Постанова

від 01.10.2020 по справі 300/768/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/768/19 пров. № А/857/2980/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Носа С.П., Шевчук С.М.

з участю секретаря судового засідання: Смолинця А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Карпатнафтохім на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року (ухвалене головуючим-суддею Тимощуком О.Л., час ухвалення судового рішення 11 год 55 хв у м. Івано-Франківську, час складання повного тексту судового рішення 24 січня 2020 року) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Карпатнафтохім до Калуської районної ради (за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Кропивницької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області) про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Карпатнафтохім (далі - ТзОВ Карпатнафтохім , товариство, позивач) звернулося в суд із зазначеним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Калуської районної ради №251-18 від 25.10.2018 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за межами населеного пункту с. Кропивник Кропивницької сільської ради .

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ Карпатнафтохім подало апеляційну скаргу, в якій через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та неправильне застосування норм матеріального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою повністю задовольнити адміністративний позов.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що Товариство не є ані замовником, ані виконавцем технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки, відтак, вимога Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації щодо можливості звернення до суду з позовом про скасування висновку держаної експертизи лише у разі відмови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у розгляді заяви про спростування висновків держаної експертизи, не поширюється на ТзОВ Карпатнафтохім , як на особу яка не є суб`єктом державної експертизи у розумінні ст.7 цього Закону. Також зазначає, що відповідач проігнорував та не врахував ті норми законодавства, які регулюють питання розрахунку коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земельої ділянки, оскільки саме невірні показники такого коефіцієнта стали підставою для звернення ТзОВ Карпатнафтохім за захистом своїх порушених прав та інтересів. Позивач не заперечує значення показників Цн, Рд, Ск, Км, Кв та Кц, оскільки вони визначені відповідно до вимог чинного законодавства України, проте, заперечує правомірність визначення показника Кі з розрахунку 1,897. Для того, щоб визначити показник Кі, пункт 2.1 Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №508 від 22.08.2013 (далі - Порядок №508) вказує на відсильну норму, зокрема ст.289 Податкового кодексу України (далі - ПК України), якою передбачено, що кумулятивне (тобто накопичувальне) застосування щорічних коефіцієнтів індексації пов`язане саме з датою проведення нормативної грошової оцінки, а не з датою прийняття рішення ради про її затвердження чи датою введення в дію нормативної грошової оцінки. При цьому, датою проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, стосовно якої було прийняте оспорюване рішення, є дата укладення договору 19.06.2018, а відтак, враховуючи формулу індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі = І (100%) : 100), де І - індекс споживчих цін, враховуючи, що показник індексу споживчих цін за 2018 рік дорівнював 100 %, беручи до уваги вимоги п.289.2 ст.289 ПК України, відповідно до якої центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, відповідач дійшов необґрунтованого висновку, визначивши коефіцієнт індексації на рівні 1,897, замість 1,0.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому суд апеляційної інстанції вважає за можливе провести розгляд справи у їх відсутності за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів. Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксація судового розгляду технічними засобами не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити адміністративний позов повністю, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що Кропивницька сільська рада Калуського району Івано-Франківської області звернулася до Державного підприємства (далі - ДП) Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , в якому просила розробити технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, площею 1,1998 га, кадастровий номер 2622884000:04:001:0001.

На підставі договору №398-2018 від 21.05.2018, укладеного між Кропивницькою сільською радою Калуського району Івано-Франківської області та ДП Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , підприємство склало технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка надається в оренду ТзОВ Карпатнафтохім для обслуговування майданчика для автотранспорту за межами населеного пункту с. Кропивник Кропивницької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області.

Головне управління (далі - ГУ) Держгеокадастру в Івано-Франківській області провело обов`язкову державну експертизу технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка надається в оренду позивачу для обслуговування майданчика для автотранспорту за межами населеного пункту с. Кропивник Кропивницької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області. За результатами державної експертизи складено Висновок державної експертизи землевпорядної документації відповідача №160 від 23.07.2018.

