Ухвала

від 07.10.2020 по справі 320/4121/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4121/19

УХВАЛА

07 жовтня 2020 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Парінов А.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Агро АП" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши вказану апеляційну скаргу на відповідність вимогам КАС України, судом встановлено, що вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 295 КАС України, оскільки подана поза межами строку на апеляційне оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване рішення було прийнято у порядку письмового провадження 17 лютого 2020 року та отримано апелянтом 25 лютого 2020 року, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором 0113331809950.

Відповідно до приписів ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

За наведених обставин, останнім днем строку звернення до суду з даною апеляційною скаргою є 26 березня 2020 року.

Водночас, як встановлено судом, дану апеляційну скаргу було подано апелянтом до суду першої інстанції 29 вересня 2020 року, тобто після закінчення встановленого законодавством строку для вчинення відповідних процесуальних дій.

Разом з тим, судом встановлено, що в апеляційній скарзі апелянт просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року мотивоване тим, що податковий орган не мав можливості сплатити судовий збір за звернення до суду із даною апеляційної скаргою у встановленому законодавством порядку та строки, що зумовило повернення судом поданої в межах визначеного законом строку апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області. У свою чергу, апелянт вважає, що положеннями КАС України визначено право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення.

Розглянувши вказане клопотання апелянта суд зазначає про таке.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

У свою чергу, суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи попередньо подана, в межах визначеного КАС України строку, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Київській області була повернута апелянту через невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання суду документу про сплату судового збору.

У свою чергу, колегія суддів зазначає, що державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов`язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору, не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження, і як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічної правової позиції дотримується також і Верховний Суд, про що останнім зазначається, зокрема в ухвалі від 22 січня 2020 року по справі 320/208/19.

З урахуванням викладеного, судом не встановлено підстав для задоволення клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки, недоліки попередньої апеляційної скарги, які не були усунуті апелянтом, а також відсутність видатків на оплату судового збору суб`єкта владних повноважень не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

Разом з цим, суд зазначає, що існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/201 ).

За наведених обставин, підстави для задоволення клопотання апелянта та поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відсутні.

Приписами ч. 3 ст. 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі викладеного, суд зазначає, що вказані у даній ухвалі недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали:

- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав (поважних причин) для такого поновлення та наданням доказів на підтверження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 169, 295-298, 325, 328 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху - надіслати апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.Б. Парінов