Рішення

від 08.10.2020 по справі 440/4197/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4197/20 Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю Техкомплектсервіс до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

05 серпня 2020 року Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю Техкомплектсервіс (надалі також - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2020 № 0041375004 про сплату штрафу у сумі 13174,94 грн за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 03.06.2020 ГУ ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку ВК ТОВ Техкомплектсервіс та складено акт камеральної перевірки № 43646/16-31-50-04-11/32636107 від 03.06.2020, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0041375004 від 06.07.2020 про сплату штрафу у сумі 13174,94 грн за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість згідно декларації за серпень 2019 року із затримкою на 1 календарний день. Позивач вважає винесене ГУ ДПС у Полтавській області податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивачем подано до банківської установи платіжні документи про перерахування до бюджету грошових зобов`язань з податку на додану вартість до закінчення граничного строку їх сплати /а.с. 1-5/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

25.08.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні посилаючись на те, що для своєчасного перерахування коштів до бюджету, станом на останній день граничного терміну сплати податку, платнику необхідно забезпечити наявність необхідної суми коштів на своєму рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, проте станом на 30.09.2019 на рахунку ВК ТОВ Техкомплектсервіс сума заборгованості складала 131387,65 грн, а кошти на поповнення рахунку надійшли 01.10.2019, тобто із затримкою на 1 день /а.с. 41-43/.

04.09.2020 позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що суми податкових зобов`язань слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа, оскільки позивач подав до відділення ПриватБанк квитанції від 30.09.2019 про сплату до бюджету ПДВ за серпень 2019 року, прострочення з боку позивача не відбулося /а.с. 79-82/.

23.09.2020 до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, зміст якого відповідає змісту відзиву на позовну заяву /а.с.86-87/.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

03.06.2020 Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку ВК ТОВ Техкомплектсервіс з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення № 00035712020 від 08.06.2017 та в податковій декларації за серпень 2019 року, за результатами якої контролюючим органом встановлено порушення п. 57.1, п. 57.3 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме не своєчасно сплачено узгоджені суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість згідно: декларації за серпень 2019 року в сумі 131387,65 грн із затримкою на 1 календарний день; податкового повідомлення-рішення № 00035712020 від 08.06.2017 на суму 361,68 грн із затримкою на 20 календарних днів. За результатами перевірки складено акт камеральної № 43646/16-31-50-04-11/32636107 від 03.06.2020 /а.с. 9/.

18.06.2020 ВК ТОВ Техкомплектсервіс подано заперечення до акту камеральної перевірки № 43646/16-31-50-04-11/32636107 від 03.06.2020 (вих. № 144) /а.с.11-12/, за результатами розгляду якого ГУ ДПС у Полтавській області надано відповідь № 25740/10/16-31-04-01-27 від 02.07.2020, згідно якої контролюючий орган вважає, що висновки акту камеральної перевірки № 43646/16-31-50-04-11/32636107 від 03.06.2020 відповідають вимогам чинного законодавства України /а.с.13-15/.

Відповідно до акту камеральної перевірки № 43646/16-31-50-04-11/32636107 від 03.06.2020 ГУ ДПС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0041375004 від 06.07.2020, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у сумі 13174,94 грн /а.с. 6/. Згідно додатку до ППР № 0041375004 від 06.07.2020 сума нарахованих штрафних санкцій за затримку по сплаті ПДВ в 1 день за декларацією за серпень 2019 року становить 13138,77 грн, та за затримку по сплаті ПДВ у 20 днів за податковим повідомлення-рішення № 00035712020 від 08.06.2017 - 36,17 грн /а.с.63/

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням № 0041375004 від 06.07.2020, ВК ТОВ Техкомплектсервіс звернулося до суду з даним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що залишок задекларованої суми податку на додану вартість згідно декларації за серпень 2019 року у сумі 131387,65 грн позивач мав сплатити до 30.09.2019.