У пункті 11 вказаного Висновку зазначено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка надається в оренду ТзОВ Карпатнафтохім для обслуговування залізничних колій (під`їзних шляхів) за межами населеного пункту с. Кропивник Кропивницької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області не в повній мірі відповідала вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, внаслідок чого, повернена на доопрацювання. У зв`язку із виправленням зауважень, начальником ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області на Висновку було зроблено відмітку зауваження виправлено та враховано .

25.10.2018 Калуська районна рада Івано-Франківської області прийняла рішення №251-18 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за межами населеного пункту с. Кропивник Кропивницької сільської ради , яким затвердила технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер 2622884000:04:001:0001, яка надається в оренду ТзОВ Карпатнафтохім для обслуговування майданчика для автотранспорту за межами населеного пункту с. Кропивник Кропивницької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, грошова оцінка якої становить 2 781 439,51 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, приймаючи оспорюване рішення діяв на підставі та у спосіб, визначений законом, обґрунтовано, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення питання у спірних відносинах.

Проте, колегія суддів вважає, що до таких висновків суд першої інстанції прийшов з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма Основного Закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Абзацом першим статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно п.289.1 ст.289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначені Законом України Про оцінку земель №1378-IV від 11.12.2003 (далі - Закон №1378-IV), який спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Згідно дефініції, наведеної в абз.13 ст.1 Закону №1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Статтею 15 Закону №1378-IV визначено підстави для проведення оцінки земель.

Так, відповідно до частини першої вказаної статті, підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.21 Закону №1378-IV, технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу підлягають державній експертизі відповідно до закону.

Правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення визначає Закон України Про державну експертизу землевпорядної документації №1808-IV від 17.06.2004 (далі - Закон №1808-IV).

Згідно дефініції, наведеної у статті 1 Закону №1808-IV, державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Частиною першою статті 3 цього Закону визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають при проведенні державної експертизи землевпорядної документації.

Згідно абз.12 ч.1 ст.9 Закону №1808-IV, обов`язковій державній експертизі підлягають, зокрема, технічна документація з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Статтею 32 цього Закону передбачено, що державна експертиза проводиться шляхом розгляду документації та матеріалів, а за необхідності - шляхом проведення обстежень у натурі (на місцевості). При проведенні державної експертизи досліджуються, перевіряються, аналізуються та оцінюються : питання дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень; відповідність передбачених документацією і матеріалами заходів завданням на проектування, вимогам раціонального використання та охорони земель, а також дотриманню законних прав та інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів, держави і суспільства; еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо запобігання їх негативного впливу на стан земельних ресурсів, суміжні земельні ділянки, ландшафт.

Відповідно до статті 32 цього ж Закону, проведення державної експертизи передбачає експертне дослідження, перевірку, аналіз і оцінку об`єкта державної експертизи та підготовку обґрунтованого та об`єктивного експертного висновку. Для проведення державної експертизи замовником подаються оригінали відповідної документації та матеріалів. Процедура проведення державної експертизи включає: перевірку наявності та повноти необхідних документів і матеріалів щодо об`єктів державної експертизи та їх реєстрацію (підготовча стадія); аналітичне опрацювання документів чи матеріалів щодо об`єктів державної експертизи, а в разі необхідності - проведення обстежень у натурі (на місцевості) та проведення на їх основі аналізу їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам (основна стадія); узагальнення окремих експертних досліджень, одержаної інформації, підготовку висновку державної експертизи та видачу його замовникам об`єктів державної експертизи (заключна стадія).

Результатом проведення державної експертизи, відповідно до ч.1 ст.35 Закону №1808-IV, є висновок державної експертизи.

Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об`єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки. Якщо об`єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок. Позитивні висновки державної експертизи щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією. Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється. У разі якщо об`єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об`єкта державної експертизи. Об`єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка об`єкта державної експертизи повинна бути всебічно обґрунтована відповідно до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм і правил. Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов`язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об`єктів державної експертизи (ч.ч.2-7 ст.35 Закону №1808-IV).

