Ухвала

від 08.10.2020 по справі 821/1029/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 жовтня 2020 р. м. ХерсонСправа № 821/1029/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого суддіВойтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Херсонський ливарний завод" про заміну сторони у виконавчому провадженні в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Херсонський ливарний завод" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2018 року № 0000731422 .

встановив:

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 р. задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Херсонський ливарний завод" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДФС), яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.03.2018 року № 0000731422.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК" Херсонський ливарний завод" (код ЄДРПОУ 35469414, 73000, м. Херсон, вул. Дорофєєва, 28, кв. 6) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 35644 (тридцять п`ять тисяч шістсот сорок чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39394259, 73026, м. Херсон, просп. Ушакова, 75).

27.03.2020 позивачу видані виконавчі листи №225 2019р. від 25.03.2019

29.09.2020 року представник ТОВ ТПК "Херсонський ливарний завод звернувся до суду із заявою про заміну боржника у виконавчому листі, у якій просить замінити боржника у виконавчих листі №225 2019 від 25.03.2019р. Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на - Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73026, Херсонська область, м.Херсон, проспект Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201). Просив вказану заяву розглядати без їх участі.

Ухвалою суду від 30.09.2020 р. заяву про заміну боржника у виконавчому листі правонаступником призначено до розгляду у судовому засіданні 08.10.2020 р. о 11:00 год.

Позивач подав до суду заяву у якій просив розгляд заяви здійснювати в письмовому провадженні.

Представник відповідача просив вказану заяву розглядати без їх участі.

Приписами ч.2 ст.379 КАС України передбачено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути заява про заміну боржника у виконавчому листі в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до постанови КМУ від 19.06.2019 р. №537 «Про утворення територіальних органів ДПС» деякі територіальні органи Державної фіскальної служби реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби. Зокрема, Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Також, згідно п.4 зазначеної Постанови, визначено, що територіальні органи Державної податкової служби є правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з п.2 цієї Постанови.

Приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Крім того, ч. 4 цієї ж статті Кодексу визначено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом виконавчих листів №540/1029/18 , виданих 25.03.2020 Херсонським окружним адміністративним судом на виконання рішення від 19.09.2018 у справі №821/1029/18, в якості боржника визначено Головне управління Державної фіскальної служби України в Херсонській області (73026, Херсонська область, м.Херсон, проспект Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201).

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Принцип обов`язковості судових рішень є одним із основоположним принципів адміністративного судочинства, що також закріплено у статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

В силу вимог статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішення від 20 липня 2004 року у справі Шмалько проти України зазначив: пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Враховуючи вищенаведені положення, остаточне судове рішення є обов`язковим до виконання, а тому боржник має вчинити всі залежні від нього дії для виконання такого рішення у найкоротший строк.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Отже, у разі відмови судом у заміні боржника (ГУ ДФС України в Херсонській області, АРК та м. Севастополі - який перебуває в процесу припинення) у виконавчому провадженні на правонаступника, по виконавчому провадженню, яке не завершено повним виконанням судового рішення, зазначене стане перепоною у завершенні судового провадження у справі №821/1029/18 та реалізації стягувачем гарантованого Конвенцією права на суд .

Частиною 5 ст. 15 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 1,4 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

З наведеного вище нормативного визначення слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов`язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.

За приписами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на зміст наведеної норми процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Отже, ухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є документом, що забезпечує виконання рішення та фактично є його невід`ємною частиною, а тому заміна сторони в зобов`язанні (правонаступництво) на стадії виконавчого провадження є зміною судового рішення, передбаченою чинним законодавством, що оформлюється ухвалою (стаття 52 КАС України). Оскарження такої ухвали варто розуміти як оскарження судового рішення.

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 червня 2019 року (справа № 905/1956/15).

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15).

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 2а-23895/09/1270.

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Постановлено, що Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Передбачено, що Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби та Державної митної служби.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р Питання Державної податкової служби погоджено пропозицію Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою КМУ від 06.03.2019 року №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушення під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Згідно Наказу Державної податкової служби України від 28.08.2019 №36 "Про початок діяльності Державної податкової служби України", розпочато виконання Державною податковою службою України функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється.

Постановою КМУ № 537 від 19.06.2019 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби було постановлено реорганізувати Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Відповідно до Постанови КМУ № 227 від 06.03.2019 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України , а також Постанови КМУ № 537 від 19.06.2019 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби 31 липня 2019 р. Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

На офіційному сайті ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі розміщена інформація про те, що Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі розпочало свою діяльність 29 серпня 2019 року відповідно до наказу ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 03.09.2019 № 6 Про початок діяльності Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі .

Інформація доступна за посиланням: https://kherson.tax.gov.ua/media-ark/news- агк/3 90636.html.

Наказом Державної податкової служби України від 12 липня 2019 року №14 затверджено Положення про Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - Положення).

Згідно п. 1 Положення Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі є територіальним органом Державної податкової служби України, який підпорядковується ДПС. Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі є контролюючим органом (органом доходів і зборів).

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Херсонської області.

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі є правонаступником усіх прав та обов`язків Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Відтак, в розумінні наведених положень, суд дійшов висновку, що Головну управління ДФС України, АРК та м. Севастополі відповідає ознакам вибулої сторони виконавчого провадження.

Таким чином, враховуючи, що рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.09. 2018 року не виконане, а реорганізація боржника - ГУ ДФС України в Херсонській області, АРК та м. Севастополі унеможливлює його виконання, суд вважає за необхідне заяву ТОВ Херсонський ливарний завод про заміну сторони (боржника) виконавчого провадження у справі №821/1029/18 з Головного управління Державної фіскальної служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на Головне управління Державної податкової служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі задовольнити.

Інша правова позиція суду не може бути прийнятна, оскільки така фактично призводить до невиконання рішення, що набрало законної сили, та може бути розцінена як порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 грудня 2019 року (справа № 826/2695/18).

Оскільки, ТОВ ТПК Херсонський ливарний завод звернулося до суду із заявою про заміну боржника у виконавчому листі, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про заміну боржника у виконавчому листі правонаступником.

Керуючись ст. 241, 248, 379 КАС України, суд.

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК "Херсонський ливарний завод" про заміну боржника у виконавчому листі правонаступником задовольнити.

Замінити боржника у виконавчому листі №225 2019р. від 25.03.2020 року з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі його правонаступником Головним управлінням Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201, 73026, м.Херсон, проспект Ушакова,75).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.

Суддя І.І. Войтович