Положеннями пункту 126.1 статті 126 ПК України встановлено, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як зазначає податковий орган в акті перевірки, фактична дата сплати залишку задекларованої суми податку на додану вартість згідно декларації за серпень 2019 року у сумі 131387,65 грн є 01.10.2019, тобто із затримкою 1 календарний день. Такі висновки акту перевірки і стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

В той же час, позивачем заперечується факт затримки у оплаті залишку задекларованої суми податку на додану вартість згідно декларації за серпень 2019 року у сумі 131387,65 грн та надано до контролюючого органу разом з запереченням до акту камеральної перевірки від 18 червня 2020 квитанції: № 0.0.1479964044.1 від 30.09.2019, видану АТ КБ ПриватБанк , про сплату до бюджету ПДВ за серпень 2019 року у сумі 33000,00 грн /а.с. 30/; № 0.0.1479989769.1 від 30.09.2019 видану АТ КБ ПриватБанк , про сплату до бюджету ПДВ за серпень 2019 року у сумі 32387,70 грн /а.с. 31/; № 0.0.1479969520.1 від 30.09.2019, видану АТ КБ ПриватБанк , про сплату до бюджету ПДВ за серпень 2019 року у сумі 33000,00 грн /а.с.32/; № 0.0.1479982636.1 від 30.09.2019, видану АТ КБ ПриватБанк , про сплату до бюджету ПДВ за серпень 2019 року у сумі 33000,00 грн /а.с. 33/. При цьому згідно поданих квитанцій датою отримання банком платежів значиться 30.09.2019, а дата валютування 01.10.2019.

За приписами пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За визначенням, наведеним у абзаці першому пункту 1.24 статті 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 05.04.2001 №2346-ІІІ (далі Закон № 2346-ІІІ), переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону № 2346-ІІІ, банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Пунктом 22.4 статті 22 Закону № 2346-ІІІ передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 вказаного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Приписами пункту 129.6 статті 129 ПК України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, суд приходить до висновку, що з моменту прийняття банком зобов`язання з виконання доручення клієнта на переказ коштів, платник внесків не може нести відповідальності у вигляді штрафних санкцій за невчасну сплату податків, зборів та обов`язкових платежів. З наданням платком податку до установи банку платіжного документу на перерахування податку до бюджету, згідно з яким платник ініціює сплату, а банк приймає такий документ, обов`язок такого платника щодо сплати такого податку припиняється. Тому, днем сплати податку до бюджету вважається день, коли банк прийняв документ на перерахування податку до бюджету на виконання.

Таким чином, позивачем вчасно, а саме 30.09.2019 в межах робочого часу банківської установи, перераховано грошові кошти зі сплати ПДВ за серпень 2019 року, відтак обов`язок зі сплати ПДВ за серпень 2019 виконано, адже для позивача сплата податку (перерахування коштів) вважається завершеною саме з моменту прийняття банком розрахункового документа на виконання, а не з дати валютування.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.07.2018 у справі № 808/2491/17, від 03.04.2018 у справі №809/3851/15.

Відтак, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд приходить до висновку про безпідставність нарахування контролюючим органом штрафних санкцій за прострочення сплати ПДВ за декларацією за серпень 2019 року на 1 день у розмірі 10 % від суми сплаченого боргу (131387,70*10%), що становить 13138,77 грн, а тому податкове повідомлення рішення № 0041375004 від 06.07.2020 у цій частині підлягає скасуванню.

Водночас суд зазначає, що згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення контролюючим органом нараховано також штрафні санкції за затримку у 20 днів по сплаті ПДВ за податковим повідомленням-рішенням № 0003571202 від 08.06.2017 у розмірі 10% від суми сплаченого боргу (361,68*10%), що становить 36,17 грн. Оскільки позивачем у позові правомірність нарахування штрафних санкцій у цій частині фактично не оспорюється та будь-яких доказів на спростування правомірності такого нарахування не наведено, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ВК ТОВ Техкомплектсервіс .

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн, що підтверджено квитанцією від 31.07.2020 № 0.0.1786602248.1 /а.с. 29/.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмір 2102,00 грн, а інші судові витрати у справі відсутні, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем судові витрати у розмірі 2096,23 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплектсервіс" (вул. Злагоди, буд.42, м. Полтава, 36008, ідентифікаційний код 32636107) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 43142831) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.07.2020 № 0041375004 за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) в частині зобов`язання сплатити штраф у розмірі 13138,77 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 43142831) на користь Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплектсервіс" (вул. Злагоди, буд.42, м. Полтава, 36008, ідентифікаційний код 32636107) судові витрати у розмірі 2096,23 грн (дві тисячі дев`яносто шість гривень двадцять три копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Суддя І.Г.Ясиновський