Організаційні засади і вимоги щодо організації та проведення державної експертизи землевпорядної документації, ведення звітності у цій сфері визначено Методикою проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженою наказом Держкомзему України №391 від 03.12.2004, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.12.2004 за №1618/10217 (далі - Методика №391).

Пунктом 1.4 Методики №391 визначено, що методика поширюється на виконавців та замовників державної експертизи, а також на розробників документації із землеустрою та суб`єктів оціночної діяльності у сфері оцінки земель.

Згідно п.п.3.5.7, 3.5.8, 3.5.9 п.3.5 Методики №391, висновки державної експертизи землевпорядної документації після їх підпису експертами, керівником експертного підрозділу та затвердження керівництвом Держгеокадастру, територіальних органів Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, скріплені гербовою печаткою, є обов`язковими для прийняття до розгляду замовником.

Висновки державної експертизи повинні мати відповідні реквізити - реєстраційні номери і дати, що збігаються з номером та датою реєстрації об`єкта у журналі обліку (реєстрації) об`єктів експертизи землевпорядної документації.

Усунення зауважень та внесення виправлень, виявлених в результаті державної експертизи, здійснюють розробники землевпорядної документації та інші суб`єкти, що допустили порушення вимог чинного законодавства України, встановлених норм і правил при підготовці об`єкта державної експертизи або його окремих складових частин.

Контроль за усуненням зауважень державної експертизи здійснюють виконавці експертизи (експерти) чи, за їх дорученням, керівники територіальних органів Держгеокадастру. Факт внесення виправлень, врахування зазначених у висновку зауважень та пропозицій посвідчується відповідним записом на висновку експертизи керівника експертного підрозділу або керівника територіального органу Держгеокадастру, на якого покладено контроль за усуненням зауважень державної експертизи.

Пунктом п.21 частини 1 статті 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні №280/97-ВР від 21.05.1997 (далі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішується питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону №280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За змістом ч.10 ст.59 Закону №280/97-ВР, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Зокрема, основними аргументами позивача при обґрунтуванні протиправності оспорюваного рішення є те, що відповідач, приймаючи відповідне рішення повинен був перевірити технічну документацію та застосований в ній коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки, а враховуючи те, що у висновку державної експертизи земельної документації №160 від 23.07.2018 вказано, що вона не в повній мірі відповідає технічній документації, на його думку, можна зробити висновок, що відповідачем цього не було зроблено.

З приводу застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки, на думку позивача, його розрахунок, включаючи індекси споживчих цін починаючи з 2012 по 2017 роки суперечать закону.

З метою визначення розміру земельного податку, державного мита в разі міни, успадкування та дарування земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізму економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель здійснюється нормативна грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), порядок проведення якої визначено Методикою нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України №1278 від 23.11.2011 (далі - Методика №1278).

Так, відповідно до п.4 Методики №1278, нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за формулою :

Цн = Пд х Рд х Ск х Км х Кв х Кмц х Кі,

де Пд - площа земельної ділянки;

Рд - рентний дохід для відповідної категорії земель (у гривнях на рік);

Ск - строк капіталізації (у роках);

Км - коефіцієнт, який враховує місце розташування земель;

Кв - коефіцієнт, який враховує вид використання земельної ділянки і встановлюється залежно від складу угідь земельної ділянки відповідно до даних Державного земельного кадастру;

Кмц - коефіцієнт, який враховує належність земельної ділянки до земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку №508 нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за формулою: Цн = Пд х Рд х Ск х Км х Кв х Кмц х Кі,

де Пд - площа земельної ділянки, що приймається за даними Державного земельного кадастру або документації із землеустрою, кв. м;

