 від 13.10.2017 про перерахування грошових коштів у сумі 41 814 383,12грн. на розрахунковий рахунок ТОВ " Фінансова компанія "Авісто".

- зобов`язати відповідача прийняти платіжне доручення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про перерахування грошових коштів у сумі 41 814 383,12 грн.

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок грошових коштів у сумі 41 814 383,12 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ " Фінансова компанія "Авісто".

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України на користь ТОВ " Фінансова компанія "Авісто" судовий збір в розмірі 2 102грн.

04.08.2020 року позивачем шляхом електронного зв`язку до суду першої інстанції подано заяву про забезпечення позову та 05.08.2020 засобами поштового зв`язку ідентична заява про забезпечення позову та уточнена позовна заява.

Позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення заборони здійснювати Державною казначейською службою України операції по списанню грошових коштів з рахунку обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого провадження Міністерства юстиції України - №37319006000177, код банку: 820172, відкритому у Державній казначейській службі України, на загальну суму 41 814 383,12 грн., що надійшли 05.07.2017 на рахунок обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого провадження Міністерства юстиції України - №37319006000177, при примусовому виконанні виконавчого провадження з виконання: наказу Господарського суду міста Києва №910/4050/17 від 03.07.2017 року, про стягнення з ТОВ Санофі-Авентіс Україна на користь ТОВ Фінансова компанія Авісто .

В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що станом на сьогоднішній день грошові кошти перебувають на рахунку з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого провадження у Державній казначейській службі України з 2017 року незаконно, позивач вважає, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених прав, за захистом яких він звернувся до суду. У зв`язку з чим, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та понести значні витрати на повторне відкриття виконавчого провадження.

Також зазначив, що станом на сьогоднішній день набрало законної сили рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/4050/17 від 19.12.2019, згідно резолютивної частини якого суд вирішив: В поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 у справі № 910/4050/17 стягнути з ТОВ "Фінансова компанія "Авісто" на користь ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" 41 814 383грн. 12 коп. Роз`яснення по порядку виконання судового рішення судом не надано. Тому є підстави вважати, що відповідачем в порушення зазначених положень Кодексу України з процедур банкрутства може бути протиправно здійснено перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Товариства "Санофі-Авентіс Україна", що призведе до порушень прав кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Авісто .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія АВІСТО про забезпечення позову в адміністративній справі №160/8276/20 - задоволено (а.с. 125-127 т.1 відокремлені матеріали).

Заборонено Державній казначейській службі України здійснювати операції по списанню грошових коштів з рахунку обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого провадження Міністерства юстиції України - №37319006000177, відкритому у Державній казначейській службі України, на загальну суму 41 814 383,12 грн., що надійшли 05.07.2017 на рахунок обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого провадження Міністерства юстиції України - №37319006000177, код банку: 820172, відкритому у Державній казначейській службі України, при примусовому виконанні виконавчого провадження з виконання: наказу Господарського суду міста Києва №910/4050/17 від 03.07.2017 року, про стягнення з ТОВ Санофі-Авентіс Україна на користь ТОВ Фінансова компанія Авісто (а.с. 125-127, т.1 відокремлені матеріали).

Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що заявником доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, в тому числі й матеріальним, внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у даній справі, оскільки існує загроза подальшого списання грошових коштів з рахунку обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого провадження Міністерства юстиції України - №37319006000177, код банку: 820172, відкритому у Державній казначейській службі України, не на користь заявника.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 05.08.2020, ТОВ Санофі-Авентіс подало апеляційну скаргу, як особа, яка не брала участі у справі, проте щодо якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси, згідно якої просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні заяви. Вважає, що ухвала суду першої інстанції від 05.08.2020 прийнята з порушенням норм процесуального права. Вказує, що про ухвалу від 05.08.2020 року дізнався з реєстру судових рішень 08.08.2020. Посилається на те, що на даний час скасовано рішення на підставі якого виданий наказ, з яким з ТОВ Санофі-Авентіс списано грошові кошти у вигляді боргу у розмірі 41 814 383,12грн. та виконавчого збору 4 181 438,31грн. на користь держави, а новим рішенням у задоволенні позову відмовлено, тому вважає, що відсутні підстави для забезпечення позову, оскільки кошти в розмірі 41 814 383,12грн. підлягають поверненню Товариству Санофі-Авентіс незалежно від наявності чи відсутності бездіяльності відповідача. Однак забезпечення позову шляхом заборони відповідачу списання коштів з ТОВ Санофі-Авентіс на користь Товариства Санофі-Авентіс у розмірі 41 814 383,12грн., порушує права у розмірі 41 814 383,12грн. щодо мирного володіння своїм майном.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що відокремленими матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю Санофі-Авентіс залучено у справу третьою особою ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2020.

До суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2017 року, Господарським судом міста Києва був виданий наказ у справі № 910/4050/17.

Наказом Господарського суду міста Києва № 910/4050/17 від 03.07.2017 року про примусове виконання рішення наказано:

- стягнути з ТОВ Санофі-Авентіс Україна на користь ТОВ Фінансова компанія Авісто заборгованість у розмірі 32 198 736,06грн., інфляційні витрати у розмірі 7405709, 29грн., 3% річних у розмірі 2 003 378,89грн. та судовий збір у розмірі 206558,88грн. (а.с. 111 т. 1 відокремлені матеріали).