Рд - рентний дохід на один кв. м площі для відповідної категорії земель, що визначається за нормативами рентного доходу для відповідної категорії земель згідно з додатком 1 до цього Порядку, гривень на рік;

Ск - строк капіталізації, що визначається згідно з пунктом 2.2 цього розділу, років;

Км - коефіцієнт, який враховує місце розташування земель, що визначається згідно з пунктом 2.3 цього розділу;

Кв - коефіцієнт, який враховує вид використання земельної ділянки, що визначається згідно з пунктом 2.7 цього розділу;

Кмц - коефіцієнт, який враховує належність земельної ділянки до земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, що визначається згідно з пунктом 2.12 цього розділу;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, що визначається згідно із статтею 289 розділу XIII ПК України.

Таким чином, формули, за якими визначається нормативна грошова оцінка земельної ділянки, передбачені Методикою №1278 та Порядком №508, є ідентичними.

При цьому, ні Методика №1278, ні Порядок №508 не містять норм, які б передбачали порядок визначення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель.

Натомість пунктом 2.1 Порядку №508 визначено, що визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель проводиться згідно ст.289 розділу XIII ПК України.

Порядок визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель встановлено п.289.2 ст.289 ПК України, якою передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою : Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік (абзац 1). У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115 (абзац 2). Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (абзац 3).

Таким чином, наведена вище норма містить чітку формулу визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель : Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у спірних правовідносинах датою проведення нормативно грошової оцінки земельної ділянки за межами населеного пункту с. Кропивник Кропивницької сільської ради Івано-Франківської області, є 2018 рік, що підтверджується матеріалами справи та сторонами не заперечується.

Згідно даних Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, з врахуванням індексу споживчих цін за 2018 рік в розмірі 100% становить 1,0 (за формулою : Кі = І (100%) : 100).

Наведені вище обставини підтверджується копією листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 22-28-0.22-125/2-19 від 04.01.2019 Про індексацію нормативної грошової оцінки земель , що є у відкритому доступі.

Однак, в технічній документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки при розрахунку застосовано коефіцієнт індексації - 1,897.

Судом встановлено, що такий показник коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель визначено шляхом множення показників індексації нормативної грошової оцінки земель за 2012-2018 роки, зазначених у листі Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру №22-28-0.22-125/2-19 від 04.01.2019.

Відповідач вважає правильним застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення з 2013 року у зв`язку з тим, що Порядок №508, яким визначено формулу розрахунку такої оцінки, застосовується з дати набрання ним чинності і до року, в якому проводиться нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), з метою актуалізації значень нормативів рентного доходу для відповідної категорії земель, визначених на 2013 рік.

З огляду на вищевказані аргументи представників сторін, колегія суддів звертає увагу на те, що єдиним нормативно-правовим актом, який встановлює порядок накопичувального застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, є ПК України.

Так, згідно абз.3 п.289.2 ст.289 ПК України, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Поряд з цим, можливість кумулятивного (тобто накопичувального) застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель пов`язано із датою проведення нормативної грошової оцінки земель, а отже, стосується вже проведеної нормативної грошової оцінки земель, для обрахунку конкретного розміру земельного податку чи орендної плати з метою врахування показників інфляції, які мали місце після проведення нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ст.1 Закону №1378-IV, дата оцінки земельної ділянки - це дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка земельної ділянки та визначається її вартість. Для нормативної грошової оцінки земельної ділянки - дата, вказана в технічній документації.

З огляду на те, що ДП Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою склало технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2018 році, відтак датою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є 2018 рік.

Таким чином, накопичувальне застосування щорічних коефіцієнтів індексації пов`язане саме з датою проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка в даному випадку мала місце в 2018 рік. Таке кумулятивне застосування щорічних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки можливе лише для вже проведеної нормативної оцінки конкретної земельної ділянки, а не для розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно порядку, передбаченого п.4 Методики №1278, п.2.1 Порядку №508.

У даному випадку, з огляду на системний аналіз абз.1, 2 п.289.2 ст.289 ПК України, п.4 Методики №1278, п.2.1 Порядку №508, для розрахунку нормативної грошової оцінки земель за встановленою вказаними підзаконними нормативними актами формулою, має значення лише показник коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), який визначається за формулою, встановленою в абз.1 п.289.2 ст.289 ПК України, з врахуванням особливостей визначення такого показника за наявності підстав, передбачених абз.2 п.289.2 ст.289 цього Кодексу (тобто перевищення індексу споживчих цін за попередній рік показника 115).

Стосовно доводів відповідача про відмову у задоволенні позову з підстав наявності постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019, якою відмовлено у визнанні протиправним та скасуванні Висновку державної експертизи землевпорядної документації ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області № 160 від 23.07.2018, колегія суддів вважає такі безпідставними, оскільки у вказаній постанові суд апеляційної інстанції не надавав правової оцінки вказаному висновку, а лише вказав, що за своєю правовою природою повноваження щодо прийняття рішення про надання позитивного чи негативного висновку державної експертизи землевпорядної документації є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу, разом з тим, для оскарження (спростування) висновку державної експертизи проекту землевпорядної документації законодавством визначено певну процедуру, а тому вважав, що звернення до суду було передчасним.

Стосовно висновку суду першої інстанції про те, що орган місцевого самоврядування не зобов`язаний перевіряти зміст технічної документації щодо нормативної грошової оцінки, якщо щодо такої документації уповноваженим органом (територіальним органом Дергеокадастру) надано висновок державної експертизи землевпорядної документації, зважаючи на певні норми Закону України ст.37 Закону №1808-IV, слід зазначити наступне.

Згідно дефініції, наведеної у статті 1 Закону №1808-IV, державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Відповідно до ст.7 цього Закону, суб`єктами державної експертизи є замовники та виконавці.

Так, статтею 37 Закону №1808-IV регламентовано порядок спростування висновків державної експертизи.

Частиною першою статті 37 цього Закону передбачено, що замовники або розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У свою чергу, ч.2 ст.7 цього ж Закону визначено, що замовниками державної експертизи є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, землевласники, землекористувачі, підприємства, установи, організації і громадяни, заінтересовані у проведенні такої експертизи, а також розробники об`єктів державної експертизи.

Виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону (ч.3 ст.7 Закону №1808-IV).

Проте, ТзОВ Карпатнафтохім не є ані замовником, ані виконавцем технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відтак, вимога Закону №1808-IV щодо можливості звернення до суду з позовом про скасування висновку державної експертизи лише у разі відмови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи, беручи до уваги вищевикладені обставини, не поширюється на ТзОВ Карпатнафтохім , як на особу яка не є суб`єктом експертизи у розумінні ст.7 цього Закону.

Приймаючи оспорюване рішення, Калуська районна рада повинна була перевірити застосування коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином, колегія суддів вважає, що Калуська районна рада, приймаючи оспорюване рішення, не звернула увагу на порушення порядку розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка надається в оренду ТзОВ Карпатнафтохім , встановленого п.4 Методики №1278, п.2.1 Порядку №508, зокрема, врахування помилкового значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Суд враховує також, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є : 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є суттєвими та дають підстави дійти висновку про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права, через що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ч.6 ст.139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір у розмірі 1921 грн, сплачений за подання позовної заяви та у розмірі 2881,50 грн за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 12, 139, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Карпатнафтохім задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року по справі №300/768/19 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Карпатнафтохім до Калуської районної ради (за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Кропивницької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Калуської районної ради №251-18 від 25 жовтня 2018 року Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за межами населеного пункту с. Кропивник Кропивницької сільської ради .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Калуської районної ради Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 04054406, вул. Шевченка, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Карпатнафтохім (код ЄДРПОУ 33129683, вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300) 4 802 (чотири тисячі вісімсот дві) гривні 50 копійок сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 07.10.2020.