Отже, стягувачем згідно вказаного наказу визначений ТОВ Фінансова компанія Авісто (позивач у справі), а боржником - ТОВ Санофі-Авентіс Україна (третя особа у справі).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду 19.04.2018 прийнято постанову у справі № 910/4050/17, якою скасовано рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.201 року та постанову Київського апеляційного господарського суд від 05ю10.2017 року у справі № 910/4050/17 в частині вирішення позову Товариства Хоса-Плекс Україна до Товариства Санофі-Авентіс Україна про стягнення 17 083,92грн. та за позовом Товариства Фінансова компанія АВІСТО до Товариства Санофі-Авентіс Україна про стягнення 48343976,24грн.

При цьому, Постановою державного виконавця від 14.07.2017 року ВП №54231464 повернуто виконавчий документ до суду, який видав виконавчий документ, оскільки Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 року у справі № 910/4050/17 відновлено Товариству Санофі-Авентіс Україна строк подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу Товариства Санофі-Авентіс Україна до провадження (а.с. 219 т. 1 відокремлені матеріали).

Також, Постановою державного виконавця від 07.08.2018 року ВП №54231464 - виконавче провадження закінчено , оскільки Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду 19.04.2018 прийнято постанову у справі № 910/4050/17, якою скасовано рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.201 року та постанову Київського апеляційного господарського суд від 05ю10.2017 року у справі № 910/4050/17 в частині вирішення позову Товариства Хоса-Плекс Україна до Товариства Санофі-Авентіс Україна про стягнення 17 083,92грн. та за позовом Товариства Фінансова компанія АВІСТО до Товариства Санофі-Авентіс Україна про стягнення 48343976,24грн.

Згідно ухвали Господарського суду міста Києва №910/4050/17 від 03.07.2017 по справі № 910/4050/17 зобов`язано Відділ примусового виконання рішень вчинити дії щодо закінчення виконавчого провадження ВП №54231464 та повернення коштів , стягнутих з банківських рахунків Товариства Санофі-Авентіс Україна у розмірі 41 814 383,12 грн. та виконавчого збору 4 181 438,31грн. на рахунки ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" (а.с. 218, 221 т. 1 відокремлені матеріали).

Матеріалами справи підтверджується, що в рамках виконавчого провадження №54231464 державним виконавцем були підготовлені розпорядження № 54231464/2 від 23.10.2017 року та №54231464/2 від 09.01.2018 року щодо повернення коштів у розмірі 41 814 383,12 грн. та виконавчого збору 4 181 438,31грн. на рахунки ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" (а.с. 42, 43 т. 2 відокремлені матеріали).

Однак, позивач у справі ТОВ Фінансова компанія АВІСТО просить забезпечити позов до відповідача Державної Казначейської служби України шляхом заборони Державній

Казначейській службі України вчиняти будь-які дії по здійсненню операцій із перерахування безготівкових коштів на загальну суму 41 814 383,12грн., що перебувають на рахунку з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого провадження Міністерства юстиції України №37319006000177, відкритому у Державній Казначейській службі України.

Натомість, зазначені вище обставини свідчать про відсутність підстав для забезпечення позову про яке просить Товариство Фінансова компанія АВІСТО , оскільки таке забезпечення не відповідає суті інституту забезпечення позову та, зокрема, порушує права Товариства Санофі-Авентіс Україна щодо мирного володіння своїм майном у розмірі 41 814 383,12грн.

Так, в силу положень ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 КАС України).

Однак, аналіз матеріалів справи не дає підстав для висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Водночас, матеріали справи не дають підстав для висновку, що очевидними є ознаки протиправності рішення відповідача, дії чи бездіяльності його, та порушення прав та інтересів позивача.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може, бути забезпечено, крім іншого, шляхом:

- зупиненням дії індивідуального акту або нормативно-правового акту;

- забороною відповідачу вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 року у справі № 826/8556/17, від 25.04.2019 року у справі № 826/10936/18.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про ймовірність ускладнень, пов`язаних з виконанням рішення суду, що є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у адміністративному провадженні.

Натомість, зі змісту ухвали суду першої інстанції від 05.08.2020 року, вбачається, що задовольняючи заяву про забезпечення адміністративного позову, суд дійшов висновку про існування реальної загрози завдання шкоди його правам, в тому числі й матеріальним, внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у даній справі, оскільки існує загроза подальшого списання грошових коштів з рахунку обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого провадження Міністерства юстиції України - №37319006000177, код банку: 820172, відкритому у Державній казначейській службі України, не на користь заявника..

Однак, судом першої інстанції не зазначено, які саме права позивача (в разі невжиття заходів забезпечення позову) будуть порушені і їх неможливо буде поновити (або необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для захисту цих прав).

Також, в ухвалі суду від 05.08.2020 року відсутні посилання на очевидну протиправність рішень відповідача, дію якого зупинено в порядку забезпечення позову, і відповідні обставини судом не встановлені.

Викладене свідчить про непропорційність та неспівмірність застосованих судом першої інстанції заходів забезпечення позову, що вказує на наявність підстав для скасування ухвали про забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 грудня 2019 року у справі № 640/9158/19.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що заява про забезпечення позову не містить беззаперечних доказів та мотивів, за якими позивач вважає, що захист прав та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів.

Доводи апеляційної скарги спростовують правове обґрунтування, покладене в основу ухвали суду першої інстанції від 05.08.2020 року, тому можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю Санофі-Авентіс Україна - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 року - скасувати.

В задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку ст. 328 КАС України, протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 02.10.2020.

Головуючий суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова